79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
16.10.2025 Справа № 914/1986/25(441/928/25)
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»
до відповідача:ОСОБА_1
про:стягнення 30605 грн. 46 коп. заборгованості
в межах справи:№ 914/1986/25
про неплатоспроможність:ОСОБА_1
Суддя Цікало А. І.
За участю секретаря Андріюк В. М.
Представники:
Позивача:не з'явився
Відповідача:Мацієвська І. В. - адвокат
Керуючий реструктуризацією:Гаврилюк О. Р. - арбітражний керуючий
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.07.2025 р. відкрито провадження у справі № 914/1986/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича.
19.05.2025 р. до Городоцького районного суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «ФЛЕШ» № 1431952102090 від 14.11.2024 р. у розмірі 30605 грн. 46 коп.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 26.05.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 441/928/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 25.06.2025 р. закрито підготовче провадження у справі № 441/928/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 31.07.2025 р. справу № 441/928/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи № 914/1986/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Справа № 441/928/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надійшла до Господарського суду Львівської області 07.08.2025 р. за вх. № 2704.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2025 р., зазначеній справі присвоєно єдиний унікальний номер справи 914/1986/25(441/928/25) та передано таку для розгляду судді Цікало А. І., в провадженні якого перебуває справа № 914/1986/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 р. справу № 914/1986/25(441/928/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду в межах справи № 914/1986/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; постановлено повторно розпочати розгляд справи № 914/1986/25(441/928/25) по суті; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.09.2025 р.
Ухвалою суду від 25.09.2025 р. розгляд справи відкладено на 16.10.2025 р.
Сторони були належно повідомленні про дату, час та місце цього засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:
14.11.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Кредитодавець, позивач у справі) та ОСОБА_1 (Позичальник, відповідач у справі) укладено Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «ФЛЕШ» № 1431953102090 (надалі - Договір).
Зазначений Договір підписано сторонами методом накладання електронних підписів.
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредит на суму 20000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у кредит продукту «Флеш» ТзОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - Правила). Кредит надається строком на 360 днів з 14.11.2024 р. по 09.11.2025 р. Дата повернення кредиту 09.11.2025 р. Пролонгація строку кредиту не передбачена.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 0,155 процентів в день від суми кредиту за час користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка). Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5. Договору).
Якщо Позичальник не здійснює платежів передбачених графіком платежів починаючи з першого платежу, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 0,155 процентів в день від суми кредиту за час користування ним (далі - Базова процентна ставка) (п. 1.6. Договору).
Загальні витрати за кредитом складають - 6679,02 грн. (п. 1.7. Договору).
Орієнтована загальна вартість кредиту складає - 26679,02 грн. (п. 1.8. Договору).
Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору становить 76,15 % (п. 1.9. Договору).
Денна процентна ставка становить 0,09276% (п. 1.10. Договору).
На виконання умов Договору, 14.11.2024 р. Кредитодавець перерахував на картковий рахунок Позичальника в АТ КБ «Приватбанк» кошти в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.
Перерахування вказаних коштів здійснило ТзОВ «Фінансова компанія «Контактний дім» відповідно до договору № М1805/1 від 15.08.2023 р. про надання послуг з прийняття та переказу платежів.
ОСОБА_1 не заперечила отримання коштів у розмірі 20000,00 грн. за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «ФЛЕШ» № 1431953102090 від 14.11.2024 р.
За час користування кредитом, Позичальник сплатив Кредитодавцю кошти в розмірі 4438,29 грн.
Отже, ОСОБА_1 не повністю виконала зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, в наслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 20605,46 грн., з яких: 17373,86 грн. - заборгованість кредитом, 3231,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Зазначена заборгованість підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Договором.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором, позивачем нараховано штраф у розмірі 10000,00 грн. відповідно до п. 6.4. Договору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» належним чином виконало умови Договору про надання грошових коштів у кредит продукту «Флеш» № 1431953102090 від 14.11.2024 р., надало ОСОБА_1 кредит у сумі 20000,00 грн.
ОСОБА_1 порушила договірні зобов'язання, повністю не повернула кредит та не сплатила проценти за користування кредитом в установлений Договором строк, в наслідок чого у неї утворилась заборгованість станом на 12.05.2025 р. у розмірі 20605,46 грн., з яких: 17373,86 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 3231,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Також, ТзОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн. штрафу за неналежне виконання кредитного зобов'язання, відповідно до п. 6.4. Договору.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі зазначеного, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 10000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки такий штраф нараховано позивачем у період дії в Україні воєнного стану за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ч. 1 ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що позивачем надано належні докази на підтвердження позовних вимог, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «ФЛЕШ» № 1431952102090 від 14.11.2024 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 20605 грн. 46 грн. (з яких: 17373,86 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 3231,60 грн. - заборгованість за відсотками).
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 в частині стягнення штрафу у розмірі 10000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, оскільки такий штраф нараховано позивачем у період дії в Україні воєнного стану за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором кредиту та підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «ФЛЕШ» № 1431952102090 від 14.11.2024 р. у розмірі 20605 грн. 46 грн. (з яких: 17373,86 грн. - заборгованість за кредитом, 3231,60 грн. - заборгованість за відсотками), стягнення якої є предметом даного спору, виникла станом на 12.05.2025 р, тобто до відкриття провадження у справі № 914/1986/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.07.2025 р.), отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» є конкурсним кредитором ОСОБА_1 в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
На вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 у розмірі 20605 грн. 46 грн. поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.07.2025 р. у справі № 914/1986/25.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Віва Капітал» не подавало у справі № 914/1986/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 заяви з грошовими вимогами до ОСОБА_1 .
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить сплачену суму судового збору - 3028,00 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10600 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем за подання даного позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № LK607/9 від 12.05.2025р.
Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, сплачений позивачем судовий збір слід покласти ни на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Правову допомогу позивачу у даній справі надавав адвокат Грушевський Юрій Віталійович, ордер на надання правової допомоги видано 12.05.2025 р.
Позивачем разом з позовною заявою подано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: договір № 1 про надання правничої допомоги від 02.01.2025 р., Акт виконаних робіт від 24.04.2025 р., рахунок № 24/24-04 від 24.04.2025 р., платіжну інструкцію № KL577/2 від 24.04.2025 р. про сплату гонорару у розмірі 10600,00 грн.
Враховуючи те, що позивачем надано належні докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, беручи до уваги, що за результатом розгляду спору позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10600,00 грн. слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 124, 126, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «ФЛЕШ» № 1431952102090 від 14.11.2024 р. у розмірі 30605 грн. 46 коп. (з яких: 17373,86 грн. - заборгованість за кредитом; 3231,60 грн. - заборгованість за відсотками; 10000,00 грн. - штраф) - задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (вул. Таранця, буд. 20, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, 20606; ідентифікаційний код 40860735) 20605 грн. 46 коп. (з яких: 17373,86 грн.- заборгованість за кредитом; 3231,60 грн. - заборгованість за відсотками) заборгованості, 2038 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору та 7136 грн. 98 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 в частині стягнення 10000 грн. 00 коп. штрафу - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Цікало А.І.