справа № 208/1609/25
№ провадження 1-кп/208/931/25
Іменем України
27 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 - в режимі ВКЗ
захисника ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 жовтня 2024 року за № 12024041160001444 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, військовослужбовця, який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 і тимчасово виконує обов'язки водія- санітара медичного пункту 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , неодруженого, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
У період часу, з 21.00 год. 22 жовтня 2024 року по 06.00 год. 23 жовтня 2024 року, ОСОБА_4 , знаходився за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за її згодою, в квартирі АДРЕСА_2 . В цей час, у ОСОБА_4 , виник прямий протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке становить майнову цінність, та знаходиться у вищевказаній квартирі.
Реалізуючи свій прямий протиправний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке становить майнову цінність, та знаходиться у вищевказаній квартирі, ОСОБА_4 , перебуваючи в означеному місці, у період часу, з 21.00 год. 22 жовтня 2024 року по 06.00 год. 23 жовтня 2024 року, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та корисливої мети, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України N?64/2022 від 24.02.2022 року, а також розуміючи, що своїми діями здійснює незаконне, безоплатне вилучення чужого майна, поза волею власника, скориставшись тим, що потерпіла пішла відпочивати, тимчасово втративши контроль над своїм майном, шляхом вільного доступу, з шафи, викрав мобільний телефон «ОРРО» AS3, IMEI 1. НОМЕР_3 , IMEI2. НОМЕР_4 , вартістю 3408 гривень, та сім-картку оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 , яка знаходилась в мобільному телефоні марки «Samsung А32», належному потерпілій, сім-карта майнової цінності для потерпілої не має.
Заволодівши викраденим та утримуючи його при собі, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину.
Далі, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення будь-якого чужого майна, яке становить майнову цінність, та знаходиться у вищевказаній квартирі, ОСОБА_4 , у період часу, з 21.00 год. 26 жовтня 2024 року по 06.00 год. 27 жовтня 2024 року, перебував за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_8 , за її згодою, в квартирі АДРЕСА_2 , де, шляхом вільного доступу, з шафи, умисно, таємно, із корисливих мотивів та корисливої мети, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України N?64/2022 від 24.02.2022 року, а також розуміючи, що своїми діями здійснює незаконне, безоплатне вилучення чужого майна, поза волею власника, скориставшись тим, що потерпіла пішла відпочивати, тимчасово втративши контроль над своїм майном, викрав ювелірні вироби, а саме: срібний ланцюг білого кольору, вартістю 1106 гривень 78 копійок, срібні сережки білого кольору у кількості 2 штук, вартістю 410 гривень 82 копійки, срібний браслет білого кольору, вартістю 878 гривень 40 копійок.
Заволодівши викраденим та утримуючи його при собі, ОСОБА_4 , залишив місце вчинення злочину.
Викраденим майном, ОСОБА_4 , в подальшому, розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 , майнову шкоду на загальну суму 5804 гривні.
Кримінальна відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч.4 ст.185 КК України, а саме за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.
30 січня 2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , та прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сторони зазначили формулювання підозри та її правову кваліфікацію із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгодили покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, передбачивши можливість звільнення від покарання на підставі ст.75 КК України з покладенням обов'язки, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, оговорили наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.
Потерпілою ОСОБА_8 надана письмова згода прокурору на укладання ними угоди про визнання винуватості.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, визнав та зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості, зазначивши, що добровільно уклав її та надав згоду на призначення узгодженого покарання.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши надані документи, а також з'ясувавши думку прокурора ОСОБА_3 , яка зазначила, що розуміє наслідки укладання угоди, посилалась на добровільність укладання угоди, просила затвердити її, захисника ОСОБА_5 , яка просила затвердити угоду про визнання винуватості, визначивши мінімальний іспитовий строк, посилаючись на відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним не існують, очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань не встановлено, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що укладена між сторонами кримінального провадження угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, що є підставою для ухвалення вироку, яким затверджується угода і призначається узгоджене сторонами покарання.
Оскільки сторони передбачили звільнення обвинуваченого від покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, то у відповідності до ч.1 ст.76 КК України на обвинуваченого необхідно покласти обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням щодо засуджених військовослужбовців здійснюється командирами військових частин.
Статтею 124 КПК України визначено порядок розподілу процесуальних витрат.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже витрати на залучення експерта стягуються на користь держави. Перерахування таких витрат на рахунки експертів даною нормою не передбачено.
В підтвердження витрат на залучення експерта стороною обвинувачення надано звіти про фактичні затрати на проведення цих експертиз № 4225 та № 248 і відповідно до них зазначено для відшкодування витрат розрахунковий рахунок експерта ОСОБА_9 .
Як вбачається з матеріалів справи, експерт ОСОБА_9 є атестованим судовим експертом, який включений до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, але не є працівником державної спеціалізованої установи.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення 378,64 гривень (експертиза № 4225) та 378,64 гривень (експертиза № 248) на користь експерта ОСОБА_9 , а також і неможливість стягнення цих коштів на користь держави.
Питання про речові докази вирішити в порядку ч.9 ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна (речових доказів), застосовані ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року (щодо майна потерпілої ОСОБА_8 ), підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч.4 ст.174 КПК України.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 січня 2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
У відповідності зі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши тривалість іспитового строку в 1 рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після набрання вироком законної сили речові докази: мобільний телефон «ОРРО» AS3, IMEI 1. НОМЕР_3 , IMEI 2. НОМЕР_4 , срібний ланцюг білого кольору, срібні сережки білого кольору у кількості 2 штук, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_8 , повернути за належністю; договори специфікації №DNZ-12.93528/0.100384 та №DNZ-16.134985/0.79312 від 27 жовтня 2024 року, відеозаписи з камер відеоспостережень залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам'янського протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1