вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4179/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг
про стягнення 3% річних у розмірі 709грн02коп., інфляційних втрат у розмірі 3462грн59коп.
без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з позовом про стягнення 3% річних у розмірі 709грн02коп., інфляційних втрат у розмірі 3462грн59коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем строків внесення плати за користування вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №21039107, №21039108, №21039109, №21039110, №21039111, №21039112, №22039113, №22039114, №22039115, №22039116, №23039118, №23039119, №23039120, №23039122, №24039124, №24039126, 24039127, №24039128, №25039129, №25039134, №26039140 та накопичувальних карток №25039003, №06049010 в сумі 23775грн36коп. (з ПДВ).
Позивач зазначив, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/2660/24 за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 23775грн36коп. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2660/24 суд присудив до стягнення з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 23775грн36коп.
Позивач повідомив, що 25.03.2025 платіжним інструкцією №450005977 відповідач перерахував на рахунок позивача плату за користування вагонами у розмірі 23775грн36коп.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати плати за користування вагонами у розмірі 23775грн36коп. позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 709грн02коп. за загальний період 25.03.2024 - 24.03.2025 та інфляційні втрати у розмірі 3462грн59коп. за загальний період квітень 2024 року - березень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
На адресу суду 13.08.2025 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача про незгоду з позовними вимогами в частині стягнення 3% річних у розмірі 675грн80коп., інфляційних втрат у розмірі 3105грн96коп.
Відповідач зазначив, що позивач помилково ототожнює строк підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами (два робочі дні від дня надання послуг) із строком здійснення оплати, змішуючи при цьому строк оплати та строк списання коштів з особового рахунку відповідача.
Відповідач зазначив, що не прострочив виконання зобов'язання, оскільки зобов'язання з оплати наданих послуг було виконано ним ще до їх надання - шляхом попередньої оплати.
Відповідач вказав, що договором не визначений строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним таких документів або наявності спору щодо наданих послуг. Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору.
Відповідач пояснив, що встановлені судом у справі №904/2660/24 обставини свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Тому стягнення здійснювалось у судовому порядку.
На думку відповідача, з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 по справі №904/2660/24, яке набрало законної сили 07.03.2025.
Відповідач вказав, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2660/24, яке набрало законної сили 07.03.2025, було добровільно виконано відповідачем 25.03.2025. Прострочення відповідача існувало в період з 08.03.2025 (наступний день після набрання рішенням суду у справі №904/2660/24 законної сили) до 24.03.2025 (день, що передує дню оплати), тобто 17 календарних днів.
Відповідач зазначив, що інфляційні втрати на суму заборгованості в розмірі 23775грн36коп. за період 08.03.2025-24.03.2025 становлять 356грн63коп., 3% річних за період 08.03.2025-24.03.2025 становлять 33грн22коп.
На адресу суду 26.08.2025 надійшла сформована в системі “Електронний суд» відповідь позивача на відзив.
Позивач просив суд поновити строк на подання відповіді на відзив, прийняти відповідь на відзив та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач повідомив про сформування відповідачем в системі “Електронний суд» відзиву на позов 13.08.2025 та неможливість підготувати в строк (до 18.08.2025 включно) відповідь на відзив у зв'язку з перебуванням представника позивача на лікарняному з 13.08.2025 по 22.08.2025.
Позивач мав право надати до суду відповідь на відзив до 18.08.2025 включно. Відповідь на відзив надійшла до суду 26.08.2025, тобто за межами встановленого строку.
Враховуючи обставини справи та на підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення права на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку подання відповіді на відзив та поновлення строку позивачу на подання відповіді.
Позивач вказав на необґрунтованість заперечень відповідача. Обов'язок внести плату за користування вагонами і збору за зберігання вантажу виник з моменту надання таких послуг та фіксації їх надання у відповідних документах (відомостях плати, накопичувальних картках). Незгода відповідача з обсягами таких послуг, їх вартістю не спростовує сам факт їх надання/ споживання безпосередньо у спірний період.
З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/2660/24 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 23775грн36коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2660/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2025, суд задовольнив позовні вимоги та присудив до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 23775грн36коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2660/24 встановлено, що між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» укладений договір від 20.03.2020 №ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - договір від 20.03.2020).
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5 договору від 20.03.2020 згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»: стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
Межею під'їзної колії є знаки Межа під'їзної колії, які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного світлофора НІ, на продовженні колії №2 біля вхідного світлофора НІІ.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 50624,66 погонних метрів.
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику залізничного цеху ПрАТ ІнГЗК не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Згідно з пунктами 6-10, 14 договору від 20.03.2020 вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, З, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.
Про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ «ІнГЗК» повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами.
З під'їзної колії вагони здаються:
- вагони, навантажені концентратом залізорудним - цілими маршрутами, сформованим и у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;
- інші - у тій кількості, у якій були передані.
З під'їзної колії ПрАТ «ІнГЗК» на станцію Інгулець вагони здаються у кількості не більше 240 осей, максимальною вагою 5100 тон.
Вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, З, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному і комерційному відношенні.
Середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, які виконує залізниця для власника колії
- згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії ЄРЦД.
Додатковою угодою №4 від 20.09.2021 строк дії договору від 20.03.2020 продовжений до 31 березня 2025 року включно.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2660/24 встановлено, що за весь час затримки вагонів на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці внаслідок несвоєчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію відповідачу була нарахована плата за користування вагонами під час їх простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та включена до відомостей плати за користування вагонами №21039110, №21039111, №21039112, №22039113, №22039114, №22039115, №22039116, №23039118, 23039119, №23039122, №24039124, №24039126, №24039127, №24039128, №25039134, №26039140. Ці відомості представник відповідача підписав із зауваженням.
Крім того між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - замовник) укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 30.06.2020 №45-00190905/2020-0001 (далі - договір від 30.06.2020).
Відповідно до пункту 12.1 договору від 30.06.2020 договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.
Згідно з пунктами 1.1, 1.4 договору від 30.06.2020 предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору від 30.06.2020 передбачений обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
У підпункті 2.1.7 пункту 2.1 договору від 30.06.2020 вказано, що замовник зобов'язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Підпунктом 2.3.2. пункту 2.3 договору від 30.06.2020 встановлено, що залізниця зобов'язана приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів.
Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458) (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085) (далі - Правила розрахунків за перевезення вантажів) облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Пунктом 4.4 договору від 30.06.2020 передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
Після набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2660/24 ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» сплатив борг у розмірі 23775грн36коп платіжною інструкцією від 25.03.2025 №450005977.
Філія «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» визначила в особовому рахунку відповідача сплачені кошти як оплату спірних сум плати за користування вагонами.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення 3% річних у розмірі 709грн02коп. за загальний період 25.03.2024 - 24.03.2025, інфляційних втрат у розмірі 3462грн59коп. за загальний період квітень 2024 року - березень 2025 року, позивач послався на підпункт 2.1.7 пункту 2.1 договору від 30.06.2020 та вказав, що через два робочі дні після складення відомостей плати за користування вагонами, накопичувальних карток та пред'явлення на їх підпис, грошове зобов'язання відповідача є простроченим і з цього дня починається облік часу прострочення.
Під час розгляду справи №904/2660/24 судами встановлений факт затримки вагонів з вини ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та факт правомірного нарахування АТ «Укрзалізниця» плати за користування вагонами по відомостям плати за користування вагонами за весь період затримки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Як було встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 у справі №904/2660/24 відповідач підписав із зауваженнями вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46. Це унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами. Враховуючи підпункт 2.1.7 пункту 2.1 договору від 30.06.2020, обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень.
Згідно з пунктом 1.4 договору від 30.06.2020 надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором від 30.06.2020 - не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).
Таким чином прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Тому суд вважає помилковим посилання відповідача на відсутність строку для оплати наданих послуг. Це спростовується умовами укладеного між сторонами договору від 30.06.2020.
Оскільки оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 709грн02коп. за загальний період 25.03.2024 - 24.03.2025, інфляційних втрат у розмірі 3462грн59коп. за загальний період квітень 2024 року - березень 2025 року.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат. Розрахунки виконані з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильними.
Суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 709грн02коп. за загальний період 25.03.2024 - 24.03.2025, інфляційних втрат у розмірі 3462грн59коп. за загальний період квітень 2024 року - березень 2025 року.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 2422грн40коп.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74- 78, 86, 91, 119, 123, 128, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення 3% річних у розмірі 709грн02коп., інфляційних втрат у розмірі 3462грн59коп - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Ідентифікаційний код 00190905; місцезнаходження: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) 3% річних у розмірі 709грн02коп., інфляційні втрати у розмірі 3462грн59коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422грн40коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова