14.10.25
Провадження 1-кп/932/971/24
Справа 233/2607/24
9 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Дніпра
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
з участю
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023050000000051, відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України, -
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями в моє провадження було передано кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.306, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.
В ході здійснення судового провадження між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 16 січня 2025 року була заключена угода про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений зобов'язався під час судового розгляду беззастережно визнати пред'явлене обвинувачення в повному обсязі та надавати під час судового розгляду даного кримінального провадження або інших кримінальних проваджень показання, що викривають її протиправні дії та протиправні дії її співучасників, а саме про обставини вчинення ним у складі організованої групи, спільно та узгоджено зі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , під головуванням ОСОБА_4 в період часу з червня 2023 року по 7 грудня 2023 року ряду кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Також, в ході здійснення судового провадження між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 16 січня 2025 року була заключена угода про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений зобов'язався під час судового розгляду беззастережно визнати пред'явлене обвинувачення в повному обсязі та надавати під час судового розгляду даного кримінального провадження або інших кримінальних проваджень показання, що викривають її протиправні дії та протиправні дії її співучасників, а саме про обставини вчинення ним у складі організованої групи, спільно та узгоджено зі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , під головуванням ОСОБА_4 в період часу з червня 2023 року по 7 грудня 2023 року ряду кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Крім того прокурором було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю.
Ухвалою суду від 17 січня 2025 року клопотання прокурора про розгляд угод про визнання винуватості, заключених між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю було задоволено та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України було закрито, а кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України було виділено в окреме провадження для розгляду угод.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.2025 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України було передано до мого провадження і в подальшому розглянуто по суті.
Вироком суду від 29 січня 2025 року було затверджено укладені 16 січня 2025 року угоди про визнання винуватості між прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участі захисника адвоката ОСОБА_8 , та між прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника адвоката ОСОБА_9 .. ОСОБА_6 було визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та йому призначено покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 16 січня 2025 року, з застосуванням ст.70 КК України у виді дев'яти років одного місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 16 січня 2025 року, з застосуванням ст.70 КК України у виді дев'яти років одного місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
При цьому при розгляді зазначеного кримінального провадження для вирішення питання наявності підстав визнання винуватості осіб, судом досліджувалися надані прокурором матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023050000000051.
Таким чином, суд під моїм головуванням вже висловив свою позицію щодо винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у вчиненні ними злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин у складі організованої групи, спільно та узгоджено зі ОСОБА_4 , під головуванням ОСОБА_4 в період часу з червня 2023 року по 7 грудня 2023 року, при цьому предметом дослідження в судовому засіданні по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_4 мають бути докази, які в тому числі вже були предметом дослідження в вищенаведеному розглянутому кримінальному провадженні, а також зобов'язання, взяті на себе ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час укладання угод про визнання винуватості з прокурором, невиконання яких може призвести до скасування вищезазначених вироків.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може приймати участь в розгляді кримінального провадження за наявності обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Як вбачається з практики Європейського Суду про захист прав людини найважливішим питанням здійснення правосуддя незалежним, неупередженим та безстороннім судом є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість в демократичному суспільстві. В ряді рішень ЄСПЛ на підставі тлумачення вищезазначеної статті Конвенції сформульовані загальні критерії безстороннього суду: суд повинен бути суб'єктивно та об'єктивно неупередженим - жоден з членів суду не може відкрито проявляти упередженість та особисту небезсторонність, при цьому особиста неупередженість є, доки не буде доведено інше і суд повинен бути об'єктивно безстороннім, т.б. необхідні достатні гарантії, які виключають будь-які сумніви з цього приводу. При цьому вирішується питання, чи дозволяють певні факти, які можливо перевірити, незалежно від поведінки судді, поставити під сумнів його неупередженість і чи можуть ці побоювання сторони вважатися об'єктивно обґрунтованими. Обов'язкового встановлення доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею заінтересованості в остаточному рішенні по справі або про його намір не об'єктивно його вирішити не потрібно, достатньо вже того, що є підстави допускати можливим прояв його неупередженості, навіть коли суб'єктом це не усвідомлюється. При цьому не вимагається обов'язкового встановлення яких-небудь доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею зацікавленості в результатах справи або про наміри необ'єктивного розгляду, достатньо вже того, що є підстави вважати можливим прояв його необ'єктивності, якщо й сам суб'єкт цього не усвідомлює. Будь-який суддя, у відношенні неупередженості якого є легітимні підстави для сумніву, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Одним з елементів об'єктивної обґрунтованості наявності побоювань осіб є «рівність зброї», так названий «справедливий баланс» між сторонами, який полягає в тому, що кожній стороні повинна бути надана розумна можливість подавати свою правову позицію, включаю свої докази, таким чином, щоб вона не була поставлена в суттєво менш вигідне положення, чим інша сторона.
Під час вирішення Європейським судом з прав людини справи «Білуха проти України» було підкреслено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 р., «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
З огляду на вищевказане «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення «Кастілло проти Іспанії»).
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у стороннього спостерігача та учасників процесу може скластися враження про упередженість суду під час розгляду даної справи і тому з метою запобігання виникнення сумнівів учасників процесу або у сторонніх спостерігачів щодо справедливості та законності прийнятого судом рішення, приходжу до висновку про не можливість приймати участь в розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або у тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
На підставі вищевикладеного, з метою виключення будь-яких сумнівів з приводу неупередженості, об'єктивності та безсторонності суду, при розгляді справи щодо ОСОБА_4 , вважаю необхідним заявити самовідвід.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 7, 9, 75, 80, 81 КПК України, суд -
Заявити самовідвід від участі в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя
Шевченківського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпра