вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/6012/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши матеріали
за позовом Державної установи "Водянська виправна колонія (№146)", с. Водяне Гречаноподівської ТГ Криворізького району Дніпропетровської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро;
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське", с. Валове Криворізького району Дніпропетровської області
відповідача-3: Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75)", с. Водяне Широківського району Дніпропетровської області
про визнання права оперативного управління на майно та звільнення майна з-під арешту.
Державна установа "Водянська виправна колонія (№146)" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське" та Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75)" з наступними вимогами:
- визнати за Державною установою "Водянська виправна колонія (№146)" (ідентифікаційний код 14316876) право оперативного управління на перелік об'єктів нерухомого майна та рухомого майна згідно актів приймання-передачі та балансової довідки (перелік додається);
- звільнити (зняти арешт) з об'єктів нерухомого майна та рухомого майна (транспортних засобів), накладений: постановами державного виконавця у BП №73285239 від 14.11.2023 та 17.10.2024 (стягувач - ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги"); постановами у BП № 70013593 від 03.04.2023 (арешт), 07.09.2023 (об'єднання у зведене провадження), 27.02.2024 (арешт з переліченням об'єктів) - стягувач ТОВ "Агрофірма "Христофорівське";
- зобов'язати Криворізький ВДВС (третя особа) зняти арешт та внести відповідні відомості до реєстрів не пізніше наступного робочого дня з моменту набрання рішенням законної сили (ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів солідарно.
Третьою особою у позовній заяві позивач визначив Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ідентифікаційний код 34545939; 50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тільги Степана, буд. 20).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказів Міністерства юстиції України № 2837/7 від 06.12.2023, № 813/7 від 20.03.2024, № 969/7 від 02.04.2024 та актів приймання-передачі майна від 27.12.2023, 18.04.2024, від 17.04.2024 йому передано та зараховано на баланс майно Державного підприємства "Сільскогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№75)".
Однак під час реєстрації установою права оперативного управління виявлено накладені арешти:
у BП № 73285239 згідно з постановами державного виконавця від 14.11.2023 та 17.10.2024 (стягувач - ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги") - на все нерухоме майно в межах суми обтяження (25.11.2024 - постанова про об'єднання у зведене виконавче провадження;)
у BП № 70013593 згідно з постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 03.04.2023 та від 27.02.2024 (стягувач - ТОВ "Агрофірма "Христофорівське") - на конкретний перелік нерухомого та рухомого майна (07.09.2023 - постанова про об'єднання у зведене виконавче провадження).
За твердженням позивача наявні арешти перешкоджають йому реалізовувати повноваження як балансоутримувачу державного майна, зокрема унеможливлюють державну реєстрацію права оперативного управління та належне використання об'єктів за цільовим призначенням.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Так, відповідно до пунктів 4, 5, 8, 9 частин третьої даної статті позовна заява повинна містити:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п. 4);
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 5);
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8);
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (п. 9).
За змістом частини першої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України визначені можливі способи захисту цивільних прав та інтересів При цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з усталеною судовою практикою обрання способу захисту має базуватися на двох основних взаємопов?язаних принципах: спосіб захисту має бути належним та ефективним і забезпечувати дотримання принципу процесуальної економії.
Спосіб захисту, обраний позивачем у першій позовній вимозі, не обґрунтований із посиланням на правову підставу; не відповідає правовій визначеності щодо конкретного найменування майна, щодо якого заявляється вимога (посилання на акти приймання-передачі майна та балансові довідки не є достатнім); у позові не вказані та не долучені до нього докази на підтвердження наявності спору щодо цього майна між позивачем та відповідачами.
Також позов не містить і посилання на докази перебування у позивача на праві оперативного управління майна, арештованого за постановою державного виконавця від 27.02.2024 у ВП № 70013593, чи його відповідності тим доказам, які долучені до позову (з конкретизацією щодо кожного об'єкта рухомого (транспорт) і нерухомого майна).
Третя позовна вимога стосується покладення зобов'язання на Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який визначений позивачем третьою особою, а не відповідачем.
Тож позивачу належить визначитися щодо цієї позовної вимоги з урахуванням кола відповідачів та приписів частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Щодо пунктів 8, 9 частини третьої статті 162 ГПК України, то позивачем взагалі не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та не долучено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" установлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Якщо в позові об'єднано дві та більше немайнові вимоги до кількох відповідачів, судовий збір сплачується за кожну вимогу щодо кожного відповідача окремо. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 3028 гривні.
Позовна заява містить три позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких (друга) заявлена одразу до двох відповідачів.
Відтак належною до сплати за подання цієї позовної заяви сумою судового збору, за умови збереження позивачем першої і третьої позовних вимог, є 9689,60 грн (3028,00 + (3028,00 х 2) + 3028,00 = 12112,00; 12112,00 х 0,8 = 9689,60).
З доданої до позову платіжної інструкції № 415 (внутрішній номер 451683287) від 02.10.2025 на суму 3028,00 грн убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі, меншому на 6661,60 грн (9689,60 - 3028,00 = 6661,60), ніж встановлено законом.
Тож указана платіжна інструкція не може вважатися належним доказом сплати позивачем судового збору за поданим позовом.
За таких обставин позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 ГПК України, господарський суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Запропонувати Державній установі "Водянська виправна колонія (№146)" протягом 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду (в копіях - відповідачу, докази надсилання надати суду):
- уточненої позовної заяви щодо кількості й змісту позовних вимог, з урахуванням викладеного в ухвалі;
- письмового обґрунтування з посиланням на докази щодо перебування в оперативному управління позивача майна, арештованого за постановою державного виконавця від 27.02.2024 у ВП № 70013593, чи його відповідності тим доказам, які долучені до позову (з конкретизацією щодо кожного об'єкта рухомого (транспорт) і нерухомого майна);
- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- доказів доплати судового збору в указаному в цій ухвалі розмірі або визначеному позивачем з урахуванням вимог закону, виходячи з остаточної редакції його позовних вимог.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.10.2025 й оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя І.І. Колісник