ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
02.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/284/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів", вул. Панікахи, буд. 28А, м. Дніпро, 49000;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", вул. Вовчинецька, буд.192, м. Івано-Франківськ, 76018;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп", вул. Автоливмашівська, буд. 6 А, с. Хриплин(з), м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76495;
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд», вул. Андрія Фабра, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000;
про визнання недійсним одностороннього правочину, визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та стягнення завданих збитків за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 827375,72 грн
за участі:
від позивача: Лисенко Станіслав Юрійович (в режимі вкз);
від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос": Іванів-Магльована Ірина Романівна; Жарський Тарас Володимирович;
від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп": не з'явилися;
від третьої особи: не з'явилися.
встановив: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд» про визнання недійсним одностороннього правочину, визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та стягнення завданих збитків (упущену вигоду) за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 827375,72 грн.
Хід процесуальних дій та вирішення процесуальних питань у даній справі відображено в протоколах судових засідань та ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії ТОВ "Лігос", які пов'язані з одностороннім розірвання договору є незаконними, а письмове повідомлення від 22.11.2024 (яке стало підставою для припинення речового права позивача) є одностороннім правочином, який позивач просить визнати недійсним з одночасним визнанням недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 29.01.2025 з ТОВ "Бейк Фуд Груп", оскільки ТОВ "Лігос" не мало прав щодо укладання такого договору за умови існуючих договірних відносин з позивачем.
Позивач зазначає про те, що посилання у листі на порушення позивачем п. 2.8. договору не відповідає дійсності, оскільки даний пункт передбачає право Орендаря надавати Об'єкт оренди у суборенду без згоди Орендодавця визначеному колу осіб, а саме: особам, в назві яких є словосполучення “Мед-Сервіс», (або особам, одним з засновників (учасників) яких з часткою у статутному фонді, не менше, ніж 2/3 статутного капіталу, є юридична особа, в назві якої є словосполучення “Мед-Сервіс». Оскільки ФОП Гаврисюк О.М., з яким було укладено договір суборенди від 23.02.2024 року № 26111 не відноситься до переліку осіб, зазначених у п. 2.8. договору, частина приміщення була передана йому в суборенду від ТОВ "Мед-Сервіс Львів" виключно після отримання на це попередньої письмової згоди ТОВ "Лігос", як цього вимагає ст. 774 ЦК України, відповідно до якої передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, на виконання вищезазначених вимог ТОВ "Лігос" надав позивачу письмову згоду на суборенду, оформлену листом від 12.02.2024 року № 6392.
З метою надання частини приміщення торговельного залу в суборенду ФОП Гаврисюку О.М., яку було письмово погоджено ТОВ "Лігос" листом від 12.02.2024 року № 6392, було здійснено умовне ділення торговельного залу на дві частини шляхом розташування торговельного обладнання, що візуально можливо було сприйняти як облаштування перегородки. Жодних конструктивних змін до геометричних розмірів та/або функціонального призначення торговельного залу позивачем не здійснювалося, а тому такі дії не можна відносити до перепланування чи тим більш реконструкції приміщення, що орендується.
Також позивач у своєму листі-відповіді повідомляв про те, що у вкладення до листа відсутні фотоматеріали, як доказ, на який посилається ТОВ "Лігос" (не зазначено серед переліку додатків до листа, так само як і у поштовому описі до цінного листа).
Крім цього, позивач зазначав про те, що з плану об'єкта відповідно до додатку № 1 договору вбачається наявність двох дверних отворів у торговельному залі, а отже твердження про те, що торговельний зал обладнано одним входом, не відповідає дійсності.
Підстави для одностороннього розірвання договору, передбаченого п. 6.2 договору - відсутні, а тому одностороння відмова ТОВ "Лігос" від договору є недійсною. Оскільки договір з позивачем не був припинений у законному порядку, то укладення нового договору оренди на ті ж самі нежитлові приміщення з ТОВ "Бейк Фуд Груп" суперечить ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 215 ЦК України.
Позивач вважає, що на момент укладення оспорюваного договору оренди нежитлового приміщення з ТОВ "Бейк Фуд Груп" був чинний договір з позивачем на це ж саме нежитлове приміщення. Вказане призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, як правомірного орендаря вказаного нежитлового приміщення, чим здійснено втручання в право позивача на мирне користування даним нежитловим приміщенням.
Починаючи з 23.01.2025 року персонал ТОВ "Мед-Сервіс Львів" не зміг потрапити до орендованого у ТОВ "Лігос" приміщення, оскільки відповідачем незаконно в односторонньому порядку фізично заблоковано доступ до приміщення. Зазначене створило ситуацію, за якої ТОВ "Мед-Сервіс Львів" з 23.01.2025 отримує кожного дня збитки у вигляді упущеної вигоди, а саме неотримання прибутку від реалізації аптечних товарів.
ТОВ "Лігос" своїми діями по односторонній відмові від договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020 та блокуванню доступу позивачу до приміщення завдав ТОВ "Мед-Сервіс Львів", як законному орендарю приміщення, збитків за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у вигляді упущеної вигоди у розмірі 827375,72 грн, який був би отриманий при звичайному користуванню приміщенням.
Позиція відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Лігос».
Позовні вимоги заперечує з підстав, наведених у відзиві на позов, запереченні. Зазначає про те, що відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Лігос» було виявлено наступні порушення умов договору з боку позивача: 1) між позивачем та ФОП Гарвасюк Олег Михайлович було укладено договір суборенди, у відповідності до якого, останньому було передано в суборенду частину Об'єкта, що перебуває в оренді за Договором оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020 р., площею 18,6 кв.м. для здійснення роздрібної торгівлі комп'ютерами, периферійним устаткуванням, побутовою апаратурою та ремонту складних технічних засобів особистого вжитку, що суперечить вимогам, передбачених п. 1.4. та п. 2.8. договору оренди, з огляду на наступне:
- в найменуванні суб'єкта господарювання ФОП Гарвасюк Олег Михайлович відсутні словосполучення “Мед-Сервіс»;
- фізична особа-підприємець не має і не може мати засновників з міркувань формальної логіки;
- вид діяльності “для здійснення роздрібної торгівлі комп'ютерами, периферійним устаткуванням, побутовою апаратурою та ремонту складних технічних засобів особистого вжитку» не відповідає виду діяльності, визначеному п. 1.1. договору оренди.
2) як з'ясувалось, виходячи з зовнішнього та внутрішнього візуального огляду об'єкта, що передано за договором оренди, в торговому залі під № 1 об'єкта за договором оренди було улаштовано перегородку, внаслідок чого, останній був конструктивно розділений на два окремі приміщення, а вікно, яке позначене на плані приміщень об'єкта, що доданий до договору оренди в додатку № 1, було демонтоване, на його місці змонтовано дверний проріз, що дозволило фактично ізолювати одну з частин розділеного торгового залу об'єкта.
Зазначене стало підставою для припинення договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020, укладеного між відповідачем-1 та позивачем, шляхом направлення 22.11.2024 року відповідачем-1 позивачу відповідно повідомлення в порядку п. 6.2. договору.
Позиція відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп".
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп" відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав, участь представника в судових засіданнях не забезпечив.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд».
У поясненнях зазначає про те, що ТОВ “Реал Естейт Норд» є власником нежитлового приміщення магазину, яке знаходиться на першому поверсі за адресою: Івано-Франівська область, м. Івано-Франківськ, вул. Стуса Василя, буд. 13а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 14736426101). Підставою виникнення права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна є договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.2025. Відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав не нерухоме майно рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.04.2025 № 78282840.
Станом на момент передачі майна 08.04.2025 фактичний стан об'єкта нерухомості повністю відповідає даним технічного паспорту, виготовленого 17.12.2024 року. На момент придбання вищезазначеного об'єкта нерухомості, окрім гаратній та підтверджень ТОВ «ЛІГОС» (продавцем) співставлення показало абсолютну відповідність між документально зафіксованими характеристиками та реальними обставинами. Після детального вивчення матеріалів справи № 909/284/25, зокрема додатку № 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020 року під назвою “План приміщень об'єкту», встановлено його повну відповідність технічному паспорту на об'єкт нерухомості, виготовленому станом на 17.12.2024 року.
Крім цього, співставляючи передане ТОВ "Мед-Сервіс Львів" від ТОВ “Лігос» частину спірного приміщення (відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020 року) з фактичним його прийняттям ТОВ “Реал Естейт Норд» підтверджуємо (відповідно до акта приймання-передачі майна від 08.04.2025 року, який є додатком до договору від 08.04.2025 року) про те, що воно містить: двері (5 одиниць, з них - 2 міжкімнатні) та 2 (два) вікна.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
13.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лігос» (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" (як орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає в тимчасове оплатне володіння і користування, а орендар приймає по акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 100,8 (сто цілих вісім десятих) кв.м, що складається з приміщення 1, приміщення 2, приміщення 3, що складають 78/100 (сімдесят вісім сотих) ідеальних часток приміщення магазину, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Василя Стуса, буд. 13а для розміщення офісу, об'єкту надання послуг об'єктів торгівлі (в тому числі, аптечними та іншими товарами).
Пунктом 1.4. договору передбачено, що зміна видів діяльності, вказаних в п. 1.1. цього договору узгоджується сторонами шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Згідно з умовами п. 2.6. договору набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за ним. Строк оренди за цим договором складає 7 (сім) років з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта.
Відповідно до п. 2.3. договору оренди орендодавець надає орендарю право здійснювати реконструкцію, перепланування, поліпшення об'єкта під цілі, зазначені в п. 1.1. Договору оренди, однак, при умові попереднього письмового погодження орендодавцем проведення будь-яких вищевказаних робіт.
Згідно п. 2.8 договору, орендар має право здавати об'єкт чи частини об'єкта в суборенду (піднайм) особам, в назві яких є словосполучення “Мед-Сервіс», (або особам, одним з засновників (учасників) яких з часткою у статутному фонді, не менше, ніж 2/3 статутного капіталу, є юридична особа, в назв якої є словосполучення “Мед-Сервіс»), для цілей, зазначених в п. 1.1. цього договору, без будь-якого додаткового погодження з боку орендодавця, але з письмовим повідомленням орендодавця про укладення будь-яких договорів суборенди. При цьому орендар несе повну відповідальність за дії суборендарів.
Пунктом 6.1 договору оренди передбачено, що зміна умов договору не може відбуватися в односторонньому порядку, а лише за згодою сторін, яка оформлюється у встановленій законом формі та підписана уповноваженими представниками сторін.
У відповідності до п. 6.2. договору, договір може бути припинений в односторонньому порядку через 30 (тридцять) днів після направлення відповідного письмового повідомлення орендодавця орендареві, у випадках, якщо:
- орендар використовує об'єкт для здійснення інших видів діяльності, ніж визначену сторонами в п.1.1 даного договору;
- орендар своєю халатною поведінкою створює загрозу пошкодження об'єкту;
- у випадку прострочення орендарем оплати орендної плати або компенсації витрат на комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат, більш, ніж на 60 (шістдесят) календарних днів підряд.
На лист ТОВ "Мед-Сервіс Львів" від 12.02.2024 року № 6392 ТОВ “Лігос» листом від 23.02.2024 №166 повідомило, що ТОВ "ЛІГОС" надає ТОВ "Мед-Сервіс Львів" згоду на передачу в суборенду частини приміщення за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Василя Стуса, буд. 13а, загальною площею 18,6 кв. м., ФОП Гарвасюку Олегу Михайловичу, для здійснення роздрібної торгівлі комп'ютерами, периферійним устаткуванням, побутовою апаратурою та ремонту складних технічних засобів особистого вжитку за умови дотримання ТОВ "Мед-Сервіс Львів" умов договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №328 та в межах строку дії зазначеного договору.
23.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" та ФОП Гарвасюком Олегом Михайловичем укладено договір суборенди, у відповідності до якого, останньому було передано в суборенду частину об'єкта, що перебуває в оренді за договором оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020, площею 18,6 кв.м. для здійснення роздрібної торгівлі комп'ютерами, периферійним устаткуванням, побутовою апаратурою та ремонту складних технічних засобів особистого вжитку.
Як зазначає позивач, з метою надання частини приміщення торговельного залу в суборенду ФОП Гаврисюку О.М. було здійснено умовне ділення торговельного залу на дві частини шляхом розташування торговельного обладнання, що візуально можливо було сприйняти як облаштування перегородки.
Однак, як вказує позивач, жодних конструктивних змін до геометричних розмірів та/або функціонального призначення торговельного залу позивачем не здійснювалося, а тому такі дії не можна відносити до перепланування чи тим більш реконструкції приміщення, що орендується.
Письмовим повідомленням від 22.11.2024, ТОВ “Лігос» повідомило ТОВ "Мед-Сервіс Львів", що відмовляється від договору оренди у зв'язку з використанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 100,9 кв.м., що складає 78/100 ідеальних часток магазину, розташованого за адресою м. Івано-Франківськ, вул. В. Стуса, 13а (надалі - Об'єкт) для здійснення інших видів діяльності, ніж визначені Сторонами в Договорі оренди, а також у зв'язку з допущенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" халатної поведінки, яка не тільки створила загрозу пошкодженню Об'єкта, але й фактично призвела до пошкодження Об'єкта. Договір оренди вважається припиненим через 30 (тридцять) днів після направлення даного письмового повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю “Лігос» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" згідно реквізитів, вказаних у договорі оренди. Дане письмове повідомлення є підставою для звільнення Об'єкта Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" через 30 (тридцять) днів після його направлення, а також підставою для підписання сторонами акту приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" повертає об'єкт Товариству з обмеженою відповідальністю “Лігос». Дане письмове повідомлення є одностороннім правочином.
У відповідь на лист-повідомлення ТОВ “Лігос», ТОВ "Мед-Сервіс Львів" надіслало лист ТОВ “Лігос» №8300 від 06.12.2024, в якому зазначало про відсутність підстав для одностороннього розірвання договору та відхилення пропозиції щодо такого розірвання.
29.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лігос» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп" укладено договір оренди нежитлового, об'єктом якого є нежитлове приміщення загальною площею 100,8 (сто цілих вісім десятих) кв.м, що складається з приміщення 1, приміщення 2, приміщення 3, що складають 78/100 (сімдесят вісім сотих) ідеальних часток приміщення магазину, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Василя Стуса, буд. 13а.
На підставі вказаного договору право користування вказаним нежитловим приміщенням зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2025, індексний номер: 76870419.
08.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд» укладено договір купівлі-продажу від року № 675, відповідно до п. 1 якого, ТОВ "Лігос" (продавець) передав (продав), а ТОВ "Реал Естейт Норд» (покупець) прийняв у власність (купив) нежитлове приміщення магазину (з усіма його приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), яке знаходиться на першому поверсі за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Василя Стуса, 13а.
Право власності на зазначений об'єкт 08.04.2025 зареєстровано за новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42339671).
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною другою статті 526 ЦК України визначено, що виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Положеннями статті 615 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).
Як вбачається з умов договору оренди, а саме, п. 6.2. договору, договір може бути припинений в односторонньому порядку через 30 (тридцять) днів після направлення відповідного письмового повідомлення орендодавця орендареві, у випадках, якщо:
- орендар використовує об'єкт для здійснення інших видів діяльності, ніж визначену сторонами в п.1.1 даного договору;
- орендар своєю халатною поведінкою створює загрозу пошкодження об'єкту;
- у випадку прострочення орендарем оплати орендної плати або компенсації витрат на комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат, більш, ніж на 60 (шістдесят) календарних днів підряд.
Таким чином, сторонами передбачено умови за яких договір може бути припинений в односторонньому порядку.
Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до частин 1, 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Односторонню відмову від договору у випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин.
Згідно з частинами 3, 5 статті 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України).
За загальним правилом, визначеним в статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, ТОВ “Лігос» письмовим повідомленням від 22.11.2024, повідомило ТОВ "Мед-Сервіс Львів", що відмовляється від договору оренди у зв'язку з використанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 100,9 кв.м., що складає 78/100 ідеальних часток магазину, розташованого за адресою м. Івано-Франківськ, вул. В. Стуса, 13а (надалі - Об'єкт) для здійснення інших видів діяльності, ніж визначені сторонами в договорі оренди, а також у зв'язку з допущенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" халатної поведінки, яка не тільки створила загрозу пошкодженню об'єкта, але й фактично призвела до пошкодження об'єкта.
Згідно умов договору (п.1.1.) оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020, орендодавець передає в тимчасове оплатне володіння і користування, а орендар приймає по акту приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 100,8 (сто цілих вісім десятих) кв.м., що складається з приміщення 1, приміщення 2, приміщення 3, що складають 78/100 (сімдесят вісім сотих) ідеальних часток приміщення магазину, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Василя Стуса, буд. 13а для розміщення офісу, об'єкту надання послуг об'єктів торгівлі (в тому числі, аптечними та іншими товарами).
Зі змісту вказаної умови договору суд дійшов до висновку про те, що об'єкт оренди передавався орендарю для здійснення таких видів діяльності: розміщення офісу, об'єкту надання послуг об'єктів торгівлі (в тому числі, аптечними та іншими товарами).
ТОВ “Лігос» виявлено порушення умов договору з боку позивача: між позивачем та ФОП Гарвасюком Олегом Михайловичем було укладено договір суборенди, у відповідності до якого, останньому передано в суборенду частину об'єкта, що перебуває в оренді за договором оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020, площею 18,6 кв.м. для здійснення роздрібної торгівлі комп'ютерами, периферійним устаткуванням, побутовою апаратурою та ремонту складних технічних засобів особистого вжитку.
Таким чином, такий вид діяльності орендаря як передача в суборенду об'єкта - не відповідає передбаченим видам діяльності орендаря, що визначені п. 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020 (розміщення офісу, об'єкту надання послуг об'єктів торгівлі (в тому числі, аптечними та іншими товарами).
Крім того, згідно п. 2.8 договору, орендар має право здавати об'єкт чи частину об'єкта в суборенду (піднайм) особам, в назві яких є словосполучення “Мед-Сервіс», (або особам, одним з засновників (учасників) яких з часткою у статутному фонді, не менше, ніж 2/3 статутного капіталу, є юридична особа, в назв якої є словосполучення “Мед-Сервіс»), для цілей, зазначених в п. 1.1. цього договору, без будь-якого додаткового погодження з боку орендодавця, але з письмовим повідомленням орендодавця про укладення будь-яких договорів суборенди. При цьому орендар несе повну відповідальність за дії суборендарів.
Таким чином, вказані умови договору в сукупності вказують на те, що орендар мав право здавати об'єкт чи частину об'єкта в суборенду особам, пов'язаним з ТОВ “Мед-Сервіс» суб'єктам, саме для здійснення орендарем діяльності з розміщення офісу, об'єкту надання послуг об'єктів торгівлі (в тому числі, аптечними та іншими товарами).
При цьому, ФОП Гарвасюк Олег Михайлович не має відношення до ТОВ “Мед-Сервіс» чи його діяльності.
Враховуючи вищенаведене, ТОВ "Мед-Сервіс Львів" уклавши договір з ФОП Гарвасюком Олегом Михайловичем, порушило п. 2.8. договору, адже суборендарем є особа, в назві якої не міститься словосполучення “Мед-Сервіс» (або особа, одним з засновників (учасників) яких з часткою у статутному фонді, не менше, ніж 2/3 статутного капіталу, є юридична особа, в назві якої є словосполучення “Мед-Сервіс»).
Щодо листа №166 від 23.02.2024, яким ТОВ “Лігос» повідомив, що надає ТОВ "Мед-Сервіс Львів" згоду на передачу в суборенду частини приміщення ФОП Гарвасюку Олегу Михайловичу, суд дійшов до висновку про те, що така згода надана товариством саме, за умови дотримання ТОВ "Мед-Сервіс Львів" умов договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020.
Однак, як встановлено судом та наведено вище, ТОВ "Мед-Сервіс Львів" при укладені договору суборенди з ФОП Гарвасюком Олегом Михайловичем не дотримано умов п.п. 1.1., 2.8. договору.
Щодо другої підстави припинення договору оренди, за якої орендар своєю халатною поведінкою створює загрозу пошкодження об'єкту, суд зазначає про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які з вірогідністю вказують на здійснення позивачем будь-яких будівельних робіт, пов'язаних з переплануванням та/чи реконструкцією приміщення, що створювали загрозу пошкодження об'єкту.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 235 ГК України (що був чинним на час виникнення правовідносин між сторонами договору), за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
За змістом частини першої статті 236 ГК України видами оперативно-господарських санкцій, які сторони можуть передбачати у господарських договорах, є: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
У частині першій статті 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов'язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов'язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому.
Як передбачено п. 6.2. договору, договір може бути припинений в односторонньому порядку через 30 (тридцять) днів після направлення відповідного письмового повідомлення орендодавця орендареві, у випадках, якщо:
- орендар використовує об'єкт для здійснення інших видів діяльності, ніж визначену сторонами в п.1.1 даного договору;
- орендар своєю халатною поведінкою створює загрозу пошкодження об'єкту;
- у випадку прострочення орендарем оплати орендної плати або компенсації витрат на комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат, більш, ніж на 60 (шістдесят) календарних днів підряд.
Встановленими судом обставинами підтверджується факт порушення позивачем умов договору щодо передачі в суборенду частини нежитлового приміщення ФОП Гарвасюку Олегу Михайловичу та наявність передбаченої п. 6.2. договору підстави для припинення договору в односторонньому порядку.
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для визнання недійсним одностороннього правочину - письмового повідомлення ТОВ “Лігос» від 22.11.2024 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020, отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину - письмового повідомлення ТОВ “Лігос» від 22.11.2024 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 13.03.2020, відсутні також підстави для задоволення похідних позовних вимог про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, укладеного 29.01.2025 між ТОВ “Лігос» та ТОВ "Бейк Фуд Груп", про стягнення завданих збитків за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 827375,72 грн.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За встановлених судом обставин справи, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп" про визнання недійсним одностороннього правочину, визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та стягнення завданих збитків за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 827375,72 грн слід відмовити.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, судовий збір слід залишити за позивачем.
У зв'язку з перебуванням судді Неверовської Л.М. у відпустці, повне рішення підписано 27.10.2025.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд» про визнання недійсним одностороннього правочину, визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та стягнення завданих збитків за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 827375,72 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.10.2025
Суддя Неверовська Л. М.