Ухвала від 27.10.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

27.10.2025р. № 905/169/25 (932/1912/25)

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)

про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02.09.2025 по справі № 932/1912/25 (провадження № 2/932/756/25) надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі для їх розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (вх.№6625/25 від 23.10.2025).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2025 матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (932/1912/25) та передано судді Величко Н.В.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

Розглянувши позовну заяву з додатками, суд встановив, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на таке:

За змістом наданого позову ОСОБА_1 предметом розгляду є стягнення заборгованості по заробітній платі та грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки при звільненні 05.08.2024, а також середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 06.08.2024 по день ухвалення судового рішення, але не більше як за шість місяців (документ сформований в системі "Електронний суд" 09.01.2025).

У позовній заяві позивачка стверджує, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з цих самих підстав.

Проте, як встановлено судом, такі твердження позивача не відповідають дійсності.

З відомостей комп'ютерної бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень веб-сайта Судова влада України встановлено, що в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» Господарським судом Донецької області вже розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (справа № 905/169/25 (905/413/25)).

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на невиконання відповідачем-роботодавцем своїх зобов'язань з повної та своєчасної виплати нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати у період роботи з 01.11.2007 по 31.12.2021 та з 04.01.2022 по 05.08.2024. Після звільнення відповідач з нею не розрахувався, що зумовило звернення до суду з цим позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» заборгованості з нарахованої але не виплаченої при звільненні заробітної плати в сумі 190984,50 грн., компенсації втрати частини заробітку у сумі 82425,16 грн., середнього заробітку за 132 робочих дні в сумі 382569,00 грн., що разом становить 655978,66 грн.

Згідно рішення Господарського суду Донецької області від 16.07.2025 по справі № 905/169/25 (905/413/25), що набрало законної сили 07.08.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128906583), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість із нарахованої, але невиплаченої при звільненні заробітної плати за період березень-серпень 2020 року в сумі 95225,94 грн. та за період липень-серпень 2024 року в сумі 95758,56 грн., що разом складає 190984,50 грн. та компенсацію втрати частини доходів в сумі 82425,16 грн, а також судовий збір в сумі 2391,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У цьому рішенні суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське», працюючи з 01.11.2007 року по 31.12.2021 року комірником та з 04.01.2022 року по 05.08.2024 року - завідуючою складу, 05.08.2024 була звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією трудової книжки позивача НОМЕР_2 . Відповідач не надав суду будь-яких доказів про здійснення повної виплати заробітної плати позивачу у спірний період, рівно як не надано доказів проведення з позивачем остаточного розрахунку після звільнення згідно ч.1 ст. 47, ст. 116 КЗпП України. Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості із заробітної плати суд погоджується із ним та визнає його методологічно вірним, таким, що підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача нарахованої, але невиплаченої при звільненні заробітної плати за період березень-серпень 2020 року в сумі 95225,94 грн. та за період липень-серпень 2024 року в сумі 95758,56 грн., що разом складає 190984,50 грн., підлягає задоволенню.

У цьому рішенні також встановлено, що згідно з розрахунком позивача у позовній заяві інфляційне збільшення від боргу у сумі 190984,50 грн. за період березня-серпня 2020 року та липня-серпня 2024 становить 82425,16 грн. (розрахунок зроблено окремо за кожним місяцем, коли була нарахована заробітна плата, визначивши періодом нарахування квітень 2020 - березень 2025). Такий розрахунок суд вважав помилковим, але з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд вирішив стягнути компенсацію втрати частини доходів у заявленій позивачем сумі, а саме 82425,16 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд вказав, що позивач дізнався про порушення свого права саме в день звільнення, коли позивач не провів з ним остаточного розрахунку, а звернувся до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку із порушенням тримісячного строку передбаченого для такого звернення, оскільки фактично з моменту встановлення позивачем обставини порушення його права (моменту звільнення позивача) і до моменту звернення до суду із цим позовом (17.04.2025) пройшло 8 місяців і 9 днів. Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка заявлена із порушенням тримісячного строку, встановленого КЗпП України для такого звернення, тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, як у позові по справі № 905/169/25 (932/1912/25), так і у позові по справі № 905/169/25 (905/413/25), пред'явлено до стягнення з відповідача зокрема заборгованість по заробітній платі за період з березня 2020 року по серпень 2020 року, яка не виплачена після звільнення (05.08.2024), та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Предмет і підстави цих позовних вимог є аналогічними.

Пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, суд відмовляє у відкритті провадження у цій справі, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 905/169/25 (932/1912/25) за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Ухвала набрала законної сили 27.10.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя Н.В. Величко