вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5573/25
Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПЕЙР СИСТЕМС", м. Дніпро
до Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, м. Дніпро
про зобов'язання вчинити певні дії.
у справі
за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПЕЙР СИСТЕМС", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії у загальному розмірі 43 065,26 грн.
Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (подано через підсистему "Електронний суд"), у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПЕЙР СИСТЕМС" (далі - відповідач) заборгованість за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 43 065,26 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 40 557,02 грн., 3% річних у розмірі 623,60 грн., інфляційні збитки у розмірі 1 125,92 грн., пеня у розмірі 758,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
24.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій просить:
Визнати протиправними і зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку наступні дії виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії Комунального підприємства “ТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпровської міської ради:
- постачання теплової енергії на опалення спільного майна (місць загального користування та допоміжних приміщень) багатоквартирних житлових будинків в м. Дніпро без розміщення необхідної інформації (адреса, опалювана площа (об'єм) будинку, максимальне теплове навантаження будинку, наявність чи відсутність індивідуального теплового пункту, наявність чи відсутність вузла (вузлів) комерційного обліку тощо) для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті, без розміщення повідомлення про місце опублікування такої інформації у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг;
- віднесення юридичних осіб - співвласників багатоквартирного житлового будинку - власників нежитлових приміщень, в тому числі з автономною системою опалення, до категорії “інші споживачі (крім населення)» і застосування до них комерційного тарифу для розрахунків платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, а також здійснення перерахунків такого тарифу згідно з постановою КМУ від 10.11.2021 №1209, у зв'язку зі зміною ціни природного газу;
- розрахунок частки співвласника у загальному обсязі платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку не пропорційно до загальної площі будинку квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, а пропорційно загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які знаходяться у приватній власності співвласників будинку, що призводить до збільшення частки співвласника, відмова в наданні на запит споживача необхідної для перевірки кількості і якості послуги інформації: детального розрахунку розподілу обсягу спожитої послуги між споживачами багатоквартирного будинку, передбаченого п.п.9 п.42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, середнього обсягу споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, згідно з вимогами п.9 ч.3 ст.8 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, які спрямовані на захист власних інтересів виконавця послуг, всупереч інтересам споживачів, в тому числі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕПЕЙР СИСТЕМС», не передбачені законодавством і порушують його, призвели до ущемлення їх інтересів, порушення прав і до необґрунтованих позовних вимог виконавця послуг, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку,
Зобов'язати Комунальне підприємство “ТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпровської міської ради:
1) розмістити необхідну інформацію (адреса, опалювана площа (об'єм) будинку, максимальне теплове навантаження будинку, наявність чи відсутність індивідуального теплового пункту, наявність чи відсутність вузла (вузлів) комерційного обліку тощо) для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті, розмістити повідомлення про місце опублікування такої інформації у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг;
2) після розміщення необхідної інформації в порядку, встановленому абз.3 ч.5 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»:, абз.2 п.5 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 із змінами, здійснити перерахунок вартості розподіленої за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕПЕЙР СИСТЕМС» (далі - Товариство) частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення у будинку № 72а, пр-т Дмитра Яворницького, м. Дніпро (далі - Будинок) з часткою Товариства, розрахованою пропорційно до загальної площі Будинку нежитлових приміщень №№ 34, 36, що перебувають у власності Товариства, за тарифом для населення.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1-2, 4-5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Дана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція (абз. 11 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери) (абз. 13 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно із ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
У разі кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем, передбачене пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції», висновок про наявність/відсутність рівнозначних угод (за відсутності оформлення відносин письмовим договором) може бути зроблено й за результатами аналізу поведінки учасників відповідних правовідносин.
При цьому обов'язок обґрунтувати існування об'єктивно виправданих причин застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями покладається на особу, яка застосовує згадані ціни чи інші умови.
Отже, зловживання монопольним (домінуючим) становищем може мати різні прояви та полягати у вчиненні не лише одного, але й кількох самостійних порушень. В останньому випадку кожне самостійне порушення має кваліфікуватися окремо.
Позовні вимоги, щодо визнання зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку дій відповідача, містять три вимоги стосовно дій, які є окремими не пов'язаними між собою діями.
Як і вимоги щодо зобов'язання відповідача розмістити інформацію та після її розміщення здійснити перерахунок вартості розподіленої теплової енергії двома є окремими позовними вимогами.
Отже зустрічна позовна заява містить п'ять немайнових позовних вимог.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Як встановлено судом, позивачем за зустрічним позовом заявлено п'ять не майнових вимог.
З урахуванням подачі позивачем за зустрічним позовом до суду зустрічної позовної заяви в електронній формі "Електронний суд", визначеної ним ціни позову, належний розмір судового збору за кожну не майнову вимогу становить 2 422,40 грн. (3 028,00 грн х 0,8).
Відтак, розмір судового збору за подання даного зустрічного позову становить 12 112,00 грн.
Однак позивачем за зустрічним позовом до матеріалів зустрічної позовної заяви надано на підтвердження сплати судового збору лише за дві вимоги у розмірі 6 056,00 грн.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з вищевикладеного, позивачу за зустрічним позовом необхідно сплатити (доплатити) судовий збір за подання до господарського суду даної зустрічної позовної заяви в розмірі 6 056,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 46, 174, 180, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Зустрічну позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачеві за зустрічним позовом протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та у розмірі 6 056,00 грн.
3. Роз'яснити позивачеві за зустрічним позовом, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із зустрічною позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Бєлік