79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
21.10.2025 Справа № 914/2468/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В. Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Теплобуд», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторговий дім “Волинь», м. Трускавець, Львівська обл.,
про: стягнення 194 929, 20 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Тарасова А.Є.;
від відповідача: Голоюха С.В.;
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Теплобуд» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторговий дім “Волинь» про стягнення 194 929, 20 грн.
Ухвалою від 14.08.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 16.08.2025.
Подальший хід розгляду справи викладно в ухвалах суд, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, 30.09.2025 в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.10.2025.
15.10.2025 суд заслухав заключні промови представників сторін та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення - 21.10.2025.
21.10.2025 в судове засідання з'явились представники сторін.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 21.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Правова позиція позивача.
Позивач у позовній заяві, відповіді на відзив та інших процесуальних документах обґрунтовує свої вимоги тим, що договір постачання природного газу № 19/06-25Г від 19.06.2025 був укладений між сторонами в належній формі шляхом підписання уповноваженими особами (директором позивача Рябчиною О.М. та директором відповідача Шаховським С.М.) з подальшим обміном скан-копіями, які, відповідно до п. 10.11 договору, мають юридичну силу до підтвердження оригіналами. Оригінали договору були надіслані відповідачу 26.06.2025 року та отримані ним 27.06.2025 року, що підтверджується накладною ТОВ "Нова пошта" № 20451193618877, отриманою уповноваженою особою відповідача Попадинцем А. Позивач стверджує, що договір також укладений через конклюдентні дії сторін, зокрема подання заявки від 19.06.2025 року, включення відповідача до Реєстру споживачів на платформі Оператора ГТС України, а також електронне листування, що виражає волю сторін на укладення договору.
Позивач наголошує на добросовісності своїх дій: газ був закуплено в обсязі, передбаченому договором, а відповідача включено до Реєстру споживачів. Відповідач, на думку позивача, порушив умови договору, змінивши постачальника без попереднього повідомлення за 5 днів (п. 7.1 договору), що призвело до збитків у розмірі 191 250 грн (різниця між ціною закупівлі та продажу газу), 2250, 00 грн недоотриманої вигоди та штрафу в розмірі 0,1% (1 429,20 грн) відповідно до п. 6.3 договору. Збитки були мінімізовані шляхом продажу газу ТОВ "СВІФТ ЕНЕРДЖІ" за нижчою ціною, що відповідає ринковим умовам і підтверджується договором купівлі-продажу природного газу № 300625 від 30.06.2025.Позивач посилається на те, що обмеження повноважень директора відповідача (як значний правочин, що потребує згоди Загальних зборів відповідно до ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" та п. 13.3.5.16 Статуту відповідача) не можуть застосовуватися до добросовісного контрагента, а тягар доказування недобросовісності позивача лежить на відповідачі. Схвалення правочину випливає з дій відповідача, а пункт 2.3 договору з ТОВ "ПАВЕР ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" стосується добового, а не місячного обсягу газу.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує факт укладення договору постачання природного газу № 19/06-25Г від 19.06.2025 через відсутність належної письмової форми: скан-копії та електронне листування не є електронними документами з електронним цифровим підписом (ЕЦП), як вимагає Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", а оригінали не підписані уповноваженою особою. Конклюдентні дії сторін, на які посилається позивач, є лише підготовчими, а не такими, що створюють зобов'язання, а скан-копії не є належними доказами без підписів (пп. 10.1, 10.11 договору). Отримання оригіналів не доведено, оскільки ОСОБА_1 не є уповноваженою особою, а в накладній ТОВ "Нова пошта" відсутній підпис отримувача.
Відповідач стверджує, що директор ОСОБА_2 перевищив повноваження, оскільки договір є значним правочином, що потребує згоди Загальних зборів учасників (ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю", п. 13.3.5.16 Статуту відповідача). Позивач знав про обмеження повноважень, оскільки Статут додано до позовної заяви, а схвалення правочину відсутнє через брак дій з виконання (оплата, поставка газу). Збитки та штрафи відсутні через відсутність договірних відносин, а дії позивача (продаж газу) не пов'язані з відповідачем. Збитки зумовлені діями самого позивача, оскільки газ поставлявся в липні, а зменшення місячного обсягу можливе без санкцій, при цьому п. 6.3 договору стосується відмови, а не коригування обсягів, що робить твердження позивача маніпулятивними.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
19.06.2025 між ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» (Позивачем) та ТОВ «АТД «Волинь» (Відповідачем) було укладено Договір постачання природного газу № 19/06-25 Г та Додаткову угоду № 1 до нього щодо постачання природного газу в липні 2025 року.
Відповідно до п. 10.11 Договору, сторони погодили, що копії Договору, додаткових угод, додатків та інших документів, підписані сторонами та передані факсимільним зв'язком або електронною поштою, мають доказову силу та є обов'язковими для виконання обома сторонами. Факсо(скан)копії цих документів мають юридичну силу до підтвердження оригіналами. Договір та додаткова угода були підписані уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується Статутом Відповідача.
26.06.2025 на адресу Відповідача кур'єрською доставкою Нової пошти було відправлено по 2 екземпляри оригіналів Договору та Додаткової угоди № 1, які були отримані Відповідачем 27.06.2025 відповідно до накладної № 20451193618877. Відповідні скан-копії, підписані з обох сторін, наявні у Позивача та Відповідача.
Перед укладенням Договору від Відповідача надійшла Заявка листом від 19 червня 2025 року за № 19/06/2025 з проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» на інформаційній платформі Оператора ГТС у періоді постачання, на який буде укладено відповідну Додаткову угоду після підписання Договору.
Додатковою угодою № 1 від 19 червня 2025 року встановлено таке:
Відповідно до п. 2.1 Договору, договірний місячний обсяг постачання газу Відповідачеві у липні 2025 року становить 45 000 (сорок п'ять тисяч) кубічних метрів;
Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна вартість газу договірного обсягу, що постачається у липні 2025 року, встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання цієї додаткової угоди, без урахування вартості потужностей, 31 760,04 грн в тому числі ПДВ 20% - 5 293,34 грн.
ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД», виконуючи свої обов'язки як Постачальника природного газу відповідно до укладеного Договору, включило ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС на узгоджений період постачання та закупило відповідний обсяг газу за ціною 31 700,04 грн (тридцять одна тисяча сімсот гривень 04 копійки) з урахуванням ПДВ.
20 червня 2025 року ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» уклало з ТОВ «ПАВЕР ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» додаткову угоду № 16 до Договору купівлі-продажу природного газу № ПГ-56-24 щодо купівлі ресурсу липня 2025 року в обсязі 1 млн куб. м (серед якого був обсяг для Відповідача) за ціною 31 700,04 грн за 1 000 куб. м природного газу. Купівля-продаж та передача-прийом цього обсягу природного газу підтверджуються Актом приймання-передачі газу між ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» та ТОВ «ПАВЕР ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» № 296 від 31 липня 2025 року, а також відповіддю Оператора ГТС на адвокатський запит щодо купівлі та продажу газу в липні 2025 року ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД».
26.06.2025 на інформаційну платформу Оператора ГТС надійшов запит на зміну Постачальника на період з 01 липня 2025 року по 31 липня 2025 року, про що Постачальник повідомив ТОВ «АТД «Волинь».
Позивач стверджує, що від ТОВ «АТД «Волинь» не надходило звернень щодо припинення дії Договору/Додаткової угоди або зміни Постачальника у строки, визначені Договором. ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» листом № 27/06 від 27 червня 2025 року звернулося до ТОВ «АТД «Волинь» з проханням надати інформацію та коментарі щодо ситуації та повідомити, чи планує ТОВ «АТД «Волинь» отримувати природний газ від іншого Постачальника.
30.06.2025 на інформаційній платформі Оператора ГТС було здійснено зміну Постачальника на період з 01 липня 2025 року по 31 липня 2025 року за відсутності звернень Відповідача щодо скасування попередніх домовленостей. ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» повторно листом № 30/06 від 30 червня 2025 року звернулося до ТОВ «АТД «Волинь» з метою отримання інформації, чи планує ТОВ «АТД «Волинь» виконувати Договір та отримувати природний газ від ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» або прийнято рішення купувати газ у липні 2025 року від іншого Постачальника.
За відсутності відповіді на листи, а також ігнорування посадовими особами ТОВ «АТД «Волинь» телефонних дзвінків та повідомлень у месенджерах, ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» продало іншому покупцеві обсяг у кількості 45 000 кубічних метрів за ціною 26 600,04 грн з урахуванням ПДВ, актуальною станом на 30 червня 2025 року.
30.06.2025 ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» уклало Договір купівлі-продажу природного газу № 30062025 з ТОВ «СВІФТ ЕНЕРДЖІ». Купівля-продаж та передача-прийом цього обсягу природного газу підтверджуються Актом приймання-передачі газу між ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» та ТОВ «ПАВЕР ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» № 296 від 31 липня 2025 року, а також відповіддю Оператора ГТС на адвокатський запит щодо купівлі та продажу газу в липні 2025 року ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД».
Ці дії були здійснені з метою зменшення збитків Позивача, оскільки ціни на природний газ змінюються впродовж дня, що можна відстежити на сайтах Оператора ГТС.
Відповідно до п. 2.2 Договору, після надання Споживачем заявки з плановими обсягами постачання газу та/або укладення Додаткової угоди на відповідний газовий місяць, Споживач не має права відмовитись від постачання газу Постачальником у ньому газовому місяці. Споживач не має права відмовитись від приймання узгодженого Сторонами планового обсягу постачання після надання Постачальником номінації/реномінації до Оператора ГТС та/ або підтвердження цієї номінації оператором ГТС на відповідну добу/ місяць постачання.
Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі односторонньої відмови Споживача від замовлених обсягів природного газу після укладення відповідної додаткової угоди і початку постачання у відповідному газовому місяці, або порушення Споживачем встановленого порядку зміни постачальника, Споживач сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 0,1% від вартості газу, замовленого у місяці фактичної відмови.
Відповідно до п. 7.1 Договору, Споживач має право змінити Постачальника шляхом розірвання або призупинення в частині поставок газу цього Договору, попередньо повідомивши про це Постачальника за 5 календарних днів до дати такого розірвання або призупинення та за умови здійснення повного остаточного розрахунку з Постачальником.
Позивач заявлає, що від Відповідача не надходило офіційних листів до Позивача щодо розірвання Договору чи призупинення поставок.
На думку позивача, дії відповідача призвели до невиконання зобов'язань за Договором щодо оплати та прийняття природного газу, внаслідок чого Позивач продав ресурс липня іншій компанії за ринковою ціною станом на 30 червня 2025 року.
Невиконання договірних зобов'язань та одностороннє розірвання Відповідачем Договору № 19/06-25 Г від 19 червня 2025 року призвело до вимушеного продажу природного газу за нижчою ціною, що завдало ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД» збитків у розмірі 194 929,20 грн, виходячи з такого розрахунку:
Штраф відповідно до п. 6.3 Договору: 1 429 201,80 Ч 0,1% = 1 429,20 грн, де 1 429 201,80 грн - загальна вартість газу відповідно до Додаткової угоди № 1. Прямі збитки: (26 416,70 - 22 166,70) Ч 45 = 191 250,00 грн, де 26 416,70 грн - ціна закупівлі газу без ПДВ за 1 000 куб. м, 22 166,70 грн - ціна фактичного продажу після відмови без ПДВ за 1 000 куб. м, 45 - обсяг (тис. куб. м) за Договором. Недоотримана вигода: (26 466,70 - 26 416,70) Ч 45 = 2 250,00 грн, де 26 466,70 грн - ціна за Договором № 19/06-25 Г без ПДВ за 1 000 куб. м, 26 416,70 грн - ціна закупівлі без ПДВ за 1 000 куб. м, 45 - обсяг (тис. куб. м) за Договором. Загальна сума збитків становить 194 929,20 грн.
Розмір завданих збитків вирахувано на підставі сум, узгоджених у Договорі з Відповідачем, та ринкових цін, які можна відстежити на сайтах Оператора ГТС та Української енергетичної біржі.
01.07.2025 Позивач надіслав претензію Відповідачеві засобами електронного зв'язку та Укрпоштою, але відповіді не отримав. Позивач вжив заходів досудового врегулювання спору, проте Відповідач вимоги проігнорував.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про ринок природного газу" усім споживачам гарантується право вибору постачальника.
Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).
Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника.
За умови дотримання правил зміни постачальника, що затверджуються Регулятором як частина правил постачання природного газу:
1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника;
2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору.
Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником.
Регулятор здійснює регулярний моніторинг стану додержання положень цієї статті.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, були затверджені Правила постачання природного газу.
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин (далі - Правила), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; - включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; - відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Пунктом 2 розділу ІІ Правил визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, таких вимог:- споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або за умови наявності письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника;
- договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.
Розділом ІV Правил встановлений порядок зміни постачальника споживачем, що не є побутовим. Кожен споживач має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами. Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, що не є побутовим, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником. Зміна постачальника може відбуватися без засвідчення відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником. Розірвання чи призупинення дії договору постачання природного газу не звільняє споживача, що не є побутовим, від обов'язку виконання фінансових зобов'язань за цим договором. 3.Споживач, який має намір змінити постачальника, повинен звернутись до нового постачальника із письмовою пропозицією про укладення договору постачання природного газу. Споживач повідомляє діючого постачальника про свій намір змінити постачальника, якщо це передбачено умовами договору постачання природного газу.Відповідальність споживача за несвоєчасне повідомлення діючого постачальника про намір змінити постачальника визначається положеннями укладеного договору постачання природного газу з таким постачальником за їх наявності. 4. Постачальник природного газу, який отримав від споживача письмову пропозицію про укладення договору постачання природного газу, розглядає подані споживачем документи, визначені розділом II цих Правил, та приймає рішення про укладення або відмову в укладенні договору постачання природного газу.З дня отримання новим постачальником від споживача письмової пропозиції про укладення договору постачання природного газу зміна постачальника повинна бути завершеною шляхом укладення договору постачання природного газу або письмової відмови в укладенні договору не пізніше ніж на 21 день з дня звернення споживача.
Суд зауважує, що зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Для зміни постачальника у споживача має бути відсутня прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявний письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Кожен споживач, який має намір змінити постачальника, повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником (або укласти з ним графік реструктуризації заборгованості за природний газ, якого має дотримуватись) та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 розділу ІV Правил.
Повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник постачає природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що споживач надав письмову довідку діючого постачальника або складений з ним акт звірки взаєморозрахунків про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником, або письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника (пункт 5 розділу ІV Правил).
За змістом пункту 5 розділу ІІ Правил договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду договору:
- предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об'ємах (обсягах);
- річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;
- відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період;
- порядок зміни постачальника.
Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (пункт 6 розділу ІV Правил).
Зміна постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника (пункт 7 розділу ІV Правил).
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2025 між Позивачем (ТОВ «ВКФ «ТЕПЛОБУД») та Відповідачем (ТОВ «АТД «Волинь») було укладено Договір постачання природного газу № 19/06-25Г (далі - Договір) та Додаткову угоду № 1 до нього, якою передбачено постачання природного газу в липні 2025 року в обсязі 45 000 куб. м за загальною вартістю 31 760,04 грн (з урахуванням ПДВ 20% - 5 293,34 грн). Відповідно до п. 10.11 Договору, скан-копії підписаних документів, переданих електронною поштою, мають юридичну силу до підтвердження оригіналами та є обов'язковими для виконання сторонами. Скан-копії Договору та Додаткової угоди № 1, підписані уповноваженими особами (директором Позивача Рябчиною О.М. та директором Відповідача Шаховським С.М.), наявні у сторін. Оригінали документів були надіслані Позивачем на адресу Відповідача 26 червня 2025 року та отримані 27 червня 2025 року, що підтверджується накладною ТОВ «Нова пошта» № 20451193618877, отриманою уповноваженою особою Відповідача Попадинцем А.
Перед укладенням Договору Відповідач направив Позивачу заявку від 19 червня 2025 року за № 19/06/2025 з проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС. Позивач виконав свої зобов'язання, включивши Відповідача до Реєстру споживачів та закупивши відповідний обсяг газу за ціною 31 700,04 грн за 1 000 куб. м (з урахуванням ПДВ), що підтверджується Додатковою угодою № 16 до Договору купівлі-продажу природного газу № ПГ-56-24 з ТОВ «ПАВЕР ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД» від 20 червня 2025 року та Актом приймання-передачі газу № 296 від 31 липня 2025 року.
26 червня 2025 року на інформаційній платформі Оператора ГТС зареєстровано запит на зміну постачальника Відповідачем на період з 1 липня 2025 року по 31 липня 2025 року без попереднього повідомлення Позивача, що суперечить п. 7.1 Договору, який вимагає повідомлення за 5 календарних днів до розірвання або призупинення поставок. Позивач направив Відповідачу листи № 27/06 від 27 червня 2025 року та № 30/06 від 30 червня 2025 року з вимогою роз'яснити ситуацію, але відповіді не отримав. У зв'язку з відсутністю реакції Відповідача та з метою мінімізації збитків Позивач 30 червня 2025 року уклав Договір купівлі-продажу природного газу № 30062025 з ТОВ «СВІФТ ЕНЕРДЖІ», продавши обсяг 45 000 куб. м за ринковою ціною 26 600,04 грн за 1 000 куб. м (з урахуванням ПДВ), що підтверджується відповідним актом.
Збитки Позивача в розмірі 194 929,20 грн складаються з: прямих збитків - 191 250,00 грн (різниця між ціною закупівлі 26 416,70 грн за 1 000 куб. м без ПДВ та ціною продажу 22 166,70 грн за 1 000 куб. м без ПДВ, помножена на обсяг 45 000 куб. м); недоотриманої вигоди - 2 250,00 грн (різниця між ціною за Договором 26 466,70 грн за 1 000 куб. м без ПДВ та ціною закупівлі 26 416,70 грн за 1 000 куб. м без ПДВ, помножена на обсяг); штрафу - 1 429,20 грн (0,1% від вартості газу 1 429 201,80 грн за п. 6.3 Договору). Позивач надіслав Відповідачу претензію 1 липня 2025 року, яка залишилася без відповіді.
Суд оцінює питання щодо факту укладення між сторонами Договору постачання природного газу № 19/06-25Г від 19 червня 2025 року та Додаткової угоди № 1 до нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 2 ст. 638 ЦК України). У цій справі істотними умовами є обсяг постачання газу (45 000 куб. м на липень 2025 року за п. 2.1 Додаткової угоди № 1), ціна (31 760,04 грн з урахуванням ПДВ, п. 3.1 Договору), порядок постачання, відповідальність сторін (пп. 6.3, 7.1 Договору) та порядок зміни постачальника (п. 7.1 Договору), що узгоджені сторонами в Договорі та Додатковій угоді № 1. Суд констатує, що вказаний договір є укладений, оскільки це підтверджується підписаними скан-копіями та подальшим надсиланням оригіналів.
Позивач стверджує, що Договір укладено шляхом підписання уповноваженими особами з обміном скан-копіями, які за п. 10.11 Договору мають юридичну силу до підтвердження оригіналами, а також через конклюдентні дії Відповідача (заявка від 19 червня 2025 року за № 19/06/2025 з проханням включити до Реєстру споживачів, включення до Реєстру споживачів на платформі Оператора ГТС, електронне листування). Суд погоджується з цією позицією, оскільки відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (у тому числі електронній) формі. Конклюдентні дії, тобто дії особи, що виражають її волю встановити правовідношення, можуть бути підставою для укладення договору, якщо закон не встановлює для цього правочину обов'язкової письмової форми (ч. 2 ст. 205 ЦК України). У цій справі конклюдентні дії Відповідача (надіслана заявка за № 19/06/2025 з чітким проханням включити ТОВ «АТД «Волинь» до Реєстру споживачів Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС у періоді постачання, на який буде укладено відповідну Додаткову угоду після підписання Договору, відсутність заперечень проти включення та подальше електронне листування, що виражає згоду на умови) свідчать про волевиявлення на укладення Договору та прийняття його умов.
Крім того, в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 912/1883/17 обмін скан-копіями з подальшим виконанням визнано достатнім для укладення, якщо сторони погодили такий порядок (як у п. 10.11 Договору). У подібному контексті, постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 924/678/18 підтверджує, що включення до Реєстру споживачів на платформі Оператора ГТС є конклюдентною дією, що свідчить про згоду на постачання, відповідно до п. 1 розділу II Правил постачання природного газу.
Відповідач заперечує укладення Договору через відсутність належної письмової форми, зокрема електронних документів з електронним цифровим підписом (ЕЦП) відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також через те, що скан-копії не є належними доказами без підписів (пп. 10.1, 10.11 Договору) та конклюдентні дії є лише підготовчими. Суд відхиляє ці доводи як необґрунтовані та такими, що не відповідають нормам законодавства та судовій практиці. Стаття 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" (ст. 5) дозволяє використання електронних документів без обов'язкового ЕЦП, якщо сторони погодили інший порядок автентифікації, що прямо передбачено п. 10.11 Договору (скан-копії, підписані сторонами та передані електронною поштою, мають доказову силу та є обов'язковими до підтвердження оригіналами). Крім того, оригінали Договору надіслано 26 червня 2025 року та отримано 27 червня 2025 року, що підтверджується накладною ТОВ "Нова пошта" № 20451193618877, отриманою уповноваженою особою Відповідача Попадинцем А. Відповідач не спростував факт отримання, посилаючись лише на відсутність уповноваженості отримувача та відсутність підпису в накладній, однак тягар доказування цієї обставини лежить на Відповідачі (ч. 1 ст. 74 ГПК України), який не надав переконливих доказів (наприклад, внутрішніх документів про обмеження повноважень Попадинця А. чи правил ТОВ "Нова пошта" щодо уповноваженості).
Щодо перевищення повноважень директором Відповідача ОСОБА_2 , Відповідач посилається на те, що Договір є значним правочином, який потребує згоди Загальних зборів відповідно до ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" та п. 13.3.5.16 Статуту Відповідача, що робить його недійсним (ст. 215 ЦК України). Суд не погоджується з цим твердженням, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Позивач, як добросовісний контрагент, не мав підстав сумніватися в повноваженнях директора Шаховського С.М., оскільки Статут додано до позовної заяви вже після укладення Договору, а Відповідач не довів знання Позивача про обмеження (тягар доказування - на Відповідачі, ст. 74 ГПК України).
Крім того, ст. 241 ЦК України передбачає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює цивільні права та обов'язки для особи, яку він представляє, якщо вона згодом прямо або своїми діями схвалила цей правочин. У цій справі схвалення випливає з конклюдентних дій Відповідача: надіслана заявка за № 19/06/2025, відсутність заперечень проти включення до Реєстру споживачів, електронне листування та відсутність дій з виконання (оплата чи поставка не відбулися через порушення Відповідача, але початкові дії свідчать про прийняття). Аналогічна позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14 квітня 2025 року у справі № 904/2465/21, де схвалення визнано через подальші дії юридичної особи (виконання чи відсутність заперечень), а також у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 924/678/18, де підкреслено, що схвалення може бути неявним, якщо дії свідчать про прийняття правочину, навіть за перевищення повноважень (ч. 2 ст. 241 ЦК України). У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19 (на яку посилається Відповідач) суд відмовив у визнанні договору недійсним через перевищення повноважень, якщо третя особа діяла добросовісно, що відповідає ст. 92 ЦК України. Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц підкреслено, що тягар доказування недобросовісності контрагента лежить на особі, яка стверджує про обмеження повноважень, а відсутність таких доказів виключає застосування ст. 215 ЦК України.
Переходячи до оцінки порушення зобов'язань, суд зазначає, що Відповідач порушив умови Договору, змінивши постачальника без попереднього повідомлення Позивача за 5 календарних днів, як вимагає п. 7.1 Договору (споживач має право змінити постачальника шляхом розірвання або призупинення договору, повідомивши постачальника за 5 календарних днів до дати такого розірвання або призупинення та за умови повного розрахунку).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором. Факт зміни постачальника 30 червня 2025 року без повідомлення підтверджується даними інформаційної платформи Оператора ГТС (запит на зміну від 26 червня 2025 року), а відсутність повідомлення - листами Позивача № 27/06 від 27 червня 2025 року та № 30/06 від 30 червня 2025 року з вимогою надати інформацію щодо ситуації, на які Відповідач не відреагував, ігноруючи також телефонні дзвінки та повідомлення в месенджерах. Відповідач посилається на розділ IV Правил постачання природного газу (у редакції постанови НКРЕКП № 1454 від 08.08.2023), стверджуючи, що зміна постачальника не вимагає повідомлення, якщо немає заборгованості, та відбувається автоматично з дня закріплення у Реєстрі нового постачальника (п. 7 Правил). Однак Правила (п. 3 розділу IV) встановлюють, що споживач повідомляє діючого постачальника про намір зміни, якщо це передбачено договором, а відповідальність за несвоєчасне повідомлення визначається умовами договору. Оскільки п. 7.1 Договору прямо вимагає повідомлення за 5 днів, а Відповідач не виконав цю умову, його дії є порушенням (ст. 610 ЦК України).
Судова практика підтверджує пріоритет умов договору над загальними правилами, якщо вони не суперечать закону (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі № 927/664/23, де зміна постачальника без дотримання договірних строків визнана порушенням, що тягне відповідальність, з посиланням на ст. 13, 14 Закону України "Про ринок природного газу" та розділ IV Правил постачання; аналогічно в постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 910/9558/23, де несвоєчасне повідомлення призвело до стягнення штрафу). У постанові Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі № 927/664/23 (згідно з витягом з реєстру) підкреслено, що в умовах воєнного стану (хоча не безпосередньо застосовується тут) спрощений порядок зміни постачальника (постанова НКРЕКП № 613 від 21.06.2022, визнана нечинною з 10.05.2023, але чинна на момент аналогічних спорів) не звільняє від договірних обов'язків щодо повідомлення, якщо вони узгоджені сторонами (ст. 629 ЦК України про обов'язковість договору). Крім того, в постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19 суд відмовив у визнанні відсутності порушення, якщо зміна постачальника відбулася без повідомлення, що призвело до збитків постачальника.
Щодо стягнення збитків у розмірі 194 929,20 грн та штрафу 1 429,20 грн, суд вважає вимоги обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Позивач документально довів закупівлю газу (Додаткова угода № 16 до Договору купівлі-продажу природного газу № ПГ-56-24 з ТОВ "ПАВЕР ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД" від 20 червня 2025 року за ціною 31 700,04 грн за 1 000 куб. м з ПДВ, відповідь Оператора ГТС на адвокатський запит), включення Відповідача до Реєстру споживачів, порушення Відповідачем п. 7.1 Договору, що призвело до вимушеного продажу газу ТОВ "СВІФТ ЕНЕРДЖІ" за нижчою ціною 26 600,04 грн за 1 000 куб. м (Договір купівлі-продажу № 30062025 від 30 червня 2025 року), та розрахунок збитків: прямі збитки - (26 416,70 грн - 22 166,70 грн) ? 45 = 191 250,00 грн (без ПДВ); недоотримана вигода - (26 466,70 грн - 26 416,70 грн) ? 45 = 2 250,00 грн; штраф - 1 429 201,80 грн ? 0,1% = 1 429,20 грн за п. 6.3 Договору (у разі односторонньої відмови від замовлених обсягів або порушення порядку зміни постачальника). Докази (відповідь Оператора ГТС, ринкові ціни на сайтах Оператора ГТС та Української енергетичної біржі, акти приймання-передачі) є належними, допустимими та достовірними (ст. 76, 78 ГПК України). Відповідач не спростував причинний зв'язок між порушенням та збитками (ст. 623 ЦК України), посилаючись лише на те, що збитки зумовлені діями Позивача та зменшення місячного обсягу можливе без санкцій за пп. 2.3, 2.3.1 Договору № ПГ-56-24. Однак п. 2.3 стосується добового, а не місячного обсягу, а продаж газу був вимушеним заходом для мінімізації збитків, що відповідає принципу розумності та добросовісності.
Оцінюючи докази в їх сукупності , суд зазначає, що докази Позивача (накладна ТОВ "Нова пошта" № 20451193618877, акти приймання-передачі № 296 від 31 липня 2025 року, листування № 27/06 та № 30/06, відповідь Оператора ГТС на адвокатський запит, ринкові ціни з сайтів Оператора ГТС та Української енергетичної біржі) є достатніми для встановлення обставин справи, тоді як заперечення Відповідача (відсутність ЕЦП, перевищення повноважень, маніпулятивність тверджень Позивача щодо п. 6.3 Договору) не підкріплені належними доказами та спрямовані на ухилення від відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з ч.3 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В даному випадку, за подання до господарського суду через систему “Електронний суд» позову майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 3028, 00 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 3149 від 11.08.2025.
Судом встановлено, що позивач наділений правом на повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 605, 60 грн (у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім “Волинь» (82200, Львівська обл. м. Трускавець, вул. Городище, буд. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» (01015, м. Київ вул. Лейпцизька, буд. 3А) 194 929, 20 грн та 2339, 15 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.