ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/6524/25
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Шокало О.В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/6524/25.
За позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
До Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6)
про стягнення пені у розмірі 2 475 000, 00 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: Прохоров Є.І. (в залі суду) - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ.
Від відповідача: Осташов Д.О. (в залі суду) - самопредставництво, посадова інструкція.
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про стягнення пені у розмірі 2 475 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем його зобов'язань по сплаті штрафу, накладеного на відповідача відповідно до рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №52-р/тк від 13.10.2023, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 475 000, 00 грн за період прострочення.
29.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 26.06.2025.
17.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
24.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
В підготовче судове засідання 26.06.2025 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.07.2025.
28.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Підготовче судове засідання призначене на 29.07.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, про визначення нової дати підготовчого судового засідання на 14.10.2025 суд повідомив учасників справи ухвалою від 08.09.2025.
В підготовче судове засідання 14.10.2025 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті. Представники сторін не заперечували щодо початку розгляду справи по суті 14.10.2025, про що повідомили під звукозапис технічної фіксації.
Суд розпочав розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
В судовому засіданні 14.10.2025 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступні слова представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті -
І. Фактичні обставини, що встановлені судом.
13.10.2023 за результатами розгляду справи №240/60/16-рп/к.23 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення №52-р/тк, яким визнано:
- Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» у період з 07.11.2022 по 13.10.2023 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг із користуванням відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах м. Києва із частиною 100%, оскільки на цьому ринку в нього не було жодного конкурента;
- дії Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», які полягають у включенні економічно необґрунтованих статей затрат до планової калькуляції вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину надання послуг, на основі якої розпорядженням Київської місткої військової адміністрації віл 97.11.2022 №735 було затверджено економічно необґрунтовані тарифи на такі послуги, порушенням, передбаченим частиною 1 статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг із користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах м. Києва, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умови існування значної конкуренції на цьому ринку.
За зазначене порушення на КП «Київтранспарксервіс» відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф у розмірі 3 300 000, 00 грн.
Орган АМК України направив відповідачу копію рішення №52-р/тк від 13.10.2023 засобами поштового зв'язку, яке отримане останнім 30.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення №030351587671.
Таким чином, рішення №52-р/тк від 13.10.2023 було вручене відповідачу - 30.10.2023.
У відповідності до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Не погодившись з рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №52-р/тк від 25.10.2023 КП «Київтранспарксервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення №52-р/тк від 13.10.2023, у зв'язку з чим 10.01.2024 відкрито провадження у справі №910/19743/23.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/19743/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024, у задоволені позову відмовлено.
В силу приписів частини 3 та 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
За розрахунком позивача, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 01.01.2024 (30.12.2023 та 31.12.2023 вихідні дні).
11.09.2024 відповідач сплати штраф накладений рішенням №52-р/тк від 25.10.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №8526.
Проте, оскільки відповідач сплатив штраф з простроченням двомісячного строку з дня отримання рішення, позивач направив відповідачу претензію вих.№300-20.3/02-3235 від 21.03.2025 в якій вимагав у останнього сплатити пеню.
Однак, на момент звернення позивача до суду з даним позовом, він (позивач) не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу накладеного рішенням №52-р/тк від 13.10.2023.
II. Предмет позову.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього пені в розмірі 2 475 000, 00 грн за прострочення сплати штрафу за період з 02.01.2024 по 09.01.2024, з 01.05.2024 по 10.06.2024 та за 10.09.2024.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Відповідач прострочив строк на оплату штрафу, а відтак, в силу частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зобов'язаний сплати пеню у розмірі, розрахованому позивачем.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Відповідач з посиланням на частину 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» стверджує, що на час оскарження рішення №52-р/тк від 13.10.2023 нарахування позивачем пені за весь період з 10.01.2024 по 09.09.2024 є протиправним, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 475 000, 00 грн за прострочення останнім сплати штрафу, накладеного рішенням органу АМК України №52-р/тк від 13.10.2023.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповідь на питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи порушив відповідач строк сплати штрафу?;
- чи вірно визначені позивачем періоди прострочення відповідача?;
- чи є заперечення відповідача обґрунтованими?
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (стаття 238 Господарського кодексу України; чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами та на момент звернення позивача до суду; втратив чинність 28.08.2025).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами (стаття 239 Господарського кодексу України; чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами та на момент звернення позивача до суду; втратив чинність 28.08.2025).
Стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пов'язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.
Відповідно до наявних у справі доказів копію рішення відповідач отримав 30.10.2023.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця (стаття 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
За розрахунком позивача, строк добровільної сплати відповідачем штрафу накладеного рішенням №52-р/тк від 13.10.2023 закінчився 01.01.2024.
Заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню (частина 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Відповідач, не погоджуючись з рішенням Антимонопольного комітету України №52-р/тк від 13.10.2023, у відповідності до частина 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення №52-р/тк від 13.10.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/19743/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у задоволені позову відмовлено.
Таким чином, рішення по справі №910/19743/23 в силу статті 284 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 09.09.2024 та не було оскаржене в порядку касаційного провадження.
Проте відповідач сплатив штраф, накладений рішенням №52-р/тк від 13.10.2023, лише 11.09.2024.
Суд констатує, що до правовідносин, які склались між сторонами не підлягають застосуванню приписи абзацу 2 частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з огляду на наступне.
Законом України №3295-ІХ від 09.08.2023 до Закону України «Про захист економічної конкуренції» внесені зміни, зокрема, доповнено частину 3 статті 56 абзацом 2 наступного змісту: «Строки, передбачені абзацом першим цієї частини (сплата штрафу протягом двох місяців з моменту отримання рішення), зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України».
Згідно пункту 1 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3295-ІХ від 09.08.2023, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2024 року.
Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3295-ІХ від 09.08.2023 установлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення.
Отже, оскільки рішення №52-р/тк органом АМК України прийняте 13.10.2023, тобто до набрання чинності Закону України №3295-ІХ від 09.08.2023, яким внесені зміни до частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідач зобов'язаний був сплатити штраф протягом двох місяців з дня отримання копії рішення та таки строки не зупинялись на час розгляду судом справи про оскарження рішення №52-р/тк від 13.10.2023.
З огляду на вищезазначені обставини, відповідач дійсно прострочив сплату штрафу у строк встановлений частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в редакції чинній на дату прийняття органом АМК України рішення №52-р/тк.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України; чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами та на момент звернення позивача до суду; втратив чинність 28.08.2025).
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина 1 статті 231 Господарського кодексу України; чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами та на момент звернення позивача до суду; втратив чинність 28.08.2025).
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (частина 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
У зв'язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню.
Позивач, розраховує пеню:
- з 02.01.2024 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу накладеного рішенням №52-р/тк) по 09.01.2024 включно (день, який передував винесенню ухвали судом першої інстанції про відкриття провадження у справі №910/19743/23);
- з 01.05.2024 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення по справі №910/19743/23) по 10.06.2024 включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі №910/19743/23);
- 10.09.2024 (наступний день після прийняття судом апеляційного інстанції постанови у справі №910/19743/23 та день, який передував даті сплати штрафу, накладеного рішенням №52-р/тк).
Зупинення строків в наведеному розрахунку пені зумовлено тим, що відповідач оскаржував рішення №52-р/тк від 13.10.2023 в суді першої та апеляційної інстанції, а в силу приписів частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом, справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Згідно зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/4081/18, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 19.11.2024 у справі №918/35/24, від 05.12.2024 у справі №914/3789/23, від 14.01.2025 у справі №922/1181/24, від 05.06.2025 у справі №910/13359/24).
Зазначена позиція Верховного Суду щодо застосування абзаців 3-5 частини 5 статті 56 Закону «Про захист економічної конкуренції» є загальною, сталою та послідовною, її застосування не ставиться у залежність від особливостей поведінки сторони у справі (тривалості несплати штрафу, добросовісності/недобросовісності подальшої поведінки особи тощо), як помилково вважає КП «Київтранспарксервіс» (відповідач).
Отже, позивач правильно визначив періоди нарахування пені.
Крім того, вищезазначене спростовує твердження відповідача, що позивач здійснював нарахування пені за весь період з 10.01.2024 по 09.09.2024.
За розрахунками позивача розмір пені за 50 днів прострочення сплати штрафу становить 2 475 000, 00 грн.
Суд, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені зазначає, що він є арифметично правильним та розмір нарахованої пені не перевищує розміру штрафу накладеного рішенням №52-р/тк від 13.10.2023.
Доказів на підтвердження сплати пені у розмірі 2 475 000, 00 грн відповідачем до суду не надано.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Факт наявності прострочення сплати штрафу відповідачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 2 475 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Антимонопольного комітету України до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про стягнення пені у розмірі 2 475 000, 00 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код: 35210739) пеню у розмірі 2 475 000 (два мільйони чотириста сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп. і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломянський р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код: 35210739) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код: 0032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 0032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 29 700 (двадцять дев'ять тисяч сімсот) грн 00 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 27.10.2025.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких