ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі про банкрутство
06.10.2025Справа № 910/5740/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" (20635, Черкаська обл., Звенигородський район, село Лебедин, вул. Заводська,17, ідентифікаційний номер 22929481)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 42971976)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
Помічник (за дорученням судді) Муханьков Ю.В.
Представники сторін:згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн комплекс" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 06.08.2025.
11.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника.
Судове засідання, призначене на 06.08.2025, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного, суд ухвалою від 13.08.2025 призначив підготовче засідання на 22.09.2025.
23.08.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.
18.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення ініціюючого кредитора
22.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника.
У судовому засіданні, що відбулось 22.09.2025 судом оголошено перерву до 06.10.2025.
06.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника.
У судове засідання, призначене на 06.10.2025 з'явилися представники сторін.
Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» зареєстровано за адресою: 02094, м. Київ, вул. Пожарського, будинок 3, ідентифікаційний код 42971976.
За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» наявна заборгованість у розмірі 19 296 674,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» заявником подано до суду копії договору позики №ФД06-21 від 02.06.2021, платіжного доручення №112972902 від 02.06.2021, договору позики №ФД08-21 від 17.08.2021, платіжного доручення №112973444 від 18.06.2021.
За наслідками дослідження описаних документів судом встановлено наступне.
02.06.2021 між Приватним акціонерним товариством «Київ-Атлантик Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» (Позичальник) укладено Договір позики №ФД06/21, відповідно до п. 1.1 якого Позикодавець надає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі Позика), які за цим Договором є національною українською валютою - гривнею, а Позичальник зобов'язується повернути суму грошових коштів та сплатити проценти, неустойку, штрафні санкції в порядку, на умовах та в строки (терміни), визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.1. Договору позики №ФД06/21 Позика надається в національній валюті України в розмірі 14 000 000 гривень 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики.
Позика використовується для потреб Позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності (п. 2.2. Договору позики №ФД06/21).
У п. 4.1. Договору позики №ФД06/21 передбачено, що Позичальник зобов'язується повернути надану Позику до 16 червня 2021 року включно.
Згідно з п. 5.4. Договору позики №ФД06/21 повернення Позики Позичальником може здійснюватися частинами, але в будь-якому випадку у строк, вказаний в п. 4.1. цього договору, Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю всю суму отриманої Позики.
На виконання умов Договору позики №ФД06/21 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна» перерахувало 02.06.2021 Боржнику грошові кошти в розмірі 14 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №112972902 від 02.06.2021.
Проте, боржник взяте на себе зобов'язання з повернення суми позики в розмірі 14 000 000,00 грн. не виконав.
Крім того, 17.08.2021 між Приватним акціонерним товариством «Київ-Атлантик Україна» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна», Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» (Позичальник) укладено Договір позики №ФД08/21, у п. 1.1 якого вказано, що Позикодавець надає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі Позика), які за цим Договором є національною українською валютою - гривнею, а Позичальник зобов'язується повернути суму грошових коштів та сплатити проценти, неустойку, штрафні санкції в порядку, на умовах та в строки (терміни), визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.1. Договору позики №ФД08/21 Позика надається в національній валюті України в розмірі 3 330 712,50 грн. (три мільйона триста тридцять тисяч сімсот дванадцять) гривень 50 коп., що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на день укладення цього договору становить 125 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики.
Відповідно до п. 2.2. Договору позики №ФД08/21 Позика використовується для потреб Позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.
За умовами п. 4.1 Договору позики №ФД08/21 Позичальник зобов'язується повернути надану Позику до 01.09.2021 включно.
Як передбачено п. 5.2. Договору позики №ФД08/21, Сторони узгодили, що у випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір поверненої позики відповідав доларовому еквіваленту позики за офіційним курсом долара США, встановленого Національним Банком України, станом на дату повернення позики.
Згідно з п. 5.4. Договору позики №ФД08/21 повернення Позики Позичальником може здійснюватися частинами, але в будь-якому випадку у строк, вказаний в п. 4.1. цього договору, Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю всю суму отриманої Позики.
18.08.2021 на виконання умов Договору позики №ФД08/21, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна» перерахувало Боржнику грошові кошти в розмірі 3 330 712,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №112973444 від 18.08.2021.
Оскільки боржник взяте на себе зобов'язання з повернення суми позики за Договором позики №ФД08/21 не виконав, за останнім рахується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна» в розмірі 125 000,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України станом на 06.05.2025 (41,6036 грн. за 1 дол. США) складає 5 200 450,00 грн.
30.10.2023 здійснена державна реєстрація припинення Приватного акціонерного товариство «Київ-Атлантик Україна» (ідентифікаційний код 22929481) шляхом перетворення у новоутворену юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна» (ідентифікаційний код 22929481).
У відзиві на заяву боржник наголосив на наявності спору про право, недоведеності заявленого розміру боргу, та зазначив про сплив строку позовної давності.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).
Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна» перерахувало Боржнику на виконання умов Договору позики №ФД06/21 грошові кошти в розмірі 14 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №112972902 від 02.06.2021, та за Договором позики №ФД08/21 - у розмірі 3 330 712,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №112973444 від 18.08.2021.
Положеннями статті 533 ЦК України унормовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Разом із цим, частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Разом із цим, матеріали справи не містять доказів повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс» позики в розмірі 14 000 000,00 грн. за Договором позики №ФД06/21, та в розмірі 125 000,00 доларів США, що за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України станом на 06.05.2025 (41,6036 грн. за 1 дол. США) складає 5 200 450,00 грн., за Договором позики №ФД08/21.
Одночасно, боржником не доведено наявність іншої суми боргу та структури заборгованості, на що останній наголошував у відзиві.
Так, посилання боржника ґрунтуються на тому, що в межах справи № 910/4765/25 ТОВ «Київ-Атлантик Україна» заявлено до стягнення значно більшу суму боргу в розмірі 36 601 975,61 грн., що включає проценти та інфляційні втрати, порівняно із сумою основного боргу 19 296 674,00 грн., заявленою у справі про банкрутство.
У той же час, як слідує з суб'єктного складу учасників у справі № 910/4765/25, ТОВ «Київ-Атлантик Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 36 601 975,61 грн.
При цьому, ТОВ «Концерн комплекс» залучено до участі в межах указаної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
До того ж, зі змісту пред'явлених позовних вимог у справі № 910/4765/25 слідує, що ТОВ «Концерн комплекс» прострочено повернення одержаної позики в розмірі 14 000 000,00 грн. за договором № ФД06/21, та в розмірі 5 159 387,50 грн. за договором ФД08/21. Одночасно, нарахування ТОВ «Київ-Атлантик Україна» у справі № 910/4765/25 на вказані суми боргу процентів за користування позикою є правом кредитора, що не впливає на можливість заявити вимоги до боржника в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство лише на суму основного боргу.
Отже, доводи боржника про недоведеність розміру заборгованості за договорами позики та наявності спору про право з наведених вище підстав не визнаються судом обґрунтованими.
Суд зауважує, що наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: (1) наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого (зобов'язання) сплив на дату звернення кредитора до суду; (2) відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; (3) не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.
Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
При цьому, положення КУзПБ не встановлюють обов'язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливість виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, покладено саме на боржника, про що свідчить те, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (ч. 3 ст. 39 КУзПБ). Покладення на ініціюючого кредитора обов'язку доведення обставин можливості виконання боржником майнових зобов'язань, строк яких настав, суперечить засадам змагальності сторін (постанова Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19).
Належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 910/15533/20, від 17.06.2025 у справі № 910/11071/23).
Отже, доводи боржника щодо недоведеності ТОВ «Київ-Атлантик Україна» неможливості задовольнити його вимоги за рахунок наявного майна та активів ТОВ «Концерн Комплекс» судом відхиляються, зважаючи що за ч. 3 ст. 39 КУзПБ боржник був вправі надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість до підготовчого засідання суду.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Згідно з частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Абзацами 1, 2 частини третьої статті 34 КУзПБ унормовано, що заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно якої: - перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (абзац 1 частини першої); - у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга); - якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (частина третя); - за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п'ята); - господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста).
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки протилежне матиме наслідком відмову у відкритті такого провадження у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ.
Як зазначено у відзиві, у травні 2025 року Боржник звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою про визнання недійсними пунктів 7.3., включно із підпунктами 7.3.1. та 7.3.2., спільних для обох Договорів позики № ФД06/21 від 02.06.2021 та № ФД08/21від 17.08.2021, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» та Приватним акціонерним товариством «Київ-Атлантик Україна».
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2025 у справі № 925/626/25 відкрито провадження та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.07.2025 у справі № 925/626/25 в позові відмовлено повністю. Наразі, рішення суду законної сили не набрало внаслідок його перегляду в апеляційній інстанції.
Судом ураховані також посилання боржника на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі № 910/9857/23, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, яким позовні вимоги ТОВ «Концерн Комплекс» задоволені повністю та визнано недійсним договір №07/10/21 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 07.10.2021.
Як зазначив боржник, підставою для подання позову слугувала відсутність згоди ТОВ «Концерн комплекс» як боржника на заміну кредитора у зобов'язаннях за договорами позики № ФД06/21 та № ФД08/21.
Водночас, суд зауважує, що в межах розгляду даної заяви не здійснюється дослідження правовідносин за договором №07/10/21 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 07.10.2021, оскільки останній не покладений в основу тверджень заявника про наявність у ТОВ «Концерн комплекс» боргу.
Крім того, боржник зазначив, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувають справа №910/12293/25 про визнання недійсним рішення учасника ТОВ «Концерн Комплекс» №17 від 17.08.2021, визнання недійсним Договору позики №ФД08/21 від 17.08.2021, укладеного між ТОВ «Концерн Комплекс» та ТОВ «Київ-Атлантик Україна», та справа №910/12291/25 про визнання недійсним рішення учасника ТОВ «Концерн Комплекс» №15 від 01.06.2021, визнання недійсним Договору позики №ФД06/21 від 02.06.2021, укладеного між ТОВ «Концерн Комплекс» та ТОВ «Київ-Атлантик Україна».
У висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22, від 11.04.2023 у справі № 910/20427/21, зауважено, що сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема: - характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо); - хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.
У той же час, зважаючи на вище встановлені судом обставини, позови про визнання недійсними Договору позики №ФД08/21 від 17.08.2021 та Договору позики №ФД06/21 від 02.06.2021, заявлені після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не свідчать про безумовну наявність «спору про право» у даному випадку, ураховуючи що боржник не ставив під сумнів сам факт отримання ним грошових коштів у позику за вказаними правочинами від ініціюючого кредитора.
Щодо заяви ТОВ «Концерн комплекс» про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
У силу частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину".
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19, згідно з чинною редакцією якого: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.».
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк позовної давності за вимогами, пред'явленими щодо стягнення боргу за Договором позики №ФД06/21 та за Договором позики №ФД08/21 не сплив, оскільки відповідний строк був продовжений на час дії карантину та в подальшому зупинений на строк дії воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
06.10.2025 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс», перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Наразі, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які зазначені у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Атлантик Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс», суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн комплекс».
Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.
Звертаючись з заявою ініціюючого кредитора про відкриття провадженняу справі, заявником подано суду пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну, заяву про участь якої долучено до матеріалів заяви про відкриття провадженян у справі про банкрутство.
Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:
1) які є заінтересованими особами у цій справі;
2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом;
4) які мають конфлікт інтересів;
5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;
6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
Відомостей про те, що арбітражний керуючий Бова Д.В. здійснювала управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.
За таких обставин, суд вирішив призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
У зв'язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Бові Д.В. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 42971976).
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" (20635, Черкаська обл., Звенигородський район, село Лебедин, вул. Заводська,17, ідентифікаційний номер 22929481) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 42971976) у розмірі 19 200 450,00 грн.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 42971976).
5. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 42971976), текст якого додається.
6. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 42971976) арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1859 від 02.02.2018).
7. Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Бові Д.В. (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 26.10.2025 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
10. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 08.12.25 о 11:20 Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 3.
11. Зобов'язати розпорядника майна у строк до 06.12.2025 провести інвентаризацію майна боржника.
12. Зобов'язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровськоїї районної в м. Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
13. Копію ухвали надіслати боржнику, ініціюючому кредитору та засновнику (учаснику) боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації для відома та внесення відповідних відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2025
Суддя А.В. Яковенко