вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/809/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Приватного підприємства "ВЛАД" (вул. Соборності, 5, м. Славута, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30000, код ЄДРПОУ 21339292)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" (вул. Володимира Стельмаха, 32Г, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33019, код ЄДРПОУ 03386031)
про стягнення 42 283 грн 75 коп.
учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
28 серпня 2025 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов Приватного підприємства "ВЛАД" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" про стягнення 42 283 грн 75 коп., з яких: 13 000 грн 00 коп. основний борг, 24 078 грн 28 коп. інфляційні втрати, 5 205 грн 47 коп. - 3 % річних, у зв'язку із порушенням виконання зобов'язань за Договором поставки № 05/11 від 05.11.2018.
Ухвалою від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/809/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 30.09.2025. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
10 вересня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 30.09.2025 у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із Музалевським Олександром Володимировичем.
Ухвалою від 16.09.2025 клопотання представника Приватного підприємства "ВЛАД" про участь у судовому засіданні 30.09.2025 в режимі відеоконференції у справі № 918/809/25 задоволено. Постановлено провести судове засідання 30.09.2025 у справі в режимі відеоконференції із представником позивача Музалевським Олександром Володимировичем.
30 вересня 2025 року від представника позивача Музалевського Олександра Володимировича надійшло клопотання про проведення судового засідання 30.09.2025 без його участі.
Ухвалою від 30.09.2025 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/809/25 по суті на 21.10.2025. Постановлено провести судове засідання у справі № 918/809/25 в режимі відеоконференції із представником позивача Музалевським Олександром Володимировичем.
21 жовтня 2025 року від представника позивача Музалевського Олександра Володимировича надійшла заява про проведення судового засідання 21.10.2025 без його участі.
Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
21 жовтня 2025 року судом встановлено, що позивач та відповідач не забезпечили явку своїх уповноважених представників у судове засідання.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали від 30.09.2025 до його електронного кабінету 02.10.2025 о 18:50 год. в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак позивач вважається таким, що отримав ухвалу від 30.09.2025 у справі - 03.10.2025.
Позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подав 21.10.2025 заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 30.09.2025, яка направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві, а саме: вул. Володимира Стельмаха (колишня назва Курчатова), 32Г, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33019.
Із адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.09.2025 за трек-номером R067011973261 із зазначенням причин повернення "Одержувач відсутній за вказаною адресою. 33019 м. Рівне Україна" та датою відмітки поштового повідомлення - 12.10.2025.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 30.09.2025 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 12.10.2025 належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою та з огляду на наявність вищевказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою про відкриття провадження у справі, відповідачу, серед іншого, запропоновано у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України;
Враховуючи, що відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 10.09.2025 (оскільки із адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.09.2025 за трек-номером 0610277738506 із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" та датою відмітки поштового повідомлення - 10.09.2025), строк на подання відзиву тривав до 25.09.2025 включно та наразі сплинув.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Стислий виклад позиції позивача.
У позовній заяві позивач вказує, що 05.11.2018 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено Договір поставки № 05/11. На виконання умов вказаного Договору Приватне підприємство "ВЛАД" поставило для Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" товар на суму 196 140 грн 00 коп згідно з накладною № 26 від 12.11.2018, однак відповідач здійснив оплату не в повному обсязі, а лише 183 140 грн 00 коп. Відтак заборгованість складає 13 000 грн 00 коп. У зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язань, позивач здійснив та пред'явив до стягнення 24 078 грн 28 коп. інфляційних втрат та 5 205 грн 47 коп. - 3 % річних.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 11, 525, 526, 530, 538, 310, 625, 627, 692, 712, ЦК України, ст. ст. 65, 193, 265 Господарського кодексу України.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.
05 листопада 2018 року між Приватним підприємством "ВЛАД" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" (далі - покупець) було укладено Договір поставки № 05/11 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти і оплатити такий товар. Товаром за даним договором є: будівельні та покрівельні матеріали, піддони, побутові товари, а також товари широкого вжитку та інші товарно-матеріальні цінності (п.п. 1.1, 1.2. Договору).
Відповідно до п.п. 4.1-4.4. Договору, Постачальник має право змінювати ціну на товар в односторонньому порядку, про що зобов'язаний попередити Покупця не менш як за 10 календарних днів до змін. Постачальник має право відмовити Покупцю у відпуску товару по попереднім цінам, якщо цінова та торгова політика Покупця не відповідає рекомендаціям Постачальника.
Поставка товару здійснюється на підставі 100 % передплати партії товару, зазначеного в рахунку-фактурі Постачальника, виставленому Покупцеві на підставі його заявки.
Оплата за кожну окрему партію товару та доставку здійснюється виключно на підставі цього договору згідно виставленим рахункам. В разі виникнення заборгованості за товар Постачальник отримані від Покупця платежі по рахункам зараховує в рахунок погашення боргу за договором.
Згідно п. 5.1. Договору, Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою платежу вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Вказаний договір був укладений зі строком дії до 31.12.2019.
Сторони у п. 9.2. Договору узгодили, що у випадку, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна зі сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонгується (продовжується) на 1 рік.
Згідно п.п. 6.1-6.6. Договору, за порушення умов Договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України. Сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або їх зменшення. За порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставки за кожний день прострочення. За порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожний день прострочення. Якщо покупець своєчасно не прийняв - товар (в т.ч. не забезпечив своєчасну подачу транспортного засобу під завантаження), - постачальник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від вартості не прийнятого товару за кожний прострочений день. За порушення строків усунення виявлених недоліків товару, постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару з виявленими недоліками, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору постачальник поставив для відповідача (покупця) товар на суму 196 140,00 грн, що підтверджується накладною № 26 від 12.11.2018, а саме: рулонний матеріал Біполь ХКП 4,0 сланець сірий. Рулонний матеріал Біполь ХПП (15).
Вказана накладна підписана сторонами, скріплена печатками, що підтверджує виконання зобов'язання зі сторони позивача за вказаним договором та отримання товару у власність Покупцем.
Відтак у відповідача, котрий прийняв товар без зауважень, настав строк оплати товару.
Проте, фактично Покупець здійснив оплату на загальну суму 183 140.00 грн. із належних 196 140,00 грн, а саме: 07.11.2018 - 100 274,00 грн.; 28.12.2018 - 56 764,30 грн.; 25.08.2020 - 1 000,00 грн; 09.09.2020 - 1 000,00 грн; 28.10.2020 - 2000,00 грн; 16.01.2021 - 5 101,70 грн; 11.03.2021 - 5 000,00 грн; 15.04.2021 - 5000.00 грн; 29.12.2023 - 7 000,00 грн.
Позивач звертався до відповідача із претензією у червні 2025 року, в той же час 13 000 грн 00 коп. так і залишилися неоплаченими.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отримання відповідачем продукції на загальну суму 196 140,00 грн згідно з накладною від 12.11.2018 та часткова її оплата на загальну суму 183 140.00 грн. (з яких: 100 274,00 грн. є попередньої оплатою) свідчить про вчинення відповідачем дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції з поставки та прийняття продукції на виконання договірних зобов'язань за Договором.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України принцип свободи договору передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленим Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.
Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.
Сторони Договору на підставі вільного волевиявлення домовилися, погодили та зафіксували у п. 4.3. Договору, що поставка товару здійснюється на підставі 100 % передплати партії товару, зазначеного в рахунку-фактурі Постачальника, виставленому Покупцеві на підставі його заявки.
Відтак судом встановлено, що сторонами узгоджено порядок оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За положенням ч. ч. 1, 2, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено стороною позивача, відповідач здійснив передоплату за товар 07.11.2018 на суму 100 274,00 грн.
В той же час оскільки Постачальником за Договором поставлено товар для Покупця на загальну суму 196 140,00 грн незважаючи на те, що відповідач попередньо його оплатив лише на суму 100 274,00 грн., - вказане свідчить про виникнення зустрічного виконання зобов'язання, а тому у відповідача одночасно виник обов'язок повної оплати товару на суму 95 866 грн 00 коп. в момент отримання такого товару.
Отже, факт поставки товару на суму 95 866 грн 00 коп. суд розцінює як виконання зустрічного зобов'язання позивачем.
Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення покупця стосовно прийняття товару за Договором.
Зважаючи на факт поставки товару за Договором та підписання стороною покупця накладної 12.11.2018 на суму 196 140,00 грн, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" виник обов'язок зі сплати за товар на суму 95 866 грн 00 коп. з моменту його поставки.
При цьому товар на суму 100 274,00 грн. відповідач оплатив на умовах, визначених п. 4.3. Договору, тобто без прострочення.
Товар на суму 82 866 грн 00 коп. відповідач оплатив із простроченням, котре настало із 12.11.2018.
Крім цього, 13 000 грн 00 коп. відповідачем взагалі не оплачено.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, оскільки поставку товару було здійснено на загальну суму 196 140,00 грн, а покупець оплатив лише частину заборгованості у розмірі 183 140.00 грн., відтак основна заборгованість відповідача за Договором становить 13 000 грн 00 коп. Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в частині стягнення 13 000 грн 00 коп. основного боргу.
У зв'язку із тим, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання за Договором та здійснив оплату за поставлений позивачем товар частково, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача, крім суми основного боргу, також інфляційні втрати і 3 % річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, зазначені нарахування носять компенсаційний характер і пов'язані із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, право стягнення яких передбачене безпосередньо в Цивільному кодексі України і не передбачається обов'язковості зазначення такого положення в договорі.
Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, викладені позивачем у позовній заяві за накладною від 12.11.2018, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару за Договором на суму 95 866 грн 00 коп., встановив, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку нарахування.
Позивач здійснив нарахування 3 % річних у розмірі 5 205 грн 47 коп. за період із 12.11.2018 до 21.08.2025 (з урахуванням сум часткових проплат).
Також позивач нарахував 24 078 грн 28 коп. інфляційних втрат за період із 12.11.2018 до 31.07.2025 (з урахуванням сум часткових проплат).
Суд, здійснивши власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за Договором за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE та не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, встановив, що обґрунтований розмір 3 % річних за вказаний період становить 5 139.85 грн, а інфляційних втрат - 16 599.97 грн.
Здійснений судом розрахунок в порядку ст. 625 ЦК України долучено до матеріалів справи.
Відтак вимога позивача до відповідача про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 139.85 грн.
Також, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 16 599.97 грн.
У решті позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновок суду за результатами вирішення спору
За результатами з'ясування обставин, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які долучено до матеріалів справи із наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме: задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 000 грн 00 коп. основного боргу, 5 139.85 грн 3 % річних та 16 599.97 грн. інфляційних втрат.
У решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у розмірі 65 грн 62 коп. та в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 7 478 грн 31 коп. суд відмовляє.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору у сумі 3 028 грн 00 коп.
Предметом спору є стягнення з відповідача 42 283 грн 75 коп заборгованості за Договором.
На підставі п. 2 ч. 1 с. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3 028 грн. 00 коп.
Відтак, за подання даної позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 3 028 грн 00 коп.
До позовної заяви долучено платіжну інструкцію № 10507 від 22.08.2025, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 34 739 грн 82 коп., то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 2 487 грн 77 коп., який покладається на відповідача за позовом, а 540 грн 23 коп. залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 185, 191, 192, 202, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного підприємства "ВЛАД" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" про стягнення 42 283 грн 75 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Промжитлобуд-13" (вул. Володимира Стельмаха, 32Г, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33019, код ЄДРПОУ 03386031) на користь Приватного підприємства "ВЛАД" (вул. Соборності, 5, м. Славута, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30000, код ЄДРПОУ 21339292) 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 5 139 (п'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн 85 коп. 3 % річних, 16 599 (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 97 коп. інфляційних втрат, 2 487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 77 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У решті позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 65 грн 62 коп. та інфляційних втрат у розмірі 7 478 грн 31 коп. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане "27" жовтня 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич