вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3803/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.
та представників:
від позивача: Замула Р.О. - адвокат; Шеметенко А.С. - адвокат;
від відповідача: Щербак А.Г. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Адвокатського об'єднання "Де-Факто", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення 1 264 612,54 грн.
Адвокатське об'єднання "Де-Факто" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 1264612,54 грн, з яких: 1058523,36 грн - основний борг, 206089,18 грн - інфляційні втрати.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати послуг за договором від 06.05.2020 про надання юридичної допомоги (на постійній основі).
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 31.07.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, відповідач не визнає позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 587802,90 грн та інфляційних втрат у сумі 112973,56 грн і просить відмовити в їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Заперечення відповідача стосуються заборгованості, що виникла за актом приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі № 804/644/16 на суму 587802,90 грн, який був ним отриманий 08.01.2024. Щодо позову в іншій частині, то правової позиції відповідачем не надано взагалі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач указує, що, не погодившись із зазначеним в акті, ПрАТ "ДТРЗ" надало АО "Де-Факто" заперечення № 15-01/55 від 12.01.2024. У свою чергу, від АО "Де-Факто" відповіді на заперечення не надходило, що, на думку відповідача, свідчить про прийняття вмотивованої відмови ПрАТ "ДТРЗ" від підписання акта. Прийняття вмотивованої відмови також підтверджується тим, що АО "Де-Факто" було направлено ПрАТ "ДТРЗ" вимогу від 16.09.2024 щодо погашення заборгованості за договором від 06.05.2020 на загальну суму 470720,47 грн; копії актів приймання-передачі наданих послуг, за якими була наявна заборгованість, додавалися до вимоги. Проте, як зазначає відповідач, акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі № 804/644/16 не було додано до зазначеної вимоги, як і суму у розмірі 587802,90 грн не було зазначено у складі заборгованості за договором від 06.05.2020.
Щодо оскарження ПрАТ "ДТРЗ" грошових коштів у сумі 5878029,00 грн у справі № 804/644/16 відповідач зазначає, що остаточним рішенням у цій справі дійсно є постанова Верховного Суду від 02.03.2023.
Позивач посилається у позовній заяві на подані ним пояснення від 15.12.2021, 10.02.2022 та 28.02.2022, в яких зазначалися додаткові заперечення щодо дій податкового органу та низка правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах і що завдяки цим поясненням було прийнято остаточне рішення на користь ПрАТ "ДТРЗ".
Проте відповідач стверджує, як зазначалося й у запереченнях ПрАТ "ДТРЗ" № 15-01/55 від 12.01.2024 на акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі № 804/644/16, що грошові кошти в сумі 5878029,00 грн уже були оскаржені ним відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016, якою позовні вимоги ПрАТ "ДТРЗ" задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №№ 0000734002, 0000744002 від 16.02.2015; ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, якою апеляційну скаргу ДФС залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 - без змін. Тобто, на момент завершення апеляційного перегляду грошові кошти були оскаржені ПрАТ "ДТРЗ" самостійно, а подані АО "Де-Факто" пояснення від 15.12.2021, 10.02.2022 та 28.02.2022 підтримували позицію ПрАТ "ДТРЗ", викладену у позовній заяві та запереченнях на апеляційну та касаційну скарги.
Крім того, на момент подання заперечень ПрАТ "ДТРЗ" на касаційну скаргу у 2017 році вже була наявна усталена судова практика щодо подібних правовідносин і відсоток виграшу справи Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС був мінімальним.
До того ж, як указує відповідач, послуги з підготовки та подання пояснень АО "Де-Факто" від 15.12.2021, 10.02.2022 та 28.02.2022 у справі № 804/644/16 уже включені до складу послуг, наданих ПрАТ "ДТРЗ" відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2021 та 28.02.2022 та вже є оплаченими ПрАТ "ДТРЗ" у межах надання АО "Де-Факто" юридичної (правової) допомоги за договором від 06.05.2020.
Тож з огляду на надання ПрАТ "ДТРЗ" заперечень (вмотивованої відмови) № 15-01/55 від 12.01.2024 на акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі № 804/644/16 на загальну суму 587802,90 грн відповідач вважає необґрунтованою й вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 112973,56 грн.
Не погодившись із викладеними у відзиві доводами відповідача, позивач 05.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відповідь на відзив.
Позивач зазначає, що твердження відповідача про нібито прийняття АО "Де-Факто" вмотивованої відмови ПрАТ "ДТРЗ" від підписання акта приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 до договору від 06.05.2020 про надання юридичної допомоги (на постійній основі) є хибними та ґрунтуються виключно на суб'єктивному сприйнятті відповідачем ситуації, що склалася.
На переконання АО "Де-Факто" відсутність відповіді на заперечення на акт жодним чином не свідчить про згоду позивача з такими запереченнями та мотивами, викладеними в них.
Позивач вважає хибними також і висновки відповідача про прийняття АО "Де-Факто" вмотивованої відмови від оплати 587802,90 грн з огляду на пред'явлення позивачем вимоги від 16.09.2024 про погашення заборгованості за договором від 06.05.2020 лише на загальну суму 470720,47 грн, адже вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача.
Позивач наголошує на тому, що в даному випадку АО "Де-Факто" використало право на досудове врегулювання спору на власний розсуд та вважало за доцільне вжити заходів досудового врегулювання спору лише в частині заборгованості в розмірі 470720,47 грн, що в свою чергу не може свідчити про відсутність інших претензій за спірним договором.
Щодо доводів відповідача про те, що вимоги у справі № 804/644/16 були оскаржені ПрАТ "ДТРЗ" самостійно, позивач зазначає, що в підпункті 3.1.5 пункту 3.1 договору про надання юридичної допомоги (на постійній основі) від 06.05.2020 (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.05.2020) сторони узгодили, що у випадку, якщо за результатами представництва Адвокатським об'єднанням інтересів клієнта у справах, визначених у пп. 2.1.4 договору, судом винесено остаточне рішення на користь клієнта, то клієнт додатково сплачує Адвокатському об'єднанню суму в розмірі 10% від коштів, які вдалося повернути/оскаржити на користь клієнта, протягом 3-х банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, на підставі погоджених сторонами актів наданих послуг.
Відтак для виникнення у ПрАТ "ДТРЗ" обов'язку додатково сплатити АО "Де-Факто" суму в розмірі 10% від коштів, які вдалося повернути/оскаржити, необхідна наявність двох складових, а саме: здійснення представництва Адвокатським об'єднанням інтересів клієнта; винесення остаточного рішення на користь клієнта.
Позивач зауважує, що відповідач не заперечує факту здійснення АО "Де-Факто" представництва інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі № 804/644/16 під час її розгляду в суді касаційної інстанції до винесення остаточного рішення, а також того, що остаточним рішенням у справі № 804/644/16 є саме постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.03.2023. Наведене також підтверджується наявними у справі доказами. Водночас постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 у справі № 804/644/16 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі № 804/644/16, на які посилається відповідач, не є остаточними судовими рішеннями (які не може бути переглянуто) у справі № 804/644/16.
Тож оскільки прийняття остаточного рішення у справі № 804/644/16 відбулося в період представництва та за результатами представництва АО "Де-Факто" інтересів ПрАТ "ДТРЗ", що в повній мірі відповідає умовам пп. 3.1.5 п. 3.1 договору, позивач вважає наявним у нього права вимагати від відповідача сплати суми в розмірі 10% від коштів, які вдалося повернути/оскаржити на користь клієнта.
Відтак позивач зазначає, що заперечення відповідача є необґрунтованими та не спростовують позовних вимог АО "Де-Факто".
11.08.2025 відповідач подав свої заперечення на відповідь на відзив, в яких зауважив на тому, що за змістом пункту 3.5 договору сплата клієнтом Адвокатському об'єднанню додаткової суми в розмірі 10% від коштів, які вдалося повернути/оскаржити но користь клієнта, здійснюється на підставі погоджених актів наданих послуг. Утім ПрАТ "ДТРЗ" акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі № 804/644/16 не погоджувало.
Також відповідач наголошує на тому, що позовна вимога про стягнення з нього грошових коштів у сумі 587802,90 грн та інфляційних втрат у сумі 112973,56 грн є обґрунтованою та надмірною, зокрема через те, що ПрАТ "ДТРЗ" самостійно оскаржило кошти у сумі 5878029,00 грн у судах першої та апеляційної інстанції; ПрАТ "ДТРЗ" самостійно написало заперечення на касаційну скаргу ДФС; АО "Де-Факто" здійснювало представництво у справі тільки шляхом подання пояснень, які підтримували вже викладену позицію ПрАТ "ДТРЗ" у процесуальних документах у справі.
15.10.2025 позивач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у справі № 804/644/16 здійснювалося АО "Де-Факто" на підставі договору від 06.05.2020 про надання юридичної допомоги (на постійній основі) та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1110567 від 15.12.2021, копію якого долучив до пояснень.
Ухвалою суду від 17.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду з відкриттям провадження у справі за правилами загального позовного провадження у справі; призначено підготовче засідання на 19.08.2025 з викликом сторін; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
21.07.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у задоволенні якої ухвалою суду від 24.07.2025 відмовлено.
Підготовче засідання, призначене на 19.08.2025, не відбулося.
Ухвалою суду від 03.09.2025 продовжено підготовче провадження до 15.10.2025, призначено підготовче засідання на 18.09.2025.
Ухвалою суду від 18.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.10.2025, в якому оголошувалася перерва до 16.10.2025.
Під час розгляду справи по суті представники сторін надали пояснення на підтримку своїх правових позицій, викладених у поданих до суду заявах по суті справи.
За результатом судового засідання 16.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - клієнт, відповідач) та Адвокатським об'єднанням "Де-Факто" (далі - Адвокатське об'єднання, позивач) 06.05.2020 укладено договір про надання юридичної допомоги (на постійній основі) (далі - договір), до якого сторонами неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод.
За умовами пункту 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.07.2020 клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правничу) допомогу, консультування з питань бухгалтерського та податкового обліку, питань аудиту, тощо, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 2.1 договору Адвокатське об'єднання на підставі звернень клієнта приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги:
- перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, візує їх, надає допомогу клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів (пп. 2.1.1);
- приймає участь у підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів (пп. 2.1.);
- приймає участь у розгляді питань щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, що обліковується на балансі клієнта, здійснює спільно з іншими підрозділами клієнта заходи з ліквідації цієї заборгованості (пп. 2.1.3);
- представляє інтереси клієнта в будь-яких державних органах з будь-яких питань та в усіх судових інстанціях в усіх справах, де стороною є клієнт, у тому числі, але не виключно, у справах про стягнення з нього кредиторської заборгованості, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень тощо (пп. 2.1.4 в редакції додаткової угоди № 1 від 20.05.2020);
- партнери Адвокатського об'єднання та/або адвокати, виступаючи як захисники, здійснюють у встановленому законом порядку захист прав та законних інтересів клієнта (його співробітників) у випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України (пп. 2.1.5);
- узагальнює та аналізує: практику розгляду судових та інших справ; спільно з іншими підрозділами клієнта результати розгляду претензій; практику укладення та виконання господарських договорів; надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків (пп. 2.1.6);
- надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення господарської діяльності (пп. 2.1.7);
- інформує клієнта на його запит про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності (пп. 2.1.8).
Пунктом 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 20.05.2020 передбачено, що клієнт приймає на себе, зокрема, наступні зобов'язання:
- оплачувати юридичну допомогу відповідно до умов розділу 4 договору (пп. 3.1.4);
- у випадку, якщо за результатами представництва Адвокатським об'єднанням інтересів клієнта у справах, визначених у пп. 2.1.4 договору, судом винесено остаточне рішення на користь клієнта, то клієнт додатково сплачує Адвокатському об'єднанню суму в розмірі 10% від коштів, які вдалося повернути/оскаржити на користь клієнта, протягом 3-х банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, на підставі погоджених сторонами актів наданих послуг (пп. 3.1.5);
- у випадку, якщо за результатами представництва Адвокатським об'єднанням інтересів клієнта у справах, визначених у пп. 2.1.4 договору, останньому фактично повернуто дебіторську заборгованість та/або майно, то клієнт додатково сплачує Адвокатському об'єднанню суму в розмірі 10% від коштів та/або вартості майна, отриманих клієнтом від боржника, протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання клієнтом, на підставі погоджених сторонами актів наданих послуг (пп. 3.1.6).
Розділом 4 договору визначений порядок здійснення розрахунків.
Так, відповідно до пункту 4.1 договору, юридичну допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, незалежно від обсягу і факту її надання (наявність відсутність звернень упродовж певного періоду), клієнт оплачує в гривнях шляхом щомісячного переказу грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об'єднання.
До 10-го числа кожного місяця клієнт здійснює оплату послуг Адвокатського об'єднання в сумі 250000,00 грн на місяць на підставі отриманого рахунку (пп. 4.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2022).
Виставлення рахунку на оплату є обов'язковим (пп. 4.1.2 договору).
Оплата додаткових рахунків здійснюється клієнтом упродовж 3-х банківських днів з моменту їх отримання (пп. 4.1.3 договору).
За умовами пункту 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2022) співробітники Адвокатського об'єднання надають юридичну допомогу, передбачену договором, клієнту в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється час: з 8-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно з чинним трудовим законодавством України.
При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 4.1.1 договору, враховується час, витрачений Адвокатським об'єднанням, її партнерами та співробітниками, що становить не більше 200 годин на місяць, у якому здійснюється платіж. Сума невикористаної оплати, що зазначена в п. 4.1.1 договору, не переноситься на наступний місяць. Час, витрачений понад вказану норму, оплачується на підставі окремого рахунку із врахуванням тарифу 2000 грн/год. У разі надання співробітниками Адвокатського об'єднання юридичної допомоги, на вимогу клієнта в неробочий час, Адвокатське об'єднання має право на оплату такої юридичної допомоги на підставі окремого рахунку виходячи з тарифу 2500 грн/год.
За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднання юридичної допомоги і її вартість. Акт обов'язково надсилається клієнту Адвокатським об'єднанням (попередньо) в електронному вигляді з обов'язковим надсиланням поштою або передачею особисто під розписку. Адвокатське об'єднання обов'язково надає акти з переліком наданої юридичної допомоги з ідентифікацією (п. 4.3 договору).
Пунктом 4.4 договору визначено, що акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
За змістом пункту 7.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.05.2020) цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Додатковими угодами № 3 від 21.10.2021, № 4 від 21.11.2022 до договору строк його дії продовжувався до 31.12.2022 і до 31.12.2023 відповідно.
На виконання умов договору сторонами у листопаді-грудні 2023 року підписані без будь-яких заперечень та зауважень акти приймання-передачі наданих послуг з представництва інтересів відповідача в судових справах:
від 27.11.2023 на суму 316924,78 грн (оскарження податкових повідомлень-рішень у справі № 160/6305/20);
від 27.12.2023 на суму 68385,10 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/4109/23);
від 27.12.2023 на суму 1500,00 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/2827/23);
від 27.12.2023 на суму 550,00 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/1794/23);
від 27.12.2023 на суму 3018,59 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №204/10639/22);
від 27.12.2023 на суму 4291,94 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №204/10641/22);
від 27.12.2023 на суму 1606,36 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №204/10638/22);
від 27.12.2023 на суму 3809,82 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №204/10640/22);
від 27.12.2023 на суму 522,31 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/2936/23);
від 27.12.2023 на суму 899,05 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №189/1985/22);
від 27.12.2023 на суму 9947,93 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/1667/23);
від 27.12.2023 на суму 36960,00 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/3642/23);
від 27.12.2023 на суму 6524,67 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/1232/23);
від 27.12.2023 на суму 7700,00 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/219/22);
від 27.12.2023 на суму 6938,67 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/3429/22);
від 27.12.2023 на суму 1141,24 грн (представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" у справі №904/1797/23), згідно з якими загальна сума передбаченої підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 договору додаткової плати, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, становить 470720,46 грн (а.с. 20 - 35).
Відповідач у встановлений договором строк своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг на суму 470720,46 грн не виконав.
Крім того, позивачем відповідачу було направлено лист від 27.12.2023 стосовно надання у межах договору юридичної (правничої) допомоги у справі № 804/644/16, до якого долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 на суму 587802,90 грн у 2-х примірниках (далі - спірний акт), рахунок-фактуру на оплату послуг від 27.12.2023 на суму 587802,90 грн та копії документів на підтвердження надання зазначених послуг, зокрема: копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 804/644/16 від 23.01.2022 з доказами її надсилання до суду, копію заяви про прискорення розгляду справи № 804/644/16 з доказами неодноразового надсилання її до суду, копію пояснень у справі № 804/644/16 від 15.12.2021 з доказами їх надсилання до суду, копію пояснень у справі № 804/644/16 від 10.02.2022 з доказами їх надсилання до суду, копію пояснень у справі № 804/644/16 від 28.02.2022 з доказами їх надсилання до суду, копію постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 804/644/16 (оригінал постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 804/644/16 наявний у розпорядженні ПрАТ "ДТРЗ"). У цьому листі позивач просив відповідача підписати акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 й повернути АО "Де-Факто" його примірник та оплатити рахунок на оплату протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 (а.с. 36 - 82).
У відповідь на лист від 27.12.2023 відповідач направив позивачу заперечення № 15-01/55 від 12.01.2024 на акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі № 804/644/16, в яких зазначив, що в адміністративну справу № 804/644/16 АО "Де-Факто" було залучено вже на етапі касаційного провадження, яке було відкрито у 2017 році та з урахуванням уже поданих ПрАТ "ДТРЗ" заперечень на касаційну скаргу СДПІ МГУ ДФС. Договір про надання юридичної допомоги (на постійній основі) з АО "Де-Факто" було укладено 06.05.2020. У свою чергу, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, згідно з якою апеляційну скаргу СДПІ МГУ ДФС залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 залишено без змін, набрала законної сили 02.12.2016. Тож, на думку відповідача, кошти в сумі 5878029,00 грн не є такими, що були повернуті/оскаржені на користь ПрАТ "ДТРЗ" за результатами представництва Адвокатським об'єднанням, а тому посилання у зазначеному акті на пп 3.1.5 договору є безпідставним. Відтак акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 (у справі № 804/644/16) відповідач вважає необґрунтованим та не погодженим сторонами договору (а.с. 83).
Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, адже під час розгляду справи №804/644/16 АО "Де-Факто" хоча й було залучено до супроводу справи на стадії касаційного перегляду, однак ним було подано до касаційного суду низку процесуальних документів, які, в свою чергу, були враховані Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду при прийнятті остаточного рішення у справі №804/644/16.
За твердженням позивача, з огляду на відсутність аргументованих заперечень ПрАТ "ДТРЗ" на акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі № 804/644/16 зазначений акт відповідно до пункту 4.4 договору вважається підписаним, а тому ПрАТ "ДТРЗ" безпідставно не сплатило на користь АО "Де-Факто" грошові кошти в сумі 587802,90 грн, чим порушило умови договору.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором у загальній сумі 1058523,36 грн (470720,46+587802,90 = 1058523,36) і стала причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з наданням позивачем у листопаді-грудні 2023 року юридичної (правничої) допомоги за договором на суму 1058523,36 грн та виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо їх оплати.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Факт погодження відповідачем, як клієнтом, додаткової плати позивачу в сумі 470720,46 грн, передбаченої підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 договору, підтверджується підписаними сторонами у листопаді-грудні 2023 року актами приймання-передачі наданих послуг з представництва інтересів відповідача в судових справах №№ 160/6305/20, 904/4109/23, 904/2827/23, 904/1794/23, 204/10639/22, 204/10641/22, 204/10638/22, 204/10640/22, 904/2936/23, 189/1985/22, 904/1667/23, 904/3642/23, 904/219/22, 904/1232/23, 904/3429/22, а саме: актом від 27.11.2023 на суму 316924,78 грн, актами від 27.12.2023 на суми 68385,10 грн, 1500,00 грн, 550,00 грн, 3018,59 грн, 4291,94 грн, 1606,36 грн, 3809,82 грн, 522,31 грн, 899,05 грн, 9947,93 грн, 36960,00 грн, 6524,67 грн, 7700,00 грн, 6938,67 грн, 1141,24 грн (а.с. 20 - 35).
Щодо акта приймання приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі №804/644/16 на суму 587802,90 грн, з приводу підписання якого між сторонами виник спір, суд враховує таке.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідач підписанням додаткової угоди № 1 від 20.05.2020 до договору погодив його доповнення підпунктом 3.1.5, згідно з яким, у випадку, якщо за результатами представництва Адвокатським об'єднанням інтересів клієнта у справах, визначених у пп. 2.1.4 договору, судом винесено остаточне рішення на користь клієнта, то клієнт додатково сплачує Адвокатському об'єднанню суму в розмірі 10% від коштів, які вдалося повернути/оскаржити на користь клієнта, протягом 3-х банківських днів з моменту набрання рішення суду законної сили, на підставі погоджених сторонами актів наданих послуг.
При цьому наведений підпункт договору не містить жодних виключень з передбачених ним умов або будь-яких застережень до них (зокрема, щодо порядку оплати Адвокатському об'єднанню додаткової оплати в разі винесення остаточного рішення на користь клієнта за спільної участі у процесі як АО "Де-Факто" так і ПрАТ "ДТРЗ" або коли представництво інтересів відповідача здійснюється позивачем лише на завершальній стадії судового провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції).
Тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача, яка полягає в тому, що для виникнення у ПрАТ "ДТРЗ" обов'язку додатково сплатити АО "Де-Факто" суму в розмірі 10% від коштів, які вдалося повернути/оскаржити, необхідна наявність двох складових, а саме: здійснення представництва Адвокатським об'єднанням інтересів клієнта; винесення остаточного рішення на користь клієнта.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів зміни умов договору в частині сплати клієнтом додаткової плати за надання Адвокатським об'єднанням юридичної (правничої) допомоги у межах справи № 804/644/16, з урахуванням обставин її надання, матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.
Остаточним судовим рішенням у справі № 804/644/16, прийнятим на користь ПрАТ "ДТРЗ", є постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.03.2023, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі № 804/644/16.
Представництво інтересів ПрАТ "ДТРЗ" під час розгляду справи № 804/644/16 в суді касаційної інстанції до винесення остаточного рішення здійснювалося АО "Де-Факто" на підставі договору, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 110567 від 15.12.2021, і підготовленими та поданими Адвокатським об'єднанням до суду касаційної інстанції документами - письмовими поясненнями у справі від 15.12.2021, 10.02.2022 та 28.02.2022.
Тож оскільки прийняття остаточного рішення у справі № 804/644/16 відбулося в період представництва та за результатами представництва АО "Де-Факто" інтересів ПрАТ "ДТРЗ", суд погоджується із доводами позивача щодо необґрунтованості заперечень відповідача на акт приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2023 у справі, викладених ним у листі № 15-01/55 від 12.01.2024.
За таких обставин та з урахуванням положень пункту 4.4 договору спірний акт вважається підписаним за фактом надання відповідачем необґрунтованих заперечень та є підставою для виконання останнім покладеного на нього підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 договору зобов'язання зі сплати на користь позивача додаткової плати в сумі 587802,90 грн, що становить 10% від загальної суми оскаржених та скасованих судом у справі № 804/644/16 податкових повідомлень-рішень №№ 0000734002, 0000744002 від 16.02.2015.
За приписом частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи зі змісту підпункту 3.1.5 договору, передбачена ним додаткова плата має здійснюватися клієнтом на користь Адвокатського об'єднання протягом 3-х банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, на підставі погоджених сторонами актів наданих послуг, тобто не пізніше дати погодження відповідних актів.
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання зі сплати позивачу додаткової плати на підставі акта приймання-передачі наданих послуг від 27.11.2023 на суму 316924,78 грн, а також актів від 27.12.2023 на суми 68385,10 грн, 1500,00 грн, 550,00 грн, 3018,59 грн, 4291,94 грн, 1606,36 грн, 3809,82 грн, 522,31 грн, 899,05 грн, 9947,93 грн, 36960,00 грн, 6524,67 грн, 7700,00 грн, 6938,67 грн, 1141,24 грн, 587802,90 грн, є таким, що настав.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За нормативними приписами статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за вказаними актами в загальній сумі 1058523,36 грн.
Тому, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1058523,36 грн є законними та обґрунтованими.
Доводи відповідача про те, що надані позивачем послуги з підготовки та подання пояснень від 15.12.2021, 10.02.2022 та 28.02.2022 у справі № 804/644/16 вже включені до складу послуг, наданих ПрАТ "ДТРЗ" відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2021 та 28.02.2022, та вже є оплаченими останнім у межах наданої АО "Де-Факто" юридичної (правової) допомоги за договором, відхиляються судом за недоведеністю.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем інфляційні втрати в сумі 206089,18 грн розраховані за загальний період з грудня 2023 року по червень 2025 року, в тому числі:
63556,64 грн - інфляційні втрати із заборгованості за актом приймання-передачі наданих послуг від 27.11.2023 на суму 316924,78 грн за період з грудня 2023 року по червень 2025 року;
142532,54 грн - інфляційні втрати із заборгованості за актами приймання-передачі наданих послуг від 28.12.2023 на суми 68385,10 грн, 1500,00 грн, 550,00 грн, 3018,59 грн, 4291,94 грн, 1606,36 грн, 3809,82 грн, 522,31 грн, 899,05 грн, 9947,93 грн, 36960,00 грн, 6524,67 грн, 7700,00 грн, 6938,67 грн, 1141,24 грн, 587802,90 грн за період з січня 2024 року по червень 2025 року.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).
За результатом перевірки розрахунку інфляційних втрат встановлено, що він здійснений правильно.
З урахуванням наведеного законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1264612,54 грн, з яких: 1058523,36 грн - основний борг, 206089,18 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 15175,35 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Адвокатського об'єднання "Де-Факто" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 1264612,54 грн, з яких: 1058523,36 грн - основний борг, 206089,18 грн - інфляційні втрати - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 00659101; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7) на користь Адвокатського об'єднання "Де-Факто" (ідентифікаційний код 41893316; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 2Л, кв. 2) основний борг у сумі 1058523,36 грн, інфляційні втрати в сумі 206089,18 грн, судовий збір у сумі 15175,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 27.10.2025.
Суддя І.І. Колісник