номер провадження справи 22/134/25
27.10.2025 Справа № 908/2539/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2539/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОТАШ-АГРО» (вул. Шевченка, буд. 114, с. Поташ, Звенигородський район, Черкаська область, 20430)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСМАШИН» (Південне шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005)
про стягнення 226 762,74 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
21.08.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 20.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОТАШ-АГРО» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСМАШИН» про стягнення 220000,00 грн. заборгованості, 6166,03 грн. пені, 596,71 грн. 3% річних.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором № 12525/07.2025 від 07.07.2025, який був оплачений позивачем.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав. Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2539/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2539/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала від 26.08.2025 була доставлена до електронного кабінету позивача 26.08.2025 о 17:07 год., що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідач, у порушення ст. 6 ГПК України, не зареєстрував електронний кабінет.
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, місцезнаходженням відповідача є: Південне шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005.
Іншої адреси місцезнаходження відповідач суду не повідомив.
Ухвала від 26.08.2025, що була надіслана на зазначену вище адресу відповідача рекомендованим листом, повернулася до суду без вручення адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Телефонограма відповідачу про судовий розгляд справи передана не була у зв'язку з відсутністю телефонного зв'язку з абонентом.
Ухвала також була надіслана на відому суду електронну пошту відповідача та доставлена до його електронної скриньки, що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся також шляхом розміщення 16.09.2025 відповідного оголошення на сайті Судової влади України в мережі Інтернет.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом було дотримано права відповідача в частині належного повідомлення про судовий розгляд справи. Відповідач наданим йому процесуальним законом правом щодо подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті у цій справі розпочався з 26.09.2025.
Рішення по суті ухвалено судом 27.10.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
07.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОТАШ-АГРО» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСМАШИН» (постачальник, відповідач) укладено договір № 12525/07.2025, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти наступний товар та здійснити його оплату на умовах цього договору: очисник вороху ОВС-25, реставрація у кількості 1 шт. на суму 220000,00 грн. з ПДВ (пункт 1.1).
Відповідно п. 3.1, загальна вартість товару становить 220000,00 грн. з ПДВ.
За умовами п. 3.2 договору, оплата товару проводиться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в реквізитах даного договору, у наступному порядку: попередня оплата товару здійснюється покупцем у розмірі 220000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 36666,67 грн. протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку постачальника.
Поставка товару здійснюється протягом 7-ми робочих днів після оплати товару покупцем (п. 3.4).
Відповідно п.п. 4.1, 4.2 договору, постачальник поставляє товар за адресою: 20430, Черкаська область, Звенигородський р-н, с. Поташ, вул. Шевченка, 114, про що повідомляє представника покупця не пізніше ніж за 1 робочий день до запланованої дати поставки.
Якщо в момент перевірки товару не буде виявлено недоліків, сторони підписують видаткову накладну. Сторони погодили, що факт підписання акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної представником покупця підтверджує передачу представнику покупця товару та відсутність претензій щодо якості товару з боку покупця (п. 4.8).
Згідно п. 6.4, за прострочення передачі товару згідно пункту 4.1 цього договору, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару, за кожний день прострочення.
Відповідно п.п. 9.5, 9.6, договір може бути достроково розірвано на вимогу покупця або постачальника у разі, зокрема порушення постачальником строку поставки товару більше ніж на 5 робочих днів. Покупець або продавець, у разі прийняття рішення про розірвання договору, письмово повідомляє про це інших сторін не пізніше, ніж за 15 календарних днів до вступу в дію такого рішення.
Відповідно п. 10.1, договір діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору.
За умовами п. 11.2 договору сторони погодили, що до моменту обміну оригіналами цей договір та всі доповнення до нього, а також документи, оформлені на виконання договору, підписані сторонами і направлені одна одній на адресу електронної пошти згідно розділу 12 договору (окрім документів первинного бухгалтерського обліку, які надаються в оригіналах), мають повну юридичну силу до моменту отримання їх оригіналів, породжують права і обов'язки сторін, можуть бути подані до суду в якості належних доказів, не можуть заперечуватися стороною, від імені якої були відправлені.
До договору сторонами укладено специфікацію № 1, де визначено найменування товару: очисник вороху ОВС-25, реставрація; його кількість: 1 шт.; сума: 220000,00 грн. з ПДВ.
Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, цей договір 07.07.2025 був надісланий ТОВ “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСМАШИН» на електронну пошту ТОВ “ПОТАШ-АГРО».
Згідно позовної заяви, позивачем було підписано скановану копію цього договору та надіслано на електронну пошту відповідача.
Надалі, на електронну пошту позивача надійшов із посиланням на договір № 12525/07.2025 рахунок відповідача № 000525 від 07.07.2025 на суму 220000,00 грн. на оплату очисника вороху ОВС-25, реставрація.
Платіжною інструкцією № 11091 від 07.07.2025 позивач перерахував на банківський рахунок відповідача, реквізити якого зазначені в рахунку на оплату № 000525 від 07.07.2025 та у договорі № 12525/07.2025, грошові кошти у розмірі 220000,00 грн.
21.07.2025 позивач на електронну пошту відповідача надіслав лист від 21.07.2025 № 21/07/25 з вимогою повернути сплачені кошти згідно рахунку № 000525 від 07.07.2025 у сумі 220000,00 грн. у зв'язку з довгим очікуванням на поставку.
01.08.2025 позивач на електронну пошту відповідача надіслав претензію від 01.08.2025 № 01/08/25-2, якою вимагав виконати зобов'язання за договором № 12525/07.2025 від 07.07.2025 шляхом поставки товару до 06.08.2025; у разі відмови від поставки або не поставки до зазначеної дати - перерахувати на зазначений рахунок ТОВ “ПОТАШ-АГРО» 220000,00 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару, та пеню.
12.08.2025 позивач на електронну пошту відповідача надіслав повідомлення від 11.08.2025 № 11/08/25-1 про прийняття рішення про дострокове розірвання договору № 12525/07.2025 від 07.07.2025 згідно пункту 9.5 договору.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, зобов'язання за договором повинні бути виконані, незважаючи на інші обставини.
Як встановлено судом, договір № 12525/07.2025 від 07.07.2025, укладений між сторонами, виконувався позивачем, яким була проведена повна оплата товару у сумі 220000,00 грн.
За приписами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Позивач у відповідності до умов договору повідомив відповідача про його дострокове розірвання.
Суд зазначає, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 у справі № 918/631/19).
Згідно приписів ст.ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивач звертався до відповідача з листами, в яких повідомляв про невиконання відповідачем його зобов'язання з поставки товару, вимагав поставити товар або повернути грошові кошти у випадку не поставки товару у визначений у претензії строк.
За умовами договору, товар мав бути поставлений відповідачем позивачу у строк до 16.07.2025 включно (7-й робочий день після оплати позивачем товару).
Матеріали справи не містять доказів передання (поставки) відповідачем позивачу товару, який був попередньо оплачений, чи повернення позивачу авансу.
Відповідач проти позову не заперечив, доказів виконання зобов'язання щодо передачі позивачу товару або повернення суми 220000,00 грн. не надав.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення 220000,00 грн. заборгованості визнається судом обґрунтованою.
Позивач просив стягнути з відповідача на підставі пункту 6.4 договору пеню у сумі 6166,03 грн., що нарахована за період із 17.07.2025 по 18.08.2025 (до дня подання позову).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.4 договору, на який посилається позивач, встановлено, що за прострочення передачі товару згідно пункту 4.1 цього договору, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару, за кожний день прострочення.
Розрахунок пені, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається арифметично правильним.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 6166,03 пені.
Позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просив стягнути з відповідача 596,71 грн. 3% річних, нарахованих за період з 17.07.2025 по 18.08.2025.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тобто правовідношення, в якому у відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19).
Розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається арифметично правильним.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 596,71 грн. 3% річних.
На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у сумі 2721,15 грн., сплачений за подання позовної заяви, стягується з відповідача на користь позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3401,44 грн. згідно з платіжною інструкцією № 11186 від 20.08.2025.
Позовна заява подана в електронній формі в системі “Електронний суд».
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2721,15 грн.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено у Законі України “Про судовий збір», зайво сплачена сума 680,29 грн. судового збору буде повернута позивачу ухвалою суду у разі його звернення до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОРІХІВСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСМАШИН» (Південне шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 45485495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОТАШ-АГРО» (вул. Шевченка, буд. 114, с. Поташ, Звенигородський район, Черкаська область, 20430, код ЄДРПОУ 31855117) 220000 (двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 6166 (шість тисячі сто шістдесят шість) грн. 03 коп. пені, 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 71 коп. 3% річних, 2721 (дві тисячі сімсот двадцять одна) грн. 15 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 27 жовтня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко