ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2025Справа № 910/6494/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс»
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/6494/25
за первісним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул.Руставелі Шота, буд.9А, м.Київ, 01601; ідентифікаційний код 44768034)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» (вул.Стеценка, буд.6, м.Київ, 04136; ідентифікаційний код 35466779)
про зобов'язання вчинити дії
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» (вул.Стеценка, буд.6, м.Київ, 04136; ідентифікаційний код 35466779)
до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул.Руставелі Шота, буд.9А, м.Київ, 01601; ідентифікаційний код 44768034)
про витребування транспортного засобу та стягнення 752 761,88 грн
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс», у якій просило суд зобов'язати відповідача виконати умови форвардного контракту на продаж майна від 15.12.2021 шляхом продажу транспортного засобу марки Renault, комерційний опис Duster, тип SR/RHD4/AB6BE00U0000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 2021 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачу за ціною 70 670,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
05.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» надійшов зустрічний позов до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про витребування транспортного засобу марки Renault, комерційний опис Duster, тип SR/RHD4/AB6BE00U0000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 2021 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнення 752 761,88 грн, з яких 532 968,08 грн пені та 219 793,80 грн неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження із первісним позовом, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, та серед іншого призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 в первісному позові було відмовлено повністю, провадження у справі № 910/6494/25 в частині вимоги зустрічного позову про стягнення пені в розмірі 532 968,08 грн закрито, а в іншій частині зустрічний позов задоволено частково та витребувано у Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» транспортний засіб марки Renault, комерційний опис Duster, тип SR/RHD4/AB6BE00U0000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» неустойку в розмірі 183 161,52 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 581,15 грн, в решті вимог зустрічного позову відмовлено. Крім того судом було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» із спеціального фонду Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 8 694,90 грн.
15.10.2025, тобто до ухвалення рішення суду в цій справі, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» надійшов детальний опис робіт, у якому останнє повідомило про те, що понесло у зв'язку з розглядом справи 25 000,00 грн.
23.10.2025 від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшли заперечення щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу з підстав необґрунтованості їх розміру, а також надання правничої допомоги не адвокатом.
24.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останнє просить стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» про ухвалення додаткового рішення в цій справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У зустрічній позовній заяві, на виконання вимог процесуального закону, позивач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він очікує понести у зв'язку з розглядом справи витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, оскільки при ухваленні судового рішення в цій справі судом не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) у зв'язку з розглядом цієї справи, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість у частині 5 наведеної статті визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» надано належним чином засвідчену копію договору № 030625 про надання професійної правничої допомоги від 03.06.2025 (далі - Договір), укладеного між Білою Оленою Володимирівною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» (замовник).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що відповідно до умов цього Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу та консультаційно-юридичні послуги, пов'язані із застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства України.
Згідно з пунктом 1.2 Договору послуги у сфері права включатимуть:
- правовий аналіз умов договору № 211206/ОЛ-0320 оперативного лізингу (оренди) від 06.12.2021;
- правовий аналіз первинних документів якими оформлені господарські відносини за договором № 211206/ОЛ-0320 оперативного лізингу (оренди) від 06.12.2021;
- правовий аналіз умов додаткової угоди від 25.04.2023 до договору № 211206/ОЛ-0320 оперативного лізингу (оренди) від 06.12.2021;
- правовий аналіз умов форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 15.12.2021;
- правовий аналіз позовних вимог ДСГП «Ліси України» про зобов'язання виконати умови форвардного контракту на продаж майна;
- правовий аналіз обґрунтованості позовних вимог в межах відповідної судової справи, складання та подання відзиву та інших процесуальних документів;
- розробка та складання зустрічної позовної заяви в межах відповідної судової справи;
- забезпечення, за окремим дорученням замовника, правового супроводу інтересів замовника в господарському суді та участь в судових засіданнях по розгляду справи.
За умовами пунктів 3.1 - 3.3 Договору вартість послуг за цим Договором визначається за погодженням сторін та становить 25 000,00 грн. Оплата проводиться на підставі даного договору. Сторони погодили, що розрахунки за даним Договором проводяться у безготівковій формі в межах 10-ти днів з дати ухвалення відповідного судового рішення судом першої інстанції.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», заперечуючи проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, зазначає про те, що обсяг наданих послуг не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості, позаяк в детальному описі робіт штучно збільшено кількість наданих послуг шляхом їх синтаксичної видозміни й відповідно кількість затраченого на їх надання часу. Крім того юридичні послуги були надані Білою О.В. саме як фізичною особою-підприємцем, а не як адвокатом, яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально та є самозайнятою особою у розумінні приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», натомість, відповідно висновків Верховного Суду, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані.
З урахуванням викладеного Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Суд зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обставин необґрунтованості (неспівмірності зі складністю справи, затраченим часом, ціною позову тощо) заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У даному випадку у пункті 1.2 Договору сторони домовилися про надання комплексу послуг, зміст яких дає можливість ототожнити їх із справою № 910/6494/25, за надання яких пунктом 3.1 передбачено сплату фіксованого гонорару в розмірі 25 000,00 грн.
З огляду на те, що вартість правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» була визначена у фіксованому розмірі, суд відхиляє заперечення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» щодо дублювання деяких послуг відповідно до детального опису робіт, оскільки за умови погодження сторонами фіксованого гонорару кількість послуг не впливає на вартість правової допомоги на відміну від погодинної оплати роботи адвоката.
У цьому контексті варто зауважити, що хоча у детальному описі робіт зазначено про те, що вартість години роботи складає 600,00 грн, у Договорі сторони не домовлялись про погодинну оплату роботи, тому у суду відсутні підстави для визначення розміру правничої допомоги виходячи з кількості затраченого часу та вказаної ставки.
Також не впливає на порядок розподілу судових витрат у справі, та обставина, що Договір було укладено Білою О.В. як фізичною особою - підприємцем, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20, укладання договору адвокатом як фізичною особою - підприємцем не позбавляє його статусу адвоката.
Довід Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про неподання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» разом із першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат спростовується матеріалами справи, адже, як вже зазначав суд, такий розрахунок було додано до зустрічного позову, який також є заявою по суті справи відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України.
Суд не може повною мірою погодитися із твердженнями Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про те, що ця справа є справою незначної складності, оскільки для розгляду малозначних справ призначене спрощене позовне провадження, а справи у яких подано зустрічний позов розглядаються за правилами загального позовного провадження, яке призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Підсумовуючи вищевикладене, з огляду на предмет і підстави первісного та зустрічного позовів, ціну зустрічного позову, обсяг та зміст наданих адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» послуг, а також враховуючи те, що в первісному позові було відмовлено повністю, а зустрічний позов було задоволено частково, суд дійшов висновку, що витрати останнього на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн є обґрунтованими, пов'язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими.
При цьому відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.
Водночас, відповідно до пунктів 2, 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» відмовилося від зустрічного позову в частині стягнення пені в розмірі 532 968,08 грн, підлягають застосуванню положення частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.
Відтак, враховуючи, що в первісному позові було відмовлено повністю, провадження у справі щодо однієї з вимог зустрічного позову було закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову, а в іншій частині зустрічний позов було задоволено частково, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн покладаються на сторони у наступній пропорції: в розмірі 19 693,20 грн - на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в розмірі 5 306,80 грн - на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс», у зв'язку з чим заява останнього про ухвалення додаткового рішення в цій справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6494/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул.Руставелі Шота, буд.9А, м.Київ, 01601; ідентифікаційний код 44768034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» (вул.Стеценка, буд.6, м.Київ, 04136; ідентифікаційний код 35466779) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 693 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн 20 коп.
3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.10.2025.
Суддя Т.П. Капцова