ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/3479/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання";
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця";
про стягнення 4 170 000,00 грн.
Суддя Мандриченко О. В.
Секретар судового засідання Григоренко С. В.
Представники:
Від позивача: Пашковський А.А., адвокат, довіреність № 1-25 від 18.03.2025;
Від відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" заборгованість в сумі 4 170 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно умов договору про закупівлю № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
28.03.2025 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 25.03.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/3479/25, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а судове засідання призначити на 22.04.2025.
13.05.2025 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.05.2025 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало до господарського суду клопотання про призначення експертизи.
20.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" надійшла відповідь на відзив Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 вирішено, зокрема, витребувати у Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати інформацію на підтвердження факту відрядження експерта Власенко Лариси Віталіївни на станцію Мостиська-2 Львівської залізниці (вантажпункт МЧ Львів) для проведення експертизи у період з 06.11.2023 по 10.11.2023.
29.05.2025 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли заперечення на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" на відзив.
17.06.2025 від Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати до господарського суду надійшла витребувана судом ухвалою від 27.05.2025 інформація.
У підготовчому засіданні 17.06.2025 судом розглядалося клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про призначення експертизи.
Як роз'яснено у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Системний аналіз ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи. При цьому за змістом ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19.
Дослідивши клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про призначення експертизи у справі суд, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки представником заявника не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення у справі експертизи та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань. Також суд відзначає, що відповідач не був обмежений у праві надати суду висновок експерта на його замовлення відповідно до ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, зокрема враховуючи строк розгляду даної справи з моменту відкриття провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3479/25 до судового розгляду по суті.
Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 14.10.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
У судове засідання 14.10.2025 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при /розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
30.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
За результатами процедури закупівлі UA-2023-03-10-010319-а, код ДК 021:2015:50530000-9: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" (далі також - позивач, виконавець) та Акціонерним товариством "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі також - відповідач, замовник) та було укладено договір про закупівлю № Л/М23329/НЮ від 18.04.2023 (далі - договір), п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з капітального ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 (надалі - послуги).
Згідно з п. 1.2. договору, зміст та обсяги послуг за договором визначені у переліку послуг з капітального ремонту кранів (додаток 1).
Відповідно до переліку послуг з капітального ремонту кранів (додаток 1 до договору № Л/М-23329/НО від 18.04.2023, об'єктами надання послуг є: кран електрокозловий ККГ-Н-10-7К-8,2 зав. № 526, обліковий № Л-6518, 1995 року виготовлення; кран електрокозловий ККГ-Н-10-7К-8,2 зав. № 528, обліковий № Л-7045, 1995 року виготовлення. Кількість: 2 одиниці. Місце надання послуг: територія замовника / залізнична станція Мостиська-2, вантажний пункт МЧ Львів/.
Послуги надаються для виробничого структурного підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця". Місце надання послуг-територія Замовника. Надання Послуг, що є предметом цього договору, здійснюється з матеріалів і запасних частин Виконавця (п.п. 1.3., 1.4., 1.5, договору).
Відповідно до п. 1.6. договору, обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування замовника. Код ДКПП 33.11 (п.п. 1.6., 1.7. договору).
У п. 3.1. договору сторони узгодили, що сума договору становить: 3 475 000,00 грн без ПДВ (три мільйони чотириста сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок). Разом з ПДВ: 4 170 000,00 грн (чотири мільйони сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ: 695 000,00 грн. (шістсот дев'яносто п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Відповідно до п. 3.2. договору, вартість послуг визначається плановою калькуляцією, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток 2).
У плановій калькуляції (додаток 2 до договору про закупівлю № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023) сторонами визначено перелік витрат, ціну та вартість послуг з капітального ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 на загальну суму 4 170 000,00 грн з ПДВ.
Згідно з п. 3.3., 3.4. договору, оплата здійснюється за умови наявності належним чином оформленого акта приймання-передачі наданих послуг та фактичної калькуляції наданих послуг з розшифруванням матеріальних та трудових витрат. Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Згідно з п. 4.2. договору, замовник здійснює розрахунок за надані послуги за умови наявності належним чином оформлених документів: акта приймання-передачі наданих послуг, фактичної калькуляції наданих послуг з розшифруванням матеріальних та трудових витрат; податкової накладної, складеної та зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Податкового кодексу України.
За умовами п. 4.3. договору, замовник здійснює оплату за надані послуги протягом 30- ти банківських днів з дати реєстрації виконавцем складеної відповідно до Податкового кодексу України податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування виконавця, розрахунок здійснюється протягом 30-ти банківських днів з дати отримання замовником від виконавця копії рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування.
Відповідно до п. 5.1. договору, виконавець зобов'язується надати послуги протягом 80 робочих днів з моменту отримання заявки від замовника. Надання послуг проводиться на підставі наданої заявки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг.
Відповідно до п. 5.2. договору, зі сторони замовника заявку підписують з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше дві такі уповноваженими особами: директор виконавчий регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки); перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки); заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки); головний інженер регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки).
Згідно з п. 5.4. договору, заявка замовника направляється з електронної адреси замовника elzakup.m@railway.lviv.ua на електронну адресу виконавця azpto@ukr.net з накладеними двома електронними підписами уповноважених осіб, визначених у п. 5.2. цього договору. Датою подання заявки замовником і отримання її виконавцем вважається дата відправлення даної заявки на електронну адресу виконавця.
Відповідно до п. 5.5. договору технічний стан та комплектність кранів, що передаються для надання послуг, визначається у акті здачі в ремонт, підписаним уповноваженими представниками сторін. Виконавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з моменту отримання заявки від замовника прийняти крани в ремонт.
За умовами п. 5.9. договору документом, що засвідчує закінчення надання послуг є акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується уповноваженими особами виконавця та Замовника після проведення випробування кранів.
Акт приймання-передачі наданих послуг та інші первинні документи, що стосуються виконання цього договору та приймання послуг, підписують з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше дві уповноважені особи: перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), головний інженер регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), начальник служби комерційної роботи та маркетингу регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), заступник начальника служби комерційної роботи та маркетингу, регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), головний інженер служби комерційної роботи та маркетингу регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), начальник виробничого структурного підрозділу (особа, що виконує його обов'язки), в інтересах якого укладений договір (п. 5.10 договору).
Після надання послуг крани повинні відповідати паспортним характеристикам (п. 5.12. договору).
Згідно з п. 5.13. договору, зворотні матеріали, що утворились в процесі надання послуг (замінені запасні частини, деталі, металобрухт та ін.) виконавець повертає замовнику, а їх кількість визначається актом приймання-передачі зворотних матеріалів який, підписується сторонами, одночасно з актом приймання-передачі наданих послуг.
Положеннями п. 6.1. договору встановлені зобов'язання замовника: 6.1.1. прийняти надані послуги та своєчасно здійснювати їх оплату відповідно до умов договору; 6.1.2. приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 6.2. договору, замовник має право контролювати надання послуг у строки, встановлені даним договором, контролювати якість надання послуг.
Згідно з п. 10.1. договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) (п. 10.1. договору).
Позивач вказує, що на виконання умов договору ним фактично надані в повному обсязі послуги з капітального ремонту електрокозлового крану ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 526, реєстр. № Л-6518 та електрокозлового крану ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 528, реєстр. № Л7045 з використанням власних матеріалів і запасних частин та зазначає, що в акті приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 01 від 15.08.2023 сторонами зафіксовано перелік фактично усунутих виконавцем дефектів та пошкоджень по кожному електрокозловому крану, що відповідають переліку дефектів та пошкоджень, які необхідно було усунути при наданні послуг з ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 який визначений переліку послуг з капітального ремонту кранів, тобто, послуги з ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 (зав. №526 та зав. №528) згідно Договору про закупівлю № Л/М 23329/НЮ від 18.04.2023 надані в повному обсязі, прийняті і відповідають вимогам діючих норм і стандартів.
Позивач звертає увагу, що ТОВ "Львівський експертний центр" (Дозвіл № ДЗ-1744/3x/1-23) проведено експертне обстеження (технічне діагностування) кранів типу козлового, про що видано висновок експертизи № 45148552-93.23 від 14.08.2023 (на кран обліковий №Л-6518, зав. №526) та висновок експертизи № 45148552-94.23 від 14.08.2023 (на кран обліковий №Л7045, зав. №528), які надані замовнику, і на основі експертного обстеження (технічне діагностування) устаткування встановлено, що подальша його експлуатація можлива згідно паспортних характеристик. Також ТОВ "Львівський експертний центр" (Дозвіл № ДЗ-1744/3x/1-23) проведено позачерговий повний технічний огляд кранів після проведеного експертного обстеження (технічного діагностування) та проведеного ремонту з внесенням відповідних записів в паспорти кранів 15.08.2023 (обліковий №Л-6518, зав. №526 і обліковий №Л-7045, зав. №528), за результатами якого по кожному крану зроблені такі висновки, внесені в паспорти кранів: "При зовнішніх оглядах механізмів ніяких дефектів, які б вплинули на безпеку роботи не виявлено. Статичне випробування вантажем - 12,5т, динамічне випробування вантажем - 11,01. Кран випробування витримав, знаходиться у справному стані та визнаний придатним до подальшої експлуатації з вказаною у паспорті вантажопідіймальністю, при умові дотримання вимог технічної та експлуатаційної документації", а відтак, після надання послуг, крани відповідають паспортним характеристикам.
Проте, в подальшому, як вказує позивач, після надання ним в повному обсязі послуг та прийняття їх відповідачем згідно з наведеними вище первинними документами 27.10.2023 на електронну пошту виконавця azpto@ukr.net від замовника надійшов лист № М-01/696 від 08.09.2023, в якому відповідачем з посиланням на результати проведеної згідно внутрішніх регламентів АТ "Укрзалізниця" перевірки виконання умов договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023 про закупівлю з капітального ремонту двох електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 (зав. №526 та зав. 528) зазначено про встановлення факту ненадання виконавцем робіт у повному обсязі, визначених Переліком капітального ремонту кранів (додаток 1 Договору), та наведено перелік невиконаних, за твердженням відповідача, робіт по кожному електрокозловому крану, вказано на помилкове підписання її працівниками 15.08.2023 акту № 1 приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів, повідомлено про анулювання акту від 15.08.2023 № 1 приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів, термінову необхідність прибуття уповноважених представників виконавця на місце надання послуг, необхідність перегляду фактичної калькуляції наданих послуг.
Однак, як стверджує позивач, окрім наведених вище документів, складеним експертним висновком № В - 85 від 10.11.2023 за результатами проведеної експертизи Кременчуцьким відділенням Полтавської торгово-промислової палати додатково підтверджується перелік, зміст і обсяг фактично наданих послуг, який визначений в акті приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 01 від 15.08.2023, та повністю відповідає переліку послуг з капітального ремонту кранів, що міститься у додатку 1 до договору, що спростовує необґрунтовані твердження відповідача в його листі № М-01/696 від 08.09.2023 про надання таких послуг не у повному обсязі.
А відтак, виходячи з умов договору та дати отримання відповідачем листа позивача з рішенням про реєстрацію податкової накладної, позивач вказує про прострочення відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг за договором на суму 4 170 000,00 грн, яке почалося з 02.11.2024.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що 05.09.2023 працівниками відповідача було здійснено перевірку виконання умов договору, за результатами якої було встановлено факт ненадання позивачем у повному обсязі послуг, визначених переліком капітального ремонту кранів, а у додатках цієї калькуляції "Матеріали та запчастини" включено витратні матеріали на роботи, які по факту виконавцем робіт проведені не були.
Відповідач звертає увагу, що 06.11.2023 за участю представника позивача та участю представників регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" була проведена зустріч на залізничній станції Мостиська-II (місце надання послуг по ремонту двох кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 зав. № 526 та зав. № 528), під час якої встановлено та з'ясовано, що ряд запчастин у кількості, передбачених додатком 1 до договору виконавцем неможливо замінити та встановити на електрокозлові крани, оскільки вони не передбачені конструкцією цих кранів у такій кількості та помилково були включені у дефектні акти та, як наслідок, у Додаток 1 до договору.
Крім того, відповідач вказує, що позивачем не долучено суду комісійні акти від 06.11.2023 № 2 та № 3, від підпису яких представник позивача відмовився, так, акт від 06.11.2023 № 2 містить перелік зворотніх матеріалів, що утворились в процесі надання послуг з капітального ремонту кранів, які відповідач мав намір повернути позивачу, а, от акт від 06.11.2023 № 3 містить перелік запчастин, які не були використані в процесі ремонту кранів.
Також відповідач зазначає, що висновок від 10.11.2023 № В-85 не може бути належним та допустимим доказом, оскільки, згідно з відмітками в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці для працівників інших організацій відомості про присутність на вантажному пункті МЧ Львів в період з 06.11-10.11.2023 експерта Власенко Л.В. відсутні.
А відтак, відповідач приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджували б фактичне виконання договору згідно з фактичною калькуляцією та переліком використаних запчастин та виконаних робіт (з урахуванням конструктивних властивостей цих кранів), необхідних для ремонту і тим самим не доведено ціну позову.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Суд також вказує, що відповідно частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами 09 травня 2023 року, після отримання заявки замовника № 7131/71Г-40/475 від 26.04.2023 про надання послуг сторонами підписаний акт приймання-передачі електрокозлових кранів в ремонт, згідно якого виробничий структурний підрозділ "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" передав, а виконавець прийняв для проведення ремонту електрокозловий кран ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 526, реєстр. № Л-6518 та електрокозловий кран ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 528, реєстр. № Л7045, що встановлені на вантажпункті ст. "Мостиська-2" виробничого структурного підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт".
Обсяг робіт по ремонту передбачено технічним завданням додатку 1 договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023. Також в цьому акті сторонами встановлено, що технічний стан та комплектність крана відповідає переліченим недолікам додатку 1 договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023. Проведення ремонту здійснюється на території замовника. Після проведення ремонту виконавець ініціює проведення позачергового повного технічного огляду та експертного обстеження.
На виконання умов договору позивачем надані в повному обсязі послуги з капітального ремонту електрокозлового крану ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 526, реєстр. № Л-6518 та електрокозлового крану ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 528, реєстр. № Л7045 з використанням власних матеріалів і запасних частин, що підтверджується належним чином оформленими та підписаними документами:
- акт приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 01 від 15.08.2023 з наведеним змістом та обсягом послуг з капітального ремонту електрокозлового крана ККГ-Н-10-7К-8,2 (зав. № 526) та електрокозлового крана ККГ-Н-10-7К-8,2 (зав. № 528), що містить відомості про усунуті дефекти та пошкодження згідно з наведеним в акті переліком по кожному електрокозловому крану;
- акт приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 1 від 15.08.2023 на суму 4170000,00 грн. в т.ч. ПДВ 695000,000 грн.; фактична калькуляція від 15.08.2023 до договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023 на суму 4 170 000,00 грн з ПДВ з розшифруванням матеріальних та трудових витрат (додаток 3 до договору);
- акт приймання-передачі зворотніх матеріалів, що утворилися в процесі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 1 від 15.08.2023.
В акті приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 01 від 15.08.2023 сторонами зафіксовано перелік фактично усунутих виконавцем дефектів та пошкоджень по кожному електрокозловому крану, що відповідають переліку дефектів та пошкоджень, які необхідно було усунути при наданні послуг з ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 який визначений в переліку послуг з капітального ремонту кранів (додаток 1 до договору).
Вказаний акт зі сторони відповідача підписано його представниками: Яковлєвим М. В., Кузиком З. М., Босим О. В. та Павлишиним В. І.
В зазначеному акті сторонами також зафіксовано наступне: використані матеріали повернуті замовнику згідно акту № 1 приймання-передачі зворотних матеріалів що утворилися в процесі надання послуг з капітального ремонту кранів від 15.08.2023; виконавець провів позачерговий повний технічний огляд електрокозлових кранів ККГ-Н-10-75-8,2 (зав. №526 та зав. № 528). Відповідні записи внесені в паспорти кранів; виконавець провів експертне обстеження електрокозлових кранів ККГ-Н-10-75-8,2 (зав. №526 та зав. № 528) та надав замовникові відповідні висновки; послуги надані з матеріалів та запасних частин виконавця; паспорти на встановлені механізми надані замовнику; послуги надані для виробничого структурного підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; - місце надання послуг: територія замовника залізнична станція "Мостиська-2", вантажний пункт МЧ Львів; послуги виконані в повному обсязі, згідно вимог НПАОП 0.00-1.80-18, діючих норм та стандартів.
В підписаному сторонами акті приймання-передачі зворотніх матеріалів, що утворилися в процесі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 1 від 15.08.2023 також встановлено факт надання (виконання) виконавцем послуг з капітального ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 у кількості 2 шт. та визначений перелік використаних матеріалів, які повернуті Замовнику після виконання ремонту кожного електрокозлового крану. Наведені в акті приймання-передачі зворотніх матеріалів № 1 від 15.08.2023 перелік, найменування, кількісні показники повернутих виконавцем замовнику матеріалів і запасних частин, які були використані в процесі надання послуг з капітального ремонту кранів, повністю відповідають найменуванню, переліку і кількісним показникам, які визначені в додатку 1 до договору (Перелік послуг з капітального ремонту кранів), фактичній калькуляції від 15.08.2023 до договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023 (додаток 3 до договору), акті приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 01 від 15.08.2023.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів № 1 від 15.08.2023 послуги з ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 (зав. №526 та зав. №528) згідно договору про закупівлю № Л/М 23329/НЮ від 18.04.2023 надані в повному обсязі, прийняті і відповідають вимогам діючих норм і стандартів. Загальна вартість наданих послуг складає: 4 170 000,00 грн (чотири мільйони сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ: 695 000,000 грн (шістсот дев'яносто п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Вказаний акт зі сторони відповідача підписаний начальником служби комерційної роботи та маркетингу регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" А.В. Подаревський, начальником виробничого структурного підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажо-розвантажувальних робіт" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" З.М. Кузик.
За змістом ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
З наведеного вбачається, що відповідачем надані позивачем послуги прийняті в повному обсязі без зауважень, жодних заяв про усунені недоліки заявлено не було.
При цьому, у відповідності до п. 5.8. договору за результатами виконання робіт з капітального ремонту кранів виконавцем із залученням спеціалізованої експертної організації - ТОВ "Львівський експертний центр" (Дозвіл № ДЗ-1744/3x/1-23) проведено експертне обстеження (технічне діагностування) кранів типу козлового, про що видано висновок експертизи № 45148552-93.23 від 14.08.2023 (на кран обліковий №Л-6518, зав. №526) та висновок експертизи № 45148552-94.23 від 14.08.2023 (на кран обліковий №Л7045, зав. №528), які надані замовнику, відповідно до якого встановлено, що подальша його експлуатація можлива згідно паспортних характеристик (підтверджується записами в паспортах кранів). Також ТОВ "Львівський експертний центр" (Дозвіл № ДЗ-1744/3x/1-23) проведено позачерговий повний технічний огляд кранів після проведеного експертного обстеження (технічного діагностування) та проведеного ремонту з внесенням відповідних записів в паспорти кранів 15.08.2023 (обліковий №Л-6518, зав. №526 і обліковий №Л-7045, зав. №528), за результатами якого по кожному крану зроблені такі висновки, внесені в паспорти кранів: "При зовнішніх оглядах механізмів ніяких дефектів, які б вплинули на безпеку роботи не виявлено. Статичне випробування вантажем - 12,5т, динамічне випробування вантажем - 11,01. Кран випробування витримав, знаходиться у справному стані та визнаний придатним до подальшої експлуатації з вказаною у паспорті вантажопідіймальністю, при умові дотримання вимог технічної та експлуатаційної документації".
Тобто, після надання послуг, крани відповідають паспортним характеристикам.
Також суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, у тому числі згідно з пунктом 12 - звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про публічні закупівлі", звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити, зокрема таку інформацію: 9) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, 10) строк дії договору про закупівлю; 11) сума оплати за договором про закупівлю; 12) причини розірвання договору про закупівлю, якщо таке мало місце.
Надання позивачем в повному обсязі послуг та їх прийняття відповідачем також підтверджується оприлюдненим Регіональною філією "Львівська залізниця", як замовником, в електронній системі закупівель на сторінці закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023- 03-10-010319-а звітом про виконання договору про закупівлю UA-2023-03-10-010319-а з визначенням обсягу надання послуг на суму 4 170 000,00 грн та умовним зазначенням суми оплати про закупівлю -0,01 UAH (у зв'язку з нездійсненням оплати за договором).
З вищевикладеного вбачається, що послуги з капітального ремонту двох електрокозлових кранів ККГ-Н10-7К-8,2 (зав. №526 та зав. 528) виконавцем надані в повному обсязі, який повністю відповідає переліку послуг з капітального ремонту кранів (додаток 1 до договору) у місці їх надання: територія замовника залізнична станція "Мостиська-2", вантажний пункт МЧ Львів.
Згідно з п. 4.2. договору, замовник здійснює розрахунок за надані послуги за умови наявності належним чином оформлених документів: акта приймання-передачі наданих послуг, фактичної калькуляції наданих послуг з розшифруванням матеріальних та трудових витрат; податкової накладної, складеної та зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Податкового кодексу України.
Позивачем відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201, Податкового кодексу України складено податкову накладну № 3 від 15.08.2023 на суму 4 170 000,00 грн, у тому числі ПДВ 695 000,000 грн по контрагенту - АТ "Укрзалізниця", Регіональна філія "Львівська залізниця", Служба капітальних вкладень, та в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку 30.08.2023 направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (квитанція від 30.08.2023 реєстр. № 9221383418), проте, у зв'язку з зупиненням органом державної податкової служби реєстрації податкової накладної № 3 від 15.08.2023 на загальну суму 4 170 000,00 грн, у тому числі ПДВ 695 000,000 грн, з подальшим прийняттям Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області рішення № 10192249/38524210 від 19.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, виконавець звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення податкового органу, зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 3 від 15.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 340/1077/24, яке набрало законної сили 23.08.2024, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10192249/38524210 від 19.12.2023 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.08.2023 року, складеної позивачем; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 15.08.2023 року на суму 4 170 000,00 грн, у тому числі ПДВ 695 000,00 грн, складену позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію 30.08.2023.
За умовами п. 4.3. договору, замовник здійснює оплату за надані послуги протягом 30- ти банківських днів з дати реєстрації виконавцем складеної відповідно до Податкового кодексу України податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування виконавця, розрахунок здійснюється протягом 30-ти банківських днів з дати отримання замовником від виконавця копії рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування.
На підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 340/1077/24 складену позивачем податкову накладну № 3 від 15.08.2023 Державною податковою службою України зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.09.2024 за № 9221383418 (квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування від 20.09.2024 за № 9221383418), про що у відповідності до п. 4.3. Договору виконавцем письмово повідомлено Регіональну філію "Львівська залізниця" листом № 24/09-2 від 24.09.2024 з наданням рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування засобами поштового зв'язку (поштове відправлення № 2800801814283 надіслано 25.09.2024).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2800801814283 вказаний лист з копією рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування відповідач отримав 02.10.2024.
А відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що станом на дату подання позову, строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання настав.
Щодо заперечень відповідача суд вказує наступне.
Відповідач вказує, що 05.09.2023 його працівниками було здійснено перевірку виконання умов договору, за наслідками якої ним було встановлено, що позивачем не в повному обсязі надано послуги, визначені переліком капітального ремонту кранів (додаток 1 договору).
Однак, суд вказує, що у відповідності до п. 5.8. договору за результатами виконання робіт з капітального ремонту кранів виконавцем із залученням спеціалізованої експертної організації - ТОВ "Львівський експертний центр" (Дозвіл № ДЗ-1744/3x/1-23) проведено експертне обстеження (технічне діагностування) кранів типу козлового, про що видано висновок експертизи № 45148552-93.23 від 14.08.2023 (на кран обліковий №Л-6518, зав. №526) та висновок експертизи № 45148552-94.23 від 14.08.2023 (на кран обліковий №Л7045, зав. №528), які надані замовнику, відповідно до якого встановлено, що подальша його експлуатація можлива згідно паспортних характеристик (підтверджується записами в паспортах кранів). Також ТОВ "Львівський експертний центр" (Дозвіл № ДЗ-1744/3x/1-23) проведено позачерговий повний технічний огляд кранів після проведеного експертного обстеження (технічного діагностування) та проведеного ремонту з внесенням відповідних записів в паспорти кранів 15.08.2023 (обліковий №Л-6518, зав. №526 і обліковий №Л-7045, зав. №528), за результатами якого по кожному крану зроблені такі висновки, внесені в паспорти кранів: "При зовнішніх оглядах механізмів ніяких дефектів, які б вплинули на безпеку роботи не виявлено. Статичне випробування вантажем - 12,5т, динамічне випробування вантажем - 11,01. Кран випробування витримав, знаходиться у справному стані та визнаний придатним до подальшої експлуатації з вказаною у паспорті вантажопідіймальністю, при умові дотримання вимог технічної та експлуатаційної документації".
Крім того, суд вказує, що після отримання листа відповідача № М-01/696 від 08.09.2023 з наведеними у ньому зауваженнями щодо обсягу виконаних робіт та пропозицією прибуття представників позивача на місце надання послуг, для спростування зауважень відповідача щодо неповного обсягу наданих послуг, виконавець, відповідно до положень Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" звернувся до Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати із заявкою № 01/11- 1 від 01.11.2023 про виділення експерта та проведення експертизи щодо дослідження наданих позивачем за договором для Регіональної філії "Львівська залізниця" послуг з капітального ремонту кранів із зазначенням дати проведення експертизи: 06.11.2023 за місцезнаходженням об'єктів дослідження: залізнична станція "Мостиська-2", вантажний пункт МЧ Львів.
Для проведення експертизи згідно заявки № 01/11-1 від 01.11.2023 перед експертом торгово-промислової палати поставлені наступні питання:
1) Дослідити та визначити зміст та обсяг фактично наданих послуг (виконаних робіт виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" для Виробничого структурного підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" замовника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Львівська залізниця" з матеріалів та запасних частин виконавця, згідно договору про закупівлю № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023;
2) Дослідити та визначити чи відповідає зміст та обсяг фактично наданих виконавцем для замовника послуг (виконаних робіт) з капітального ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 з матеріалів і запасних частин виконавця поставленому технічному завданню, що міститься у Додатку №1 до договору № Л/М-23329/HIO від 18.04.2023 "Перелік послуг з капітального ремонту кранів", а також змісту і обсягу послуг, який визначений в акті приймання-передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів №01 від 15.08.2023 до договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023.
За результатами прибуття представника позивача та експерта Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати Власенко Лариси Віталіївни до Регіональної філії "Львівська залізниця" за місцем надання послуг: залізнична станція "Мостиська-2", вантажний пункт МЧ Львів 06.11.2023 проведено огляд об'єктів дослідження пред'явлених на експертизу: крана електрокозлового ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 526, обліковий №Л-6518, 1995 року виготовлення; крана електрокозлового ККГ-Н-10-7К-8,2, зав. № 528, обліковий №Л-7045, 1995 року виготовлення.
Суд звертає увагу, що проведення експертом Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати Власенко Ларисою Віталіївною 06.11.2023 дослідження змісту та обсягу фактично наданих виконавцем послуг (виконаних робіт) з капітального ремонту двох електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 на території замовника: залізнична станція "Мостиська-2", вантажний пункт МЧ Львів також підтверджується посвідченням про відрядження, виданого експерту Власенко Л.В. на підставі наказу від 03.11.2023 №180 за період відрядження з 05.11.2023 по 08.11.2023 з відмітками про прибуття і вибуття 8 Регіональної філії "Львівська залізниця", листом Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати № 205/08-04 від 16.06.2025.
За результатами проведеної експертизи Кременчуцьким відділенням Полтавської торгово-промислової палати складено експертний висновок № В - 85 від 10.11.2023, в якому експертом відповідно поставлених на експертизу питань встановлено наступне:
- по першому питанню: зміст та обсяг фактично наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" для Виробничого структурного підрозділу "Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" Замовника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Львівська залізниця" з матеріалів та запасних частин виконавця, відповідає договору про закупівлю №Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023;
- по другому питанню: зміст та обсяг фактично наданих виконавцем для замовника послуг (виконаних робіт) з капітального ремонту електрокозлових кранів ККГ-Н-10-7К-8,2 з матеріалів та запасних частин виконавця відповідає поставленому технічному завданню, що міститься у додатку 1 до договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023 "Перелік послуг з капітального ремонту кранів", а також змісту і обсягу послуг, який визначений в Акті № 01 "Приймання - передачі наданих послуг з капітального ремонту кранів" від 15.08.2023 до договору № Л/М-23329/НЮ від 18.04.2023.
В свою чергу, твердження відповідача в цій частині, підтверджує лише перевірка, яка проведена його ж представниками.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Правила доказування у господарському процесі визначені у статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вказує, що надані позивачем докази є більш вірогідними аніж надані відповідачем, оскільки, зокрема, вони складені третіми не заінтересованими особами.
Вказане також стосується комісійних актів від 06.11.2023 № 2 та № 3, від підписання яких, за твердженнями відповідача, відмовився позивач.
Щодо твердження відповідача, що експерт Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати Власенко Л. В. 06.11.2023 не була присутня на території замовника: залізнична станція "Мостиська-2", вантажний пункт МЧ Львів, з посиланням на журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці для працівників інших організацій, суд вказує, що вони спростовуються посвідченням про відрядження вказаного експерта, де в графі "прибув" та "вибув" стоять печатки Регіональної філії "Львівська залізниця" уповноваженої особи Регіональної філії "Львівська залізниця".
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на наведене, судові витрати у справі покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, ідентифікаційний код ВП 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський завод підйомно-транспортного обладнання" (28001, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Єфремова, буд. 27, ідентифікаційний код 38524210) 4 170 000 (чотири мільйона сто сімдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості та 62 550 (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.10.2025.
Суддя О.В. Мандриченко