Справа № 191/4051/25
Провадження № 3/191/1307/25
29 вересня 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює : реалізатор, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , проживає за адресою :
АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 20.02.2023 року,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №409807 від 05.08.2025 року, 05.08.2025 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на робочому місці в тютюновому кіоску за адресою : м. Синельникове, вул. Миру, 37Ж та здійснила продаж цигарок без марок акцизного податку.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася по невідомим суду причинам, хоча про день та час судового засідання була належним чином повідомлена, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber».
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки». Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи в Синельниківському міськрайонному суді Дніпропетровської області.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги передбачене ч. 1 ст.156 КУпАП адміністративне стягнення у виді конфіскації предметів торгівлі, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Аналіз змісту диспозиції ч.1 ст.156 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Стаття 156 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, вказані відносини регулюються, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Санкція ч.1 ст.156 КУпАП передбачає обов'язкову конфіскацію товарів та виручки від продажу. У матеріалах справи відсутня інформація про виручку від продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку (чек, квитанція, накладна, тощо).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
З матеріалів справи вбачається, що вказана в протоколі від 05.08.2025 року суть адміністративного правопорушення не містить його об'єктивної сторони, а саме, посадовою особою, яка склала даний протокол, не зазначено які саме норми закону України, яким регулюються суспільні відносини у сфері торгівлі тютюновими виробами, порушила ОСОБА_1 .
Крім того, суб'єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності в цих галузях; будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку (за ч. 3 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Зазначаючи в протоколі фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 ч.1 КУпАП, посадова особа, яка його складала, вказала про здійснення нею продажу тютюнових виробів, а саме цигарок, без марок акцизного податку.
Диспозиція ст. 156 ч.1 КУпАП є бланкетною, а тому при складанні протоколу уповноважена посадова особа повинна вказати, які саме нормативні акти порушила ОСОБА_1 з посиланням на конкретні норми законодавства, порушення яких передбачає відповідальність за ст. 156 ч.1 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення посадовою особою не зазначено, вимоги яких нормативно-правових актів було порушено ОСОБА_1 , з посиланням на конкретну норму Закону.
Крім того, відповідно до ст.15 ч.23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Статтею 55 ч.1 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно ст. 55 ч. 2 п.п. 1, 2 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є : господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Виходячи з вказаних норм закону роздрібна торгівля тютюновими виробами та горілчаними виробами дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю зазначеними виробами.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 ч.1 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб'єктом господарювання у павільоні за адресою : АДРЕСА_3 , є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, чи фізичною особою підприємцем, тому відсутні підстави для кваліфікації її дій за ст. 156 ч.1 КУпАП.
Крім того, на підтвердження факту торгівлі цигарок без акцизу надані лише рапорт помічника чергового Синельниківського РУП від 05.08.2025 року; письмові пояснення гр-на ОСОБА_3 , який пояснив, що 05.08.2025 року він знаходився за адресою : м. Синельникове, вул. Миру,37Ж, де в тютюновому кіоску придбав цигарки марки «Manchester» без марки акцизного податку за ціною 50 грн.. Але, долучені матеріали до даного протоколу не містять належних та допустимих доказів щодо отримання продавцем виручки від продажу даних цигарок, зокрема чеків, накладної, квитанції, тощо. Крім того, факт продажу рідини без марки акцизного збору не охоплюється диспозицією ч.1 ст.156 КУпАП, яка передбачає відповідальність за роздрібну торгівлю тютюновими виробами, без марок акцизного збору.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.247 ч.1 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов : про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 33, 245,247,251,252, 283,284 КУпАП, суддя, -
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Речові докази : одна пачка цигарок без акцизу, яка знаходиться на зберіганні в камері схову в Синельниківському РУП ГУНП в Дніпропетровській області згідно квитанції №321/2025 - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т. В. Прижигалінська