Справа № 196/1044/25
№ провадження 2/196/578/2025
21 жовтня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 07.06.2021р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №497149421 в електронній формі з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV46M9S. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачці було видано кредит в сумі 10 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківську карту, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
07.06.2021р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору Факторингу 1.
14.09.2021 первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №151 від 14.09.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р. у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 (Договір факторингу 2).
30.05.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р. у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 р., до позивача перейшло право грошової вимоги в загальній сумі 19 544,61 грн.
Відповідачка не виконувала умови кредитного договору належним чином, у зв'язку з чим сума заборгованості за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р. на дату подачі заяви становить 19 544,61 грн., що складається із 8 976,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 567,62 грн. - заборгованість по відсоткам, яку позивач просить стягнути з відповідачки, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті. За клопотанням представника позивача від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.186-187).
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що не заперечують проти розгляду справи за відсутності представника (а.с.2-16).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій прохала розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги визнає повністю та просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу (а.с.195).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 07.06.2021р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладений договір №497149421. Відповідачка підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV46M9S (а.с.57-63).
Відповідно до п.п.1.1.-1.5 договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Кредит надається строком на 126 днів. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (Дисконтна процентна ставка). На умовах викладених в п.1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (Базова процентна ставка).
Згідно з п.п.1.6.1. За умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: загальні витрати за Кредитом складають - 10 201,52 грн.; орієнтована загальна вартість Кредиту складає - 20 201,52 грн.
Повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів), починаючи з першого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 до Договору).
Згідно з п.4.2 сторони дійшли згоди, що в усіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Таким чином, кредитний договір №497149421 від 07.06.2021р. укладений в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, вказаний позичальником ОСОБА_1 .
Відповідачка ОСОБА_1 , підписавши 07 червня 2021 року кредитний договір №497149421, чим підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови та вартість кредитування.
Надання грошових коштів у розмірі 10 000,00 гривень відповідачці підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2021р. (а.с.17), інформацією АТ КБ «Приватбанк» від 02.10.2025 р. №20.1.0.0.0/7-250929/56985-БТ, згідно якої на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) та випискою за договором №б/н за період 07.06.2021-12.06.2021, яка містить зарахування на суму 10 000,00 грн. (а.с.191-193).
Отже, первісний кредитор виконав зобов'язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.123-133).
Відповідно до п. 4.1 даного договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.
Згідно витягу з реєстру прав вимоги №151 від 14.09.2024 р. до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до відповідачки в сумі 18 260,21 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 8 976,99 грн., заборгованість за відсотками - 9 283,92 грн. (а.с.120-122).
Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору:
-кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються;
-право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;
-реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором.
В подальшому додатковими угодами №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року вносились зміни до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 року включно (а.с.134, 135-144, 145, 146, 147).
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с.107-115).
Відповідно до п. 4.1 даного договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку.
В подальшому додатковими угодами №2 від 03 серпня 2020 року, №3 від 30 грудня 2022 року вносились зміни до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 30 грудня 2024 року включно (а.с.116, 117).
Згідно витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року жо договоу факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги до відповідачки в сумі 19 544,61 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 8 976,99 грн., заборгованість за відсотками - 10 567,62 грн. (а.с.104-106).
Згідно Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року ТОВ "Таліон Плюс" було відступлено право вимоги за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р. на користь ТОВ "Юніт Капітал" (а.с.92-101).
Відповідно до п. 1.2 даного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 13 254, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.85).
Згідно витягу з реєстру боржників від 04 червня 2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідачки в сумі 19 544,61 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 8 976,99 грн., заборгованість за відсотками - 10 567,62 грн. (а.с.89-91).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р. з 07.06.2021р. по 14.09.2021р. відповідачка має заборгованість за тілом кредиту в сумі 8 976,99 грн., за відсотками в сумі 9 283,92 грн. (а.с.74-76).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р. з 14.09.2021р. по 30.05.2023р. відповідачка має заборгованість за тілом кредиту в сумі 8 976,99 грн., за відсотками в сумі 10 567,62 грн. (а.с.73).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, вбачається, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором у сумі 19 544,61 грн. з яких: 8 976,99 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 10 567,62 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 101).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Частиною 2 ст.638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електроннукомерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, кредитний договір №497149421 від 07.06.2021р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договори між сторонами не були б укладені, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.
Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачкою підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладених договорів виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договорів.
Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачкою умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.
У свою чергу, відповідачка будь-яких доказів на спростовування розрахунку заборгованості здійсненого позивачем, суду не надала.
Що стосується укладених договорів факторингу, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Зокрема, у п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За п.11 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.
У ч.1 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав неотримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитному договорі № 804366272 від 07.04.2021 р., і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.49-54) підтверджує, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.
Таким чином, права вимоги за кредитним договором №497149421 від 07.06.2021р., перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Всупереч умовам кредитного договору №497149421 від 07.06.2021р., відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачка позовні вимоги визнала повністю, тобто визнала всі обставини, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтовання позовних вимог, доказів погашення заборгованості чи контррозрахунку заборгованості суду не надала.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала повністю, при цьому позивач на підставі договору факторингу та договору відступлення права вимоги набув право грошової вимоги до боржника, тому з відповідачки на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» з ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (а.с.68-70); протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, який є Додатком №1 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, де вказано назву послуги та її вартість (а.с.71); додаткову угоду №25770505811 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.97); копію акту прийому-передачі наданих послуг, за яким адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надано позивачу відповідні послуги на загальну суму 7 000,00 грн. (а.с.66); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.65); довіреність (а.с.64).
В акті прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 зазначено розрахунок обсягу та вартості послуг з правової допомоги, які включають надання адвокатом послуг, а саме: складання позовної заяви ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до боржника ОСОБА_1 (2 години 5 000 гривень); вивчення матеріалів справи (2 години 1 000 гривень); підготовка адвокатського запиту (1 година 500 гривень); підготовка та подача клопотання про витребування інформації (1 година 500 гривень). Загальна вартість послуг з надання правової допомоги адвокатом складає 7 000,00 гривень.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
Так, позивачем згідно платіжної інструкції №27625 від 05.09.2025 було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. за подання позовної заяви до суду (а.с.1).
Оскільки відповідачка до початку розгляду справи по суті позов визнала, про що подала відповідну заяву, то відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачку з урахуванням вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України в сумі 1 211,20 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 206, 258, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором №497149421 від 07 червня 2021 року на загальну суму 19 544 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 61 коп., з яких: заборгованість по кредиту 8 976,99 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 10 567,62 грн.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 43541163) 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., сплачений згідно платіжної інструкції №27625 від 05.09.2025.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у сумі 1 211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.10.2025 року.
Суддя: Д.Г. Костюков