Справа № 183/9428/25
№ 2/183/5735/25
27 жовтня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про:
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
10 вересня 2025 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулась до суду з цим позовом, в обґрунтування якого зазначила те, що 01 листопада 2022 року між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (надалі - відповідач), зареєстровано шлюб, актовий запис № 1364 від 01 листопада 2022 року. Від шлюбу позивач має одну малолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 501 від 17 серпня 2023 року. Позивач указує, що шлюб видався невдалий, кожний має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарств. Під час спільного проживання з відповідачем позивач не мала можливості дійти спільної згоди у будь-якому питанні, внаслідок чого подальше спільне життя і збереження сім'ї стало суперечити її інтересам та інтересам дитини. Несумісність поглядів на життя, а також характерів створило неможливість подальшого проживання однією сім'єю у зв'язку з чим сторони проживають окремо. Спільної домовленості щодо утримання неповнолітньої дитини між сторонами не досягнуто, у зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду за допомогою у встановленні прав дитини та стягнення аліментів на її утримання. Позивач указує, що дитина проживає разом з матір'ю (позивачем) та знаходиться на повному її утриманні. Щодо стягнення аліментів на дитину справа знаходиться на розгляді у Самарівському міськрайонному суді Дніпропетровської області. На час звернення з позовом позивач знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та не може працювати. Єдиним її доходом є допомога при народженні дитини у розмірі 860,00 грн. Добровільно відповідач відмовляється надавати аліменти на утримання дружини. Вказує, що підстав звільнення відповідача від обов'язку утримувати позивача, як матір дитини, не існує. Позивач є працездатним, здоровим, матеріально забезпеченим та має постійний, стабільний регулярний дохід. Вважає, що розмір аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 від усіх видів заробітку буде достатнім.
Постановленою суддею ухвалою від 16 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, указаних у ньому. Вказала, що позивач не знає рівня доходу відповідача, відтак бажає на законному рівні забезпечити право на утримання. Визнала факт надання відповідачем грошової допомоги позивачеві 08 серпня 2025 року, 09 вересня 2025 року, 16 вересня 2025 року, 07 жовтня 2025 року у відповідних сумах.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що у сім'ї сталося непорозуміння через неможливість спільного проживання його матері та дружини в одному приміщенні. Вважає наявність ситуації, що склалася суперечностями між подружжям та бажає зберегти сім'ю. Вказує, що надає матеріальне утримання дружині та дитині, перераховуючи грошові кошти, про що надав платіжні інструкції та квитанції. Живе разом з дружиною та дитиною. Пояснив, що дружина має два рахунки у банках, на які він перераховував кошти. Щодо операції з переказу коштів 08 вересня 2025 року повідомив, що помилково перерахував кошти командиру, який в наступному перерахував кошти дружині. Повідомив, що проходить службу у складі ЗС України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи висновує таке.
Судом установлено, що 01 листопада 2022 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 1364 від 01 листопада 2022 року та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 /а.с.9/.
У шлюбі в сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 501 від 17 серпня 2023 року /а.с.15/.
З копій довідок про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1289409-23 від 20 січня 2023 року /а.с.5-6/ та № 1732047-2025 від 09 січня 2025 року /а.с.12-13/ вбачається, що місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 .
З копій довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27 березня 2023 року № 1215-5002672765 /а.с.7/ та від 14 серпня 2023 року № 1215-5002906685 /а.с.16/ вбачається, що фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Також фактичне місце проживання дитини з позивачем за вказаною адресою підтверджено наданим у копії Актом Голови правління ОСББ «Український», складеним у присутності мешканців будинку № 1 від 20 серпня 2025 року /а.с.8/.
Згідно з наданою копією дублікату посвідчення серії НОМЕР_3 від 31 травня 2023 року ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій /а.с.14/.
З наданих суду копій платіжних інструкцій та квитанцій вбачається, що відповідачем:
-08 серпня 2025 року перераховано на рахунок отримувача НОМЕР_4 - ОСОБА_3 в АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 14 050,00 грн з призначенням платежу: «Переказ власних коштів» /а.с.29/;
-15 серпня 2025 року перераховано на рахунок отримувача НОМЕР_5 у PUBLIC JSC ACCENT-BANK грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн з призначенням платежу: «Переказ власних коштів» /а.с.34/;
-08 вересня 2025 року перераховано на рахунок НОМЕР_6 грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн з призначенням платежу: «Переказ коштів на картку НОМЕР_7 » /а.с.35/;
-09 вересня 2025 року перераховано на рахунок отримувача НОМЕР_4 - ОСОБА_3 в АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 3 015,08 грн з призначенням платежу: «Переказ власних коштів» /а.с.30/;
-16 вересня 2025 року перераховано на рахунок отримувача НОМЕР_4 - ОСОБА_3 в АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 8 040,20 грн з призначенням платежу: «Переказ власних коштів» /а.с.31/;
-07 жовтня 2025 року перераховано на рахунок отримувача НОМЕР_8 в JSC UNIVERSAL BANK грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн з призначенням платежу: «Переказ власних коштів» /а.с.32/;
-07 жовтня 2025 року перераховано на рахунок НОМЕР_6 грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн з призначенням платежу: «Переказ коштів на картку НОМЕР_9 » /а.с.33/.
Позовна заява та пояснення відповідача свідчать, що між сторонами існує спір з приводу утримання дружини від чоловіка, батька дитини до досягнення дитиною трирічного віку.
Вирішуючи спір суд ураховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
За ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відтак, оскільки після народження дитини сторін позивач звернулася з відповідним позовом до суду, малолітня дитина сторін не досягла трирічного віку та проживає з позивачем, відповідач може надавати матеріальну допомогу, суд убачає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у частці від заробітку.
Аргументи відповідача про відсутність спору та наявність звичайного непорозуміння між сторонами, яке може бути вирішено в позасудовому порядку, суд відхиляє з огляду на те, що представник позивача в судовому засіданні позов про стягнення аліментів у частці від заробітку підтримала. Також ураховує суд й те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаного ним фактичного місця проживання за однією адресою з дитиною та позивачем.
Визначаючи розмір аліментів, належних до стягнення суд ураховує таке.
Позивач звертаючись з позовом до суду просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу).
Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Суд зазначає, що доказів на підтвердження негативного стану здоров'я відповідача, його інвалідності, непридатності до служби, інших обставин, які унеможливлюють або перешкоджають отриманню ним доходу сторонами не надано, як не надано й доказів наявності у відповідача інших дітей, непрацездатних осіб на утриманні, можливості одержання утримання позивачем від повнолітніх дочки, сина, батьків.
При цьому суд ураховує, що на момент розгляду справи доказів стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої доньки, інших осіб, хоча позивач при визначенні розміру аліментів, з огляду на зміст позову, враховує факт свого звернення до суду за стягненням з відповідача аліментів на утримання доньки. Також наявні підстави для висновку, що позивач, внаслідок догляду за сумісною дитиною сторін, позбавлена можливості отримувати достатній та стабільний дохід, а відповідач, як фізично здорова та розвинена особа, яка є батьком дитини, в силу батьківських та подружніх обов'язків зобов'язаний піклуватися та утримувати дружину, забезпечувати їм належні умови життя.
Також зазначає суд й про те, що доказів на підтвердження розміру щомісячного доходу відповідача не надано, як не надано суду й доказів на підтвердження існування інших обставин, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів.
При цьому, оцінюючи надані відповідачем докази на підтвердження сплати аліментів суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем надані докази на підтвердження сплати ним грошових коштів, у загальній сумі 8 040,20 грн 08 серпня 2025 року, 09 вересня 2025 року та 16 вересня 2025 року, які вказують про надання грошових коштів позивачеві. Вказані кошти відповідач вважає утриманням дружини.
Водночас, з огляду на цільове призначення платежів (перерахунок коштів), відсутність доказів на підтвердження розміру доходу відповідача за відповідні місяці для можливості співставлення перерахованих сум з відсотковим відношенням до місячного доходу, суд не погоджується з зазначеною думкою відповідача та висновує, що підстав для урахування доведених платежів при ухваленні рішення, як належного виконання відповідачем обов'язку з утримання дружини (а не дитини) за серпень - вересень 2025 року, не вбачається, оскільки таке урахування буде мати характер припущення.
Вказане не позбавляє відповідача права звернутися до позивача з питанням урахування сплачених сум після обрахунку розміру аліментів на її утримання, або під час примусового виконання рішення - з відповідним клопотанням до виконавця.
Інші ж платіжні доручення та квитанції, надані відповідачем на підтвердження факту надання утримання, за умови відсутності ідентифікації особи отримувача, невизнання позивачем того, що ці кошти отримані та прийняті нею саме, як її утримання, суд вважає неналежними у цій справі та не приймає їх до уваги.
За таких обставин, ураховуючи те, що малолітня донька сторін ОСОБА_4 , яка не досягла трирічного віку проживає разом з позивачем, суд вважає, що існують підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», суд вважає, що судовий збір у розмірі 1 211,20 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат суд ураховує наявний в матеріалах справи дублікат посвідчення серії НОМЕР_3 від 31 травня 2023 року, згідно з яким відповідач має статус учасника бойових дій. Водночас суд звертає увагу на те, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону й серед них немає пільг, пов'язаних зі звільненням від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 10 вересня 2025 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене та підписане 27 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_10 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає (ВПО): АДРЕСА_3 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_11 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; повідомлене фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Д. О. Парфьонов