вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5373/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м.Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 47 719 грн. 68 коп.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у загальному розмірі 47 719 грн. 68 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 44 517 грн. 96 коп. - плата за користування вагонами;
- 3 201 грн. 72 коп. - збір за зберігання вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та договором № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до стації Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця";
- відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ "Українська залізниця" засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, таким чином 01.07.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" був укладений договір приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2558000, що знаходиться у публічному доступі на вебсайті http://uz-cargo.com/;
- в межах укладених договорів, у квітні 2025 року на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" прибував поїзд № 3521, індекс 4572-10-4573 у складі 31-го порожнього вагону. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№: 46007243, 46007227, 46007228, 46007229, 46007244, 46007233, 46007234, 46007235, 46007236, 42007237, 46007177, 46007178, 39325, 46690271, 46690270, 40011988, 45760197, 46002803, 46600201, 40050763, 45770015, 45770016, 45770017, 46690301, 46690300, 00967;
- 15.04.2025 о 2:50 год., у зв'язку з тим, що на станції призначення Терни на той час сталося скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію, було видано наказ № 216 про затримку вагонів на підходах до станції призначення, а саме: на станції Рядова Придніпровської залізниці. На виконання наказу на станції Рядова було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 50 від 15.04.2025 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці. Станція призначення Терни проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 15.04.2025 о 3:40 год. копію зазначеного повідомлення. У подальшому, 16.04.2025 об 11:00 год. було видано наказ № 213 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Рядова було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 51 від 16.04.2025. Також станцією затримки Рядова було додатково складено акт загальної форми № 148 від 15.04.2025, в якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів. З урахуванням вказаного спірні вагони простоювали на станції Рядова з 15.04.2025 (2:50 год.) до 16.04.2025 (11:00 год.), тобто протягом 32 год. 10 хв., внаслідок чого плату за користування вагонами з вказаного поїзда за період затримки було включено до відомості плати за користування вагонами № 07079529, а також за час затримки вагонів на станцію Рядова з вини відповідача було нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки №12059159 від 12.05.2025;
- також 15.04.2025 о 5:20 год. за аналогічної з вказаною вище причини, було видано наказ № 329 про затримку вагонів поїзда № 2902, індекс 4005-16-4573 у складі 57 порожніх вагонів, що прямували на адресу відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції П'ятихатки Придніпровської залізниці. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними № 40052809, 40052810, 40052811, 40052815. На виконання наказу на станції П'ятихатки було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 125 від 15.04.2025 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці. Станція призначення Терни проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 15.04.2025 о 6:00 год. копію зазначеного повідомлення. У подальшому, 17.04.2025 о 2:50 год. було видано наказ № 331 про закінчення затримки потяга і станцією затримки П'ятихатки було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 123 від 17.04.2025. Також станцією затримки П'ятихатки було додатково складено акт загальної форми № 25968 від 15.04.2025, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів. З урахуванням вказаного спірні вагони простоювали на станції П'ятихатки з 15.04.2025 (5:20 год.) до 17.04.2025 (2:50 год.), тобто протягом 45 год. 30 хв., внаслідок чого плату за користування вагонами з поїзда за затримки було включено до відомості № 07079528, а також за час затримки вагонів на станції П'ятихатки з вини відповідача було нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки № 12059161 від 12.05.2025;
- відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки представник відповідача підписав із зауваженнями, в яких зазначив про незгоду з нарахованими сумами. Проте, позивач вважає вказані заперечення безпідставними та просить суд стягнути плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у загальному розмірі 47 719 грн. 68 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 24.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 44331/25 від 09.10.2025), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- в спірний період вагони подавались з порушенням умов договору про експлуатацію, тому накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами, складені для нарахування плати за користування вагонами, були підписані представниками відповідача із запереченнями, а саме: "Із затримкою вагонів не згодні, оскільки вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції. Вагони затримані через незалежні від ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" причини". Отже, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу були нараховані неправомірно. Зазначене підтверджується запереченнями представників відповідача у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках, що також вказує на неправомірність дій зі сторони позивача в частині стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу;
- позивач, в порушення приписів статті 162 Господарського процесуального кодексу України, в позовній заяві не навів жодних підстав, з яких він вважає, що нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в даному спірному випадку є правомірним з його боку, а заперечення відповідача необґрунтованим;
- крім того, 05.04.2022 Департаментом комерційної роботи Акціонерного товариства "Українська залізниця" було видане телеграмне розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, з якого вбачається, що рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік). У вказаному Переліку зазначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках: введення перевідником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу; запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником; прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час безпосередньо пов'язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Також вказаним розпорядженням зобов'язано всіх причетних працівників залізниці: організувати його виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів з початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022); скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління; забезпечити об'єктивний розгляд претензій та перерахунок нарахованих, коштів;
- відповідач зазначає, що з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022. Тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення. Але позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме: не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення. Враховуючи викладене, ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 47 719 грн. 68 коп., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Слід відзначити, що ухвалою суду від 24.09.2025, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відзиву на позовну заяву надати суду, а також усім учасникам справи відповідь на відзив на позовну заяву з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 166 ГПК України.
Як убачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву був надісланий відповідачем позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, та доставлений до Електронного кабінету позивача - 09.10.2025 о 10:02, що підтверджується наявною в матеріалах справи Квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС №4715866 (а.с. 153).
Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Враховуючи вказане, граничним строком для подання відповіді на відзив на позовну заяву було 14.10.2025.
Судом також враховано, що відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відповіді на відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема позивачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо висловлених відповідачем у відзиві на позовну заяву аргументів. У даному випадку додатково наданий строк у майже два тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області та м. Києві (місцезнаходження позивача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Приймаючи до уваги Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, станом на 27.10.2025 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від позивача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 24.10.2025, а строк розгляду даної справи закінчується 24.11.2025, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частинами 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23, відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46, накопичувальних карток форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір, а.с. 17-20), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268 700 погонних метрів (пункт 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (пункт 4 договору).
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (пункт 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (пункт 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Доказів припинення, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
21.12.2017 сторони підписали протокол розбіжностей, відповідно до якого вони погодили внести зміни до преамбули договору та зазначити: "(далі - власник колії) в особі Генерального директора Ватралика Е.М., який діє на підставі наказу від 19.12.2017 № 242-в".
08.04.2019 сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору, відповідно до пункту 1 якої сторони погодили в назві, преамбулі, та далі по тексту договору замінити слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".
За умовами додаткової угоди № 6 від 15.12.2022 сторони погодили пункт 19 договору викласти у новій редакції та зазначити, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, договір діє з 23.12.2017 до 22.06.2023 включно.
Додатковою угодою № 7 від 15.12.2022 строк дії договору було продовжено до 30.06.2024, а додатковою угодою № 8 від 22.05.2024 - до 30.06.2025 (а.с.28-29).
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило підприємство про присвоєння кодів: відправника/одержувача - 5344; платника - 2558000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлення підписано електронним підписом начальником відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу РФ "Придніпровська залізниця" Дубовик Тетяною Вікторівною 01.07.2020 о 09:33 (а.с.31).
Таким чином 01.07.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг). Текст договору оприлюднений на сайті https://uz-cargo.com/contractcarriage.html.
В подальшому, договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом неодноразово викладався в новій редакції.
Так, пунктом 1.1. договору про надання послуг визначено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (пункт 1.4 договору про надання послуг).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору про надання послуг).
Згідно з пунктом 1.6. договору про надання послуг договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті httр://www.uz-саrgо.соm/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Пунктом 1.7. договору про надання послуг передбачено, що договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
Відповідно до пункту 1.9. договору про надання послуг перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП: або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення; або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/ вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником.
Умовами пункту 2.3.2. договору про надання послуг визначено, що залізниця зобов'язана приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією, розміщеною у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів.
Згідно з пунктом 4.1. договору про надання послуг розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".
Відповідно до пункту 7.3 договору про надання послуг сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (пункт 1.10 договору про надання послуг).
З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2025 року на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" прибував поїзд № 3521, індекс 4572-10-4573, у складі 31-го порожнього вагону. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними №№: 46007243, 46007227, 46007228, 46007229, 46007244, 46007233, 46007234, 46007235, 46007236, 42007237, 46007177, 46007178, 39325, 46690271, 46690270, 40011988, 45760197, 46002803, 46600201, 40050763, 45770015, 45770016, 45770017, 46690301, 46690300, 00967. Крім того, на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" прибував поїзд № 2902, індекс 4005-16-4573, у складі 57-ми порожніх вагонів, на підходах до станції призначення, а саме - на станції П'ятихатки Придніпровської залізниці. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ "Північний ГЗК". Перевезення було оформлене накладними № 40052809, 40052810, 40052811, 40052815 (а.с. 91-131).
На шляху прямування вантажу за вказаними залізничними накладними 15.04.2025 о 2:50 год., у зв'язку з тим, що на станції призначення Терни на той час сталося скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію, було видано наказ № 216 про затримку вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Рядова Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Рядова було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 50 від 15.04.2025 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці. Станція призначення Терни проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 15.04.2025 о 3:40 год. копію зазначеного повідомлення.
У подальшому, 16.04.2025 об 11:00 год. було видано наказ № 213 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Рядова було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 51 від 16.04.2025.
Також станцією затримки Рядова було додатково складено акт загальної форми № 148 від 15.04.2025, в якому зазначено, що спірні вагони простоювали на станції Рядова з 15.04.2025 (2:50 год.) до 16.04.2025 (11:00 год.), тобто протягом 32 год. 10 хв.
Крім того, 15.04.2025 о 5:20 год., у зв'язку з тим, що на станції призначення Терни на той час сталося скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію, було видано наказ № 329 про затримку вагонів поїзда №2902, що прямували на адресу відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції П'ятихатки Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції П'ятихатки було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 125 від 15.04.2025 і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці. Станція призначення Терни проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 15.04.2025 о 6:00 год. копію зазначеного повідомлення.
У подальшому, 17.04.2025 о 2:50 год. було видано наказ № 331 про закінчення затримки потяга і станцією затримки П'ятихатки було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 123 від 17.04.2025.
Також станцією затримки П'ятихатки було додатково складено акт загальної форми №25968 від 15.04.2025, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів, в якому зазначено, що спірні вагони простоювали на станції П'ятихатки з 15.04.2025 (5:20 год.) до 17.04.2025 (2:50 год.), тобто протягом 45 год. 30 хв.
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Так, на станціях призначення, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника - Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат": ГУ-23 №№ 25968, 372/360, 373/363, 374/366, 375/369, 382/370 від 15.04.2025; ГУ-23 №№ 391/317, 392/386, 395/393, 396/376, 397/387, 399/389, 402/384, 403/386, 404/389 від 16.04.2025; ГУ-23 №№ 407/394, 408/377, 410/405, 411/406, 414/401 від 17.04.2025, стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію призначення і до закінчення їх затримки (а.с. 71-90).
Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46: №№ 07079528, 07079529 в сумі 44 517 грн. 96 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92: №№12059159, 12059161 в сумі 3 201 грн. 72 коп., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
При цьому відомості плати форми ГУ-46 та накопичувальну картку форми ФДУ-92 відповідач підписав із запереченнями: "Із затримкою вагонів не згодні, оскільки вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції. Вагони затримані через незалежні від ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" причини".
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначених сум плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (стаття 920 Цивільного кодексу України).
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).
Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Так, відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317) збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5 грн. 90 коп. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно з абзацом 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами і контейнерами).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів: № 216 від 15.04.2025, № 213 від 16.04.2025, № 329 від 15.04.2025, № 331 від 17.04.2025, розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 07079528, 07079529 в сумі 44 517 грн. 96 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92: №№12059159, 12059161 в сумі 3 201 грн. 72 коп., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем та додані до позовної заяви (а.с. 12-14), суд прийшов до висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.
Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів, для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для Приватного акціонерного товариства "Північного гірничо-збагачувального комбінату", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (пункт 6 договору).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).
Слід звернути увагу, що зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 904/5461/18, від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18.
Відповідно до пункту 16.4. Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411) черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Колії станції Терни зазвичай зайнято: вагонами, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та знаходились під обробкою; під накопичення вагонів; виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами.
Згідно з вимогами статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під навантаження справні придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту... вагони. В Розділі II Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "ПівнГЗК" і станцій примикання Терни і Рядова (далі - ЄТП) наведено перелік операцій, що виконуються при обробці поїзда після його прибуття та перед відправленням. Найдовшими за часом є операції з технічного та комерційного обслуговування вагонів.
Відповідно до Технологічного процесу роботи станції Терни технічне обслуговування вагонів - це комплекс операцій з підтримання дієздатності або справності вантажного вагону у сформованих чи транзитних поїздах, а також порожнього вагону при підготовці до перевезень без його відчеплення від состава або групи вагонів.
Згідно з абзацом 9 пункту 2.1 ЄТП технічний огляд вагонів на станціях Терни і Рядова виконують працівники пунктів технічного обслуговування. При технічному огляді виявляються вагони з несправностями і визначається їх придатність під навантаження.
Комерційний огляд вагонів - система обслуговування вантажних вагонів і контейнерів, що перебувають у составах поїздів, а також порожніх вагонів та контейнерів до і після навантаження з оглядом вантажу, його збереженості, правильності розміщення та кріплення, усунення несправностей, які не потребують відчеплення вагонів від поїзда.
Окрім технічного та комерційного огляду вагонів, обробка складу поїзду після прибуття на станцію Терни включає і ряд інших операцій: контрольну перевірку состава, одержання перевізних документів від локомотивної бригади і їх звірка з натурним листом, крейдову розмітку состава згідно документів, підготовку состава до розформування, відчеплення технічно несправних і непридатних під навантаження вагонів (пункт 2.1 ЄТП). Обробка состава поїзду при відправленні включає операції з контрольної перевірки состава з натури, технічного обслуговування і безвідчіпного ремонту, комерційного огляду і усунення несправностей, огляду випробування автогальм, вручення документів на вантаж локомотивній бригаді, вилучення гальмівних башмаків (пункт 2.2 ЄТП).
Отже, підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами форми ГУ-23, є порушенням вимог статей 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів.
Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18, в п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.
Підпунктом 4.1 пункту 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.
Виходячи з положень пунктів 8, 10 договору про експлуатацію, подавання вагонів на під'їзну колію і здавання вагонів з під'їзної колії на стацію Терни здійснюється за повідомленнями власника колії відповідальному працівнику залізниці, яке передається в телефонному режимі не пізніше ніж за 2 години до готовності прийняти або здати вагони залізниці. Таким чином, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони, певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується; це є гарантією того, що вантаж вчасно, без перешкод буде виставлено та відправлено (прийнято).
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення актах загальної форми ГУ-23.
На час дії спірних наказів на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під'їзну колію, що зафіксовано актами форми ГУ-23 . При цьому заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під'їзну колію, була відсутня.
Наявність на станції призначення відповідача незабраних вагонів надає позивачу достатньо підстав вважати, що наступні поставлені вагони також будуть скупчуватися на коліях.
До того ж, відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу 1ВМ - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник у та багажу станції нарочним прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Вагони на під'їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (пункт 7 договору).
Згідно з пунктом 2 договору розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів.
Вказане свідчить про наявну можливість відповідача прийняти значну кількість вагонів. Обслуговується під'їзна колія відповідача - локомотивом відповідача, тому відповідач для уникнення додаткових витрат на оплату за користування вагонами за час затримки їх на коліях станції Терни мав можливість своєчасно забирати порожні вагони, що надходили на його адресу на свою під'їзну колію, навіть якщо не здійснював з ними вантажні операції.
Слід відзначити, що завданням залізниці є доставляти вагони на адресу вантажоодержувача. Відповідальність за те, що на адресу відповідача прибувала одночасно така кількість вагонів, яку він не міг прийняти без затримки, полягає цілком на вантажоожержувача, оскільки саме відповідач організував надходження на його адресу надмірної кількості вагонів одночасно. Зі свого боку залізниця доставила відповідачу рівно стільки вагонів, скільки було відправлено на його адресу третіми особами за угодами без участі залізниці.
Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
Крім того, у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.
Слід відзначити, що наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
Заперечення відповідача у відомостях плати та у відзиві на позовну заяву щодо прийняття позивачем спірних вагонів до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції та нарахування ним плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, не є підставою для звільнення від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Відповідач не довів яким чином саме ця обставина вплинула на неможливість своєчасного забирання доставлених залізницею вантажів.
Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 121 Статуту залізниці України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Згідно з пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Пунктом 73 Статуту встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Згідно з пунктом 2.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, для під'їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
З матеріалів справи вбачається, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів: № 216 від 15.04.2025, № 213 від 16.04.2025, № 329 від 15.04.2025, № 331 від 17.04.2025, розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 07079528, 07079529 в сумі 44 517 грн. 96 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92: №№12059159, 12059161 в сумі 3 201 грн. 72 коп.
Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені вищенаведеними положеннями пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Також, статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Зі змісту згаданих документів вбачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Проте акти загальної форми із зазначенням вказаних обставин не складались, а складені позивачем акти загальної форми ГУ-23 не містить жодних заперечень відповідача з проводу неможливості забирання вагонів саме у зв'язку із запровадженням комендантської години.
Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".
Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
У той же час відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження наступних обставин: під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях; у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години; направлення на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що ПрАТ "Північний ГЗК" не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; направлення позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
Відтак відповідачем не доведено, що такі обставини мали місце з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать, що презюмує його вину. Іншій підхід (звільнення від плати за користування вагонами, яка є зобов'язанням, а не санкцією) завдав би збитки позивачу, від дій якого не залежали ані строк, ані причини затримки вагонів.
Також суд враховує, що рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22.
Отже, оцінивши всі обставини не забирання вагонів відповідачем на власні під'їзні колії у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що такі обставини мали місця з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності покладення на відповідача обов'язку із внесенням плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 47 719 грн. 68 коп., з яких 44 517 грн. 96 коп. - плата за користування вагонами та 3 201 грн. 72 коп. - збір за зберігання вантажів, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування.
З урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 44 517 грн. 96 коп. та збору за зберігання вантажів в розмірі 3 201 грн. 72 коп.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 028 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 47 719 грн. 68 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код 40081237) 44 517 грн. 96 коп. - плати за користування вагонами, 3 201 грн. 72 коп. - збору за зберігання вантажу та 3 028 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 27.10.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко