про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року Справа № 915/1526/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв,
електронна пошта: kev_mykolaiv@post.mil.gov.ua
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Південь», вул.Спаська, буд.75а/1, оф.105, м.Миколаїв, 54001
про: стягнення 905 618,17 грн.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №21-10 від 21.10.2025 (вх.№14882/25 від 22.10.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Південь» коштів у розмірі 905 618,17 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява №21-10 від 21.10.2025 (вх.№14882/25 від 22.10.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Відповідно до ч.2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У відповідності до ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно з частинами першою, третьою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере, участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У відповідності до ч.1, 4 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Подібна (узагальнена) позиція також сформована в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.
Судом враховується правова позиція, наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР ЮО та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР ЮО як на достовірні.
Таким чином, представництво інтересів позивача у даній справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва, і що має підтверджуватись статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
У даному випадку позов від імені Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" Онищенко Лілією Вадимівною, посадове становище якої не вказано.
На підтвердження повноважень Онищенко Лілії Вадимівни, як особи, уповноваженої діяти від імені Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до позовної заяви подано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований в системі «Електронний суд» станом на 17.10.2023, в той час як позовну заяву сформовано 21.10.2025.
Також, до позовної заяви додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований в системі «Електронний суд» станом на 17.10.2023, відповідно до якого керівником юридичної особи зазначений - Марцоха Олександр Юрійович.
Водночас судом зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523) з якого убачаються інші відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи - Тимофіїв Михайло Михайлович - керівник, Барсов Олександ Петрович - представник.
Слід зазначити, що із вказаного запиту вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості стосовно Онищенко Лілії Вадимівни, як особи, яка може вчиняти дії від імені вказаної юридичної особи в порядку самопредставництва.
Таким чином, суд звертає увагу позивача на необхідність подання документів на підтвердження повноважень Онищенко Лілії Вадимівни на представництво інтересів позивача, зокрема, на підписання позовної заяви станом на момент звернення до суду з позовом.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зі змісту даної норми можна зробити висновок, що розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (викладений в позовній заяві чи у вигляді окремого документа), є невід'ємною частиною позовної заяви та теж повинен бути оформлений відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 ГПК України.
Всупереч наведеному, до позовної заяви позивачем не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог.
При цьому, долучений до позовної заяви Розрахунок штрафних санкцій оформлений особою (старший інспектор відділу аудиту інженерно-інфраструктурного забезпечення, будівництва та земель 4 територіального управління внутрішнього аудиту полковник - Олександр Вдовиченко), на підтвердження повноважень якої діяти від імені позивача не надано жодних доказів.
Крім того, поданий до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій не містить зазначення періоду виникнення прострочення заборгованості, строку оплати, суми боргу на певну дату з урахуванням прийнятих судових рішень на які посилається позивач у повній заяві.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються з посиланням на період виникнення прострочення заборгованості, суми боргу на певну дату з урахуванням прийнятих судових рішень, належним чином оформлений та підписаний особою, уповноваженою на вчинення дій процесуального характеру від імені позивача (з підтвердженням таких повноважень).
Згідно матеріалів позовної заяви позивач зазначає про нарахування пені у розмірі 694 064,38 грн., 3% річних у розмірі 61 251,94 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 150 301,85 грн., при цьому в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 694 064,38 грн., інфляційне збільшення у розмірі 150 301,85 грн. та інфляційне збільшення в розмірі 61 251,94 грн.
Отже, позивачу необхідно визначитись із складовими ціни позову.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. Позовну заяву №21-10 від 21.10.2025 (вх.№14882/25 від 22.10.2025) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв - залишити без руху.
2. Квартирно-експлуатаційному відділу міста Миколаїв усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Квартирно-експлуатаційному відділу міста Миколаїв, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук