24.10.2025 Справа № 914/2317/25
За позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області
в інтересах держави в особі: Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», с. Зелів, Львівська область
про витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння
Суддя Наталія Мороз
За участю секретаря с/з Олександри Псярук
Представники:
Від прокуратури: С. Максимовська
Від позивача: У. Коржевич
Від відповідача: Д. Попов
Суть спору:
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2317/25 за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння.
В судове засідання 24.10.2025 прокурор та сторони з'явились. Висловили міркування щодо справи № 922/2555/21, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Предметом спору у справі № 914/2317/25 є вимога прокурора про витребування земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність. Прокурор скористався речово - правовим способом захисту цивільного права, зокрема, правом власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація), що передбачено ст. 387 ЦК України. Крім того, у позовній заяві прокурор вказав, що вважає набувача спірної земельної ділянки Обслуговуючий кооператив «Гаражно - будівельний кооператив «Пікап» недобросовісним.
09.04.2025 набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" яким, зокрема, внесено зміни до ст. ст. 164, 174, 238 ГПК України, а також до ст. ст. 388, 390, 391 ЦК України, якими передбачено нові правові підходи до витребування майна у добросовісного набувача, у тому числі обов'язкове внесення компенсації вартості майна на депозитний рахунок суду.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 на підставі ч.5 ст.302 ГПК України на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 922/2555/21 за позовом прокурора до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця та фізичної особи про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та витребування нежитлових приміщень.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що підставами передачі справи № 922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала необхідність вирішення виключної правової проблеми щодо питань:
1) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 ГПК України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?
2) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі прийняття судом справи до свого провадження після її направлення Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна?
3) у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається Прокурор як самостійний позивач:
- яким чином має діяти Прокурор, виконуючи вимоги частини шостої статті 164 ГПК України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак Прокурор не є власником спірного об'єкта?
- Законом № 4292-ІХ передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме Прокурор як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини шостої статті 164 ГПК України?
4) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача)?
5) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача не органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором, а державним підприємством, установою, організацією тощо, які є володільцем спірного майна на праві оперативного управління або господарського відання?
Крім того, судом встановлено, що в судах усіх інстанцій господарської юрисдикції перебуває значна кількість справ щодо порядку застосування вимог ч.6 ст.164 ГПК України.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, правильного застосування процесуальних норм та вирішення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку зупинити розгляд справи до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/2555/21.
Приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд виходить із того, що в подібних правовідносинах інші суди також ухвалювали рішення про зупинення провадження, що свідчить про послідовність застосування процесуальних норм.
Керуючись ст. ст. 2, 170, 177, 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 914/2317/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/2555/21.
2. Про поновлення провадження у справі сторін буде повідомлено ухвалою.
Ухала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.