вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. Справа № 911/2408/25
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ»
до Фізичної особи-підприємця Косенка В'ячеслава Миколайовича
про стягнення 57 468,77 гривень
25.07.2025 з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз збут» (далі - ТОВ “Київоблгаз збут»/позивач) до Фізичної особи-підприємця Косенка В'ячеслава Миколайовича (далі - ФОП Косенко В.М./відповідач) про стягнення 57468,77 грн, у тому числі:
- 23 116,30 грн основного боргу;
- 8 167,25 грн пені;
- 2 569,44 грн 3% річних;
- 15 026,04 грн інфляційних втрат;
- 5 641,78 грн штрафу за п. 6.2.2. договору;
- 2 947,96 грн штрафу за п. 6.2.3 договору.
Господарський суд Київської області ухвалою від 28.07.2025 у справі №911/2408/25 прийняв позовну заяву ТОВ “Київоблгаз збут» до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, а також:
- встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
Відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав жодних доказів у справі.
У розрізі зазначеного та можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права судом враховано, що електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електоннний суд» відповідач не зареєстрував, а тому ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на вказану позивачем у позовній заяві адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням відповідача згідно даних ЄДР, відтак вказане поштове відправлення повернуто органом поштового зв'язку із причин «за закінченням терміну зберігання».
Також ухвалу про відкриття провадження офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.
З огляду вказаного вище суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
04.01.2021 між ТОВ “Київоблгаз збут» як постачальником та ФОП Косенко В.М. як споживачем за ЕІС-кодом 56ХО0007CLEAR00P укладено договір постачання природного газу для потреб не побутових споживачів за №41АР417-214-21 (далі - договір постачання), до якого надалі сторонами укладено ряд додаткових угод, зокрема додаткові угоди від 31.12.2021, 31.01.2022 та 09.03.2022.
Копії вказаних договору постачання з додатками 1,2 до нього (планові обсяги постачання газу у 2021 році по місяцях/перелік ЕІС-код точок комерційного обілку споживча) та означених вище додаткових угод до нього наявні в матеріалах справи.
Відповідно до пунктів 1.1., 2.3, 2.5.2., 2.5.4., 3.2., 3.3., 3.4., 4.2. та 10.1. договору постачання у редакції додаткової угоди від 31.12.2021 сторони погодили такі умови, відповідно:
- постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021-2022 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором;
- обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором газорозподільної системи та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором газорозподільної системи та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ;
- на підставі отриманих від споживача даних та/або оператора газотранспортної системи постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженими представниками постачальника, або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до законів "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";
- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживаний) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС;
- всього ціна одного куб. м. природного газу становить 9,90000100 грн;
- зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору;
- ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором;
- оплата за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки; остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним;
- цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС, до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Додатковими угодами від 31.12.2021, 31.01.2022 та 09.03.2022 сторони домовилися про зміну, зокрема, ціни за 1 куб. м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності і ПДВ, відтак всього ціна газу за один куб.м. склала відповідно:
- з 01.01.2022 - 65,6738912 грн;
- з 01.02.2022 - 45,16389120 грн;
- з 01.03.2022 - 49,14899200 грн.
До того ж згідно додаткової угоди від 31.12.2022 сторони погодилися внести зміни в додаток №1 до договору та погодили такі обсяги поставки газу у 2022 році щомісячно, зокрема:
- січень - 500 куб. м;
- лютий - 500 куб. м.
- березень - 300 куб. м.
Мотивуючи звернення із позовом у цій справі, ТОВ “Київоблгаз збут» зазначило, що поставило відповідачу, зокрема:
- у січні 2022 року газ обсягом 1 158,85 м.куб. на суму 76 106,18 грн відповідно до акта від 31.01.2022;
- у лютому 2022 року газ обсягом 791,13 м.куб. на суму 35 730,50 грн відповідно до акта від 28.02.2022;
- у березні 2022 року газ обсягом 0,1 м.куб. на суму 4,92 грн відповідно до акта від 31.03.2022.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії відповідних актів від 31.01.2022, 28.02.2022 та 31.03.2022, зауваживши на тому, що вказані акти разом з листами від №417-Сл-1004-0924 від 24.09.2024 та №417-Сл-1018-0924 від 26.09.2024 надіслано відповідачу для підписання та повернення, чого останній не зробив, як і не надав жодних обґрунтованих заперечень стосовно погодження так підписання цих актів.
Копії означених вище листів і описів вкладення у цінний лист з фіскальними чеками та накладними АТ “Укрпошта» наявні в матеріалах цієї справи.
Водончас на підтвердження обставин споживання газу за ЕІС-точкою56ХО0007CLEAR00P у відповідні місяці та за наведеними вище обсягами позивачем надано фото екрану ПК з Інформаційної платформи оператора ГТС в мережі Інтернет.
Однак, за доводами позивача, оплату за вказаними актами ФОП Косенко В.М. здійснено частково та з порушенням встановлених договором строків, сплативши у спірний період загалом 88 725,30 грн, зокрема:
- 10.02.2022 - 29 700,00 грн;
- 18.02.2022 - 9 901,00 грн;
- 05.05.2022 - 19 366,30 грн;
- 03.06.2022 - 5000,00 грн;
- 08.07.2022 - 12 178,00 грн;
- 19.07.2022 - 5 000,00 грн;
- 26.08.2022 - 7 580,00 грн. На підтвердження вказаного до позовної заяви додано копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за січень 2021 року - липень 2020 року.
Відповідно до наданих до позову розрахунків вказані вище платежі позивачем зараховано в порядку черговості в рахунок повного погашення боргу за січень 2022 року та частково лютий 2022 року у сумі 12 619,12 грн, тоді як решта боргу за вказаний місяць у сумі 23 111,38 грн та 4,92 грн боргу за березень 2022 року залишились несплаченими, що загалом склало 23 116,30 грн боргу.
З огляду наведеного, оскільки розрахунки за отриманий згідно договору постачання газ відповідачем не проведено у повному обсязі, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 23 116,30 грн гривень основного боргу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, згідно зі статтею 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. ст. 629, 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частин 1, 2 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання ФОП Косенко В.М. договору постачання та усіх додаткових угод до нього свідчить про його погодження з умовами вказаного правочину та внесених до нього змін, відтак споживання газу січні-березні 2022 року без будь-яких заперечень/зауважень та/або повідомлень до постачальника про можливе перевищення обсягів такого споживання та вчинення дій щодо його припинення породжує для відповідача грошовий обов'язок по оплаті вартості газу у зафіксованих оператором ГТС обсягах та згідно погоджених договором і додатковими угодами до нього цін, у погоджений пунктом 4.2. договору термін, зокрема остаточно:
- за спожиті у січні 2022 року 1 158,85 м.куб. газу на суму 76 106,18 грн - до 10.02.2022 включно;
- за спожиті у лютому 2022 року 791,13 м.куб. газу на суму 35 730,50 грн - до 10.03.2022 включно;
- за спожиті у березні 2022 року 0,1 м.куб. газу на суму 4,92 грн - до 10.04.2022 включно.
Висновуючи вказане, зокрема щодо обсягу спожитого/отриманого відповідачем газу та, власне, виникнення обов'язку з його оплати, судом враховано обставини відсутності зауважень з боку відповідача як стосовно зафіксованих оператором ГТС обсягів споживання, так і стосовно надісланих позивачем актів за січень-березень 2022 року.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак окрім сплачених загалом 88 725,30 грн, які позивачем зараховано в рахунок повного погашення боргу за січень 2022 року та частково за лютий 2022 року у сумі 12 619,12 грн, доказів сплати решти вартості спожитого газу у лютому 2022 року на суму 23 111,38 грн та у березні 2022 року на суму 4,92 грн, що загалом склало 23 116,30 грн, суду не надано, а вказані обставини відповідачем не спростовано та не заперечено.
За таких обставин, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого позивачем газу у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 23 116,30 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого газу, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 8 167,25 грн пені, нарахованої:
- з 11.02.2022 по 17.02.2022 на 46 406,18 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 18.02.2022 по 04.05.2022 на 36 505,18 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 05.05.2022 по 02.06.2022 на 17 138,88 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 03.06.2022 по 07.07.2022 на 12 138,88 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 11.03.2022 по 07.07.2022 на 35 730,50 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 08.07.2022 по 18.07.2022 на 35 691,38 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 19.07.2022 по 25.08.2022 на 30 691,38 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 26.08.2022 по 18.09.2022 на 23 111,38 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 12.04.2022 по 10.10.2022 на 4,92 грн заборгованості за березень 2022 року.
Частина перша статті 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до частин першої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У підпункті 6.2.1 договору постачання сторони обумовили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
З огляду на вказані норми права та договірні положення, оскільки відповідач порушив термін виконання грошового зобов'язання по оплаті спожитого у січні-березні 2022 року газу, а заявлений до стягнення розмір пені, обрахований судом за вказані вище, обґрунтовано визначені позивачем періоди, складає 8 806,55 грн, суд, ураховуючи неможливість виходу за межі позовних вимог при прийнятті рішення, висновує про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 8 167,25 грн пені.
Стосовно ж вимог позивача про стягнення з відповідача:
1) нарахованого згідно п. 6.2.2. договору штрафу у загальній сумі 5 641,78 грн, а саме:
за перевищення обсягів споживання газу у січні 2022 року на 658,85 куб.м. на суму 4326,92 грн;
за перевищення обсягів споживання газу у лютому 2022 року на 291,13 куб.м. на суму 1314,86 грн;
2) нарахованого згідно п. 6.2.3. договору штрафу у сумі 2 947,96 грн за спожитий у березні 2022 року газ в об'ємі на 299,9 куб.м. меншому, ніж погоджено договором, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Так, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
До моменту порушення зобов'язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки.
Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Згідно з пунктом 6.2.2 договору постачання, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постання газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу протягом розрахункового періоду; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за Договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.
Пунктом 6.2.3 договору постачання погоджено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов'язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Водночас пунктом 2.4. договору постачання передбачено, що обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +-10% від підтвердженого обсягу газу у відповідну газову добу.
Як слідує зі змісту наявних в матеріалах справи відомостей з Інформаційної платформи оператора ГТС та складених на підставі цих відомостей актів:
1) відповідачем у січні, лютому 2022 року фактично спожито газ у таких обсягах, відповідно: 1 158,85 м.куб. та 791,13 м.куб., тоді як згідно умов договору сторони погодили споживання у кожному з таких місяців в об'ємі - 500,000 м.куб., тобто відповідачем за відповідні місяці спожито природний газ у обсягах, що є більшими від підтвердженого обсягу природного газу, а вказане відхилення складає, відповідно: 658,85 куб.м. та 291,13 куб.м., тобто таке відхилення є більшим 10-ти% від підтвердженого обсягу;
2) у березні 2022 року відповідачем фактично спожито 0,1 м.куб. газу, тоді як згідно умов договору сторони погодили споживання у такому місяці в об'ємі - 300,00 м.куб., тобто відповідачем за відповідний місяць спожито природний газ у обсягах, що є меншими від підтвердженого обсягу природного газу, а вказане відхилення складає 299,9 куб.м., тобто таке відхилення є меншим 10-ти % від підтвердженого обсягу.
Водночас суду не надано належних та допустимих доказів повідомлення відповідачем позивача у встановленому договором порядку про необхідність коригування та перегляду замовлених на відповідний місяць обсягів газу.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем умов договору та споживання за означені місяці природного газу в обсягах, що на 10% відрізняються від підтвердженого обсягу газу як у більшому, так і в меншому розмірах, а вказане є підставою для відповідальності відповідача у вигляді сплати передбачених пунктами 6.2.2. та 6.2.3. договору сум штрафу.
Висновуючи вказане, судом встановлено, що надані позивачем розрахунки штрафу згідно пунктів 6.2.2., 6.2.3. договору постачання у сумах, відповідно, 5 641,78 грн та 2 947,96 грн, є арифметично правильним як за періодом нарахуванням (місяці), так і за обраними до формули розрахунку показниками (обсяги та ціна газу/коефіцієнт/ставка НБУ).
Висновуючи вказане, судом враховано, що:
- в межах принципу свободи договору встановили санкції у вигляді штрафів та передбачили порядок їх розрахунку, що не суперечить вимогам законодавства;
- у разі узгодження сторонами санкції у вигляді штрафу та закріплення її в договорі суд не має вдаватися до її перекваліфікації на збитки за відсутності ознак зловживання свободою договору чи прямої законодавчої заборони;
- перекваліфікація судом платежу на випадок невиконання, який сторони дійсно чітко та недвозначно позначили в договорі як штраф, на збитки або на заздалегідь визначені збитки (і навпаки) не може вважатися припустимим.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №904/1553/23.
Так, в означеній справі суд касаційної інстанції відступив від ряду інших постанов суду касаційної інстанції (зокрема від 01.11.2023 у справі №911/1893/22), у яких містилися висновки, що задля стягнення санкцій, передбачених у підпунктах 6.2.2 та 6.2.3 договору, позивач, який є постачальником природного газу для потреб непобутових споживачів, мав довести факт понесення збитків та їх розмір; вину заподіювача шкоди та причинного зв'язку між діями заподіювача та настанням збитків.
Схожі висновки також викладено у постанові Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №902/1135/23.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 5 641,78 грн штрафу за п. 6.2.2. договору та 2 947,96 грн штрафу за п. 6.2.3 договору.
Крім того у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача:
1) 2 569,44 грн 3% річних, нарахованих:
- з 11.02.2022 по 17.02.2022 на 46 406,18 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 18.02.2022 по 04.05.2022 на 36 505,18 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 05.05.2022 по 02.06.2022 на 17 138,88 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 03.06.2022 по 07.07.2022 на 12 138,88 грн заборгованості за січень 2022 року;
- з 11.03.2022 по 07.07.2022 на 35 730,50 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 08.07.2022 по 18.07.2022 на 35 691,38 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 19.07.2022 по 25.08.2022 на 30 691,38 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 26.08.2022 по 09.03.2025 на 23 111,38 грн заборгованості за лютий 2022 року;
- з 12.04.2022 по 10.04.2025 на 4,92 грн заборгованості за березень 2022 року.
2) 15 026,04 грн інфляційних втрат, нарахованих за повні місяці (з першого по останнє число кожного з місяців) на заборгованість, обліковану у кожному з таких місяців наростаючим та спадаючим підсумками:
- у лютому 2022 року на 36 505,18 грн заборгованості;
- у березні 2022 року на 72 235,68 грн заборгованості;
- у квітні 2022 року на 72 240,60 грн заборгованості;
- у травні 2022 року на 52 874,30 грн заборгованості;
- у червні 2022 року на 47 874,30 грн заборгованості;
- у липні 2022 року на 30 696,30 грн заборгованості;
- у серпні-грудні 2022 року на 23 116,30 грн заборгованості;
- у 2023-2024 роках на 23 116,30 грн заборгованості;
- у січні 2025 року на 23 116,30 грн заборгованості.
Приписами ст. ст. 599, 625 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вказані вище норми права, враховуючи встановлені обставини порушення відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості спожитого газу, оскільки арифметично правильний розмір 3% річних, обрахований судом за вказані вище, обгрунтовано визначені періоди, складає 2 567,54 грн суд висновує, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 569,44грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 567,54 грн.
Водночас, оскільки розмір заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, обрахований судом за вказані вище, обгрунтовано визначені періоди, складає 15 495,04 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 15 026,04 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Косенка В'ячеслава Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз збут» (04200, м. Київ, вулиця Полярна, буд. 20, корпус А, ідентифікаційний код 39592941):
- 23 116 (двадцять три тисячі сто шістнадцять) грн 30 коп. основного боргу;
- 8 167 (вісім тисяч сто шістдесят сім) грн 25 коп. пені;
- 5 641 (п'ять тисяч шістсот сорок одну) грн 78 коп. штрафу за п. 6.2.2. договору;
- 2 947 (дві тисячі дев'ятсот сорок сім) грн 96 коп. штрафу за п. 6.2.3 договору;
- 2 567 (дві тисячі п'ятост шістдесят сім) грн 54 коп. 3% річних;
- 15 026 (п'ятнадцять тисяч двадцять шість) грн 04 коп. інфляційних втрат;
- 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 32 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.10.2025.
Суддя В.А. Ярема