вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
24.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4679/25
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 078 155,51 грн., інфляційної складової у розмірі 12 820,35 грн., 3% річних у розмірі 21 243,91 грн., пені у розмірі 219520,42 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна вагонна компанія" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 078 155,51 грн., інфляційної складової у розмірі 12 820,35 грн., 3% річних у розмірі 21 243,91 грн., пені у розмірі 219 520,42 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором на ремонт вантажних вагонів № 2067/121-730 від 09.11.2020 зі сплати вартості наданих послуг.
Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" № 162 від 21.08.2025 залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено підготовче засідання на 07.10.2025.
У судове засідання представники сторін з'явились, надали пояснення у справі, відповіли на поставлені питання.
Протокольною ухвалою від 07.10.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду доказів, доданих позивачем до відповіді на відзив від 01.10.2025.
Протокольною ухвалою від 07.10.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування додаткових доказів.
Ухвалою суду від 07.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 22.10.2025.
Протокольною ухвалою від 22.10.2025 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.10.2025 відкладено підготовче засідання на 27.10.2025.
Позивач, 22.10.2025 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби: причеп VIN SCHWARZMUELLER SPA-3E VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та накласти арешт на кошти в національній та іноземній (у разі її наявності) валютах, що містяться на всіх рахунках, що відкриті або будуть відкриті відповідачем у ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123, НОМЕР_3 та інших банківських установах, що належать відповідачу в межах суми 4 331 740,19 грн.
В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначив, що відповідачем вчинюються дії, направлені на штучне затягування розгляду справи № 904/4679/25. Така процесуальна поведінка відповідача, на думку позивача, є свідченням наявності ризику неможливості фактичного невиконання рішення суду у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред?явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, у заяві про забезпечення позову позивачем не зазначено та належними та допустимими доказами не доведено існування будь-якої загрози невиконання відповідачем майбутнього рішення суду, зокрема, вчинення відповідачем цілеспрямованих дій, направлених на уникнення сплати заборгованості перед позивачем. Позивачем вказано лише про те, що у відповідача обліковується заборгованість перед Акціонерним товариством "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" за договором на ремонт вантажних вагонів № 2067/121-730 від 09.11.2020 зі сплати вартості наданих послуг.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник не навів обґрунтованих доводів того, що є підстави вважати, що виконання будь-якого майбутнього рішення суду буде утруднене або настане неможливість виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Позивач лише висловив припущення про можливість невиконання відповідачем судового рішення.
Незважаючи на дійсну можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності (таку можливість беззаперечно має будь-який відповідач в аналогічних спорах), сама лише така можливість без надання жодних доказів чи обґрунтованих доводів, не є достатньою підставою для застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача.
Подання ж відповідачем процесуальних заяв під час розгляду цієї справи, зокрема, заяви про зупинення провадження у справі, не можна визнати зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами. Адже кожна із сторін господарського спору користується наданими їй законодавством процесуальними правами на власний розсуд.
За таких обставин, позиція позивача про те, що сама по собі можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є достатньою для накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача одночасно із відкриттям провадження у справі про стягнення заборгованості матиме наслідком практику використання суб?єктами законного права на позов та інституту забезпечення позову з метою "легального шантажу" інших учасників господарських правовідносин: подання завідомо безпідставних позовів разом із заявами про забезпечення позову. Наслідком чого буде арешт майна та грошових коштів будь-якої особи на невизначений строк.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Сімнадцятого жовтня дві тисячі дев?ятнадцятого року набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Покладений на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи та надані докази, суд, з точки зору стандарту доказування «вірогідності», дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач скоріше відсутні, ніж наявні.
Відтак, наведені у заяві про забезпечення позову обставини, в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про унеможливлення виконання рішення суду взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
А отже, через необґрунтованість поданої Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" заяви про забезпечення позову, в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби: причеп VIN SCHWARZMUELLER SPA-3E VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та накласти арешт на кошти в національній та іноземній (у разі її наявності) валютах, що містяться на всіх рахунках, що відкриті або будуть відкриті відповідачем у ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123, НОМЕР_3 та інших банківських установах, що належать відповідачу в межах суми 4 331 740,19 грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.10.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Ніколенко