65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3073/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши у судовому засіданні заяву Херсонської обласної прокуратури від 30.09.2025р. вх. №ГСОО 2-1545/25 по справі №916/3073/24
За позовом: Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (65082, м.Одеса, вул. Софіївська, 19, код ЄДРПОУ 04851120)
До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК ІНТЕГРАЛ» (82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Стебницька, 51, код ЄДРПОУ 41193313); Генічеської міської військової адміністрації (75023, Херсонська обл., Херсонський р-н, с.Музиківка, вул. 40 років Пекремоги, буд.33); Генічеської міської ради (75500, Херсонська обл., Херсонський р-н, м.Генічеськ, вул.Міська, буд.8, код ЄДРПОУ 35248359)
про: визнання незаконним рішення, визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
Від прокуратури: Волкова Н.М., посвідчення
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК ІНТЕГРАЛ»: не з'явився
Від Генічеської міської військової адміністрації: не з'явився
Від Генічеської міської ради: не з'явився
Встановив: Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 у справі №916/3073/24 позовну заяву Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК ІНТЕГРАЛ» та Генічеської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 110,7811 га з кадастровим номером 6522185200:11:012:0147, яка розташована по вулиці Берегова, земельна ділянка 3Б в с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, укладений 22.03.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю “ВК ІНТЕГРАЛ», який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №31855379 від 30.05.2019.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2019 індексний номер 47196881, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речового права оренди номер запису про інше речове право 31855379, з одночасним припиненням Товариства з обмеженою відповідальністю права оренди на земельну ділянку площею 110,7811 га з кадастровим номером 6522185200:11:012:0147, яка розташована по вулиці Берегова, земельна ділянка 3Б в с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ВК ІНТЕГРАЛ» 82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Стебницька, 51, код ЄДРПОУ 41193313) повернути Генічеській міській раді (75500, Херсонська обл., Херсонський р-н, м.Генічеськ, вул.Міська, буд.8, код ЄДРПОУ 35248359) земельну ділянку площею 110,7811 га з кадастровим номером 6522185200:11:012:0147, яка розташована по вулиці Берегова, земельна ділянка 3Б в с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області.
В іншій частині позову - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК ІНТЕГРАЛ» на користь Херсонської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844 грн. 80 коп.
Стягнуто з Генічеської міської ради на користь Херсонської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
У задоволенні позовних вимог Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури до Генічеської міської військової адміністрації про визнання незаконним рішення, визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладено на прокуратуру.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 11.08.2025р. заяву Херсонської обласної прокуратури від 30.06.2025р. вх. № ГСОО 2-1009/25 по справі №916/3073/24 задоволено
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК ІНТЕГРАЛ» на користь Херсонської обласної витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнуто з Генічеської міської ради на користь Херсонської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
30.09.2025р. до Господарського суду Одеської області від Херсонської обласної прокуратури надійшла заява по справі №916/3073/24 про зміну порядку виконання судового рішення.
Відповідно до поданої заяви, прокурор просить суд встановити порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 та додаткового судового рішення від 11.08.2025 у справі №916/3073/24 шляхом стягнення на користь Херсонської обласної прокуратури судових витрат в сумі 2422,40 грн. та 1211,20 грн. з Генічеської міської ради з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Генічеської міської ради (Код ЄДРПОУ 04060008).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2025р. прийнято до розгляду заяву Херсонської обласної прокуратури від 30.09.2025р. вх. №ГСОО 2-1545/25 по справі №916/3073/24 та призначено на "27" жовтня 2025 р. о 12:50. Повідомлено учасників справи та прокурора про розгляд заяви 27.10.2025р. о 12:50.
07.10.2025р. до суду від Генічеської міської ради надійшли заперечення.
Розглянувши заяву Херсонської обласної прокуратури від 30.09.2025р. вх. №ГСОО 2-1545/25 по справі №916/3073/24, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання..
Згідно з пп.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно зі ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Відповідно до ч.2 ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
При цьому, згідно з пп. 27 п. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Згідно зі ст.22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Як встановлено судом, з листа Головного Управління Державної казначейської служби України у Херсонській області від 30.07.2025 №04-22/10-06/4113 вбачається відсутність у Генічеської міської ради відкритих рахунків в органі Казначейства.
Отже, з урахуванням того, що Генічеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету відповідної територіальної громади та не має рахунків в органах державного казначейства, господарський суд вважає, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення судових витрат в сумі 2422,40 грн. та 1211,20 грн. необхідно здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів - Виконавчого комітету Генічеської міської ради.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі №916/1952/17.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави про встановлення порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.331, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Херсонської обласної прокуратури від 30.09.2025р. вх. №ГСОО 2-1545/25 по справі №916/3073/24 - задовольнити.
2.Встановити порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 та додаткового судового рішення від 11.08.2025 у справі №916/3073/24 шляхом стягнення на користь Херсонської обласної прокуратури судових витрат в сумі 2422,40 грн. та 1211,20 грн. з Генічеської міської ради з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Генічеської міської ради (Код ЄДРПОУ 04060008).
Повну ухвалу складено 27 жовтня 2025р.
Ухвала набрала законної сили 27 жовтня 2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.
Суддя Д'яченко Тетяна Геннадіївна