вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4533/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1А; ідентифікаційний код 43761808)
до Фізичної особи - підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 112 700 грн. 00 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Без участі представників сторін.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4311/25 від 15.08.2025) про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни 112 700 грн. 00 коп. - грошових коштів, які сплачені за товар відповідно до умов Договору поставки від 24.06.2025 №24/06/25, який в подальшому не було поставлено.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№37084/25 від 27.08.2025) про усунення недоліків.
Господарським судом Дніпропетровської області листом від 27.08.2025 повідомлено позивача, що у зв'язку з перебуванням судді Загинайко Тетяни Володимирівни у відпустці, заява про усунення недоліків буде розглянута після повернення судді з відпустки.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач у заяві (вх.№46288/25 від 22.10.2025) про закриття провадження у справі просить закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" до Фізичної особи - підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни про стягнення 112 700 грн у зв'язку із відсутністю предмета спору та з огляду на фактичну сплату заборгованості відповідачем після відкриття провадження у справі, стягнути з Фізичної особи-підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" (ідентифікаційний код 43761808) судовий збір у розмірі 2 422 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 18 000 грн. та зазначає про те, що: - 15.08.2025 позивачем подано до суду позовну заяву, а 08.09.2025 господарський суд відкрив провадження у цій справі; - як вбачається з платіжних інструкцій №8BHC-P082-58MH-5HM2 від 15.08.2025 та № T19T-A32H-HHE1-80BA від 16.10.2025 відповідачем в повному обсязі сплачено грошові кошти, які є предметом спору вже після звернення до суду (50 000 сплачено 18.08.2025), а іншу частину вже після відкриття провадження у справі (62 700 грн - 16.10.2025); - предмет спору існував на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом та остаточно перестав існувати після відкриття провадження у даній справі; - оскільки відповідач сплатив спірну суму після звернення позивача з відповідним позовом до суду, то очевидно, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача; - судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн слід покласти на відповідача; - представник надав клієнту правову допомогу з ведення його справи в суді першої інстанції, що підтверджується звітом про виконання доручення та детальним описом робіт; - позивач уже сплатив представнику гонорар в розмірі 9000 грн, а іншу частину гонорару - 9 000 грн буде сплачено на підставі рахунку від 20.10.25; - навіть не зважаючи на те, що клієнт фактично не сплатив наразі в повному обсязі за надану правову допомогу - витрати на правову допомогу, все одно, підлягаються стягненню з відповідача у повному обсязі, адже відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Розглянувши заяву позивача про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається, у заяві позивач зазначає про те, що: - 15.08.2025 позивачем подано до суду позовну заяву, а 08.09.2025 господарський суд відкрив провадження у цій справі; - як вбачається з платіжних інструкцій № 8BHC-P082-58MH-5HM2 від 15.08.2025 та № T19T-A32H-HHE1-80BA від 16.10.2025, відповідачем в повному обсязі сплачено грошові кошти, які є предметом спору вже після звернення до суду (50 000 сплачено 18.08.2025), а іншу частину вже після відкриття провадження у справі (62 700 грн - 16.10.2025).
До вказаної заяви позивачем додано, зокрема: - копію платіжної інструкції від 15.08.2025 № 8BHC-P082-58MH-5HM2 на суму 50 000 грн. 00 коп.; - копію платіжної інструкції від 16.10.2025 № T19T-A32H-HHE1-80BA на суму 62 700 грн. 00 коп.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він помилково зазначає про те, що сплата 50 000 грн. 00 коп. проведена відповідачем 18.08.2025 та надає на підтвердження копію платіжної інструкції від 15.08.2025 № 8BHC-P082-58MH-5HM2 на суму 50 000 грн. 00 коп. Як зазначалося, сплата 50 000 грн. 00 коп. здійснена відповідачем не 18.08.2025, а 15.08.2025, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, тобто, після звернення позивача з позовом до суду та до відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Щодо судового збору
У відповідності до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається, платіжною інструкцією від 26.08.2025 №16032 кредитового переказу коштів позивачем за подання до господарського суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
У заяві позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, судовий збір у розмірі 2 422 грн., посилаючись, зокрема, на пункт 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Однак, закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв'язку з чим і результат вирішення спору відсутній.
При цьому, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Правовий аналіз вказаних вище правових норм дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору при закритті провадження у справі процесуальний припис частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не може бути застосовано, оскільки результат вирішення спору, що знаходився на розгляді господарського суду відсутній. У такому випадку застосуванню підлягає норма матеріального права, а саме пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №904/9628/17.
Враховуючи викладене, на користь позивача за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
На час постановлення цієї ухвали відповідне клопотання від позивача не надходило.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Як вбачається, у заяві (вх.№46288/25 від 22.10.2025) про закриття провадження у справі позивач просить, зокрема, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн. 00 коп.
Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, надано:
- договір від 30.07.2024 про надання правової допомоги;
- додаткову угоду від 15.08.2025 до договору про надання правової допомоги від 30.07.2024;
- рахунок на оплату від 15.08.2025 №001508 на суму 9 000 грн. 00 коп.;
- рахунок на оплату від 20.10.2025 №002010 на суму 9 000 грн. 00 коп.;
- звіт про виконання доручення від 20.10.2025;
- довідку про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 21.10.2025;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.04.2016 серії ЧЦ №000067;
- ордер від 15.08.2025 серії СЕ №1118141.
Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп", як клієнтом, та адвокатом Щербаковим Дмитром Миколайовичем укладено договір від 30.07.2024 про надання правової допомоги (надалі - Договір).
Пунктом 2 Договору визначено, що клієнт доручає, а адвокат зобов'язується надавати правову допомогу клієнту за його дорученнями щодо представництва в судах, надання консультацій щодо господарської діяльності, а також інших питань. Зміст кожного окремого доручення сторони погоджують в додаткових угодах.
Відповідно до пункту 5 Договору розмір гонорару та витрат, пов'язаних з виконанням доручення клієнта сторони погоджують у додаткових угодах до цього договору. У разі дострокового розірвання договору внесена сума гонорару не повертається.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, є безстроковим та діє до його припинення або розірвання сторонами (пункт 6 Договору).
Також сторонами було укладено додаткову угоду від 15.08.2025 до Договору, відповідно до якої адвокат надає правову допомогу клієнту за його дорученнями щодо представництва клієнта в господарських судах щодо стягнення заборгованості з ФОП Сарієвої Г. М. (пункт 2 Додаткової угоди).
Розмір гонорару та витрат, пов'язаних з виконанням доручення клієнта визначається на підставі рахунків на оплату, які адвокат виставляє клієнту із зазначенням змісту роботи чи витрат, суми та строку оплати. Після виконання доручення адвокат складає та надсилає клієнту письмовий звіт про виконання доручення із переліком виконаних робіт. У разі дострокового розірвання договору внесена сума гонорару не повертається (пункт 3 Додаткової угоди).
В подальшому сторонами було затверджено звіт від 20.10.2025 про виконання доручення.
Відповідно до вказаного звіту зміст роботи:
- вивчення та оцінка наданих клієнтом документів, а також судової практики щодо стягнення передплати за договором поставки; дата виконання: 01.08.2025; витрачено час: 5 годин;
- підготовка претензії від ТОВ "Діамейд Груп" до ФОП Сарієвої Г. М. про повернення передоплати за договором поставки № 24/06/25 від 24.06.2024; дата виконання: 04.08.2025 - 05.08.2025; витрачений час: 3 години;
- підготовка та подання до суду позовної заяви від ТОВ "Діамейд Груп" до ФОП Сарієвої Г. М. про стягнення передоплати за договором поставки № 24/06/25 від 24.06.2024; дата виконання: 14.08.2025 - 15.08.2025; витрачений час: 6 годин;
- підготовка та подання до суду заяви про усунення недоліків; дата надання: 27.08.2025;
- підготовка та подання до суду заяви про закриття провадження з огляду на відсутність предмета спору; дата надання: 20.10.2025; витрачений час: 2 години.
Всього витрачено часу: 18 годин. Загальна вартість наданих послуг за цим звітом - 18 000 грн. 00 коп.
Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, які наведено у звіті та встановлено, що послуга з вивчення та оцінки наданих клієнтом документів, а також судової практики щодо стягнення передплати за договором поставки має включатися до послуги зі складання позовної заяви. Крім того, включення до складу послуг: подання до суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви та заяви про закриття провадження у справі не є наданням професійної правничої допомоги.
Окремо суд звертає увагу, що необхідність подання до суду заяви про усунення недоліків виникла у позивача у зв'язку з недоліками поданої позовної заяви. Тобто, у випадку дотримання при складанні позовної заяви вимог щодо змісту позовної заяви та її відповідності нормам процесуального закону, подавати заяву про усуненні недоліків взагалі не було потреби.
Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 18 000 грн. 00 коп., в той час, як:
- предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 112 700 грн. 00 коп.; судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності;
- судові засідання у справі не призначалися;
- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Таким чином, з урахуванням того, що справа не є складною, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума 5 000 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з Фізичної особи - підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни.
Отже, клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн. 00 коп. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 226, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" (вх.№46288/25 від 22.10.2025) про закриття провадження у справі.
2. Закрити провадження у справі №904/4533/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1А; ідентифікаційний код 43761808) до Фізичної особи - підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 112 700 грн. 00 коп.
3. Задовольнити частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни 18 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сарієвої Ганни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамейд Груп" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1А; ідентифікаційний код 43761808) 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
В решті вимог за заявою - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Загинайко