вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2289/25
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Мотрича Руслана Івановича, Полтавська обл., Оржицький р-н., с. Лазірки
до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРЕСТЕФ», Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород
про стягнення заборгованості
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області (далі - суд) надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мотрича Руслана Івановича б/н від 14.07.2025 року (вх. №803/25 від 16.07.2025) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРЕСТЕФ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №01/08/2023 від 01.08.2023 року у сумі 485390,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано позивачем неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 01/08/2023 від 01.08.2023 року в частині оплати наданих послуг з транспортно-експедиційних послуг.
Ухвалою суду від 18.07.2025 року позовну заяву залишено без руху.
До суду від позивача надійшла заява б/н від 28.07.2025 року (вх. №4859/25 від 29.07.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 18.07.2025 року.
Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що справа №911/2289/25 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2289/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу суду від 08.09.2025 року про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу на його адресу, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1.
Однак, ухвала суду була повернута без вручення. У довідці форми ф. 20 причину невручення визначено «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕСТЕФ» вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи, однак станом на день прийняття рішення у даній справі відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач, який повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.
Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.08.2023 року між Фізичною особою-підприємцем Мотричем Русланом Івановичем (за договором - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСТЕФ» (за договором - замовник) укладено Договір №01/08/2023 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого, відповідно до цього Договору, Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Замовника забезпечити надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні, а також, інші послуги пов'язані з перевезенням вантажу, такі як (далі - послуги), а Замовник зобов'язується оплачувати надавані Експедитором послуги.
Згідно п.п. 1.2, 1.3 Договору, Замовник оплачує виконання доручення в сумі, узгодженій сторонами в Заявці, в суму доручення включено витрати Експедитора на виконання доручення Замовника і винагорода Експедитора. Заявки, узгоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення на транспортно-експедиційне обслуговування і є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору, послуги надаються на підставі Додаткової угоди (заявка-договір) в якій зазначаються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів (далі - ТЗ), вартість послуг, інструкція з кріплення та ін.. Заявка-договір є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.4 Договору, послуги вважаються виконаними після розвантаження вантажу за адресою розвантаження. Товарно-транспортна документація за цим Договором включає в себе такі документи: CMR; TIR; рахунок-фактура (п. 2.6 Договору).
Сторони визначають вартість послуг у Заявці. Рахунок на оплату виписується Експедитором і надається Замовнику на момент вивантаження. Підтвердженням факту надання послуг є відмітка вантажоодержувача на CMR в отриманні вантажу. Сторони підписують Акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору по факту надання транспортно-експедиційних послуг. Акт виконаних послуг повинен бути підписаний Замовником і повернутий Виконавцю протягом 3 днів з дати його отримання та обов'язково відправлений шляхом факсимільного зв'язку або 7 днів з дня направлення Акту рекомендованим листом. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень Замовника, послуги вважаються виконані належним чином, а Акт затвердженим і таким, відносно якого у Замовника немає зауважень (п.п. 4.1, 4.2, 4.4 Договору).
У п. 9.1 Договору сторони погодили, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року.
Між сторонами укладено Додаток №60 від 19.12.2023, №61 від 19.12.2023 року, №62 від 19.12.2023 року до Договору про організацію позивачем за дорученням відповідача перевезень цукру у мішках масою 22 т. до Болгарії.
Згідно пп. 1.10 п. 1, п. 9 Додатків №60 від 19.12.2023, №61 від 19.12.2023 року, №62 від 19.12.2023 року до Договору, комплексний тариф транспортного експедирування з урахуванням авто доставки згідно маршруту - 3050 Євро. Експедиційна винагорода становить 2000,00 грн., яка включена у загальну ціну перевезення.
Згідно пп. 2.7 п. 2 Додатків №60 від 19.12.2023, №61 від 19.12.2023 року, №62 від 19.12.2023 року до Договору, Замовник зобов'язується забезпечити навантаження і митне оформлення вантажу (вивантаження і митне очищення вантажу) протягом 24 годин на території України, країн ЄС. Понаднормовий простій оплачується - 200 євро за добу, за кожен автомобіль.
Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору ним виконано доручення відповідача оформлені Додатками №60 від 19.12.2023, №61 від 19.12.2023 року, №62 від 19.12.2023 року до Договору. Для виконання вказаних доручень відповідача, позивачем, згідно умов п. 3.2.2 Договору, з ТОВ «Ковач-Сервіс» укладено Договір-заявку №19/12-1АМ від 19.12.2023, з ФОП Трофименко В.В. укладено Договір-заявку №19/12-1АМ від 20.12.2023 та №19/12-3АМ від 19.12.2023.
Доручення відповідача, оформлені Додатками №60 від 19.12.2023, №61 від 19.12.2023 року, №62 від 19.12.2023 року до Договору, виконано позивачем в повному обсязі, що підтверджується накладними CMR від 22.12.2023 та актами надання послуг №42 від 22.01.2024, №45 від 23.01.2024, №44 від 23.01.2024, які підписано позивачем в односторонньому порядку. При цьому, судом враховано, що обов'язок підписання та повернення на адресу замовника акту пунктом 4.4 Договору покладено на відповідача. Водночас, зауважень або відмов від підписання Актів виконаних послуг, згідно вимог п. 4.4. Договору, матеріали справи не містять та сторонами під час розгляду справи не подано. Таким чином, вказані у таких актах послуги вважаються виконаними належними чином, а акти затвердженими без зауважень.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №36 від 22.01.2024 року на суму 185714,76 грн., №41 від 23.01.2024 року на суму 149838,05 грн., №40 від 23.01.2024 року на суму 149838,05 грн., які включають комплексний тариф транспортного експедирування з урахуванням автодоставки згідно маршруту та експедиційну винагороду, а також, вартість понаднормового простою та додаткові витрати. Однак, відповідачем вказані рахунки не сплачено, у зв'язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 485390,86 грн.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» встановлено обов'язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов'язань за Договором відповідачу надано послуги, що підтверджується накладними CMR від 22.12.2023, актами надання послуг №42 від 22.01.2024, №45 від 23.01.2024, №44 від 23.01.2024, рахунками на оплату №36 від 22.01.2024, №41 від 23.01.2024 року, №40 від 23.01.2024.
Станом на день прийняття рішення у справі, відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги за Договором, у зв'язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 485390,86 грн. Зазначений факт відповідачем не спростовано, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не надано.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 485390,86 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мотрича Руслана Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРЕСТЕФ» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРЕСТЕФ» (07300, Київська область, Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, код ЄДРПОУ 45081960) на користь Фізичної особи-підприємця Мотрича Руслана Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 485390 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 86 коп. заборгованості та 7280 (сім тисяч двісті вісімдесят) грн. 86 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць