Ухвала від 21.10.2025 по справі 904/9932/16

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.10.2025м. ДніпроСправа № 904/9932/16

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (м.Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517)

про визнання грошових вимог

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від кредитора: не з'явився

від боржника: ліквідатор не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/9932/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517) на стадії ліквідації; повноваження ліквідатора ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" виконує арбітражний керуючий Штельманчук Михайло Сергійович (свідоцтво №194 від 28.02.2013).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 по справі №904/9932/16 (суддя Владимиренко І.В.) заяву ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про визнання грошових вимог у розмірі 38 853,03 грн. прийнято до розгляду; призначено судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про визнання грошових вимог у розмірі 38 853,03 грн. на 30.09.2025.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №370 від 03.09.2025 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" матеріали справи №904/9932/16 передано на повторний автоматизований розподіл у зв'язку з тим, що суддю ОСОБА_2 увільнено від виконання роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу №904/9932/16 передано на розгляд судді Суховарову А.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2025 справу №904/9932/16 прийнято до провадження суддею Суховаровим А.В.

З огляду на викладене, ухвалою суду від 08.09.2025 заяву ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про визнання грошових вимог у розмірі 38 853,03 грн. прийнято до провадження та призначено судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про визнання грошових вимог у розмірі 38 853,03 грн. на 09.10.2025.

Ухвалою суду від 09.10.2025 судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про визнання грошових вимог у розмірі 38 853,03 грн. відкладено на 21.10.2025.

17.10.2025 до суду надійшло повідомлення ліквідатора Штельманчука М.С. про розгляд грошових вимог ОСОБА_1 , за змістом якого вимоги кредитора визнано у повному обсязі із віднесенням до першої черги задоволення реєстру вимог кредиторів.

20.10.2025 до суду надійшло клопотання ліквідатора Штельманчука М.С., за змістом якого арбітражний керуючий просить суд провести судове засідання призначене на 21.10.2025 без його участі.

В судове засідання 21.10.2025 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив.

Заява з кредиторським вимогами ОСОБА_1 мотивована тим, що кредитор перебувала в трудових відносинах з боржником - Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних добрив", що підтверджується копією трудової книжки в період з 22.11.1984 по 28.04.2025.

Згідно інформації, що міститься в трудовій книжці, наказом №46/ОС від 28.04.2025 кредитора звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства у зв'язку із ліквідацією підприємства.

Кредиторські вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, боржник не провів повного розрахунку з ОСОБА_1 .

Строки виплати заробітної плати передбачені ст. 115 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку.

Окрім викладеного, абз.6 ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено право, а не обов'язок кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Враховуючи викладені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду спорів стосовно конкурсних грошових вимог кредиторів за вимогами до боржника щодо виплати заробітної плати шляхом їх розгляду за правилами позовного провадження у межах справи про банкрутство.

Як зазначив кредитор, в день звільнення йому не виплачена заробітна плата у розмірі 38 853,03грн.

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", підписану ліквідатором Штельманчуком М.С. розмір остаточного розрахунку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 складає 38 853,03грн.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази погашення боржником заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 та докази щодо спростування вимог, заявлених позивачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо стягнення заробітної плати у загальному розмірі 38 853,03грн.

Відповідно до ч.1. ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями ч.ч.1-2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника

Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

З огляду на обґрунтованість вимог заяви ОСОБА_1 , господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання поточним кредитором ОСОБА_1 на загальну суму 38 853,03грн. (заборгованість із заробітної плати), яка підлягає віднесенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 47, 94, 115-116 КЗпП, ст.ст. 20, 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 179, ідентифікаційний номер юридичної особи 31980517) на суму 38 853,03грн. (заборгованість із заробітної плати) - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили 21.10.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.10.2025.

Суддя А.В. Суховаров