ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2025Справа № 910/12398/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД"
про скасування судового наказу у справі №910/12398/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТТЕНДЕР"
про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 1360 грн 00 коп., що виникла внаслідок неналежного виконання останнім грошового зобов'язання за договором приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн сервісу під час проведення процедур публічних закупівель,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТТЕНДЕР" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 1360 грн 00 коп., що виникла внаслідок неналежного виконання останнім грошового зобов'язання за договором приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн сервісу під час проведення процедур публічних закупівель.
08.10.2025 в результаті задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" заборгованості у розмірі 1360 грн 00 коп., та судових витрат у розмірі 242 грн 24 коп.
23.10.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником в порядку самопредставницива (керівником) Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" подано заяву про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/12398/25.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" заяву про скасування судового наказу №910/12398/25 від 08.10.2025, суд дійшов такого висновку.
За приписами статті 157 Господарського процесуального кодексу України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Заява про скасування судового наказу має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України суд повертає заяву про скасування судового наказу боржнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Водночас, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов'язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог - фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.
Згідно Відповіді №25433648 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи із ідентифікаційним кодом 42542817 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" не зареєструвало електронний кабінет, хоча як юридична особа було зобов'язане зареєструвати.
Судом враховано, що заява про скасування судового наказу подана керівником боржника через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", однак згідно абз. 2 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо заява подається представником заявника (в т.ч. в порядку самопредставництва).
Крім того, заявником не дотримано вимог пункту 1 частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України щодо подання документу, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, передбачено, що за подання до господарського суду заяви про скасування судового наказу справляється судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, виходячи з приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» боржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 151,40 грн (3028,00 грн*0,05 ставки).
Проте, в порушення вищевказаних приписів чинного законодавства боржником до заяви про скасування судового наказу не було додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за розгляд заяви про скасування судового наказу.
Частиною 6 статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що повернення даної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в межах встановленого ч. 1 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України строку в загальному порядку після усунення недоліків
Керуючись статтями 157, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДО ТРЕЙД" про скасування судового наказу у справі №910/12398/25 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили 27.10.2025 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Л.Г. Пукшин