ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/9651/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 )
до Акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390)
про стягнення 1 290 577, 11 грн
Представники сторін:
від позивачів: Кологойда Олександр В'ячеславович
від відповідача: Михалевич Михайло Михайлович
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулися зі спільним позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , Позивач-1), ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 , Позивач-2), ОСОБА_3 (далі за текстом - ОСОБА_3 , Позивач-3) до Акціонерного товариства «Укрнафта» (далі за текстом - АТ «Укрнафта», Відповідач) про стягнення частини чистого прибутку за 2021 рік пропорційно кількості простих іменних акцій Відповідача, якими володіють позивачі.
Також Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання Відповідачем вказаного вище грошового зобов'язання.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Відповідач щодо позовних вимог заперечує, так як право акціонерів на розподіл прибутку не є тотожним праву на отримання дивідендів. Реалізація акціонерами права на отримання дивідендів за простими акціями можлива лише в разі прийняття рішення загальними зборами акціонерів про їх виплату, втім будь-яких рішень Загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» щодо питання про нарахування дивідендів за наслідками 2021 року не приймалося, а сам по собі факт наявності норми права, що регулює порядок розподілу прибутку акціонерного товариства не може свідчити про наявність у акціонера безумовного права на отримання частини прибутку товариства без необхідності прийняття загальними зборами відповідного рішення.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2025 позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.09.2025.
03.09.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
11.09.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, щодо подання якої Відповідач просить суд поновити процесуальний строк.
У підготовчому засіданні 15.09.2025, заслухавши пояснення представників, суд дійшов висновку поновити процесуальний строк на подання відзиву до матеріалів справи та долучити останній до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 15.09.2025 судом оголошено перерву до 22.09.2025.
17.09.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивачів про долучення до матеріалів справи наукового висновку в галузі права.
У підготовчому засіданні 22.09.2025 судом ухвалено долучити до справи наданий Позивачем науковий висновок в галузі права, закрито підготовче провадження справу призначено до розгляду по суті на 06.10.2025.
03.10.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про продовження строку для надання відповіді на поставлені Позивачами у позові питання.
У судовому засіданні 06.10.2025 судом оголошено перерву до 20.10.2025.
17.10.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли відповіді Відповідача на поставлені у позові питання та клопотання про зупинення провадження у справі.
17.10.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивачів про застосування заходів процесуального примусу до Відповідача.
20.10.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про невідповідність поданих Відповідачем відповідей заяви від 17.10.2025 вимогам статей 88, 90 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).
У судовому засіданні 20.10.2025, розглянувши клопотання Позивачів про застосування заходу процесуального примусу, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості та недоведеності обставин, на які сторона посилається.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання Відповідача про повернення до підготовчого провадження і зупинення провадження у справі та заслухавши пояснення представників, судом відмовлено у його задоволенні в силу недоведеності Відповідачем визначених пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України обставин.
У судовому засіданні 20.10.2025 представник Позивачів надав пояснення по суті заявлених вимог, просив суд задовольнити позов.
Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши вступні слова учасників судового процесу та дослідивши докази по справі, судом відповідно до статті та 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», згідно пунктів 1.1, 1.3 Статуту, в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів від 06.12.2022 (протокол №3 від 06.12.2022) (далі - Статут), засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 №57 шляхом перетворення державного підприємства «Виробниче об'єднання «Укрнафта» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» №210/93 від 15.06.1993, з подальшою, згідно рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011, зміною типу і назви Товариства з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта».
Товариство утворене і діє на підставі чинного законодавства України, цього статуту та внутрішніх документів Товариства (пункт 1.5 Статуту).
Пунктами 3.1 та 3.2 Статуту визначено, що акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України. Кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право, зокрема, на отримання дивідендів. Акціонери можуть мати інші права, передбачені законодавством України та Статутом Товариства.
Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства. Акції товариства можуть купуватися та продаватися фондовій біржі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунку в цінних паперах власника, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами (пункт 6.1, 6.16 Статуту).
Отже, акціонерами Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень Статуту та вимог чинного законодавства України.
Статутний капітал ПАТ «Укранафта» становить 13 557 127,50 грн і поділений на 54 228 510 штук простих іменних акцій.
Згідно постанови КМУ від 25.05.1998 № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 50 % акцій + 1 акція ПАТ «Укрнафта» передано до статутного фонду Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».
Частка держави Україна (в особі КМУ) в статутному капіталі АТ «НАК «Нафтогаз Україна» складає 100 %.
На момент виникнення спірних правовідносин, АТ «НАК «Нафтогаз України» належало 27 114 256 акцій ПАТ «Укрнафта».
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин Відповідач входив до числа господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100%.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належало 20 000 простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» станом на 01.05.2022 та 01.07.2022, що підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах, які містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належало 1000 простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» станом на 01.05.2022 та 01.07.2022, що підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах, які містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 належало 1 200 простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» станом на 01.05.2022 та 01.07.2022, що підтверджується виписками про стан рахунку в цінних паперах, які містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається Відповідачем у справі, ПАТ «Укрнафта» на виконання приписів Закону України «Про акціонерні товариства» та статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» не прийняло рішення про нарахування дивідендів за 2021 рік до 1.05.2022.
Згідно звіту незалежного аудитора «Окрема фінансова звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності» по ПАТ «Укрнафта» від 31.12.2021, чистий прибуток відповідача за результатами діяльності 2021 року становить 2 430 047 000,00 грн.
На переконання Позивачів, Відповідач у строк до 01.07.2022, у відповідності до положень статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» мав сплатити акціонерам частину чистого прибутку за 2021 рік, а саме: ОСОБА_1 - 806 600 грн, ОСОБА_2 - 40 330 грн, ОСОБА_3 - 17 123, 37 грн. з розрахунку 40, 33 грн за 1 акцію, згідно здійсненого Позивачами розрахунку.
Крім того, враховуючи, що строк на виплату вказаної частини чистого прибутку за 2021 рік (01.07.2022) минув Позивачами також здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Заперечення Відповідача гуртуються на тому, що без рішення загальних зборів наглядова рада не уповноважена та не має права здійснювати виплату частини чистого прибутку на користь акціонерів, що виключає можливість задоволення позову.
Посилання Позивачів на рішення Правління ПАТ «УКРНАФТА» від 11.04.2022 (протокол № 17-Н від 11.04.2022) про дострокове авансове перерахування частини чистого прибутку за 2021 рік, на переконання Відповідача, не свідчить про порушення їх прав та навпаки взаємоузгоджується із практикою та висновками Верховного Суду щодо обов'язкової сплати частини чистого прибутку на підставі розрахунку частини чистого прибутку, який було подано відповідачем до податкових органів.
Таке авансове перерахування частини чистого прибутку зумовлене виключними обставинами, які були обумовленні повномасштабним військовим вторгненням на територію України та загрозою національній безпеці та територіальній цілісності України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
За змістом статті 152 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Особливості діяльності акціонерних товариств встановлюються Законом України «Про акціонерні товариства».
Статтею 158 ЦК України визначено, що акціонерне товариство може виплачувати акціонерам частину свого чистого прибутку з розрахунку на одну належну їм акцію певного типу та/або класу. Порядок виплати дивідендів визначається законом та статутом акціонерного товариства.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
За приписами частин першої-третьої статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права.
Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику-акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.
За змістом статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Статтею 32 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори.
Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори).
Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11 (затвердження річного звіту товариства), 12 (розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом) і 24 (прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора) частини другої статті 33 цього Закону.
Пунктами 12, 15, 27 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.
Аналіз наведених норм свідчить, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.
Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.
Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.
Відтак задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу-учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. В іншому разі дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб'єкта господарювання.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 13.10.2021 у справі № 910/12317/18 та від 02.02.2023 у справі № 910/10164/21.
У той же час, відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про акціонерні товариства» управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
Статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.
Аналіз положень наведеної статті, свідчить, що вказана норма за своєю правовою природою спрямована на забезпечення виконання господарськими товариствами з корпоративними правами держави обов'язку щодо розподілу прибутку через виплату дивідендів, навіть у випадках, коли таке рішення не було прийняте, а тому носить характер спеціальної, за умови неприйняття рішення про розподіл дивідендів згідно Закону України «Про акціонерні товариства».
Тобто, якщо суб'єкти, зазначені в статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», не виконують свої зобов'язання щодо нарахування та виплати дивідендів до встановлених термінів, вони автоматично зобов'язані сплатити частину чистого прибутку і така норма має імперативний характер та не допускає дискреції у питаннях перерахування коштів лише до державного бюджету чи лише акціонерам.
Сукупний аналіз статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закону України «Про акціонерні товариства» свідчить про їх взаємопов'язаність, так за умовами статті 20 вищезгаданого Закону у акціонерного товариства наявний обов'язок прийняти рішення про розподіл дивідендів за звітній 2021 рік в порядку визначеному Законом України «Про акціонерні товариства», втім не прийняття такого рішення не позбавляє акціонерів права на отримання таких дивідендів у вигляді частини чистого прибутку відповідно до статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Прийняття рішень про розподіл частини чистого прибутку акціонерного товариства є дискреційною функцією загальних зборів акціонерів, як це передбачено Законом України «Про акціонерні товариства». Дискреційність таких рішень забезпечує автономію суб'єктів корпоративних відносин у прийнятті рішень щодо розпорядження майном товариства, однак реалізація дискреційних повноважень повинна відповідати принципам добросовісності, розумності та пропорційності, що є фундаментальними засадами корпоративного права, зокрема, у контексті захисту прав акціонерів.
У цьому зв'язку, положення статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлюють строк та механізм розподілу частини чистого прибутку між акціонерами, за відсутності прийнятого рішення загальних зборів в порядку Закону України «Про акціонерні товариства», з метою недопущення необґрунтованого зволікання акціонерним товариством з прийняттям відповідного рішення про розподіл дивідендів та захист «правомірних очікувань» акціонерів на отримання частини прибутку.
Як встановлено судом вище, на момент виникнення спірних правовідносин та під час розгляду даної справи ПАТ «Укрнафта» рішень про нарахування дивідендів акціонерам за звітній 2021 рік, станом на 01.05.2022 не прийнято.
Крім того, згідно протоколу Правління ПАТ «Укрнафта» від 11.04.2022 прийнято рішення про дострокове авансове перерахування частки чистого прибутку за 2021 рік в сумі 450 000 000 грн на частку одного з акціонерів - ПАТ «Нафтогаз України» на виконання статті 20 Закону України «Державний бюджет України на 2022 рік», що відповідно здійснено згідно платіжного доручення № 3-УГБ22 від 11.04.2022.
В загальному Відповідачем сплачено на користь держави України 1 093 521 194 грн частини чистого прибутку за 2021 на частку АТ «НАК Нафтогаз України», що підтверджується платіжними дорученнями № 3-УГБ22 від 11.04.2022, № 13449-П22 від 08.08.2022, №13889-П22 від 15.08.2022 та платіжною інструкцією № 77109УГ23 від 28.12.2023.
Зазначене вбачається з поданого 08.12.2022 Відповідачем до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, за підписом директора ПАТ «УКРНАФТА» Корецького С.Ф. та головного бухгалтера Іванової О.В.
Враховуючи закріплені таким розрахунком значення, Позивачем здійснено розрахунок частини чистого прибутку на 1 просту іменну акцію: (2 430 047 000,00 грн. х 90%) : 54 228 510 акцій = 40,33 грн. - частка чистого прибутку за 2021 рік належна до виплати на одну акцію кожному акціонеру.
На сторінці 15 Окремої фінансової звітності ПАТ «Укрнафта» станом на 31.12.2021 зазначено: Оголошені дивіденди та частина чистого прибутку, належна до Державного бюджету та іншим акціонерам - 4 493 176 000,00 грн., нараховані дивіденди 729 014 000 грн.
В сукупності зазначеного, судом встановлено, що Відповідач повністю виплатив частину чистого прибутку за 2021 рік на частку АТ «НАК Нафтогаз України» до Державного бюджету України на загальну суму 1 093 521 194, 00 грн, а 10% чистого прибутку за 2021 рік залишились в розпорядженні ПАТ «Укрнафта», які акціонери можуть розподілити на власний розсуд відповідно до закону та статуту.
Відтак, суд прийшов до висновку, що інші акціонери (окрім держави Україна) ПАТ «Укрнафта» мають право на частину чистого прибутку за 2021 рік, відповідно до кількості належних їм акцій, виходячи із суми чистого прибутку встановленої незалежним аудитором у розмірі 2 430 047 000,00 грн, на підставі положень статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо прийняття рішення про виплату дивідендів у визначений законом строк.
Зазначене свідчить про відсутність дискримінації та дотримання принципу рівності усіх суб'єктів права власності перед законом.
Таким чином, частка чистого прибутку за 2021 рік, належна до виплати на одну акцію, повинна вираховуватися за наступним алгоритмом 2 430 047 000,00 грн (чистий прибуток за 2021 рік згідно звіту) * 90% (відсоток встановлений статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет Україна на 2022 рік») / 54228510 (кількість акцій у статутному капіталі ПАТ «Укрнафта»).
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував проти звіту незалежного аудитора та розрахунку Позивача.
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи наданий Позивачами розрахунок частини чистого прибутку за 2021 рік, що підлягає стягненню з ПАТ «Укрнафта» з розрахунку 40, 33 грн за 1 акцію на користь: ОСОБА_1 - 806 600 грн, ОСОБА_2 - 40 330 грн, ОСОБА_3 - 17 123, 37 грн.
Відповідно до абзацу 2 статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» частина чистого прибутку має бути сплачена до 1 липня року, що настає за звітним.
Доказів виплати Позивачам, як акціонерам Відповідача матеріали справи не містять, а сам факт невиплати визнається Відповідачем, що свідчить про допущення останнім прострочення виконання грошового зобов'язання в частині виплати вказаних вище коштів на користь Позивачів, що також свідчить про правомірне застосування останніми положень частини 2 статті 625 ЦК України.
Перевіривши наданий Позивачами розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат на суми не виплаченого частини чистого прибутку за 2021 рік, судом встановлено, що такі нарахування здійснено за період з 02.07.2022 по 30.06.2025 та відповідно становлять:
на суму 806 600 грн - 72 527, 70 грн - 3 % річних та 283 030, 88 грн - інфляційні втрати;
на суму 40 330 грн - 3 626, 39 грн - 3 % річних та 14 151, 54 грн - інфляційні втрати;
на суму 48 799, 30 грн - 4 391, 94 грн - 3 % річних та 17 123, 37 грн - інфляційні втрати.
В силу викладеного, вимоги Позивачі заявлено правомірно та є обґрунтованими.
Поряд із цим, суд зазначає, що відповідно до статті 168.1.1 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 168.1.2 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом.
Згідно з пунктом 170.5.1 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
Таким чином, обов'язок сплачувати податки з виплат чистого прибутку доходу покладається саме на емітента-відповідача.
Тобто саме відповідач, а не акціонери (позивачі), повинен нарахувати дивіденди та виплати, передбачені абзацом 2 статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», і з нарахованих сум утримати відповідні податки.
На суд не може бути покладено функції податкового агента (в частині нарахування податків); суд лише зазначає суму без утримання відповідного податку й інших обов'язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. Натомість суду достатньо зазначити, що присуджені до стягнення суми нараховані без віднімання сум податків.
Схожий за змістом правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 року в справі № 9901/407/19, постанові Верховного Суду від 18.07.2018 року в справі № 359/10023/16-ц.
В силу зазначеного вище, суд дійшов висновку, що Позивачами належними та допустимими доказами доведено виникнення у Відповідача обов'язку з виплати частини чистого прибутку за 2021 рік пропорційно кількості простих іменних акцій, які належать Позивачам, а враховуючи відсутність доказів виконання зобов'язання в цій частині Позивачами правомірно здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних витрат в силу чого позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Розподіл витрат Позивача на професійну правничу допомогу наразі судом не здійснюється оскільки стороною зазначено про подання додаткових доказів у відповідності до вимог частини 8 статті 129 ГПК України.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) частину чистого прибутку за 2021 рік, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів, в сумі 806 600 (вісімсот шість тисяч шістсот) грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 283 030 (двісті вісімдесят три тисячі тридцять) грн 88 коп. та 3% річних в сумі 72 527 (сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн 70 коп., судовий збір в сумі 13944 (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн 44 коп.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) частину чистого прибутку за 2021 рік з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів, в сумі 40 330 (сорок тисяч триста тридцять) грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 14 151 (чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 54 коп. та 3% річних в сумі 3 626 (три тисячі шістсот двадцять шість) грн 39 коп., судовий збір в сумі 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 46 коп.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) частину чистого прибутку за 2021 рік з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів, в сумі 48 799 (сорок вісім тисяч сімсот дев'яності дев'ять) грн. 30 коп., інфляційні втрати в сумі 17 123 (сімнадцять тисяч сто двадцять три) грн. 37 коп.та 3% річних в сумі 4 387 (чотири тисячі триста вісімдесят сім) грн. 93 коп., судовий збір в сумі 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 04 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 27.10.2025
Суддя Антон ПУКАС