ЄУН 193/859/25
Провадження 2/193/395/25
іменем України
24 жовтня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кащука Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У червні 2025 року представник ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22170,31 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 14120,31 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1050,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 20.10.2022 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір №455147-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеного ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ "Бізнес Позика" 20.10.2022 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №455147-КС-001 про надання кредиту. 20.10.2022 року відповідачка ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №455147-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9478 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено. Таким чином, 20.10.2022 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №455147-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , вказану позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Між тим, в порушення умов договору позичальниця не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, що і змусило ТОВ "Бізнес Позика" звернутися до суду з цим позовом, за яким окрім стягнення заборгованості за кредитним договором, останнє просило також стягнути з відповідача судові витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Від відповідача надійшла заява про незаконність нарахування відсотків, штрафних санкцій, згідно якої просила визнати незаконними та скасувати усі нараховані відсотки і штрафні санкції за кредитним договором, списати заборгованість у повному обсязі, у разі відмови у повному списанні - зменшити суму боргу до фактично отриманої суми кредиту (тіла), без відсотків та штрафів. Свої заперечення аргументує тим, що вона являється членом родини військовослужбовця, а саме сина, а тому відсотки за користування кредитними коштами нараховані безпідставно, а також оскільки розмір відсотків перевищує суму основного боргу, то є неспівмірними з сумою заборгованості та суперечать принципу розумності, добросовісності, справедливості. Вважає, що позивачем безпідставно нарахована комісія за надання кредитних коштів. Зазначає, що здійснює регулярну матеріальну підтримку свого сина військовослужбовця, тому має єправо на пільгове ставлення у даній справі.
2. Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.
19.06.2025 за ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відповідно до заявленої вимоги представника позивача витребувано у АТ «Універсал Банк» відомості про видачу на ім'я відповідачки ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_2 ; виписки з відповідного карткового рахунку про рух грошових коштів за період з 20.10.2022 по 09.02.2023.
11.09.2025 від відповідачки ОСОБА_1 надійшла вищезазначена заява (а.с.74);
Представник позивача ТОВ "Бізнес Позика" до суду не з'явився, проте у позовних вимогах зазначив про можливість розгляду справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Пред'явлений до неї позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити посилаючись на доводи, які викладені у заяві.
Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
3. Фактичні обставини встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судом встановлено, що 20.10.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №455147-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», ( а.с.25-28) за яким встановлено, що Товариство надає клієнту кредит для придбання товарів (робіт, послуг), для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю,незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника в розмірі 7000,00 грн, строком на 16 тижнів, строк дії договору - до 09.02.2023; стандартна процентна ставка за кредитом - 2 % в день (фіксована); денна процентна ставка за кредитом - 1,16272505 в день (фіксована), комісія за надання кредиту - 1050,00 грн, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 14720,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 12248,27 грн.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором UA-9478 і Товариством.
Відповідно до квитанції №530971721 на рахунок ОСОБА_1 20.10.2022 року перераховано 7000,00 гривень (а.с.39).
Це також підтверджується й інформацією від АТ «Універсал Банк», що надана за ухвалою суду, згідно якої платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку перераховано кошти позивачем, емітована саме на ім'я відповідачки ОСОБА_1 . До того ж, з виписки про рух грошових коштів на рахунку згаданої банківської картки видно, що 20.10.2022 відбулося зарахування на неї грошових коштів у розмірі 7000 грн. (а.с.56-57).
Із розрахунку заборгованості за кредитом встановлено, що станом на 14.05.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Бізнес Позика» у сумі 22170,31 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 7000,00 грн, суми заборгованості по відсотках - 14120,31 грн. та суми прострочених платежів за комісією - 1050,00 грн. (а.с. 11-21).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 (син відповідачки) має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій (а.с.76).
4. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Судом встановлено, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі на підставі оформлення та подання ТОВ «Бізнес Позика» відповідної оферти, підписання позичальником одноразовим ідентифікатором та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір.
Суд зазначає, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому суд доходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, за яким з рахунку ТОВ «Бізнес Позика», перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачкою грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ст.1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 7000,00 грн за простроченими платежами по тілу кредиту.
Що стосується вимог позивача про стягнення відсотків у сумі 14120,31 грн, суд зазначає таке.
У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 455147-КС-001 про надання кредиту від 20.10.2022 року сторони погодили, що Товариство надає клієнту кредит для придбання товарів (робіт, послуг), для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю,незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника в розмірі 7000,00 грн, строком на 16 тижнів, строк дії договору - до 09.02.2023; стандартна процентна ставка за кредитом - 2 % в день (фіксована); денна процентна ставка за кредитом - 1,16272505 в день (фіксована).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 14.05.2025 року заборгованість по відсоткам становить 14120,31 гривень.
Щодо доводів відповідача про неправомірність нарахування процентів за користування кредитними коштами, як члену сім'ї військовослужбовця.
Згідно пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
В матеріалах справи за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 відсутні докази того, що саме ОСОБА_2 є військовослужбовцем, на якого поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», також не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , який являється учасником бойових дій. Крім того, суд звертає увагу, що ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає звільнення військовослужбовців, їх дружин (чоловіків) від сплати штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань, процентів за користування кредитом під час мобілізації, на особливий період, тобто суб'єктом такого звільнення є саме військовослужбовець та його/її дружина або чоловік, а не мати військовослужбовця.
Таким чином, на останню не поширюються вимоги пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому доводи відповідача про неправомірне нарахування відсотків за кредитним договором є безпідставними.
Щодо доводів відповідача про неспівмірність розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та розміром суми отриманого кредиту, вимог щодо стягнення комісії
Відповідно до п. 8, 9, 10 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються, в тому числі, процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).
Умови укладеного з відповідачкою кредитного договору таким вимогам відповідають.
Доводи відповідачки на неспівмірність нарахованих позивачем відсотків до основної суми заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки під час судового розгляду справи судом було установлено, що позичальниці перед укладенням цього договору були відомі розмір та умови нарахування таких відсотків. Також слід зауважити, що відповідачка за увесь час користування кредитними коштами не внесла жодного платежу у рахунок погашення кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1050,00 грн., а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості і за комісією у розмірі 1050,00 грн.
Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов'язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та не надання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст. 141, 247, 263-265,273,279, 354 ЦПК України, суддя
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором №455147-КС-001 про надання кредиту від 20.10.2022 у розмірі 22170 (двадцять дві тисячі сто сімдесят) гривень 31 коп., що складається із: суми прострочених платежів за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн, суми прострочених платежів за відсотками у розмірі 14120,31 грн, суми прострочених платежів за комісією у розмірі 1050,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 24.10.2025.
Суддя Д.А.Кащук