ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.10.2025Справа № 910/2987/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини";
про ухвалення додаткового рішення.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини";
до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм;
про визнання протиправним та скасування окремого пункту наказу, визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, та стягнення 135 691,24 грн.
Суддя Мандриченко О. В.
Представники: не викликалися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1.12 наказу Дежрибагенства № 42 від 23.01.2025 в частині дискваліфікації переможця ТОВ "Рибка Черкащини" (номер лоту KR10MACRO2025, ідентифікатор аукціону BSE001-UA-20241231-04617);
- визнати електронний аукціон за лотом KR10MACRO2025, ідентифікатор аукціону BSE001-UA-20241231-04617, таким що не відбувся;
- стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм суму гарантійного внеску в розмірі 135 691,24 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 закрито провадження в частині вимог про визнання електронного аукціону за лотом KR10MACRO2025, ідентифікатор аукціону BSE001-UA-20241231-04617 таким, що не відбувся, а в іншій частині позов задовольнити.
22.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини" до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як передбачено ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини" просить стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм судові витрати, то розгляд такої заяви, в силу приписів ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе провести без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис робіт (наданих послуг), платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено, що в порушення ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, заявником до матеріалів справи не подано договору на про надання правової допомоги, додаткової угоди № 1 до договору та акту приймання-передачі наданих послуг, на які заявник посилається у своїй заяві.
Крім того, суд вказує, за приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач, до закінчення судових дебатів, не робив заяви про те, що будь-які докази надання правової допомоги чи понесення судових витрат будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як було встановлено судом вище, до закінчення судових дебатів у справі позивачем таких доказів надано до суду не було.
Суд зазначає, що до матеріалів справи надано лише ордер серії СА № 1114562 від 28.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001134 від 15.05.2019 та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого орієнтовний розмір таких витрат, на день подання позову, становив 40 000,00 грн.
Суд зауважує, що вказаний розмір судових витрат є лише орієнтовним, про що безпосередньо вказано позивачем у позовній заяві, а не фіксованим, про що зазначається безпосередньо у заяві про ухвалення додаткового рішення.
Положення ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачають надання детального опису саме наданих (виконаних) адвокатом послуг (робіт).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вище викладене, та те, що відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договору про надання правничої допомоги, детального опису виконаних робіт, платіжних доручень, квитанцій, актів приймання-передачі наданих послуг тощо), вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини" про стягнення 40 000,00 грн витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю та не обґрунтованістю зазначених витрат.
Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибка Черкащини" про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Мандриченко