номер провадження справи 6/140/25
27.10.2025 Справа № 908/2586/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/2586/25
за позовом:Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)
про стягнення грошової суми.
Процесуальні дії по справі.
25.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 2829/08-07/25, документ сформований в системі «Електронний суд» 22.08.2025) Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про стягнення 619 068,34 грн пені.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.08.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2586/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2586/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/140/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2586/25.
Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/2586/25 від 29.08.2025 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 29.08.2025 о 13 год. 01 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 28.09.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 27.10.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що між сторонами 07.10.2024 був укладений договір поставки №2024/п/ВУ/769, за яким відповідач зобов'язався поставити покупцеві товар, визначений у Специфікаціях.
Так, за Специфікацією №23 від 22.01.2025 відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачеві товар, зокрема, вал шестерня вартістю 125 998,80 грн з ПДВ в строк до 10.03.2025. В порушенням умов договору товар було поставлено 08.04.2025, тобто на 28 календарних днів пізніше визначеного сторонами строку.
Відповідно до Специфікації №26 від 12.02.2025 відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачеві товар, зокрема, борт думпкара в кількості 4 шт. загальною вартістю 853 680,00 грн з строком поставки 05.05.2025, з яких 2 шт. поставлено 18.06.2025, тобто на 43 календарних дні пізніше визначеного сторонами строку.
Відповідно до Специфікації №25 від 11.02.2025 відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачеві товар, зокрема, вал-шестерня вартістю 551 998,80 грн зі строком поставки 09.05.2025; вал-шестерня вартістю 1 091 998,80 грн зі строком поставки 09.05.2025; вал приводу вартістю 87 298,80 грн зі строком поставки 10.06.2025; єксцентрик вартістю 887 998,80 грн зі строком поставки 10.06.2025; вал шестерня вартістю 1 091 998,80 грн зі строком поставки 16.06.2025. В порушення умов договору товар був поставлений 27.05.2025, 25.06.2025 та 30.06.2025.
Відповідно до Специфікації №27 від 17.02.2025 відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачеві товар, зокрема, підкіс правий вартістю 695 998,80 грн, підкіс лівий вартістю 695 998,80 грн, підвіска ковша вартістю 1 103 998,80 грн зі строком поставки 15.05.2025. В порушення умов договору товар був поставлений 27.05.2025 та 30.05.2025.
Відповідно до Специфікації №29 від 17.02.2025 відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачеві товар, зокрема, конус подрібнюючий вартістю 3 779 998,80 грн зі строком поставки 05.05.2025. В порушення умов договору товар був поставлений 30.05.2025.
Відповідно до Специфікації №30 від 26.03.2025 відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачеві товар, зокрема, броня верхня вартістю 305 400,00 грн зі строком поставки 06.06.2025, броня нижня вартістю 71 400,00 грн зі строком поставки 10.06.2025. В порушення умов договору товар був поставлений 12.06.2025 та 16.06.2025.
Позивач стверджує, що зазначений вище товар був оплачений ним у відповідності до умов укладеного договору.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товар позивач на підставі п. 10.3 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 619068,34 грн.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 15.09.2025 (вх. №18597/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 12.09.2025) відповідач частково заперечив проти позову. Зазначив, що прострочення поставки товару мало місце на незначний період та свідчить про добросовісність поведінки відповідача при виконанні умов договору та про здійснення з його боку усіх можливих заходів для виконання зобов'язань. Вважає, що штрафні санкції є надмірно великими, несправедливими та направлені на збагачення позивача за рахунок відповідача, тому просить суд застосувати дискреційні повноваження щодо зменшення штрафних санкцій у відповідності до ст. 551 ЦК України на 99%. Навів перелік обставин, які об'єктивно ускладнили виконання договірних зобов'язань перед позивачем, а саме: загальний негативний вплив російської агресії на результати господарської діяльності; суттєва матеріальна допомога ЗСУ; призов працівників відповідача до лав ЗСУ.
У відповіді на відзив (вх. №18701/08-08/25 документ сформований в системі Електронний суд 15.09.2025), яка надійшла до суду 16.09.2025, позивач зазначає, що факт порушення відповідачем строків поставки за договором від 07.10.2024 №2024/п/ВУ/769 за специфікаціями №№ 23, 25, 26, 27, 29, 30 є підтвердженим та не спростований відповідачем. Заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка є предметом розгляду справи. Звертав увагу суду, що порушення відповідачем строків поставки товару є систематичним. Товар, який поставляється відповідачем, безпосередньо задіяний в основній господарській діяльності позивача, зупинка якої призводить до зупинки всього виробництва та понесення збитків. Також зауважив, що позивач, рівно як і відповідач та інші господарюючи суб'єкти України, працює в надзвичайно важких умовах повномасштабної війни. Проте, позивач виконує свої зобов'язання за договорами належним чином. Відповідач укладаючи договір у жовтні 2024 року вже знаходився в умовах повномасштабного вторгнення рф та мав можливість врахувати зазначені фактори при погодженні строків поставки товару.
Відповідач не скористався наданим законом правом на подання заперечень.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07.10.2024 між Акціонерним товариством «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (постачальник, відповідач у справі) укладено договір поставки №2024/п/ВУ/769 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар згідно з додатками - специфікаціями за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
Детальна інформація про кількість та якість товару міститься в додатках - специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, становлять невід'ємну частину договору. За згодою сторін у специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договором (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється транспортом, в строки і на умовах, визначених у додатках-специфікаціях до договору, які з моменту підписання сторонами є невід'ємною частиною договору. Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених в додатках-специфікаціях відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Загальна ціна договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється у відповідності з додатками-специфікаціями, які додаються до нього. Зміна загальної суми договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додатків-специфікацій на додатковий товар (п. 5.3 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем на підставі рахунків, виставлених постачальником, податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на умовах і в строки, визначені у додатках-специфікаціях до цього договору та з урахуванням особливостей, передбачених розділом 9 цього договору.
Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними після надання постачальником товару та документів, зазначених в п. 7.1 договору (п. 7.3 договору).
Пунктом 10.3 договору сторони визначили, що постачальник несе відповідальність за не поставку або поставку товару з порушенням строку, встановленого Договором, у вигляді пені у розмірі 0,3% від суми непоставленого товару або товару, поставленого з порушенням установленого договором строку, за кожен день прострочення поставки.
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2025. У разі якщо у сторін на момент закінчення строку дії договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання і не задоволенні законні вимоги, дія договору продовжується щодо таких зобов'язань до задоволення законних вимог (п. 15.4 договору
До вказаного договору сторонами погоджені та підписані Специфікації, які є його невід'ємними частинами, де сторони погодили найменування та вартість товару, який поставляється, умови поставки, оплати тощо. Так, в матеріалах справи містяться специфікації №23 від 22.01.2025 на загальну суму 5 253 510,35 грн з ПДВ, №25 від 11.02.2025 на загальну суму 28 637 108,50 грн з ПДВ, №26 від 12.02.2025 на загальну суму 1 792 560,000 грн з ПДВ, №27 від 17.02.2025 на суму 3 640 215,60 грн з ПДВ, №29 від 17.02.2025 на суму 10 967 996,40 грн з ПДВ та №30 від 26.03.2025 на загальну суму 92 462 473,20 грн з ПДВ.
Так, відповідно до Специфікації №23 від 22.01.2025 до Договору, Відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити на адресу Позивача Товар, зокрема, вал шестерня 3502.11.02.214.К-01 у кількості 1 шт., загальною вартістю 125 998,80 грн (з ПДВ), строк поставки - 10.03.2025.
Зазначений товар було поставлено 08.04.2025, тобто на 28 календарних днів пізніше визначеного Сторонами строку, що підтверджується видатковою накладною №2566002092 від 08.04.2025. Відповідачем був виставлений рахунок на оплату серед іншого вказаного товару № 101250 від 08.04.2025, який оплачений Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 4500021623 від 28.05.2025.
Відповідно до Специфікації №26 від 12.02.2025 до Договору, Відповідач зобов'язався поставити на адресу Позивача Товар, зокрема, борт думпкара 2ВС-105 030300-3-00К у кількості 4 шт., загальною вартістю 853 680,00 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 05.05.2025.
05.05.2025 Відповідачем на виконання умов договору та вищезазначеної специфікації було здійснено поставку 2-х із 4-х одиниць Товару, що підтверджується видатковою накладною№2566002712 від 05.05.2025.
Відповідно до видаткових накладних №2566003804 та №2566003806 від 18.06.2025 відповідачем здійснено поставку двох бортів думпкара 2ВС-105 кр.030300-3-00К, що на 43 календарних днів пізніше визначеного Сторонами строку.
На оплату Покупцю виставлено рахунки, в тому числі зазначеного вище непоставленого в обумовлений строк товару, №№102359, 102360 від 18.06.2025, які оплачені Позивачем відповідно до платіжних інструкцій №№ 4500055814, 4500055815 від 18.06.2025.
Відповідно до Специфікації №25 від 11.02.2025 до Договору, Відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити на адресу Покупця Товар, зокрема:
- вал-шестерня 2-165540-01 у кількості 1 шт., вартістю 551 998,80 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 09.05.2025;
- вал-шестерня 2-196487-04 у кількості 1 шт., вартістю 1 091 998,80грн (з ПДВ), зі строком поставки - 09.05.2025;
- вал приводу 1255.06.309 у кількості 1 шт., вартістю 87 298,80 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 10.06.2025;
- єксцентрик 1275.03.300 у кількості 1 шт., вартістю 887 998,80 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 10.06.2025;
- вал-шестерня 2-196487-04 у кількості 1 шт., вартістю 1 091 998,80 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 16.06.2025.
Товар - вал-шестерня 2-165540-01 та вал-шестерня 2-196487-04 були поставлені 27.05.2025, що підтверджується видатковою накладною №2566003275 від 27.05.2025, відтак на 17 календарних днів пізніше визначеного Сторонами строку поставки.
Вал приводу 1255.06.309 був поставлений 25.06.2025, що підтверджується видатковою накладною №2566004013 від 25.06.2025, тобто на 14 календарних днів пізніше.
Ексцентрик 1275.03.300 поставлено 30.06.2025 відповідно до видаткової накладної №2566004105 від 30.06.2025, що на 19 календарних днів пізніше встановленого договором строку поставки.
Вал-шестерня 2-196487-04 поставлена 30.06.2025 відповідно до видаткової №2566004107 від 30.06.2025, що на 13 днів календарних днів пізніше встановленого договором строку поставки.
На оплату зазначеного вище товару, обумовленого у специфікації №25 від 11.02.2025, відповідачем були виставлені рахунки на оплату № 102013 від 27.05.2025, №102486 від 25.06.2025, №102555 від 30.06.2025 та №102554 від 30.06.2025, які оплачені Позивачем відповідно до платіжних інструкцій №4500055470 від 17.07.2025, №6164 від 11.08.2025, №№6472, 6475 від 13.08.2025.
Відповідно до Специфікації №27 від 17.02.2025 до Договору, Відповідач зобов'язався поставити на адресу Покупця Товар, зокрема:
- підкіс правий (креслення 3536.24.00.250.К) у кількості 1 шт., вартістю 695 998,80грн (з ПДВ), зі строком поставки - 15.05.2025;
- підкіс лівий (креслення 3536.24.00.270.К) у кількості 1 шт. вартістю 695 998,80грн (з ПДВ), зі строком поставки - 15.05.2025;
- підвіска ковша (креслення 3519.21.00.000.К) у кількості 1 шт., вартістю 1 103 998,80 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 15.05.2025.
Товар - підкоси було поставлено 30.05.2025, що підтверджується видатковою накладною №2566003506 від 30.05.2025, отже з простроченням на 14 календарних днів. Підвіс ковша був поставлений позивачеві 27.05.2025 відповідно до видаткової накладної №2566003276 від 27.05.2025, відповідно на 11 календарних днів пізніше визначеного сторонами строку поставки Товару.
На оплату вказаного товару відповідачем були виставлені рахунки №102014 від 27.05.2025 та №102172 від 30.05.2025, які сплачені Позивачем відповідно до платіжних інструкцій №№ 4500055462, 4500055460 від 17.07.2025.
Відповідно до Специфікації №29 від 17.02.2025 до Договору, Відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити на адресу Покупця Товар, зокрема, конус подрібнюючий (креслення 1275.55.400.К) у кількості 1 шт., вартістю 3 779 998,80грн (з ПДВ), зі строком поставки - 05.05.2025.
Відповідно до видаткової накладної №2566003490 від 30.05.2025 фактична поставка товару відбулась 30.05.2025, тобто на 24 календарних дні пізніше визначеного Сторонами строку.
Виставлений відповідачем рахунок на оплату вказаного товару № 102142 від 30.05.2025 був оплачений Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 4500055477 від 17.07.2025.
Відповідно до Специфікації №30 від 26.03.2025 до Договору, Відповідач зобов'язався поставити на адресу Покупця Товар, зокрема:
- броня верхня 1255.05.343 у кількості 1 шт., вартістю 305 400,00 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 06.06.2025;
- броня нижня ДР.02.009 у кількості 1 шт., вартістю 71 400,00 грн (з ПДВ), зі строком поставки - 10.06.2025.
Товар - броня верхня 1255.05.343 та броня нижня ДР.02.009 було поставлено на 5 днів пізніше визначеного Сторонами строку, що підтверджується видатковими накладними №2566003750 від 12.06.2025 та №2566003768 від 16.06.2025. На оплату вказаного товару відповідачем були виставлені рахунки №102314 від 12.06.2025 та №102340 від 16.06.2025, які оплачені Позивачем відповідно до платіжних інструкцій № 4500031184 від 25.07.2025 та №5079 від 31.07.2025.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивач, керуючись п. 10.3 Договору, нарахував відповідачеві пеню у розмірі 0,3% від суми непоставленого товару за період з 11.06.2025 по 15.06.2025 в сумі 619 068,34 грн.
Ураховуючи порушення відповідачем строків поставки товару за вказаним договором на його адресу позивачем надсилались претензія №52-16/196 від 12.05.2025, вимоги №52-16/285 від 27.06.2025, № 52-16/324 від 25.07.2025 про добровільну сплату порушником нарахованих на підставі п. 10.3 договору штрафних санкцій (пені).
Відповідно до трекінгів відправлень АТ «Укрпошта», копії яких містяться в матеріалах справи, претензія та вимоги отримані представником відповідача за довіреністю.
Відповідач в добровільному порядку суму штрафних санкцій (пені) не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Доказів оплати сум штрафних санкцій відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору поставки №2024/п/ВУ/769 від 07.10.2024.
Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість сторін, спрямована навстановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Частиною 1 ст. 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як установлено судом, у пункті 4.1 Договору сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється транспортом, в строк і на умовах, визначених у додатках-специфікаціях до договору.
Під час дії договору поставки №2024/п/ВУ/769 від 07.10.2024 сторонами підписувались Специфікації, в яких зазначалось найменування товару, креслення, вага, сумарна кількість (шт.), ціна за одиницю грн без ПДВ, сума грн без ПДВ, строк поставки та гарантійний термін.
Як свідчать наявні у справі специфікації та видаткові накладні Відповідач всупереч узгодженим сторонами умовам договору поставку товару здійснював з порушенням строків, встановлених у відповідних специфікація до договору поставки.
Отже, відповідач допустив прострочення, внаслідок чого відповідачеві було нараховано пеню за загальний період прострочення з 11.03.2025 по 29.06.2025 в сумі 619 068,34 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Пунктом 10.3 Договору встановлено, що постачальник несе відповідальність за не поставку або поставку товару з порушенням строку, встановленого договором, у вигляді пені у розмірі 0,3% від суми непоставленого товару або товару, поставленого з порушенням встановленого договором строку за кожен день прострочення поставки.
Факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасного виконання умов договору поставки №2024/п/ВУ/769 від 07.10.2024 в частині своєчасної поставки товару за наявними в матеріалах справи специфікаціями не надав.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем строків поставки товару та наявності правових підстав для застосування положень ст. 549 ЦК України та п. 10.3 укладеного між сторонами договору.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені за період прострочення з 11.03.2025 по 29.06.2025 в сумі 619 068,34 грн та зазначає, що такий розрахунок є арифметично правильним.
У відзиві на позовну заяву відповідач виклав клопотання про зменшення суми пені на 99%.
Суд здійснивши в сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені на 50% з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 28.06.2022 у справі № 902/653/21).
У постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 звертає увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Водночас сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - ст. 616 ЦК Українитощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови щодо неустойки: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, - у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Отже, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оцінний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), що обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду.
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат.
Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
На переконання суду, стягнення з відповідача на користь позивача максимально можливого розміру штрафних санкцій в загальній сумі 619 068,34 грн, має ознаки каральної санкції, що може розглядатися як спосіб отримання доходів позивачем та є непропорційним наслідкам такого правопорушення.
Водночас суд ураховує відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов'язання завдало збитків позивачеві.
Стосовно аргументів відповідача про наявність об'єктивних обставин, які ускладнили виконання договірних зобов'язань, а саме російська агресія, господарський суд зауважує, що при наявності обставин, на які посилається сторона у зобов'язанні як на підставу неможливості виконання зобов'язання, їй належить довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але і причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Сам факт повномасштабної війни не доводить наявність причинно-наслідкового зв'язку між відповідними обставинами, зокрема, військовою агресією російської федерації проти України, та неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №2024/п/ВУ/769.
При цьому наслідки військової агресії російської федерації проти України негативно відображуються на всіх без виключення сферах господарської діяльності та впливають на діяльність суб'єктів господарювання, у тому числі позивача.
Суттєва матеріальна допомога ЗСУ з боку відповідача не є обставиною, яка перешкоджала відповідачеві належним чином виконати свої зобов'язання за договором поставки.
Щодо призову працівників відповідача до лав ЗСУ суд бере до уваги, що договір між сторонами укладено 07.10.2024, тобто в умовах повномасштабного вторгнення рф. Відтак відповідач мав можливість урахувати зазначений фактор при погодженні строків поставки товару. Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між відповідними обставинами, зокрема, перебування працівників відповідача на військовій службі, та неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №2024/п/ВУ/769.
У зв'язку з зазначеним, ураховуючи інтереси обох сторін, виходячи з завдань та основних засад господарського судочинства, а саме розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на 50 відсотків. Таким чином, з урахуванням зменшення, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 309 534,17 грн.
За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини 9 ст. 129 ГПК України, у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на останнього судові витрати зі сплати судового спору повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст.ст.123, 129, 232,233, 236-241,326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72; ідентифікаційний код юридичної особи 32729463) на користь Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код юридичної особи 00191000) пеню в розмірі 309 534,17 грн (триста дев'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 17 коп.) та судовий збір в розмірі 7428,82 грн (сім тисяч чотириста двадцять вісім гривень 82 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 27.10.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько