Справа № 183/10697/25
№ 2/183/6301/25
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2025 року Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на квартиру, -
14 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на квартиру.
Ознайомившись із поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, проте, позивачем не додано до позовної заяви звіту про оцінку майна вартості спірного об'єкту нерухомості на момент звернення позивачів до суду з позовною заявою у відповідності до вимог пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року за № 1440, згідно якого передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства, оскільки долучений до позовної заяви висновок від 10.06.2022, станом на дата подачі позовної заяви, вже втратив чинність.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачі просять суд визнати за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/3 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 49,3 кв.м., житловою 30 кв.м.
Відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
З поданої позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено три позовні вимоги майнового характеру, а судовий збір сплачено у розмірі 1211,20 грн., як за одну позовну вимогу майнового характеру.
Таким чином, позивачам, кожному окремо, необхідно надати докази на підтвердження сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру з урахуванням загальної суми позову і сплатити кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на квартиру.
Повідомити про вказане позивачів та надати їм строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сорока О.В.