Справа № 182/6901/25
Провадження № 1-кс/0182/981/2025
Іменем України
27.10.2025 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2025 року за № 12025041340001050про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працевлаштованого на ПК Дніпровський, підсобний робітник, який не є депутатом та пенсіонером, не є особою з інвалідністю, на утримані нікого не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 26.07.2013 року Нікопольським міськрайонним судом засуджений за ч .2 ст.186, ч.1 ст. 125 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;
- 05.08.2015 року Нікопольським міськрайонним судом засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 5 місяців. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 7 місяців;
- 17.11.2017 року Нікопольським міськрайонним судом засуджений за ч. 3 ст. 186 до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано 2 місяці;
- 28.02.2020 року Нікопольським міськрайонним судом засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 19.04.2022 року кримінальне провадження 12022041340000209 від 07.02.2022 року за ч.2 ст. 186 КК України направлено до суду з обвинувальним актом.
- 13.05.2022 Нікопольським міськрайонним судом засуджений за ч. 1 ст. 358 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 71, 72 КК України частково приєднано 1 рік 7 місяців до відбуття призначити 2 роки 1 місяць позбавлення волі. 25.03.2025 звільнений П'ятихатківською ВК Дніпропетровської обл. вид умовно дострокове звільнення, невідбутий строк: 7 місяців;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ( в режимі ВКЗ з власних технічних засобів),
підозрюваного ОСОБА_5 ,-
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2025 року за №12025041340001050про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 07.10.2025 о 10 годині 51 хвилин знаходився в приміщенні кафе «Живе пиво», розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 9, де побачив належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy» А047F, 4/64Gb, який лежав без нагляду на стійці для відвідувачі. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону, який належить ОСОБА_6 .
В цей же день о 10 годині 52 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись за вище вказаною адресою, попередньо переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, викрав зі стійки мобільний телефон марки «Samsung Galaxy» А047F, 4/64Gb, який належить ОСОБА_6 , вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №2496 від 16.10.2025, становить 4559 грн. 20 коп., чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.
У подальшому ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадений телефон, залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Вказані умисні дії, ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, вчинена повторно.
У ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину.
Винуватість ОСОБА_5 повністю підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
?Протоколом огляду місця події;
?Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ;
?Протоколами допиту свідків;
?Протоколом огляду викрадених речей;
?Протоколом огляду відеозапису;
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може:
?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
?незаконно впливати на потерпілу та свідків;
?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
?вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічні тим, у яких підозрюється, а саме:
1) наявні докази про вчинення підозрюваного кримінального правопорушення з корисливих мотивів, що свідчить про перетворення вчинення вказаного злочину у основний спосіб заробітку, що може сприяти вчиненню ОСОБА_5 нових злочинів, якщо йому не буде обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту;
2) ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 років до 8 років, що може спонукати його переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також дотримується обов'язкова умова ч. 2 ст. 181 КПК України, тобто покарання у виді позбавлення волі;
3) Останній раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на даний час кримінальне провадження з обвинувальним актом перебуває на розгляді у Нікопольському міськрайонному суді.
Вищевикладене свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука та застава не забезпечить належне виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, особисте зобов'язання, не може обмежити ОСОБА_5 перебувати у нічний час на вулицях міста, що не зможе запобігти вчиняти ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, в оточені ОСОБА_5 не має особи, яка заслуговує на довіру та може поручитися за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язатися за необхідності доставляти його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Крім того, майновий стан підозрюваного, а саме відсутність офіційного місця роботи та постійного заробітку законним шляхом не надає останньому можливості внести кошти в якості застави.
Враховуючи вищевикладене виникла необхідність обрання у відношенні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, який забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме у вигляді нічного домашнього арешту заборонивши підозрюваному залишати житло в період часу з 22:00 год. до 05:00 год. з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Прокурор вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також є ризики, зазначені у клопотанні. Просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.
Вислухавши прокурора та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР за № 12025041340001050.
24.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, вчинена повторно.
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколами допиту свідків; протоколом огляду викрадених речей та протоколом огляду відеозапису.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органу досудового розслідування та суду; ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень, аналогічних тому у якому підозрюється.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 8-ми років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на потерпілого та свідків) об'єктивно існує, бо підозрюваний може незаконно впливати на них з метою зміни показів, оскільки вони проживають також у м. Нікополь, та ОСОБА_5 відомі місця їх проживання. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки у клопотанні взагалі не зазначено у чому він полягає.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, у яких підозрюється.
На обґрунтування вказаного ризику слідчим у клопотанні зазначено, що підозрюваний одноразово судимий, за вчинення аналогічних злочинів. На даний час в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за вчинення злочину проти життя і здоров'я особи, рішення за яким судом ще не прийнято. Крім того, злочин у якому ОСОБА_5 підозрюється вчинено ним з корисливих мотивів.
З огляду на вищевказане, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, у яких підозрюється. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Враховуючи положення ст. 176-178 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним ризикам, т.я. в оточенні підозрюваного немає осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; злочин вчинено ним в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце постійного проживання у нічний час доби.
Також слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2025 року за №12025041340001050про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арештузаборонивши йому в період часу з 22-00 год. до 05-00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровської обл.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто до 27 грудня 2025 року і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду прокурор.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваній та прокурору.
Слідчий суддя ОСОБА_1