Рішення від 27.10.2025 по справі 214/6925/25

Справа № 214/6925/25

2/214/4201/25

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Ковтун Н.Г.

секретаря судового засідання - Фарушної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу 214/6925/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК Айконс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №902720 від 21.07.2020 року в сумі 17099,50 грн. , з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 5500,00 грн., сума прострочених платежів по процентах - 9405,00 грн. , заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 2194,50 грн. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 липня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 902720 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору Товариство надало відповідачу кошти в сумі 5500,00 грн. на споживчі потреби, на строк 15 днів, з процентною ставкою 1,90 % (процентів) на добу.

28 квітня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-28/04/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 902720 від 21 липня 2020 року.

28 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК АЙКОНС» укладено договір № 1-28/04/2021 відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК АЙКОНС» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 902720 від 21 липня 2020 року.

Так, ТОВ «ФК «АЙКОНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 17099,50 грн. , з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 5500,00 грн., сума прострочених платежів по процентах - 9405,00 грн. , заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 2194,50 грн.

Оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 01 серпня 2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та задоволено клопотання про витребування доказів.

Представник позивача Пархомчук С.В. надіслав суду заяву, в якій просив провести розгляд даної справи без участі представника позивача та стягнути витрати зі сплати судового збору та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10500,00 грн.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

21 липня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 902720 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору Товариство надало відповідачу кошти в сумі 5500,00 грн. на споживчі потреби, на строк 15 днів, з процентною ставкою 1,90 % (процентів) на добу.

28 квітня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-28/04/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 902720 від 21 липня 2020 року.

28 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК АЙКОНС» укладено договір № 1-28/04/2021 відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК АЙКОНС» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 902720 від 21 липня 2020 року.

Отже, ТОВ «ФК АЙКОНС», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в неї заборгованості.

Цей правочин відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконала зобов'язання за укладеним договором.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Таким чином, право вимоги за договором про споживчий кредит № 902720 від 21 липня 2020 року, укладеним між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Українаа» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП», а в подальшому - до ТОВ «ФК АЙКОНС».

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Оскільки відповідачем не спростовано факту отримання ним кредиту в розмірі 5500,00 грн., вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем, окрім суми стягнення за основним боргом, заявлена до стягнення сума заборгованості за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 902720 від 21 липня 2020 року встановлено строк його дії 15 днів.

Отже, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів та правового висновку Великої Палати Верховного Суду розмір процентів за кредитним договором буде дорівнювати 1567,50 грн. (5500,00 грн. основного боргу х 15 днів дії договору х 1,90 процентної ставки на добу).

Відтак суд зазначає, що за умовами індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 902720 від 21 липня 2020 року позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають часткову задоволенню в розмірі 1567,50 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

Вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10500 грн. не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову, виконаним об'ємом та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 2000 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.

Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (справа Схід/Захід Альянс Лімітед проти України, заява № 19336/04).

Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК АЙКОНС» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1001,21 грн. .

На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078, 1081 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 89, 141,263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» суму заборгованості за кредитним договором № 902720 від 21.07.2020 року в розмірі 7067 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» сплачений судовий збір в розмірі 1001 грн. 21 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2000 грн. 00 коп.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», юридична адреса: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042; ЄДРПОУ: 44334170.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Н.Г.Ковтун

Попередній документ
131280898
Наступний документ
131280900
Інформація про рішення:
№ рішення: 131280899
№ справи: 214/6925/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 14.07.2025
Предмет позову: позовна заява від ТОВ"ФК АЙКОНС" до Чередніченко М.А. про стягнення заборгованості за кредитним договором