ЄУН 193/1050/25
Провадження №2/193/464/25
(заочне)
21 жовтня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кащука Д.А.
при секретарі Губи О.А.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,-
Короткий зміст позовних вимог.
24.07.2025 позивач ОСОБА_1 . звернулася до суду з вказаним цивільним позовом до відповідача ОСОБА_4 , згідно з яким просила позбавити відповідача батьківських прав у відношенні його малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказала, що шлюб з відповідачем ОСОБА_4 був зареєстрований 06.07.2022 року Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 , про що в книзі реєстрації було зроблено запис за № 449. Проживала з відповідачем до грудня місяця 2023 року.
12 лютого 2024 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, згідно рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області.
Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Спільне життя з відповідачем не склалося через постійні сварки по причині несумісності характерів та різні погляди на сімейне життя та виховання дітей. Відповідач не піклувався про сім'ю і повністю ігнорував та ігнорує батьківські обов'язки. Матеріальної допомоги на виховання дітей відповідач не надає хоча згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України зобов'язаний надавати.
Згідно рішення Софіївського районного суду відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дітей, але аліментів не сплачує і різними засобами ухиляється від їх сплати, на сьогодні заборгованість зі сплати аліментів складає 83404,96 грн.
Стверджує що з самого народження діти проживають разом із матір'ю і перебувають у неї на утриманні. За увесь цей час відповідач не виявляв жодного бажання спілкуватися із ними та приймати участі у їх вихованні, не цікавиться станом їх здоров'я, не піклується про фізичний та духовний їх розвиток, морально та матеріально не підтримує дітей, має значну заборгованість зі сплати аліментів. Таким чином позивач вважає, що відповідач самоусунувся від виховання їх дітей, тому просить суд позбавити відповідача батьківських прав у відношенні дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Процесуальні дії у справі.
01.08.2025 за ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с.24-25);
23.09.2025 за ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.46).
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Остапенко О.М., у судовому засіданні, посилаючись на обставини та доводи викладені у позовній заяві, заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити. Крім того, позивач додатково пояснила, що відповідач ніколи не вітав дітей зі святами, не надсилав їм подарунків, він ніколи не знав де вони знаходиться. Він жодного разу не цікавилась їх життям, досягненнями та їхнім розвитком, жодного разу не надав будь-якої допомоги, а тому вважає, що відповідача слід позбавити батьківських прав у відношенні його дітей.
Відповідач ОСОБА_4 у жодне з судових засідань не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи щоразу повідомлявся належним чином, про що свідчить його власний підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив до суду не подавав.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області у судове засідання з'явилася, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення згідно яких повідомила, що ОСОБА_4 самоусунувся від виховання своїх дітей, не надає їм жодної матеріальної допомоги, тому просить суд позбавити відповідача батьківських прав у відношенні дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди позивача, його представника та третьої особи постановлено про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що шлюб між позивачем та відповідачембув зареєстрований 06.07.2022 року Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 , про що в книзі реєстрації було зроблено запис за № 449.
12 лютого 2024 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, згідно заочного рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області. Після розірвання шлюбу позивачці залишено прізвище " ОСОБА_8 " .
Від шлюбу позивач та відповідач мають дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про що в книзі реєстрації зроблено запис за № 45 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого виконкомом Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації зроблено запис за № 15.
Згідно рішення Софіївського районного суду відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дітей, але ухиляється від їх сплати.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ст. державного виконавця Софіївського ВДВС у Криворізькому районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юлії Мойси заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей у боржника ОСОБА_4 склалась у розмірі 86869,93 грн., яка утворилась з грудня 2023 по квітень 2025 (а.с.15-16).
Факт проживання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 а із матір'ю ОСОБА_1 підтверджується витягами з реєстру територіальної громади, з яких видно, що вони зареєстровані та проживають втрьох за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5,7,11).
Рішенням виконавчого комітету Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області за №53 від 20.06.2025 року затверджено та надано до Софіївського районного суду Дніпропетровської власті письмовий висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у відношенні його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Органом опіки та піклування встановлено, що у зв'язку з відсутністю спільних інтересів та вподобань, поглядів на сімейне життя шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем припинились з грудня 2023 року. Анжеліка подала позов до суду щодо розірвання шлюбу. Незабаром вона уклала шлюб з іншим чоловіком та має від нього ще одну дитину. Дитина ОСОБА_5 навчається у Козацькослобідській гімназії, що підтверджується характеристикою, в якій зазначається, що батько дитини, ОСОБА_9 , не цікавиться успіхами та навчанням, не відвідує батьківські збори. Меншій дитині батько також ніякої уваги не приділяє. Має значну заборгованість зі сплати аліментів. Також ОСОБА_8 надав до виконавчого комітету сільської ради власноруч написану заяву, у якій він вказує, що бажає, щоб його рішенням суду позбавили батьківських прав у відношенні його двох дітей.
На думку органу опіки та піклування батьком свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дітей є недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов'язків в розумінні статті 164 Сімейного Кодексу України. Враховуючи викладені обставини, можна стверджувати, що громадянин ОСОБА_4 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дітей, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі дітей.
На підставі ст. ст. 150, 155, 164-166 СК України, ст.ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. № 866, орган опіки та піклування вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотиви застосування норм права судом.
У відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 2 частини 1 ст. 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути у разі ухилення останніх від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що: «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
У частинах п'ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно з усталеною судовою практикою, зокрема висловленої у тому числі у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав має рекомендаційний характер і такий висновок має бути оцінений у сукупності з іншими доказам та сам по собі не є правовою підставою для застосування крайнього заходу - позбавлення батьківських прав.
Між тим, сукупність доказів, досліджених під час судового розгляду справи, вказує на те, що відповідач ОСОБА_4 , який є батьком малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , умисно самоусунувся від виховання дітей та в порушення вимог ст. 150 СК України, не проявляє щодо дітей піклування, не вчиняє дій щодо участі у їх вихованні, утриманні, навчанні, не цікавиться про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, хоча має можливість це робити, не цікавиться взагалі життям та існуванням своїх сина та доньки, що згідно вимог п. 2 ч.1 ст. 164 СК України є достатніми підставами для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.
При цьому, суд вважає за необхідне пояснити відповідачу що згідно ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. У цьому разі суд ретельно перевірятиме наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.
Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків про поновлення в батьківських правах.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Вимоги щодо розподілу судових витрат, які позивач поніс на оплату судового збору під час звернення до суду з цим позовом та очевидно витрат на оплату правничої допомоги, ні позивачем, ні його представником не заявлялися. Відтак, суд не вирішує питання про розподіл понесених позивачем судових витрат між сторонами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.76, 81, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, позбавити батьківських прав у відношенні його малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Дніпровського апеляційного суду .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі зарезультатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанціїза наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Виконавчий комітет Девладівської сільської ради, вул. Привокзальна, 10, сДевладове, Криворізький район, Дніпропетровської області.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2025 року.
Суддя Д.А.Кащук