ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.10.2025Справа № 910/10369/24 (910/9242/25)
Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Артлекс-Енерджі» арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт -Авто»
про визнання недійсним договору та витребування майна
в межах справи №910/10369/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, ідентифікаційний номер 37780084)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33, каб. 535, ідентифікаційний номер 40113001)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/10369/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТК Електрум" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі".
До Господарського суду міста Києва від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Артлекс-Енерджі» арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт -Авто» про визнання недійсним договору та витребування майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний Договір купівлі-продажу автомобіля №25/07/02-кп від 25.07.2024 має ознаки фраудаторного правочину, а тому існують підстави для визнання такого правочину недійсним, крім того, внаслідок визнання такого правочину недійсним позивач просить витребувати відчужене за таким правочином майно на користь боржника.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.
У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З огляду на викладене, та беручи до уваги, що позивачем не заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд вважає за доцільне прийняти подану позовну заяву до розгляду, відкрити провадження та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження .
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Крім того, позивачем було подано клопотання про витребування доказів.
Розглянувши подане клопотання про витребування доказів, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Частинами 1-3 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на викладене, суд задовольняє клопотання про витребування доказів у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 3 ст. 12, 81, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
3. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
4. Витребувати у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01135, м. Київ, просп.. Берестейський, 11; код ЄДРПОУ 43435154) інформацію та копію документів, а саме:
- повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про укладання шлюбу між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).
5. Встановити Центральному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) строк для надання витребуваної інформації та документів до 20.11.2025 (включно).
6. Попередити Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що у разі невиконання вимог даної ухвали, судом на підставі ч. 2 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу у сумі до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7. Запропонувати відповідачам у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду:
- відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем;
- докази направлення відзиву позивачу.
8. Запропонувати позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
9. Визначити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
10. Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя А.В. Яковенко