79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
24.10.2025 Справа № 914/2477/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівкацукор»
до відповідача: Приватного підприємства «ГТС Рітейл Поділля»
про: стягнення 39 095,48 грн
без виклику сторін,
12.08.2025 р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівкацукор» до відповідача: Приватного підприємства «ГТС Рітейл Поділля» про стягнення 39 095,48 грн.
Ухвалою суду від 18.08.2025р. позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Дана ухвала суду була надіслана позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети, про отримання котрих матеріали справи містять відповідні довідки, підписані відповідальним працівником.
Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всі можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шепетівкацукор» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Приватного підприємства «ГТС Рітейл Поділля» про стягнення 35 000,00 грн попередньої оплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було досягнута домовленість про здійснення поставки скрапленого газу.
На виконання домовленості, позивач здійснив оплати в якості попередньої оплати у загальному розмірі 35 000, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а відповідач, повинен був здійснити поставку скрапленого газу. Позивач вказує, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо поставки вказаного товару у повному обсязі, не поставивши товар на суму 35 000,00 грн.
Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь 35 000,00 грн попередньої оплати, 3 290,00 грн інфляційних втрат та 805,48 грн 3 % річних.
Відповідач про наявність даного судового провадження повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.
За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне.
Між Приватним акціонерним товариством «Шепетівський цукровий комбінат», правонаступником якого є Товариством з обмеженою відповідальністю «Шепетівкацукор» (надалі - Позивач/ТзОВ «Шепетівкацукор»), як Покупцем, і Приватним підприємством «ГТС Рітейл Поділля» (надалі - Відповідач/ПП «ГТС Рітейл Поділля»), як Продавцем, був укладений договір №ГТС/2/6/2022 поставки товарів від 22 серпня 2022 року (надалі - Договір), що підписаний електронно-цифровими підписами сторін. В п.12.3 Договору сторони погодили, що документообіг між сторонами може здійснюватися через систему електронного документообігу шляхом обміну електронними оригіналами документів.
Відповідно до п. 2.1 Договору, Продавець зобов'язувався передавати у власність Покупця Товари на АЗС, а Покупець зобов'язується приймати у власність Товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі. Згідно п. 1.1 Договору, АЗС - мережа автозаправних станцій або інші точки обслуговування, на яких здійснюється передача (поставка) Продавцем Товарів у власність Покупця з використанням ЕПК. При цьому, фізичний відпуск пального здійснює оператор відповідної АЗС (власник, орендар чи будь-який інший господарський суб'єкт, який експлуатує таку АЗС з метою продажу Пального).
Також в Договорі сторони, зокрема, домовились, що:
- Продавець поставляє Покупцю Товари на таких умовах: EXW - адреса АЗС, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року (п. 2.2 Договору);
- Перелік АЗС, на яких здійснюється передача Товарів на підставі цього Договору, надається Продавцем та залежить від технічних можливостей Продавця здійснювати відпуск (поставку) Товарів на АЗС. Перелік АЗС наведено у Додатку № 1 до цього Договору та може змінюватись протягом строку дії цього Договору, про що Продавець письмово повідомляє Покупця (п. 2.3 Договору);
- Передача (відпуск) Товарів відбувається безпосередньо на АЗС. Право власності на Товари, отримані в рамках та на підставі цього Договору, переходить до Покупця в момент їх безпосереднього отримання на АЗС Покупцем (його довіреними особами), підтвердженням чому виступають видаткові документи, що формуються згідно даних за відповідний період, але не пізніше останнього дня поточного місяця (п. 6.1 Договору).
Як визначено вищезгаданими положеннями пунктів 1.1., 2.2., 2.3., 6.1. Договору, в Додатку №1 до Договору, сторони погодили, що відпуск товару Покупцю здійснюється з АЗС Продавця, що знаходяться за адресами: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Митрополита Шептицького, 95 та Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ленківці, вул. Миру, 103. Перелік АЗС не змінювався сторонами, протягом строку дії Договору від Продавця не надходили повідомлення про зміну АЗС.
У відповідності з п. 5.1. Договору, сплата вартості Товарів здійснюється на умовах 100% попередньої оплати від вартості Товару (тобто до моменту фактичного отримання Товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця, зазначений в реквізитах цього Договору.
Пунктом 11.1. Договору визначено, що Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та є чинним до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. У разі, якщо за 2 (два) тижні до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін письмово не заявить про своє бажання щодо припинення строку дії Договору, цей Договір вважається автоматично продовженим на 365 календарних днів на таких самих умовах.
Оскільки жодна зі сторін письмово не заявляла про своє бажання щодо припинення строку дії Договору, і Договір виконувався сторонами протягом 2022, 2023 та до вересня 2024 року, що підтверджується підписаними за допомогою ЕЦП обох сторін актами звірки за грудень 2023 року, січень 2024 року та березень 2024 року, Договір було автоматично продовжено на 2023 та 2024 роки.
З огляду на необхідність Позивача в отриманні товару Відповідача (заправці транспортних засобів пальним), у відповідності з п. 5.1. Договору, Позивачем протягом вересня-жовтня 2024 року перераховано Відповідачу 35 000,00 грн. попередньої оплати, а саме:
- згідно платіжної інструкції №73813008 від 03.09.2024р. Позивачем перераховано Відповідачу 10 000,00 грн. попередньої оплати за скраплений газ;
- згідно платіжної інструкції №73813386 від 11.10.2024р. Позивачем перераховано Відповідачу 5 000,00 грн. попередньої оплати за скраплений газ;
- згідно платіжної інструкції № 3813494 від 22.10.2024р. Позивачем перераховано Відповідачу 20 000,00 грн. попередньої оплати за скраплений газ.
Проте, як зазначив Позивач, незважаючи на отримання попередньої оплати від Позивача в сумі 35 000,00 грн., Відповідачем не здійснено передачу (відпуск) Товару Позивачу на АЗС вартістю 35 000,00 грн., що підтверджується відсутністю підписаних сторонами видаткових накладних, які згідно п. 6.1. Договору повинні були формуватися не пізніше останнього дня поточного місяця, тобто у вересні та жовтня 2024 року відповідно.
Крім того, як стало відомо Позивачу, АЗС Відповідача за вищезгаданими адресами припинили працювати, що унеможливлює виконання Договору. Це, зокрема, підтверджується також відповіддю ГУ ДПС у Хмельницькій області від 11.08.2025р. № 11612/6/22-01-09-03-06 на адвокатський запит представника ТзОВ «Шепетівкацукор», відповідно до якої ліцензії ПП «ГТС Рітейл Поділля» видані на право роздрібної торгівлі пальним за вищевказаними адресами припинені за розпорядженням ГУ ДПС у Хмельницькій обл. від 10.04.2025р. відповідно до поданих ПП «ГТС Рітейл Поділля», що унеможливлює виконання Відповідачем договору в частині поставки товару. Однак, незважаючи на відкликання ліцензії на торгівлю пальним, Відповідачем не здійснено повернення отриманої попередньої оплати.
29 жовтня 2024 року ТзОВ «Шепетівкацукор» направлено на електронну адресу Відповідача gps.km19@gmail.com лист №29/10 на повернення коштів в сумі 35 000,00 грн. та підписаний зі сторони ТзОВ «Шепетівкацукор» акт звірки взаємних розрахунків, станом на 28.10.2024р. Вказаний лист надісланий на електронну адресу gps.km19@gmail.com, з якої раніше Відповідач надсилав рахунки та акти звірки взаєморозрахунків за попередні періоди.
30 січня 2025 року Позивач вчергове направив на вищевказану електронну адресу Відповідача листа на повернення коштів, який проігноровано Відповідачем.
04 червня 2025 року Позивач направив на офіційну електронну адресу oiltreydzahid@gmail.com, що вказана у відомостях про контакти Відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в письмовій формі на юридичну адресу, що підтверджується квитанцію про відправлення рекомендованого листа №3040300715721, Претензію вих. №703 про повернення грошових коштів, яка також залишена без відповіді та не виконана Відповідачем.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, договорів та інших правочинів.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно із приписами статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018р. у справі №910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування ст.693 ЦК України. Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Не відступив від вищевказаних висновків і Верховний Суд в постанові від 09 березня 2023 року у справі № 910/5041/22, і в п. 56 цієї ж постанови, Верховний Суд зазначає, що застосування ч.2 ст.693 ЦК України залежить від обставин щодо фактичної поставки/непоставки товару.
Однак, як свідчать матеріали справи, після здійснення Покупцем попередньої оплати і до цього часу, Продавець не виконав своє зобов'язання, а саме не передав газ скраплений у власність Покупця.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення Відповідачем будь-яких дій про намір передати Позивачу оплачений товар чи узгодження умов передачі товару - газу скрапленого.
Таким чином, з огляду на невиконання Відповідачем зобов'язань по Договору з поставки товару Позивачу, вартість якого сплачена Позивачем, та припинення роботи АЗС Відповідача, у Позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати в розмірі 35 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що Відповідачем не виконані зобов'язання з відпуску пального у вересні-жовтні 2024 року, а Договором не визначено строку на повернення Відповідачем здійсненої Позивачем попередньої оплати, оскільки вимогу про повернення попередньої оплати направлено Відповідачу 29 жовтня 2024 року, 29 жовтня 2024 року у ПП «ГТС Рітейл Поділля» виникло зобов'язання з повернення отриманої від ТзОВ «Шепетівкацукор» попередньої оплати в сумі 35 000,00 грн., яка повинна була бути повернута до 05 листопада 2024 року.Тобто, грошове зобов'язання Відповідача з повернення попередньої оплати вважається простроченим з 06 листопада 2024 року.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Разом з тим, у встановлені законодавством строки ПП «ГТС Рітейл Поділля» не виконало свої грошові зобов'язання з повернення попередньої оплати за товар, що не поставлений Позивачу, і станом на дату ухвалення рішення у даній справі, розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем з повернення попередньої оплати (основний борг) становить 35000,00 грн., який необхідно стягнути з ПП «ГТС Рітейл Поділля».
Відповідно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача отриманої передоплати та повернення суми попередньої оплати у загальному розмірі 35 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім суми заборгованості у вигляді попередньої оплати, позивач просить стягнути з відповідача 3 290,00 грн. інфляційних втрат, 805,48 грн.- 3% річних.
Суд здійснив власний розрахунок нарахованих сум та дійшов висновку, що такі обраховано вірно, відповідно стягненню з відповідача підлягає 3 290,00 грн. інфляційних втрат, 805,48 грн.- 3% річних.
Таким чином, на момент звернення з позовом до суду документально підтверджено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму 39 095,48 грн., з яких: 35 000,00 грн. складає попередня оплата, 3 290,00 грн. інфляційних втрат, 805,48 грн.- 3% річних.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними у справі достовірними та належними доказами підтверджується обставина порушення відповідачем прав позивача щодо отримання суми попередньої плати за товар. Відповідач у свою чергу доказів на спростовування такої обставини не подав, доказів сплати заборгованості також не надав. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому та встановленому вище розмірі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №73816592 від 12.08.2025р. на суму 2 422,40 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви судового збору, станом на момент прийняття цього рішення, позивачем суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства «ГТС Рітейл Поділля» (місцезнаходження: Україна, 79005, Львівська обл., місто Львів, вул.Руставелі Ш., будинок 26, офіс 2, приміщення 2; ідентифікаційний код - 42697234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівкацукор» (місцезнаходження: Україна, 30403, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, місто Шепетівка, вул.Старокостянтинівське шосе, будинок 31; ідентифікаційний код - 00373391) заборгованість у сумі 39 095,48 грн., з яких: 35 000,00 грн. складає попередня оплата, 3 290,00 грн. інфляційних втрат, 805,48 грн.- 3% річних та 2 422,40 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.