Справа № 196/879/25
№ провадження 2/196/493/2025
(заочне)
24 жовтня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором ,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором .
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 18.07.2024 року між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 було укладено Договір №6282514 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на підставі якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в сумі - 50 000,00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, зазначений у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього Договору, а Позичальник зобов'язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку - 28,00% річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов'язання згідно цього Договору. Станом на 01.07.2025 року загальна сума заборгованості становить 53 300,71 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 41 412,77 грн., заборгованість по відсотках - 3 887,94 грн., заборгованість по комісії - 8 000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2025 року? позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.48).
З метою належного повідомлення відповідачу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, копію позовної заяви з додатками та судові повістки про виклик до суду, які були повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.15-54, 56-58).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ" адвокат Крушенівський Р.О. в судове засідання не з'явився, в позовній заяві прохали розгляд справи проводити у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримують та не заперечують проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с.2-6).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді (а.с.15-54, 56-58), причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
24 жовтня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 18.07.2024 року між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 було укладено Договір №6282514 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на підставі якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в сумі - 50 000,00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, зазначений у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього Договору, а Позичальник зобов'язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку - 28,00% річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов'язання згідно цього Договору. Дата остаточного повернення кредиту до 15.07.2027 (а.с.9-29).
Умовами договору передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості позичальник щомісяця сплачує комісійну винагороду у розмірі 4 % від суми кредиту, зазначену у п. 1.1 цього договору. Встановлена договором комісійна винагорода сплачується позичальником щомісячно у вищевказаному розмірі у період, встановлений у Додатку № 1 до цього договору, починаючи з 01 серпня 2024 року.
Відповідно до п. 2.7 договору, позичальник сплачує комісію у розмірі 3 % від суми кредиту, встановленої у п. 1.1 даного договору. Зазначена комісія сплачується позичальником одноразово у день видачі кредиту за рахунок кредитних коштів (тіла кредиту) шляхом перерахування за вказаними позичальником реквізитами суми кредиту за мінусом утриманої кредитодавцем комісії.
Відповідно до п. 4.7 договору у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визаначених п. 3.3 цього договору, протягом більше 30 днів, кредитодавець має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитодавця. Повернення кредиту здійснюється позичальником протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення.
Відповідно до копії Додатку № 1 до договору № 6282514 від 18 липня 2024 року сума кредиту становить 50 000,00 грн. процентна ставка - 28 % річних, дата надання кредиту 18 липня 2024 року, дата закінчення дії договору - 15 липня 2027 року, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячно) 4% - 2 000,00 грн., одноразова комісія за надання кредиту 1 500,00 грн (а.с. 26-27).
Згідно з копією заяви ОСОБА_1 (Додаток № 2 до договору № 6282514 від 18 липня 2024 року), останній прохає перерахувати належну йому суму кредиту після утримання комісії згідно п. п. 2.7 Договору № 6282514 від 18 липня 2024 року на зазначений номер рахунку у «Ощадбанк» (а.с. 28).
У копії Додатку № 3 до договору № 6282514 від 18 липня 2024 року вказано реквізити для перерахування коштів ОСОБА_1 на поточний рахунок кредитодавця для погашення кредиту, процентів та сплати інших платежів (а.с. 29).
Відповідно до копії платіжної інструкції від 18 липня 2024 року № 2522 відповідачу позивачем перераховано 48 500,00 грн. як видачу кредиту за кредитним договором № 6282514 від 18 липня 2024 року (а.с. 31).
До матеріалів позовної заяви додано копію протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18 липня 2024 року, який містить інформацію про електронні підписи підписувачів - представника позивача ТОВ «Фінансово-кредитний супераркет» Примак О.В. та відповідача ОСОБА_1 (а.с.30).
Згідно з розрахунком заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 по кредитному договору № 6282514 від 18 липня 2024 року станом на 01 липня 2025 року, виготовленої позивачем, останній має загальну заборгованість, яка становить 53 300,71 грн. з них: заборгованість за кредитом - 41 412,77 грн., заборгованість по відсотках - 3 887,94 грн., заборгованість по комісії - 8 000,00 грн. (а.с. 7,8).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2024 ТОВ «Фінансово-кредитний супераркет» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №6282514 в електронній формі. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, йому надані кредитні кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхом переказу на його картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами. Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договір укладений згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача. Договір про надання коштів у кредит підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію є належним та допустимим доказом укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Фінансово-кредитний супераркет» та ОСОБА_1 не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 01.07.2025 за кредитним договором №6282514 від 18.07.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» становить 53 300,71 грн. з них: заборгованість за кредитом - 41 412,77 грн., заборгованість по відсотках - 3 887,94 грн., заборгованість по комісії - 8 000,00 грн.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за кредитним договором зобов'язань відповідач не надав.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» про стягнення заборгованості за договором про надання кошиів у кредит необхідно задовольнити у повному обсязі.
Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.
Позивачем надана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 2983 від 09.07.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (а.с.1).
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38604217, юридична адреса: 01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 16, № рахунку НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", МФО банку 300528) заборгованість за Договором №6282514 про надання коштів у кредит від 18.07.2024 року на загальну суму 53 300 (п'ятдесят три тисячі триста) грн. 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ СУПЕРМАРКЕТ" (ЄДРПОУ 38604217, юридична адреса: 01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 16, № рахунку НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", МФО банку 300528) судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 24.10.2025 року.
Суддя: Д.Г. Костюков