вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4085/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (м. Дніпро)
про ухвалення додаткового рішення
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (м. Дніпро)
до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором № 07-М/23Р від 25.12.2023 у загальному розмірі 1 834 322 грн. 34 коп.
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 07-М/23Р від 25.12.2023 у загальному розмірі 1 834 322 грн. 34 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" - 1 751 040 грн. 00 коп. основного боргу, 83 282 грн. 34 коп. пені та 22 011 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 44979/25 від 14.10.2025), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Судом було відзначено, що відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Крім того, за визначенням положень частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що предметом розгляду поданої позивачем заяви є стягнення лише судових витрат щодо правничої допомоги, господарський суд вважав за необхідне прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" про ухвалення додаткового рішення до розгляду в порядку розгляду без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд клопотання без виклику сторін за наявними матеріалами; роз'яснено учасникам судового процесу.
Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу в строк до 22.10.2025 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.
Позивач та відповідач повідомлені про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" про ухвалення додаткового рішення до розгляду належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 15.10.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 15.10.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача - 15.10.2025 (а.с. 79-80).
Також, суд відзначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 15.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130998313) надіслано судом 15.10.2025, зареєстровано в реєстрі 15.10.2025 та забезпечено надання загального доступу 16.10.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху розгляду заяви, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення клопотання по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" - 1 751 040 грн. 00 коп. основного боргу, 83 282 грн. 34 коп. пені та 22 011 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частин 1-3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
З приводу заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2025 між адвокатом Шипіло Дмитром Олександровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги (далі - договір, а.с.20), за умовами пункту 1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов'язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами відповідно до договору.
У пункті 2.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2026. У разі продовження надання послуг за договором, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.
Згідно з пунктом 1.2. договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
а) регулювання правовідносин між клієнтом та особою, яка буде виступати учасником таких правовідносин;
б) надає консультації та роз'яснення з правових питань;
в) представляє інтереси клієнта в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в судах загальної юрисдикції, в адміністративних, цивільних, господарських справах, в тому числі по справах про адміністративні правопорушення протягом строку дії договору, з усіма наданими правами позивача, відповідача, третьої особи, потерпілого, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у тому числі з правом відмови від позову, зміни підстави та/або предмету позову, правом визнання позову, правом примирення від імені клієнта, в тому числі правом укладання мирової угоди та правом підпису та подання всіх необхідних документів від імені клієнта, а також з правом отримання в судах копій процесуальних документів;
г) представляє інтереси клієнта у виконавчому провадженні з усіма наданими правами як учаснику такого провадження;
д) представляє (захищає) клієнта в органах внутрішніх справ, Служби безпеки України, органах прокуратури, податкової поліції (міліції), НАБУ та ДБР у кримінальних провадженнях на всіх стадіях, включаючи судовий розгляд на всіх інстанціях.
Умовами пункту 1.3. договору передбачено, що клієнт може отримати інші види правової допомоги, зазначивши їх у додатковій угоді та/або розрахунку витрат.
Витрати адвоката, які виникли в процесі надання правової допомоги клієнту, невідкладно погоджуються з клієнтом в розрахунку витрат/додатковій угоді, який/а є невід'ємною частиною договору. До складу витрат адвоката, які виникли або необхідні в подальшому при виконанні умов договору, можуть входити: витрати на послуги зв'язку, на послуги перевезення пасажирським автомобільним (включаючи у необхідних термінових випадках таксі), електричним, залізничним транспортом, на копіювання великого обсягу документів (більше тридцяти), на послуги нотаріуса, інших фахівців при отриманні висновків та інші витрати, погоджені сторонами.
У розділі 2 договору сторони погодили умови щодо винагороди адвоката та порядок розрахунків, а саме:
- за правничу допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), розрахований в додатковій угоді та/або розрахунку витрат до договору (пункт 4.1. договору);
- за надання правничої допомоги, передбаченої договором, клієнт сплачує суму гонорару в момент підписання договору або в момент підписання акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інші умови не передбачені сторонами (пункт 4.2. договору).
Також, 01.07.2025 між адвокатом Шипіло Дмитром Олександровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (далі - клієнт) була підписана додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 (далі - додаткова угода, а.с.21), за умовами пункту 1 якої в порядку та на умовах, визначених договором а даною додатковою угодою, адвокат зобов'язується надати клієнту правничу допомогу з питань, пов'язаних зі стягненням передплати з ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" за договором № 07-М/23Р від 25.12.2023.
У пункті 2 додаткової угоди сторони були погоджені вид правничої допомоги та вартість послуг, а саме:
- правовий аналіз документів, формування правової позиції, тривалість витраченого часу - 1 година, вартість - 2 500 грн. 00 коп.;
- підготовка та подача позовної заяви до суду, тривалість витраченого часу - 1 година, вартість - 2 500 грн. 00 коп.;
- представництво інтересів у суді першої інстанції (за 1 судове засідання), за участь в 1-му судовому засіданні вартість складає 2 500 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 3.1. додаткової угоди оплата послуг, визначених додатковою угодою, здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуг сплачується клієнтом протягом 20-ти календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі правничої допомоги.
У розділі 6 додаткової угоди сторони погодили умови щодо порядку приймання-передачі наданої правничої допомоги, зокрема:
- приймання-передача послуг з правничої допомоги здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі правничої допомоги (пункт 6.1. додаткової угоди);
- адвокат надає клієнту акт приймання-передачі правничої допомоги, в якому зазначається детальний опис робіт (наданих послуг), зміст (вид) наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (пункт 6.2. додаткової угоди).
У подальшому, 17.07.2025 між адвокатом Шипіло Дмитром Олександровичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (далі - клієнт) був підписаний Акт № 1 приймання-передачі послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 (детальний опис робіт/послуг) (далі - акт наданих послуг, а.с.22), за умовами якого, відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.07.2025 адвокат надав клієнту наступні послуги з питань зі стягнення передплати з ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" за договором № 07-М/23Р від 25.12.2023:
1) - правовий аналіз документів, формування правової позиції, тривалістю витраченого часу - 3 години, загальною вартістю - 7 500 грн. 00 коп. (2 500 грн. 00 коп. х 3);
2) підготовка та подача позовної заяви до суду, тривалістю витраченого часу - 5 годин, загальною вартістю - 12 500 грн. 00 коп.
За підсумком складеного акту наданих послуг визначено, що загальна вартість послуг складає 20 000 грн. 00 коп.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Серед іншого, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 20 000 грн. 00 коп., в той час, як:
- зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа не відноситься до складних категорій справ. Предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- предметом спору була заборгованість, яка утворилась за невеликою кількістю первинних документів, а саме: один рахунок на оплату та одна платіжна інструкція, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним; справа є нескладною та не потребувала великої кількості часу для досвідченого адвоката;
- під час розгляду справи була невелика кількість судових засідань (загалом 4 судових засідання), та їх тривалість була незначною;
- серед заяв по суті справи позивачем подано лише позовну заяву.
З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в описі та акті наданих послуг від 17.07.2025, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (вулиця Доблесна, будинок 223, м. Дніпро, 49053; ідентифікаційний код 23943603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (вулиця Базова, будинок 8, м. Дніпро, 49127; ідентифікаційний код 42675598) 10 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складене та підписане - 27.10.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко