Справа № 202/9485/25
Провадження № 1-кс/202/7647/2025
23 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна, адвоката ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025041750000618 від 15.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України,
До суду надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025041750000618 від 15.05.2025 року.
З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12025041750000618 від 15.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, маючи умисел, спрямований на незаконне викрадення ОСОБА_9 та вимогу передачі грошових коштів, з погрозою насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, в умовах воєнного стану, вступили у злочинну змову.
Для реалізації злочинного умислу, вищевказані особи розподілили ролі між собою, згідно котрих ОСОБА_6 повинен домовитись про зустріч з ОСОБА_9 під приводом повернення йому боргу в приміщені ресторану «Sindikat», надати іншим співучасникам злочинів наявний у нього автомобіль «Hundai Terracan» з іноземною реєстрацією «MFV 075» (з використанням номерного знаку НОМЕР_1 ) для перевезення ОСОБА_9 з ресторану до місця незаконного утримання та вимагання грошових коштів, вести переговори з ОСОБА_10 щодо збору та передачі йому грошових коштів за викуп чоловіка ОСОБА_9 .
Так, 12.05.2025 року ОСОБА_6 в телефонному режимі домовився про зустріч 14.05.2025 з ОСОБА_9 в ресторані «Sindikat», власником котрого є ОСОБА_7 .
14.05.2025 року ОСОБА_9 прибув до ресторану зі своїм охоронцем для зустрічі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де останній, діючи узгоджено із іншими співучасниками злочину, запропонував ОСОБА_9 розміститися для розмови у VIP- кімнаті, котра найближче розташована до запасного виходу, охоронець залишився в основному залі ресторану.
З метою контролю обстановки і відволікання охоронця ОСОБА_9 , під приводом огляду автомобіля, в обумовлений час ОСОБА_7 залишив VIP- кімнату ресторану, залишивши ОСОБА_6 та ОСОБА_9 удвох.
ОСОБА_8 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, одягнувши маски з проріззю для очей та рукавички, діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану, натягнули мішок на голову ОСОБА_9 , зв'язавши руки останньому, використовуючи автомобіль марки «Hundai Terracan», відвезли його до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно утримували ОСОБА_9 з 20.30 год. 14.05.2025 року до 15.05.2025 року, схиляючи останнього сплатити викуп за його звільнення.
Утримуючи ОСОБА_9 за вищевказаною адресою, невстановлена особа, застосовуючи розпечену металеву фомку та паяльник, спричинили останньому сильний фізичний біль та вимагали віддати мільйон доларів США та вказати місце схованки 500 000 доларів США, на що останній повідомляв, що таких грошей не має.
Вранці 15.05.2025 року, дізнавшись про звернення дружини ОСОБА_9 до поліції, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи прийняли рішення щодо вжиття заходів для запобіганню їх викриттю та затриманню правоохоронними органами, запропонували ОСОБА_9 записати на мобільний телефон відео звернення своїй дружині, щоб змусити її забрати заяву з поліції та припинити його пошук, на що останній погодився.
Цього ж дня, закривши ОСОБА_9 очі ганчіркою, примотаною до голови скотчем, помістили його до підвалу та утримували до 17.05.2025, періодично перевіряючи його стан.
Після невдалих неодноразових спроб отримати гроші від дружини ОСОБА_9 за його звільнення, 17.05.2025 після 23.00 год. ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами відвезли ОСОБА_9 в поле та залишили біля електроопори, повідомивши дружині потерпілого координати місцезнаходження останнього, попередивши про необхідність забрати заяву з поліції.
Органом досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний ОСОБА_5
04.10.2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:09:096:0268), за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , в ході котрого виявлено та вилучено кросівки чорного кольору фірми Адідас, футбольні бутси чорного кольову фірми Адідас, мобільний телефон «iPhone 10», з сім картою НОМЕР_2 , ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , пароль 1111.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 4.10.2025 року вилучені в ході обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що у вилученому мобільному телефоні можливо наявна інформація щодо спілкування між співучасниками злочину, переписка з потерпілими, відеозаписи незаконного утримання та побиття потерпілого ОСОБА_9 та інші дані, котрі можуть бути пов'язані з вчиненням злочину. Сім карта необхідна для проведення моніторингу трафіків про з'єднання абонентів, їх місцезнаходження в момент вчинення злочину.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що під час утримання потерпілого ОСОБА_9 , особа, яка спричиняла тілесні ушкодження останньому та вимагала грошові кошти, була в одязі та кросівках фірми Адідас, тому вилучені у ОСОБА_5 кросівки та футбольні бутси можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, прокурор просив накласти арешт на майно, котре було вилучено за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:09:096:0268), за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_4 , заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що підстав вважати, що ОСОБА_5 причетний до вчинення даного кримінального правопорушення не має, дане клопотання прокурора є необґрунтованим.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12025041750000618 від 15.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 2 жовтня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:09:096:0268), за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5
04.10.2025 року проведено обшук за вказаною адресою, в ході котрого виявлено та вилучено кросівки чорного кольору фірми Адідас, футбольні бутси чорного кольову фірми Адідас, мобільний телефон «iPhone 10», з сім картою НОМЕР_2 , ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , пароль 1111.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 4.10.2025 року вилучені в ході обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Статтею 131 КПК України визначено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимоги ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приймаючи до уваги, що постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 4.10.2025 року вилучені кросівки чорного кольору в сітку фірми «Adidas» та футбольні бутси чорного кольору фірми «Adidas» визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, приходжу до висновку, що клопотання прокурора в цій частині підлягає задоволенню, оскільки вказане речі можуть містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження.
Крім того, визнання вказаного майна речовими доказами відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Що стосується клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон «iPhone 10» з SIM НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , пароль: 1111 слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора в цій частині не може бути задоволено, оскільки сам по собі телефон з сім картами не є предметами можливого вчинення кримінального правопорушення і не зберегли його сліди. Проте інформація, що міститься в них може бути використана в якості доказу у цьому кримінальному провадженні, може бути отримана органом досудового розслідування для використання шляхом тимчасового доступу до вказаних речей. Тому слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на вказані речі.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025041750000618 від 15.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, котре було вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:09:096:0268), за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , а саме, на:
-кросівки чорного кольору в сітку фірми «Adidas»;
-футбольні бутси чорного кольору фірми «Adidas».
Відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон «iPhone 10» з SIM НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , пароль: 1111.
Виконання ухвали про арешт майна доручити прокурору Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1