про залишення позовної заяви без руху
22.10.2025 р. Справа № 910/11130/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи», місто Кам'янське, Дніпропетровська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський автобусний завод», місто Львів
про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський автобусний завод» про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі №910/11130/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи», разом з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 справу №910/11130/25 передано для розгляду судді Сухович Ю.О.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3 028,00 грн.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється за подання позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Окрім цього, згідно Закону України № 2147/VІІІ від 01.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України “Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт “б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три позовні вимоги:
1) визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18 січня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мамай І.В., зареєстрованого під № 35;
2) застосування наслідків недійсності правочину та повернення позивачу майна, що вибуло з його володіння на підставі недійсного правочину, а саме нерухоме майна, яке знаходиться за адресою: Львівська область, вулиця Стрийська, будинок, 45, реєстраційний номер 787405146101;
3) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 27852564 від 18.01.2016 приватного нотаріуса Мамай І.В., номер відомостей про речове право 12948589 з проведення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод» на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок, 45, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 787405146101.
Позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №22 від 03.09.2025 на суму 6056,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Якщо позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.
До аналогічної правової позиції прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.04.2019 у справі № 916/368/18.
Предметом позову у даній справі є дві матеріально-правові вимоги немайнового характеру, а саме вимога про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, за подання яких позивач повинен сплатити судовий збір з урахуванням того, що позов подано позивачем через підсистему “Електронний суд»4844,80 грн (2422,40грн +2 422,40 грн ).
Щодо заявленої позивачем одної матеріально-правової вимоги майнового характеру, а саме про застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна, судовий збір за подання такої визначається вартістю спірного майна, станом на момент подання позову до суду.
Отже, для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду.
У свою чергу, позивачем будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості майна на день подання позовної заяви (зокрема звіт про оцінку майна, тощо), суду не надано.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті за майнову вимогу.
В порушення вказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
2. Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позовні вимоги обґрунтовані обставинами, докази на підтвердження яких не долучені до позовної заяви.
Представник позивача зазначив у позовній заяві, що звертався з адвокатським запитом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про надання копії договору купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрованого в реєстрі №35 від 18.01.2016, проте, у наданні копії цього договору було відмовлено.
До матеріалів позовної заяви долучено відповідь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни від 19.12.2024 вих.№ 365/01-16 на адвокатський запит №24/1413 від 17.12.2024 адвокату Івченко Андрію Віталійовичу.
Однак, самого адвокатського запиту №24/1413 від 17.12.2024 з яким представник позивача звертався до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни для надання копії договору купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрованого в реєстрі №35 від 18.01.2016 не долучено до матеріалів позовної заяви. Із долученої відповідачем відповіді на адвокатський запит суд не вбачає з яким саме запитом звертався адвокат Івченко Андрій Віталійович до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни.
Крім того, суд звертає увагу представнику позивача, що відповідь вих.№ 365/01-16 від 19.12.2024 на адвокатський запит надану адвокату Івченко Андрію Віталійовичу, а ордер на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи», від 03.09.2025 серія АЕ №1421387 підписано адвокатом Путрею Аллою Петрівною, як і саму позовну заяву.
Також позивачем до матеріалів позовної заяви долучено дублікат договору купівлі-продажу від 30.01.2008, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником Ігорем Андрійовичем.
Проте суду невідомо, що саме підтверджує або спростовує наявність у матеріалах позовної заяви долучений позивачем дублікат договору купівлі-продажу від 30.01.2008, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником Ігорем Андрійовичем.
З метою додержання вимог пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивачу належить додати до позовної заяви докази на підтвердження обставин, про які йдеться у позовній заяві, а саме: адвокатський запит, який скеровувався до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни та пояснення щодо долучення до матеріалів позовної заяви дублікату договору купівлі-продажу від 30.01.2008, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником Ігорем Андрійовичем.
Позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, для подальшого належного та об'єктивного розгляду позовної заяви судом.
У разі відсутності вищевказаних доказів або ж неможливості їх надати в силу певних поважних причин, позивач повинен зазначити про це.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 73, 76, 80, 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали на виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
3.1. надання вартісної оцінки нерухомого майна, а саме будівлі деревообробного цеху (корпус) літ. «Н» , загальною площею 7744,9 кв.м., яке розташоване за адресою:місто Львів, вулиця Стрийська,45 на дату звернення із позовом;
3.2. надання доказів доплати судового збору у відповідності до вартості спірного майна, яку позивач просить повернути шляхом застосування наслідків недійсності правочину Товариству з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи , як за майнову вимогу.
3.4. надання адвокатського запиту з яким звертався представник позивача до приватного нотаріусаКиївського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівнипро надання копії договору купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрованого в реєстрі №35 від 18.01.2016
3.5. надання пояснення щодо долучення до матеріалів позовної заяви представником позивача дублікату договору купівлі-продажу від 30.01.2008, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірником Ігорем Андрійовичем.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сухович Ю.О.