номер провадження справи 5/115/25
20.10.2025 Справа № 908/2508/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., за участі секретаря судового засідання Соколові А.А. розглянув матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Інжиніринг» (вул. 1 Травня, буд. 1-А, к. 26, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000; код ЄДРПОУ 34944005)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛД Інжиніринг та Будівництво» (Південне шосе, буд. 78-А, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 43173964)
про стягнення 347 265,37 грн.,
Без виклику представників сторін
18.08.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Інжиніринг» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛД Інжиніринг та Будівництво» про стягнення 347 265,37 грн.
18.08.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою від 19.08.2025р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2508/25 в порядку спрощеного позовного провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/115/25. Вказано, що розгляд справи по суті розпочнеться з 18.09.2025.
Разом з позовною заявою Позивачем подано заяву від 14.08.2005р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО», що знаходяться (обліковуються) на усіх банківських (поточних, розрахункових, інших) рахунках в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у тому числі, але не виключно на рахунку ІВАМ НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк» у розмірі суми стягнення, що складає суму заборгованості у розмірі 347 265,37 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В.
Ухвалою від 20.08.2025р. суд відмовив ТОВ “С-Інжиніринг» у задоволенні вказаної заяви від 14.08.2025р. про забезпечення позову у справі № 908/2508/25.
18.09.2025р. судом розпочато розгляд справи по суті без проведення судового засідання та виклику представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження.
02.09.2025р. Відповідач подав до суду клопотання про передачу справи за належною територіальною підсудністю (юрисдикцією) до Господарського суду Сумської області. Позивач проти цього клопотання Відповідача заперечив у своїй заяві від 05.09.2025р.
Крім цього, 04.09.2025р. Відповідач надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, проти задоволення якого 08.092025р. Позивач надіслав заперечення.
Також Відповідач 15.09.2025 надав до суду клопотання про встановлення судом йому строку для подання заперечень на відповідь на відзив. 18.09.2025р. Позивач надав до суду заперечення проти задоволення вказаного клопотання Відповідача.
Ухвалою від 22.09.2025р. суд відмовив у задоволенні усіх трьох перелічених клопотань Відповідача, та з власної ініціативи встановив Відповідачу додатковий строк для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 (п'яти) днів з дати надходження цієї ухвали до його кабінету в системі «Електронний суд».
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Позовні вимоги заявлені на підставі Договору № 2413200 від 23.05.2024р. про виконання робіт та постачання ТОВ «С-інжиніринг» належним чином виконувались передбачені Договором та Специфікаціями зобов'язання та виконувалися роботи. Позивач стверджує, що ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» не виконало належним чином свої грошові зобов'язання за Специфікацією №1 та актом здачі-приймання робіт № 35 від 28.02.2025 і в повному обсязі не здійснило оплату виконаних проектних робіт - у розмірі 131 603,32 грн.; Специфікацією №2 та актом здачі-приймання робіт №36 від 28.02.2025 і в повному обсязі не здійснило оплату виконаних робіт з розробки програмного забезпечення - у розмірі 79 631,21 грн.; Специфікацією №3 та актом здачі-приймання робіт №81 від 14.05.2025 і в повному обсязі не здійснило оплату пусконалагоджувальних робіт - у розмірі 87 500,00 грн. , а саме 05 березня 2025 року - за Специфікаціями №1,2 та 19 травня 2025 року - за Специфікацією №3. У Боржника станом на 14 серпня 2025 року утворилася заборгованість перед ТОВ «С-інжиніринг» у розмірі 298 734,52 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025-14.08.2025. Загальний борг ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» перед ТОВ «С-інжиніринг» за Договором з урахуванням З% відсотків річних, інфляційного збільшення, пені складає 347 265,37 грн. Причиною невиконання зобов'язань за договором позивач вважає ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань перед позивачем та є свідченням використання відповідачем вказаних коштів у власних цілях. Прострочення виконання грошових зобов'язань з боку Відповідача триває більше п'яти місяців та підтверджує відсутність намірів Відповідача щодо виконання грошових зобов'язань.
02.09.2025р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач проти позову заперечив, зокрема вказавши, що Позивач обґрунтовує свої вимоги специфікаціями: № 1 від 15.11.2024; № 2 від 15.11.2024; № 3 від 05.02.2025, які по суті окремими договорами, оскільки передбачають різні види робіт, різні строки виконання робіт, а також різний порядок оплати. Позивачем не заявлено вмотивоване клопотання про об'єднання зазначених вимог в одне провадження. Вважає, що наявні підстави для роз'єднання позовних вимог за кожною із вказаних специфікацій та розгляду цих позовних вимог у різних провадженнях. Також вказує, що п. 3.6 Договору встановлено, що Замовник оплачує виконані Підрядником проектні / конструкторські роботи за цим Договором в терміни, в розмірі та в порядку, передбачені Специфікаціями до цього Договору. Пунктом 14.2 Договору також передбачено обов'язок сторін складати акти виконаних робіт щомісяця. У специфікаціях міститься посилання на підписання щомісячних актів виконаних робіт як передумову для оплати робіт. Долучені позивачем акти виконаних робіт за специфікаціями не містять щомісячних актів виконаних робіт. Також позивачем порушені строки робіт, визначені специфікаціями. Вважає, що акт виконаних робіт за вимогами законодавства не є належним та допустимим доказом виконання Договору в частині постачання матеріалів Заявником. Необхідність складення сторонами Договору видаткової накладної передбачено пунктами 4.3 та 4.4 Договору. Будь-яких видаткових накладних до позовної заяви не долучено. Також, до заяви про видачу судового наказу не долучено усі платіжні інструкції щодо здійснення оплати за договором, на які здійснював посилання Заявник, оскільки за вимогами специфікацій роботи виконуються на підставі здійсненої попередньої оплати. Це має ключове значення в частині встановлення строку виникнення зобов'язання та моменту прострочення виконання зобов'язання, якщо таке мало місце. До позовної заяви долучена лише платіжна інструкція №94 від 14.01.2025 на суму 56401,43 грн. До позовної заяви не долучені вказані у позові додатки №№ 15, 16. Службою діловодства суду не складено акт про відсутність зазначених додатків до позовної заяви. Відтак, і до правильності нарахування річних також слід поставитися критично з огляду на недоведення моменту настання та закінчення строку виконання робіт та виникнення зобов'язання. В порушення пункту 3.1 Договору до суду не надано результатів виконаних проектних та конструкторських робіт (в паперовому примірнику, на СД-диску). Пунктом 11.5 Договору визначена відповідальність Підрядника у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань. Відтак, зазначені доводи свідчать про відсутність у Підрядника (Заявника) права на стягнення із ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» грошових коштів.
05.09.2025р. Позивач направив до суду відповідь на відзив, в якій проти доводів Відповідача заперечив з тих підстав, що між сторонами було укладено Договір № 2413200 про виконання робіт та постачання від 23 травня 2024 року, за умовами п.1.1 якого, Підрядник, приймає на себе зобов'язання на свій ризик, в строки, в порядку, в обсягах і за ціною, узгодженими Сторонами в Специфікаціях до цього Договору, виконати зобов'язання, що включають в себе наступне: 1.1.1. Виконання проектних робіт та/або конструкторських робіт на підставі вихідних даних, наданих Замовником; 1.1.2. Поставку обладнання і матеріалів, за асортиментом, описом, кількості, цінами, у строк, на умовах зазначених у Специфікації (ях); 1.1.3. Виконання розробки програмного забезпечення; 1.1.4. Виконання монтажних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт; 1.1.5. Виконання електротехнічних робіт; 1.1.6. Виконання інших видів робіт. Щодо усіх цих пунктів є посилання на те, що вони виконуються відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору. Отже, Договір передбачає усі зазначені Відповідачем види робіт, а Специфікації лише деталізують умови основного договору, таких як перелік робіт, їх кількість, ціна, характеристики, вимоги до робіт, строки виконання робіт тощо. Вона є додатком до договору і конкретизує його умови. Таким чином, зазначені специфікації - це невід'ємні частини договору, а не окремий договір. Аналогічної думки притримується Верховний суд у постанові від 31.05.2021 у справі №917/265/18. Посилаючись на постанову Верховного суду від 08.06.2023 у справі №420/3390/22 зазначає, що специфікація є частиною договору, крім того вона прямо передбачена в тексті основного договору і сторони погодили її як невід'ємну складову договору. Специфікація доповнює умови договору, але не створює нового зобов'язання. Також посилаючись на вимоги ст. 173 ГПК України зазначає, що Відповідач не обґрунтував як саме роз'єднання позовних вимог за кожною зі специфікацій буде сприяти виконанню завдання господарського судочинства. Наявність трьох специфікацій до одного договору не означає автоматично, що позовні вимоги, які стосуються цих специфікацій, мають розглядатися окремо. Вважає, що твердження Відповідача щодо роз'єднання позовних вимог лише з боку Відповідача є затягуванням розгляду справи, що суперечить принципам процесуальної економії. Також стверджує, що згідно Специфікацій № 1 та №2 від 15.11.2024, передумовою для остаточної оплати за виконані роботи є саме виконання робіт та підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт. Пунктом 14.2. Договору передбачено, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється за фактом виконання робіт або окремого етапу робіт. Етапом виконання робіт є кожний календарний місяць виконання робіт. В п.14.2. Договору не зазначено обов'язок сторін складати акти виконаних робіт щомісяця, а передбачено, що приймання-передача виконаних робіт за цим Договором може здійснюватися або за фактом виконання робіт, або за фактом виконання окремого етапу робіт. Відповідачем роботи за Специфікаціями №1 та №2 від 15.11.2024 року були виконані за один етап, в підтвердження чого 28 лютого 2025 року між сторонами за фактом виконання робіт було підписано Акти здачі-приймання робіт №35 (щодо виконання робіт за Специфікацією №1) та №36 (щодо виконання робіт за Специфікацією №2), а отже дотримано всі передумови для остаточної оплати за Специфікаціями №1 та №2 від 15.11.2024 року. Відповідач в своєму відзиві не оспорює сам факт виконання Позивачем та прийняття Відповідачем виконаних робіт, зазначених в Специфікаціях, без будь-яких зауважень щодо якості до цих робіт, а тому підписанням цих Відповідач підтвердив, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має, а тому є хибними його твердження про порушення строків виконання робіт та є намаганням затягнути судовий розгляд справи. Акти виконаних робіт було підписано в підтвердження виконання робіт. Постачання матеріалів за Актами виконаних робіт, як вбачається зі змісту самих актів, не відбувалось, оскільки Сторони не узгоджували істотні умови поставки у Специфікації. Позивачем було додано до позовної заяви всі документи, які Позивач перелічив в своїх позовній заяві, в т.ч. копії платіжних інструкцій про сплату попередньої оплати №95 від 14.01.2025 та №2003 від 22.04.2025, що підтверджується описом вкладень в цінний лист. Причина відсутності їх в матеріалах справи Позивачу невідома, але Позивач повторно надасть вказані документи в додатку до цієї відповіді. Твердження Відповідача що платіжні інструкції мають ключове значення для справи є помилковим та необґрунтованим, оскільки, відповідно до умов, визначених в Специфікаціях, момент остаточної оплати за виконані роботи визначається не моментом здійснення передоплати, а моментом виконання робіт та підписанням Актів приймання-передачі виконаних робіт. Отже, факт попередньої оплати жодним чином не впливає на зобов'язання Відповідача щодо здійснення остаточної оплати вже за виконані та прийняті Відповідачем роботи. Проценти річних було нараховано з моменту прострочення Відповідачем зобов'язання, строк виконання якого чітко закріплений у відповідних Специфікаціях, та визначається з моменту виконання робіт та підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт. На підтвердження виконання проектних та конструкторських робіт Позивачем було надано до суду Акт здачі-приймання робіт №35 від 28.02.2025р., підписаний між сторонами. Відповідач, визнаючи в актах приймання-передачі виконаних робіт факт виконання Позивачем робіт у відповідності до умов Договору, у відзиві зайняв протилежну позицію та став стверджувати про ненадання Позивачем до суду результату робіт. При цьому намагається ввести суд в оману і не звертає увагу, що передача такого результату робіт підтверджується підписаним актом виконаних робіт. Вказане суперечить його попередній поведінці (укладенню договору, специфікацій, підписання актів та отриманню належним чином виконаних робіт) і є недобросовісним.
У своїх запереченнях на відповідь на відзив від 27.09.2025р. Відповідач вказав, що Позивач не навів переконливих доводів відносно відсутності щомісячних актів виконаних робіт, підписання яких обумовлено специфікаціями до Договору. Посилаючись на умови п. 3.6 Договору вказує, що у специфікаціях міститься посилання на підписання щомісячних актів виконаних робіт як передумову для оплати робіт. Специфікація 1 підписана 15.11.2024., за п. 4.4 якої оплата в розмірі 70 % від вартості кожного із підписаних щомісячних актів прийому - передачі виконаних робіт виплачується Замовником на користь Підрядника протягом трьох банківських днів після виконання робіт та підписання сторонами акта приймання - передачі виконаних робіт (відповідного етапу (виду) робіт). До позовної заяви долучений акт виконаний робіт від 28.02.2025 за специфікацією №1. Щомісячні акти виконаних робіт при цьому відсутні. Аналогічну норму містить специфікація №2 (пункт 5.2) від 15.11.2024. Акт виконаних робіт до даної специфікації підписаний 28.02.2025 Щомісячні акти виконаних робіт до цієї специфікації також відсутні. Підписання актів виконаних робіт за результатами певної роботи в цілому за змістом пункту 14.2 Договору та специфікацій до нього не звільняє сторони від підписання саме щомісячних актів виконаних робіт. Позивачем також не спростовано акт порушення ним строків виконання робіт, визначені специфікаціями. Крім того, акт виконаних робіт за вимогами законодавства не є належним та допустимим доказом виконання Договору в частині постачання матеріалів Заявником. Оскільки виконувані Позивачем роботи за Договором передбачають використання ним власних матеріалів (пункт 1.4 Договору), то необхідність складення сторонами Договору видаткової накладної передбачено пунктами 4.3 та 4.4 Договору, яких до позовної заяви не долучено, так яка згідно ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Є первинним документом. Також, до позовної заяви не долучено усі платіжні інструкції щодо здійснення оплати за договором, на які здійснював посилання Заявник, оскільки за вимогами специфікацій роботи виконуються на підставі здійсненої попередньої оплати, окрім платіжної інструкції №94 від 14.01.2025 на суму 56401,43 грн. У матеріалах справи додатки 15 та 16 відсутні. Службою діловодства суду також не складено акт про відсутність зазначених додатків до позовної заяви. Позивач в порушення ст. 80 ГПК України не подав разом із позовною заявою додатково долучені докази, що має наслідком недопустимість додатково долучених доказів. Також, в порушення пункту 3.1 Договору до суду не надано результатів виконаних проектних та конструкторських робіт (в паперовому примірнику, на СД-диску). Просить відмовити у задоволенні позовної заяви
В свою чергу Позивач щодо наведеного надав додаткові пояснення від 29.09.2025р., де вказав посилаючись на п. 4.4. Специфікації № 1 та 5.2. Специфікації № 2 та п.14.2. Договору, що Відповідачем роботи за Специфікаціями №1 та №2 від 15.11.2024 року були виконані за один етап, в підтвердження чого 28 лютого 2025 року між ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» та ТОВ «С-ІНЖИНІРИНГ» за фактом виконання робіт було підписано Акти здачі-приймання робіт №35 (щодо виконання робіт за Специфікацією №1) та №36 (щодо виконання робіт за Специфікацією №2). Акти виконаних робіт від 28.02.2025 за Специфікаціями №1 та №2 були підписані Сторонами, що підтверджує повне виконання робіт. Відповідач не надав обґрунтованих зауважень чи претензій протягом 5 календарних днів з дати отримання актів (п. 14.2 Договору), тому акти вважаються прийнятими, а роботи - виконаними в повному обсязі. Відповідно до умов Договору, оплата робіт проводиться після їх прийняття замовником. Підписані акти є достатнім доказом прийняття робіт. Підписання актів без заперечень виключає подальші претензії щодо невиконання. При цьому заперечень щодо факту виконання робіт чи їх якості відповідачі не заявляли. Відповідач в своєму відзиві не оспорює сам факт виконання Позивачем та прийняття Відповідачем виконаних робіт, зазначених в Специфікаціях, без будь-яких зауважень щодо якості до цих робіт. Як вбачається з тексту зазначених Актів виконаних робіт Відповідач підписанням цих Актів підтвердив, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має. Твердження Відповідач про порушення Позивачем строків виконання робіт є необґрунтованими, оскільки замовник прийняв роботи без претензій, в тому числі щодо якості та строків виконання робіт. Посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 853 ЦК України зазначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Згідно п.7.3 Договору, Замовник забезпечує передачу обладнання, що надаються Підряднику і необхідні для виконання робіт за цим Договором. Постачання матеріалів за Актами виконаних робіт, як вбачається зі змісту самих актів, не відбувалось, оскільки Сторони не узгоджували істотні умови поставки у Специфікації, а отже твердження Відповідача є безпідставними. Позивачем було додано до позовної заяви всі документи, які Позивач перелічив в своїх позовній заяві, в т.ч. копії платіжних інструкцій про сплату попередньої оплати №95 від 14.01.2025 та №2003 від 22.04.2025, що підтверджується описом вкладень в цінний лист. Причина відсутності їх в матеріалах справи Позивачу невідома, але Позивач повторно надасть вказані документи в додатку до цієї відповіді. Відповідно до умов, визначених в Специфікаціях, момент остаточної оплати за виконані роботи визначається не моментом здійснення передоплати, а моментом виконання робіт та підписанням Актів приймання-передачі виконаних робіт. Факт попередньої оплати жодним чином не впливає на зобов'язання Відповідача щодо здійснення остаточної оплати вже за виконані та прийняті Відповідачем роботи і взагалі Позивач не зобов'язаний надавати такі платіжні доручення, крім того факт здійснення попередньої оплати Сторонами не оскаржується. Річні було нараховано з моменту прострочення Відповідачем зобов'язання, строк виконання якого чітко закріплений у відповідних Специфікаціях, та визначається з моменту виконання робіт та підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт. Відповідач не зазначив в чому саме полягає помилка при нарахуванні Позивачем річних та не навів правильного, за його думкою, розрахунку річних, а тому його твердження є необґрунтованими. Результати виконаних робіт були передані Відповідачу разом з актами від 28.02.2025, про що свідчить підписання актів без заперечень. Акти є достатнім доказом виконання робіт, а відсутність претензій протягом 5 днів підтверджує прийняття результатів Відповідачем (п. 14.2 Договору). Підписані акти є доказом виконання, якщо немає заперечень щодо результатів. В підтвердження виконання проектних та конструкторських робіт Позивачем було надано до суду Акт здачі-приймання робіт №35 від 28.02.2025р., підписаний між ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» та ТОВ «С-ІНЖИНІРИНГ». Відповідач не надав доказів ненадання матеріалів, тому претензії є необґрунтованими. Вважає, дії Відповідача, який уклав Договір та Специфікації №1-3 до Договору, прийняв виконанні належним чином роботи та підписав акти виконаних робіт без заперечень, а згодом відмовляється від своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за виконанні та прийняті за актами роботи, суперечить його попередній поведінці (укладенню договору, специфікацій, підписання актів та отриманню належним чином виконаних робіт) і є недобросовісним.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд
З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2024 року між ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» («Відповідач» або «Замовник») та ТОВ «С-інжиніринг» («Позивач» або «Підрядник») було укладено Договір № 2413200 про виконання робіт та постачання.
Відповідно до п.1.1 Договору, Підрядник, прийняв на себе зобов'язання на свій ризик, в строки, в порядку, в обсягах і за ціною, узгодженими Сторонами в Специфікаціях до цього Договору, виконати зобов'язання, що включають в себе наступне:
1.1.1. Виконання проектних робіт та/або конструкторських робіт (Роботи) на підставі вихідних даних, наданих Замовником, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору;
1.1.2. Поставку обладнання і матеріалів, за асортиментом, описом, кількості, цінами, у строк, на умовах зазначених у Специфікації (ях), які підписуються Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною цього Договору для використання при виконанні Робіт за цим Договором.
1.1.3. Виконання розробки програмного забезпечення (далі по тексту - Роботи) на підставі вихідних даних, наданих Замовником, проектної документації Замовника, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору; Під розробкою програмного забезпечення, згідно із цим Договором, Сторонами розуміється створення Підрядником пакета файлів у програмах, які використовуються Замовником, вказаних у Технічному завданні.
1.1.4. Виконання монтажних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт, у відповідності до вихідних даних, наданих Замовником, Проектної документації Замовника, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору.
1.1.5. Виконання електротехнічних робіт (далі по тексту - Роботи), у відповідності до вихідних даних, наданих Замовником, Проектної документації Замовника, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору.
1.1.6. Виконання інших видів робіт визначених у Специфікаціях.
11.6. За несвоєчасне здійснення Замовником зобов'язань по оплаті робіт, обладнання, матеріалів, передбачених Специфікацією (ями), Замовник оплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час невиконання зобов'язання, від суми порушеного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Пеня нараховується на весь період прострочення, без обмежень строку.
Відповідно до Специфікації № 1 від 15.11.2024р., Сторонами було узгоджено вартість виконання проектних робіт, яка згідно п.3 Специфікації № 1 становить 188 004,74 грн. з ПДВ 31 334,12.
15 листопада 2024 Сторонами було укладено Специфікацію № 2, якою Сторонами було узгоджено вартість робіт з розробки програмного забезпечення, яка згідно п.3 Специфікації № 2 становить 113 758,87 грн. з ПДВ.
05 лютого 2025 Сторонами було укладено Специфікацію № 3, якою Сторонами було узгоджено вартість пусконалагоджувальних робіт, які згідно п.3 Специфікації № 3 становить 125 000,00 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 5 Специфікацій №№ 1-3, оплата робіт за цими Специфікаціями здійснюється Замовником в наступному порядку:
5.1. Попередня оплата (аванс) в розмірі 30% від вартості Робіт, визначеної в п.3 цієї Специфікації виплачується Замовником на користь Підрядника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання Підрядником рахунку на оплату;
5.2. Оплата в розмірі 70 % від вартості кожного із підписаних щомісячних актів прийому-передачі виконаних робіт виплачується Замовником на користь Підрядника протягом 3 (трьох) банківських днів після виконання Робіт та підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (відповідного етапу (виду) робіт).
На виконання умов Специфікацій №№ 1-2 ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» 14.01.2025 р. було сплачено аванс у розмірі 90 529,09 грн. та Специфікації № 3 22.04.2025 р. - у розмірі 37 500,00 грн.
Також Сторонами складено та підписано без зауважень з боку ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО»:
- акт здачі-приймання робіт № 35 від 28.02.2025 на суму 188 004,74 грн. за Специфікацією № 1
- Акт здачі-приймання робіт № 36 від 28.02.2025 на суму 113 758,87 грн. за Специфікацією № 2
- Акт здачі-приймання робіт № 81 від 14.05.2025 на суму 125 000,00 грн. за Специфікацією № 3
Позивач стверджує, що ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» не виконало належним чином свої грошові зобов'язання за Договором: за Специфікацією № 1 та актом здачі-приймання робіт № 35 від 28.02.2025 і в повному обсязі не здійснило оплату виконаних проектних робіт - у розмірі 131 603,32 грн.; за Специфікацією № 2 та актом здачі-приймання робіт № 36 від 28.02.2025 і в повному обсязі не здійснило оплату виконаних робіт з розробки програмного забезпечення - у розмірі 79 631,21 грн.; за Специфікацією № 3 та актом здачі-приймання робіт № 81 від 14.05.2025 і в повному обсязі не здійснило оплату пусконалагоджувальних робіт - у розмірі 87500,00 грн., а саме до 05 березня 2025 року - за Специфікаціями №№ 1-2 та до 19 травня 2025 року - за Специфікацією № 3.
Таким чином у Боржника станом на 14 серпня 2025 року утворилася заборгованість перед ТОВ «С-інжиніринг» у розмірі 298 734,52 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025-14.08.2025.
ТОВ «С-інжиніринг» направило на електронну адресу ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» лист-вимогу про виконання грошових зобов'язань вих. № 02/11-06 від 11.06.2025, не отримавши відповіді на який, Позивач надіслав Відповідачу претензію № 1 від 09.07.2025.
Проте Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт не Здійснив, внаслідок чого прострочення по оплаті виконаних робіт за Специфікаціями №№ 1-2 становить 163 календарних дні та за Специфікацією № 3 - 88 календарних дня.
З огляду на викладене, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача:
- за Специфікацією № 1 та актом здачі-приймання робіт №35 від 28.02.2025. 131 603,32 грн. - заборгованість за виконанні роботи; 18 204,53 грн. - пеня; 1 763,12 грн. - 3% річних; 5473,14 грн. - інфляційні втрати, а всього 157 044,11 грн.
- за Специфікацією № 2 та актом здачі-приймання робіт № 36 від 28.02.2025. 79 631,21 грн. - заборгованість за виконанні роботи; 11 015,29 грн. - пеня; 1 066,84 грн. - 3 % річних, 3 311,71 грн. - інфляційні втрати, а всього 95 025,05 грн.
- за Специфікацією № 3 та актом здачі-приймання робіт №81 від 14.05.2025 87 500,00 грн. - заборгованість за виконанні роботи; 6 539,73 грн. - пеня; 632,88 грн. - 3% відсотки річних; 523,60 грн. - інфляційні втрати, а всього 95 196,21 грн.
Таким чином, загальна заборгованість ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» перед ТОВ «С-інжиніринг» складає 347 265,37 грн., яку Позивач і просить суд стягнути з Відповідача на свою користь.
Приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Главою 61 ЦК України визначені правові норми, що регулюють правовідносини за договором підряду.
Стаття 837. Договір підряду
1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Стаття 843. Ціна роботи
1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
2. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Стаття 846. Строки виконання роботи
1. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
2. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Стаття 853. Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником
1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Стаття 854. Порядок оплати роботи
1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що Підрядник (Позивач) виконав роботи передбачені умовами Договору на загальну суму 298 734,52 грн., що підтверджується підписаними обома Сторонами та без зауважень з боку Відповідача Актами здачі-приймання робіт: № 35 від 28.02.2025 щодо проектних робіт - у розмірі 131 603,32 грн.; № 36 від 28.02.2025 щодо робіт з розробки програмного забезпечення - у розмірі 79 631,21 грн.; № 81 від 14.05.2025 щодо пусконалагоджувальних робіт - у розмірі 87 500,00 грн.
За виконані роботи Замовник (Відповідач) у встановлені Договором строки: до 05 березня 2025 року - за Специфікаціями №№ 1-2 та до 19 травня 2025 року - за Специфікацією № 3, не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.
Оцінюючи доводи сторін у цій частині суд враховує, що Відповідач на виконання вимог ст. 853 ЦК України не надав суду доказів того, що він при прийнятті робіт негайно заявив підрядникові про недоліки, в тому числі щодо порушення Позивачем (Підрядником) строків виконання робіт, а тому суд дійшов висновку, що Відповідач як замовник втратив право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
З огляду на стандарт доказування «Вірогідність доказів», який закріплено у ст. 79 ГПК України: 1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, суд дійшов висновку, що подані Позивачем докази виконання ним робіт та їх прийняття Відповідачем без зауважень, у їх сукупності є більш вірогідними ніж доводи Відповідача, які не підтверджуються жодними доказами.
Якщо Відповідач вбачає в діях Позивача порушення строків виконання робіт за договором, то його умовами передбачена за це відповідальність Підрядника і Відповідач не позбавлений права доводити це порушення у окремому судовому провадженні.
Однак, вказане жодним чином не спростовує доводів Позивача і не звільняє Відповідача від сплати заборгованості.
Таким чином розмір основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за фактично виконані роботи підтверджується матеріалами справи та складає 298 734,52 грн., які підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача у повному обсязі.
Крім цього Позивачем заявлено до стягнення з відповідача згідно наданого розрахунку :
- за Специфікацією № 1 та актом здачі-приймання робіт №35 від 28.02.2025. - 18 204,53 грн. - пеня за період з 05.03.2025р. по 14.08.2025р.; 1 763,12 грн. - 3% річних за період з 05.03.2025р. по 14.08.2025р.; 5473,14 грн. - інфляційних втрат за період березень - липень 2025р.;
- за Специфікацією № 2 та актом здачі-приймання робіт № 36 від 28.02.2025. - 79 11 015,29 грн. - пеня за період з 05.03.2025р. по 14.08.2025р; 1 066,84 грн. - 3 % річних за період з 05.03.2025р. по 14.08.2025р, 3 311,71 грн. - інфляційні втрати за період березень - липень 2025р.;
- за Специфікацією № 3 та актом здачі-приймання робіт №81 від 14.05.2025 - пеня за період з 19.03.2025р. по 14.08.2025р; 632,88 грн. - 3% відсотки річних за період з 19.03.2025р. по 14.08.2025р; 523,60 грн. - інфляційні втрати за період червень - липень 2025р.
Відповідач контррозрахунку вказаних сум суду не надав як і доказів погашення заборгованості. Його зауваження щодо вказаних сум є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені Позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційної системи "Законодавство" суд вважає, що вони здійснені вірно, відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому вказані суми також підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача у повному обсязі.
Інші доводи Відповідача суд до уваги не приймає з наступних підстав.
Відносно тверджень про те, що у специфікаціях №1 та №2 від 15.11.2024 міститься посилання на підписання щомісячних актів виконаних робіт як передумову для оплати робіт судом встановлено, що дійсно п. 4.4. Специфікації № 1 та 5.2. Специфікації № 2 передбачено здійснення оплати Замовником на користь Підрядника в розмірі 70% від вартості кожного із підписаних щомісячних актів прийому-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) банківських днів після виконання робіт та підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (відповідного етапу (виду) робіт).
Вказане означає, що згідно Специфікацій № 1 та №2 від 15.11.2024 підставою для остаточної оплати за виконаних робіт є саме виконання робіт та підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Пунктом п.14.2. Договору передбачено, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється за фактом виконання робіт або окремого етапу робіт. Етапом виконання робіт є кожний календарний місяць виконання робіт.
Разом з тим, вказаний пункт не містить вказівок на те, що підставою для остаточних розрахунків між сторонами за виконані Підрядником роботи є обов'язково складені щомісячні акти виконаних робіт, а передбачено альтернативну умову: приймання-передача виконаних робіт за цим Договором може здійснюватися або за фактом виконання робіт, або за фактом виконання окремого етапу робіт.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем роботи за Специфікаціями №1 та №2 від 15.11.2024 року були виконані за один етап, в підтвердження чого 28 лютого 2025 року між ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» та ТОВ «С-ІНЖИНІРИНГ» за фактом виконання робіт було підписано Акти здачі-приймання робіт №35 (щодо виконання робіт за Специфікацією №1) та №36 (щодо виконання робіт за Специфікацією №2).
Також суд враховує, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 1 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. До таких документів слід віднести, зокрема, акт здачі-приймання робіт, акт виконання робіт.
Первинні документи є підтвердженням вчинення певної господарської операції - виконання робіт.
Отже, складені та підписані 28.02.2025р. сторонами Акти здачі-приймання робіт є достатньою підставою для здійснення Відповідачем остаточної оплати за Специфікаціями №1 та №2 від 15.11.2024 року.
Стосовно твердження Відповідача про те, що акти виконаних робіт не є належними та допустимими доказами виконання Договору в частині постачання матеріалів Замовником суд погоджується з аргументами Позивача, що вказане суперечить встановленим судом обставинам справи та є помилковим, оскільки Акти виконаних робіт було підписано на підтвердження виконання робіт. Постачання матеріалів за спірними Актами виконаних робіт, як вбачається з їх змісту, не відбувалось, оскільки Сторони не узгоджували істотні умови поставки у спірних Специфікаціях, а отже вказане не є предметом спору та предметом доказування у цій справі.
Щодо твердження Відповідача про не долучення Позивачем до позовної заяви платіжних інструкцій щодо здійснення оплати за договором та їх ключове значення в частині встановлення строку виникнення зобов'язання суд зазначає, що вказані у позові додатки №№ 16-18: копії платіжних інструкцій про сплату попередньої оплати № 94 від 14.01.2025, № 95 від 14.01.2025, № 2003 від 22.04.2025 були додані Позивачем до позову та вони наявні в матеріалах справи як в електронному вигляді в системі «Електронний суд», так і їх роздрукована канцелярією суду паперова копія. Крім цього факт здійснення попередньої оплати не заперечується Відповідачем, визнається Позивачем та вказані суми не є предметом спору.
Відносно ненадання до суду результатів виконаних проектних та конструкторських робіт суд зазначає, що на підтвердження виконання проектних та конструкторських робіт Позивачем було надано до суду Акт здачі-приймання робіт №35 від 28.02.2025р., підписаний між ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» та ТОВ «С-ІНЖИНІРИНГ». Як вказувалося вище, жодних зауважень щодо якості та повноти виконаних Відповідачем робіт Позивач при цьому не висловив, що свідчить про прийняття їх у фізичному вигляді. Доказів зворотного він суду не надав.
Крім цього суд виходить з того, що сам по собі результат виконаних робіт та його відповідність умовам Договору та технічному завданню за вказаних умов не є предметом спору та доказування у цій справі, а тому не залучення до справи його у будь-якому фізичному вигляді не спростовує доводів Позивача відносно не виконання умов Договору Відповідачем щодо оплати виконаних робіт.
Також суд погоджується з твердженнями Позивача про те, що Відповідач, визнавши в актах приймання-передачі виконаних робіт факт виконання Позивачем робіт у відповідності до умов Договору, проте у заявах по суті у цій справі висловив протилежну позицію та стверджує про ненадання Позивачем до суду результату робіт, що не відповідає принципу добросовісності учасників господарських відносин - загальноправового принципу, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, що має місце у даній справі з боку Відповідача. Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Отже судом встановлено, що дії Відповідача, який уклав Договір та Специфікації №1-3 до Договору, прийняв виконанні належним чином роботи та підписав акти виконаних робіт без заперечень, а під час розгляду цієї справи у суді відмовляється від визнання цих фактів та на підставі цього своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за виконанні та прийняті за актами роботи, суперечить його попередній поведінці (укладенню договору, специфікацій, підписання актів та отриманню належним чином виконаних робіт), а тому є недобросовісним.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, п. 2. ч. 1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 43173964, Україна, 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 78А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С-інжиніринг» (код ЄДРПОУ 34944005, Україна, 68000, м.Чорноморськ, вул.1 Травня, буд. 1А, кімната 26) заборгованість за Договором №2413200 про виконання робіт та постачання від 23.05.2024 у сумі 347 265 (триста сорок сім тисяч двісті шістдесят п'ять гривень) 37 коп., в тому числі: 298 734 (двісті дев'яносто вісім тисяч сімсот тридцять чотири гривні) 52 коп. - суми основного боргу; 35 759 (тридцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень) 55 коп. - пені; 3 462 (три тисячі чотириста шістдесят дві гривні) 84 коп. - 3% відсотки річних; 9 308 (дев'ять тисяч триста вісім гривень) 45 коп. - інфляційних втрат.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 43173964, Україна, 69008, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 78А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С-інжиніринг» (код ЄДРПОУ 34944005, Україна, 68000, м.Чорноморськ, вул.1 Травня, буд. 1А, кімната 26) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 208 (п'ять тисяч двісті вісім гривень) 98 коп.
4. Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.