Справа№938/1091/25
Провадження № 2/938/331/25
27 жовтня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі- ТОВ «ФК «Віва Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «Віва Капітал» звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 23880 гривень за договором про надання кредиту №1411540808759 від 24.04.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Віва Капітал» укладено кредитний договір № 1411540808759, який підписано сторонами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом введення одноразового ідентифікатора з проставленням електронного підпису. Відповідно до умов договору відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 5000 гривень зі ?сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 540,20% (1,48% в день) річних від ?суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 12164,63%. Згідно п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 24.04.2024 року по ?22.08.2024 року. Відповідно до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов'язався здійснювати ?погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору. ?Згідно п. 3.3. Договору у разі несплати Позичальником платежу у рекомендовану ?дату оплати, згідно п.1.3.1. даного Договору, за дисконтною процентною ставкою, ?Позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, ?встановленою п.1.4.2. Договору. Відповідач не повернув своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення ?заборгованості за Кредитом та відсотками, станом на 22.07.2025 року заборгованість становить 23 880 гривень, яка складається із 5000 гривень - заборгованості за кредитом, 8880 гривень - заборгованості за відсотками та 10 000 гривень - штраф. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Віва Каптал».
Ухвалою суду від 01.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві представник позивача вказав про розгляд справи за відсутності представника та не заперечував щодо заочного розгляду справи (а.с. 3).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений повторно належним чином, шляхом отримання судових повісток на 11.09.2025 року та 27.10.2025 року до його електронного кабінету, відзиву не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У ч. 1 ст.280 ЦПК України закріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищевказане, вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.3 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Віва Капітал» укладено кредитний договір № 1411540808759 (а.с. 4 зворот -10).
Відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 5 000 гривень, строк кредитування 120 днів з 24.04.2024 року по 22.08.2024 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним (п.1.2, 1.3).
Відповідно до 2.17. Договору № 1411540808759 від 24.04.2024 року спосіб ідентифікація/верифікації позичальника здійснюється у спосіб, передбачений постановою НБУ № 107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) способів ідентифікації та верифікації клієнта, зокрема: отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється одноразовим ідентифікатором, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону.
Згідно умов п. 1.4.1., 1.4.2. Договору №1411540808759 від 24.04.2024 року дисконтна процентна ставка становить 1,48% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.3. цього Договору, але не більше 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Базова процентна ставка складає 1,48% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.3. цього Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту. Денна процентна ставка становить 1,49157% (п.1.9).
Пункти 1.5., 1.7., 1.8. Договору містять інформацію щодо загальних витрат за кредитом, орієнтовної реальної річної процентної ставки на дату укладення договору, орієнтовної загальної вартості кредиту на дату укладання Договору.
Відповідно до п.2.23 умов договору, кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі 5000 гривень на баківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
У розділі 8 договору вказано реквізити сторін та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Із долученого до договору додатку №1 Графіку платежу (а.с. 11), вбачається, загальна вартість кредиту 13949, 40 гривень з яких 5000 гривень - сума кредиту за договором, 8880 гривень- проценти за коритсування кредитом, 69,40 гривень - платіж за супутні послуги.
Факт отримання Відповідачем кредитних коштів в розмірі 5 000 гривень підтверджено довідкою ТОВ «ФК «ВІВА Капітал» про ідентифікацію та про перерахування суми кредиту на банківський картковий рахунок за номером, який відповідає номеру банківської картки, якабула вказана позичальником ОСОБА_1 у Анкеті-Заяві на отримання кредиту (а.с. 15).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1411540808759 (а.с. 21-23) вбачається, що заборгованість відповідача складає 23880 гривень, з яких 5000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 8880 гривень - заборгованість за відсотками та 10 000 гривень - штраф.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Щодо розрахунку відсотків та стягнення штрафу слід зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між сторонами, тобто станом на 24.04.2024 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім того, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.
Кредитний договір №1411540808759 укладено 24.04.2024року строком кредитування на 120 днів з 24.04.2024 по 22.08.2024 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що до даних правовідносин застосовується зазначений вище закон.
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором №1411540808759, укладеного 24.04.2024року, яка підлягає стягненню, становить 8808 гривень, а саме: 1) 1.48% х 117 днів (період з 24.04.2024 по 19.08.2024) х 5000,00 гривень = 8658 гривень + 2) 1% х 3 дні (період з 20.08.2024 по 22.08.2024) х 5000,00 гривень = 150 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення відсотків та штрафу у розмірі 10 000 гривень слід відмовити.
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача за кредитним договором №1411540808759 підлягає стягненню 5000 гривень заборгованості за тілом кредиту та 8808 гривень заборгованості за відсотками, що в загальному розмірі становить 13808 гривень.
Уст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.
У зв'язку зі частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 1750,86 гривень (13808*3028/23880).
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 10600 гривень.
На підтвердження витрат на правову допомогу предстаником позивача подано:
- договір №1 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року укладений між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та адвокатським бюро «Грушевський Ю.В» , зі строком дії 36 календарних місяців;
- акт виконаних робіт відповідно до договору договір №1 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року, в якому зазначено вартість наданих послуг у розмірі 10600 гривень;
- рахунок №26/26-01 від 26.06.2025 року на суму 10600 гривень за підготовку та подання позовних матеріалів відносно ОСОБА_1 , участь в судовому засіданні;
- платіжну інструкцію №LK706/7 від 27.06.2025 року на суму 10600 гривень з призначенням платежу згідно договору про правову допомогу №1 від 02.01.2025 року та рахунку №26/26-01 від 26.06.2025 року.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 15.04.2020 року в справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).
Даючи оцінку зазначеним доказам, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за кредитним договором №1411540808759 від 24.04.2024 року в розмірі 13808 (тринадцять тисяч вісімсот вісім) гривень, з яких 5000 (п'ять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту та 8808 (вісім тисяч вісімсот вісім) гривень - заборгованості за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» судовий збір у сумі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) гривень 86 копійок та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання:
товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ 40860735, адреса місця знаходження: вул. Таранця, 20 м. Шпола Черкаської області;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЧЕКАН