ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення суду
м. Київ
14.10.2025Справа №910/14663/24
За заявоюГоловного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
прозміну порядку виконання судового рішення
у справі №910/14663/24
за позовомАкціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
додержави Україна в особі Міністерства юстиції України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
простягнення заборгованості у розмірі 175 415,97 грн
Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:Савченко Я.О.
від відповідача-1:не з'явився
від відповідача-2 (заявника):не з'явився
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/14663/24 за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до держави Україна в особі Міністерства юстиції України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості у розмірі 175 415,97 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025, у справі №910/14663/24 позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3% річних у розмірі 88 365,83 грн, інфляційні втрати у розмірі 87 050,14 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
21.07.2025 на виконання вказаного судового рішення Господарським судом було видано відповідний наказ.
17.09.2025 через систему "Електронний суд" від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява про зміну порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/14663/24 в частині стягнення 3% річних у розмірі 88 365,83 грн та інфляційних втрат у розмірі 87 050,14 грн.
Вказана заява мотивована тим, що виконання рішення суду в цій частині у встановлений судом порядок неможливе у зв'язку з тим, що стягнуті кошти до бюджету не надходили. Відтак враховуючи зміст рішення, а також положення Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2025 №845, заявник просить визначити, що 3% річних у розмірі 88 365,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 87 050,14 грн стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 призначено розгляд заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку виконання судового рішення у справі №910/14663/24 на 02.10.2025 о 15 год 00 хв.; запропоновано Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Міністерству юстиції України надати суду письмові пояснення по суті заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
29.09.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшли пояснення, в яких позивач не заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України, якщо вказане призведе до виконання судового рішення у цій частині та зарахування стягнутих сум на розрахунковий рахунок Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Призначене на 02.10.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з надходженням сигналів повітряної тривоги у м. Києві, які тривали з 13 год 01 хв до 15 год. 16 хв. та з 15 год. 40 хв. по 16 год. 13 хв., що унеможливлювало проведення засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2025 призначено розгляд заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку виконання судового рішення у справі №910/14663/24 на 14.10.2025.
В судове засідання з'явилась представник позивача, яка проти задоволення заяви про зміну порядку виконання судового заперечувала та зазначила, що така заява є необґрунтованою.
Міністерство юстиції України та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві явку своїх представників в судове засідання 14.10.2025 не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи повідомлень про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 03.10.2025 (якою було про повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення у справі №910/14663/24 на 14.10.2025) була доставлена до електронних кабінетів Міністерства юстиції України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві 03.10.2025, про що судом було отримано інформацію 04.10.2025.
Враховуючи, що Міністерство юстиції України та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення у справі №910/14663/24, суд вважає за можливе здійснити розгляд такої заяви за відсутності представників відповідачів.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у порядку і спосіб, які встановлені раніше. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, надані на підтвердження таких обставин, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Отже, з урахуванням наведеного, суд звертає увагу, що саме на заявника покладається обов'язок доведення перед судом у порядку приписів статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України неможливості виконання рішення суду у порядку і способом, раніше встановленими, а також винятковості випадку для можливості зміни способу та порядку виконання рішення суду з визначенням конкретних нових заходів для реалізації цього рішення.
Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві зазначає, що згідно з п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою №845 від 03.08.2011 Кабінету Міністрів України, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунку, на який такі кошти надійшли.
Однак, як зазначає заявник, оскільки до Державного бюджету України кошти, які стягнуто рішенням суду у даній справі, не надходили, то безспірне списання коштів не є можливим, а отже потрібно визначити, що 3% річних у розмірі 88 365,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 87 050,14 грн стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Щодо вказаних посилань заявника суд зазначає, що п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою №845 від 03.08.2011 Кабінету Міністрів України, стосується списання коштів, які надійшли до державного бюджету, в той час як спір у даній справі стосувався стягнення з Держави Україна 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання своїх зобов'язань із повернення позивачу безпідставно набутих коштів у розмірі 3 472 835,00 грн.
Помилковим є розмежування відповідальності держави як боржника у деліктних правовідносинах щодо відшкодування завданої нею шкоди у розмірі, підтвердженому в судовому рішенні, та відповідальності органу державної влади, який це рішення виконує. Органи державної влади, зокрема органи прокуратури і ДКС України, є частиною апарату держави, виконують виключно її завдання та функції, представляють державу у правовідносинах, для участі в яких наділені відповідними повноваженнями та належними державі матеріальними засобами, зокрема і коштами.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 і №922/1830/19, від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009, від 18.01.2023 у справі №488/2807/17, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц, від 03.10.2023 у справі №686/7081/21). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц, від 03.10.2023 у справі №686/7081/21, від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009, від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц, від 03.10.2023 у справі №686/7081/21).
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Такими органами у цій справі є Міністерство юстиції України (дії посадової особи якого призвели до безспірного стягнення коштів) та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16).
З огляду на наведене суд вважає, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві жодним чином не доведено наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/14663/24 шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3% річних у розмірі 88 365,83 грн та інфляційних втрат у розмірі 87 050,14 грн.
Таким чином у суду відсутні підстави для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/14663/24.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/14663/24 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (14.10.2025) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 24.10.2025.
Суддя Р.В. Бойко