вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.10.2025м. ДніпроСправа № 904/294/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.
та представників:
прокурор: Ємельянов В.А.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Дяченко О.В.; Дементієвський О.М. - адвокат;
від третьої особи: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради, смт Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Дяченка Олександра Володимировича, смт Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Солонянської селищної ради, смт Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.
Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради з позовом до Фізичної особи-підприємця Дяченка Олександра Володимировича, в якому просить:
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Солонянською селищною радою в особі Виконавчого комітету Солонянської селищної ради та Фізичною особою-підприємцем Дяченком Олександром Володимировичем від 05.04.2023 щодо земельної ділянки площею 14,00 га, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092, розташованої на території Солонянської селищної ради (далі - спірний договір);
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Дяченка Олександра Володимировича повернути Солонянській селищній раді земельну ділянку площею 14,00 га, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092, розташовану на території Солонянської селищної ради (далі - спірна земельна ділянка).
Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідача на користь його платника - Дніпропетровської обласної прокуратури.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а відтак не могла бути передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є підставою для визнання укладеного договору недійсним та повернення земельної ділянки власнику.
Правовими підставами позову прокурор зазначає, серед іншого, статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.
На підтвердження приналежності спірної земельної ділянки до земель водного фонду прокурор надав наступні докази:
- лист Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області № 729/03-24 від 12.04.2024, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 площею 14 га сформована на русловій частині р. Тритузна (мала річка), у верхів'ї Тритузненського водосховища, за рахунок як русла річки, водного дзеркала водосховища, так і прибережної захисної смуги, тобто за рахунок земель водного фонду;
- Інформаційно-аналітичну довідку щодо супутникового моніторингу земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, координатами 48.090348, 34.742025 разом із супутниковими зображеннями від 19.07.2019, 09.06.2020 та висновками про те, що спірна земельна ділянка розташована на р. Тритузна;
- Технічний звіт з топографо-геодезичних робіт по об'єкту (земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Солонянська селищна рада (1225088400:01:002:0092)), виконаний 24.12.2024 сертифікованим інженером-геодезистом ФОП Нікітіним Д.М., з інформацією про те, що фактична відстань спірної земельної ділянки до водного дзеркала водойми (р. Тритузна) - 0 м.
На виконання частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, звертаючись з позовом до суду, обґрунтував наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави неналежним здійсненням захисту таких інтересів Солонянською селищною радою.
На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивача повідомлень про виявлене порушення інтересів держави, що полягає у незаконному користуванні відповідачем земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та наявність підстав для вжиття заходів, направлених на визнання недійсним укладеного договору оренди цієї земельної ділянки та її повернення (листи № 53-2002вих-24 від 28.03.2024, № 53-3703вих-24 від 19.06.2024, № 53-7513вих-24 від 05.12.2024; а.с. 52-53, 60-61, 66-67 том 1).
Проте позивачем, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо захисту інтересів держави не вжито, що підтверджується листами Солонянської селищної ради № 02-21-760/0/2-24 від 17.04.2024, № 02-21-1281/0/2-24 від 03.07.2024 (а.с. 53-54, 61 том 1).
Листом № 53/-302вих-25 від 17.01.2025 прокурор повідомив позивача про звернення до суду в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 площею 14 га та зобов'язання повернути земельну ділянку (а.с. 79 том 1).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Ухвалою суду від 29.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
14.02.2025 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить у позові відмовити з підстав його необґрунтованості (а.с. 121 - 127 том 1).
Стверджуючи про приналежність спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідач посилається на такі докази:
- проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виконаний до укладення з відповідачем спірного договору сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Соцковим В.В. на підставі укладеного з ним договору від 23.11.2021, згідно з яким земельна ділянка (кадастровий номер 1225088400:01:002:0092) загальною площею 14,0000 га, з яких 14,0000 га - пасовища, розташована на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; з північно-східної сторони ділянка межує із землями державної власності, з усіх інших сторін земельна ділянка межує із землями Солонянської селищної ради; земельна ділянка вільна від забудови; земельна ділянка розташована на ґрунтах, які не відносяться до особливо-цінних земель; шифр аерогрупи - 65е, 66с; земельна ділянка має складну конфігурацію; рельєф земельної ділянки похилий; обмеження та обтяження для земельної ділянки відсутні;
- проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 1225088400:01:002:0092), виконаний сертифікованими інженерами-землевпорядниками Мухою В.І., Юревич Т.А. ТОВ "Експерт-Груп" на підставі укладеного з останнім договором від 03.04.2023, згідно з яким сформована земельна ділянка (кадастровий номер 1225088400:01:002:0092) має складну конфігурацію, рельєф - рівнинний, наявні під'їзні шляхи; класифікація угідь земельної ділянки - за формою 6-зем - 12-пасовища; код цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ):01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; обмеження (обтяження), сервітути щодо використання земельної ділянки відсутні; земельна ділянка розташована у масиві сільськогосподарських земель, найближчим населеним пунктом є село Шестипілля, відстань до якого становить 2,12 км та село Суданівка - 1,86 км; ділянка має помірний схил на 1-2 градуси; на земельній ділянці ґрунтові води залягають не глибше 15-20 метрів, практично не впливають на процеси ґрунтоутворення, вони слабо мінералізовані із сухим залишком 11344,0 мг/л; за даними Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 5612/301-23 від 27.04.2023 на лист від 24.04.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 використовувалась та оброблялась колгоспом ім. Свердлова (дані станом на 1991 рік); за даними Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області грунтовий покрив земельної ділянки складають: 143 д Лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні солончакові неосушені грунти, середньо суглинкові ґрунти; проаналізувавши групи ґрунтів земельної ділянки, варто зазначити, що найбільш раціональним є використання вказаних ґрунтів в ґрунтозахисних сівозмінах при взаємодії з комплексом противоерозійних заходів; відповідно до "Рекомендацій по раціональному використанню ґрунтів УРСР" на даних видах ґрунтів можливо вирощування ярових зернових, кормових та технічних культур, також можуть використовуватися під овочеві сівозміни; висновок: ґрунти придатні для механізованої обробки, догляду за посівом та збиранням врожаю; ґрунтовий покрив придатний для трансформації пасовища в ріллю;
- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1217322622021 від 31.12.2021, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 загальною площею 14,0000 га відноситься до категорії - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дата державної реєстрації земельної ділянки - 23.06.2018.
20.02.2025 керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав заяву, яка за своїм змістом є відповіддю на відзив (а.с. 14 - 16 том 2).
У поданій заяві прокурор зазначає, що вважає доводи представника відповідача такими, що зводяться фактично до неправильного розуміння положень чинного законодавства та характеру спірних правовідносин.
Щодо факту належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, прокурор акцентує увагу на наступних обставинах, детально викладених у позовній заяві.
Факт віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду підтверджується як відомостями, отриманими з Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, проведеними топографо-геодезичними роботами так і нормами законодавства.
Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України). Тому відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. При наданні земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу
В обґрунтування наведеної позиції прокурор посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25.05.2023 у справі № 925/1031/20.
Тож прокурор наголошує, що, не зважаючи на розроблений проєкт землеустрою, земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, в силу вимог законодавства, відноситься до земель водного фонду, а відтак не могла бути передана в оренду з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення.
Щодо зміни виду угідь з пасовища на ріллю, то прокурор указує на те, що на момент укладення спірного договору оренди (05.04.2023) відповідач був достеменно обізнаний про отримання в оренду земельної ділянки-пасовища для товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, наданої листом № 10-4-0.222-7147/2-24 від 24.12.2024, вже після укладення договору оренди спірної земельної ділянки відбулася зміна виду угіддя з пасовища на ріллю.
Утім за приписом статті 37 Закону України "Про охорону земель" (в редакцій станом на час виникнення спірних правовідносин) зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється.
ФОП Дяченко О.В не виконав обов'язків, передбачених договором та статтею 37 Закону України "Про охорону земель" та виготовив проєкт землеустрою щодо зміни пасовища на ріллю, що суперечать вимогам земельного законодавства.
Твердження відповідача про те, що до теперішнього часу останнім не проводилися земельні роботи з переведення пасовища в ріллю (вказана земельна ділянка не розорювалася), а відтак виготовлена документація щодо зміни виду угідь має декларативний характер і фактично не спричинила будь-яких негативних наслідків, не спростовує факту порушення законодавства та умов спірного договору.
З урахуванням наведеного прокурор зауважує, що доводи відповідача, викладені у відзиві, спростовуються доказами у справі, а тому наполягає на задоволенні позовних в повному обсязі.
Ухвалою суду від 25.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті на 20.03.2025, після чого оголошувалася перерва до 08.04.2025, 17.04.2025, 06.05.2025, 20.05.2025, 03.06.2025.
23.04.2025 позивач подав до суду копію проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092 (а.с. 79 - 101 том 2).
20.05.2025 прокурор подав до суду додаткові письмові пояснення по суті спору, які стосуються зокрема порушень використання земель водного фонду та бездіяльності уповноваженого органу (а.с. 116 - 123 том 2).
Ухвалою суду від 03.06.2025 постановлено повернутися до розгляду справи на стадію підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 19.06.2025.
За результатом підготовчого засідання 19.06.2025 останнє було відкладено на 17.07.2025.
16.07.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС прокурор подав для долучення до справи додаткові докази разом із кольоровими картографічими матеріалами на підтвердження віднесення спірної земельної ділянки за категорією до земель водного фонду (а.с. 161 - 182, 183 - 205 том 2).
Ухвалою суду від 17.07.2025 продовжено підготовче провадження у справі до 01.09.2025 включно, задоволено клопотання представника відповідача адвоката Дементієвського О.М. про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 07.08.2025.
06.08.2025 від відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про долучення до матеріалів справи витягу з Державного земельного кадастру № НВ-9971743992025 від 23.07.2025 про земельну ділянку з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, яким згідно з наданими відповідачем поясненнями підтверджується факт відсутності в кадастровому плані та експлікації земельних угідь відомостей про наявність у межах спірної земельної ділянки охоронних зон, прибережних захисних смуг, санітарно-захисних зон (а.с. 217 - 225 том 2).
Підготовче засідання, призначене на 07.08.2025, не відбулося.
Ухвалою суду від 03.09.2025 призначено підготовче засідання на 16.09.2025.
Ухвалою суду від 16.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.10.2025 о 10:20 год.
У судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явился, про дату, час і місце засідання суду повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявними у справі доказами.
У матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника та про підтримання позову прокурора (а.с. 39 том 2).
За вказаних обставин та відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.
Під час розгляду справи по суті прокурор, відповідач та його представник надали пояснення по суті спору.
За результатом судового засідання 02.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.09.2018 № 4-3760/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, серед яких земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, передано Солонянській селищній об'єднаній територіальній громаді (Солонянській селищній раді) Солонянського району Дніпропетровської області з державної власності у комунальну власність за актом приймання-передачі земельних ділянок (а.с. 41-42 том 1).
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-3760/15-18-СГ від 27.09.2018 та акта приймання-передачі з додатком від 27.09.2018 за Солонянською селищною радою 18.03.2019 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, площею 14,00 га (номер запису про право власності - 30848819), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 160844258 від 25.03.2019 (а.с. 164-165 том 1).
28.10.2021 Солонянською селищною радою прийнято рішення № 552-14/VIII "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", за змістом пункту 16 якого Солонянській селищній раді в особі виконавчого комітету надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка належить до комунальної власності на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 179394231225, номер запису про право власності 30848819 від 18.03.2021, площа 14,00 га, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092, з цільовим призначенням землі запасу (код КВЦПЗ 16.00) на цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) (а.с. 158 - 163 том 1).
На виконання договору № 101-ю від 23.11.2021, укладеного із Солонянською селищною радою як замовником, інженером-землевпорядником ФОП Соцковим В.В. (кваліфікаційний сертифікат № 000429 від 03.01.2013) розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 (а.с. 148 - 154 том 1).
За змістом пояснювальної записки у складі цього проєкту землеустрою земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, загальною площею 14,00 га, з яких 14,00 га - пасовища, розташована за адресою: на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з північно-східної сторони межує із землями державної власності, з усіх інших сторін - межує із землями Солонянської селищної ради; земельна ділянка вільна від забудови; розташована на ґрунтах, які не відносяться до особливо цінних земель, шифр групи - 65е, 66е; земельна ділянка має складну конфігурацію; рельєф земельної ділянки - похилий; обмеження та обтяження для земельної ділянки відсутні.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1217322622021 від 31.12.2021 Відділом у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 23.11.2021, виконаного ФОП Соцковим В.В., внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, загальною площею 14,00 га, відповідно до яких земельна ділянка має цільове призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дата державної реєстрації земельної ділянки - 23.06.2018 (а.с. 39, 181 том 1).
Рішенням Солонянської селищної ради від 27.01.2022 № 748-18/VIII "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною її цільового призначення, розроблений ФОП Соцковим В.В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в тому числі земельної ділянки площею 14,00 га з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 (а.с. 43 том 1).
У подальшому рішенням Солонянської селищної ради від 21.02.2022 № 860-19/VIII "Про проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки та встановлення умов продажу" вирішено провести земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Солонянської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 14,00 га з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 (п. 16 рішення) (а.с. 44 - 46 том 1).
Згідно з протоколом про результати земельних торгів № LRE001-UA-20230217-39557 від 30.03.2023 переможцем земельних торгів визнано Фізичну особу-підприємця Дяченка Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с. 47-48, 145 - 147 том 1).
На підставі проведених земельних торгів між Солонянською селищною радою (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Дяченком Олександром Володимировичем (далі - орендар, відповідач) 05.04.2023 укладено договір оренди земельної ділянки № 19-2023 (далі - договір, оспорюваний договір) (а.с. 48 - 51, 138 - 143 том 1).
Згідно з пунктом 1.1 цього договору орендодавець на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Протоколу земельних торгів від 30.03.2023 № LRE001- UA-20230217-39557 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01) з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, яка розташована на території Солонянської селищної ради.
На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що він укладений на 7 років.
Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації права оренди, яка вчиняється після виконання пунктів 4.1 та 4.7 цього договору, а саме: сплати річної орендної плати за користування земельною ділянкою, винагороди виконавцю земельних торгів та витрат на підготовку лота (п. 3.2 договору).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; код цільового призначення земельної ділянки згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 01.01.
Пунктом 5.3 договору орендаря зобов'язано використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
У день укладення договору його сторонами складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки площею 14,00 га з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 (а.с. 51, 144 том 1).
На підставі договору оренди земельної ділянки № 19-2023 від 05.04.2023 Фізична особа-підприємець Дяченко Олександр Володимирович зареєстрував за собою право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, площею 14,00 га (номер запису про інше речове право - 49955544 від 14.04.2021), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 409269680 від 23.01.2025) (а.с. 35-36 том 1).
У цей же час відповідач звернувся до землевпорядної організації - ТОВ "Експерт-Груп" (кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників: Мухи В.І. - № 003679 від 20.08.2013, Юревич Т.А. - № 014232 від 21.12.2019) щодо можливості зміни угідь з пасовища на ріллю.
У травні 2024 року, за замовленням відповідача та на підставі укладеного з ним договору № 111 від 03.04.2023, ТОВ "Експерт-Груп" виготовило "Проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки, що належить Дяченку Олександру Володимировичу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 1225088400:01:002:0092) Солонянська селищна рада Дніпровський район, Дніпропетровська область", згідно з яким був змінений вид угідь зазначеної земельної ділянки з пасовища на ріллю (а.с. 186 - 250 том 1, а.с. 1 - 11 том 2).
Під час перевірки Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено, що через земельну ділянку з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 проходить річка Тритузна, яка є правим притоком річки Мокра Сура (басейн річки Дніпро).
У відповідь на запит прокуратури № 53-1999вих-24 від 28.03.2024 Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області у листі № 729/03-24 від 12.04.2024 повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, площею 14 га сформована на русловій частині р. Тритузна (мала річка), у верхів'ї Тритузненського водосховища, за рахунок як русла річки, водного дзеркала водосховища, так і їх прибережної захисної смуги, тобто за рахунок земель водного фонду, що є грубим порушенням статей 4, 8 Водного кодексу України. Будь-які проєкти землеустрою щодо формування земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 на розгляд до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області не надавалися (а.с. 56 том 1).
Відповідно до положень частини другої статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Згідно з технічним звітом топографо-геодезичних робіт по об'єкту земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Солонянська селищна рада (1225088400:01:002:0092), виконаним 05.12.2024 інженером-геодезистом ФОП Нікітіним Д.М. (кваліфікаційний сертифікат № 011181 від 21.06.2013) на підставі договору № 226 від 08.07.2024, фактична відстань цієї земельної ділянки до водного дзеркала водойми (річки Тритузна) 0 метрів, що вказує на її розташування в межах прибережної захисної смуги річки Тритузна (а.с. 75-78 том 1).
Відповідно до картографічних матеріалів, виготовлених за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, річка Тритузна протікає через всю земельну ділянку з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, що вказує на віднесення такої до земель водного фонду.
Також згідно з супутниковими зображеннями за даними Google Earth Pro, які на запит Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра № 53-8076вих-24 від 31.12.2024 надані Національним центром управління та випробування космічних засобів, земельна ділянка з кадастровим № 1225088400:01:002:0092 розташована на р. Тритузна (супровідний лист № 59-5-04.01.02-2025 від 07.01.2025) (а.с. 70 - 74 том 1).
За наведених обставин прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а відтак не могла бути передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на думку прокурора є підставою визнання укладеного договору оренди земельної ділянки № 19-2023 від 05.04.2023 недійсним та повернення земельної ділянки з кадастровим № 1225088400:01:002:0092 її власнику - Солонянській селищній раді.
Викладене й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності визначених законом підстав для визнання оспорюваного договору недійсним та повернення земельної ділянки її власнику.
Правовідносини сторін у справі виникли у сфері земельних відносин, що регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 18 Земельного кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
За змістом статті 1 Закону України "Про землеустрій" (в редакції станом на дату державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092) цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення;
Частинами другою, третьої статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Зі змісту положень статті 20 Земельного кодексу України випливає, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення щодо земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органу, уповноваженого розпоряджатися нею.
Отже, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку (у тому числі в договорі оренди земельної ділянки).
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Тобто, Земельний кодекс України передбачає поділ сільськогосподарських земель за видами угідь, зокрема на ріллю та пасовища, і за видами цільового призначення.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ). Положеннями пунктів 1.2 та 1.4 Класифікації установлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Землі сільськогосподарського призначення розміщені у розділі 0.1 секція А, який поділений на 14 підрозділів.
За висновком Верховного Суду в постанові від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17-ц земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення певного виду використання забороняється використовувати як землі іншого виду використання.
За наявними у справі доказами земельна ділянка площею 14,00 га з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 (далі - спірна земельна ділянка) надана в оренду відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Поряд з цим спірна земельна ділянка сформована за рахунок земель водного фонду.
Так, згідно з частиною першою статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів, штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. Аналогічна норма міститься також у статті 4 Водного кодексу України.
За визначенням основних термінів, наведених у статті 1 Водного кодексу України, водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).
Відповідно до статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання (ст. 5 Водного кодексу України).
Відтак до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції. Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
Статтею 59 Земельного кодексу України передбачені обмеження щодо набуття прав на такі землі.
Так, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту (ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України).
За змістом наведених норм землі під водними об'єктами, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм могли передаватися на умовах оренди громадянам та юридичним особам лише на особливих умовах та для окремих цілей.
Положеннями частини першої статті 60 Земельного кодексу України та частини першої статті 88 Водного кодексу України передбачено, що уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88, 90 Водного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 60 Земельного кодексу України, частини другої статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів.
Згідно зі статтею 61 Земельного кодексу України, статтею 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Отже, за вказаними нормами законодавства не передбачено можливості відведення земель водного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Більше того, взагалі заборонено розорювання земель, садівництво та городництво земель водного фонду.
Наявні у матеріалах справи докази (інформація Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, наведена у листах № 729/03-24 від 12.04.2024, № 1012/03-24 від 16.05.2024; технічний звіт топографо-геодезичних робіт від 05.12.2024, виконаний ФОП Нікітіним Д.М.; супутникові зображення за даними Google Earth Pro, надані Національним центром управління та випробування космічних засобів разом із супровідним листом № 59-5-04.01.02-2025 від 07.01.2025) свідчать про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092, площею 14 га, сформована за рахунок русла річки Тритузна (мала річка), водного дзеркала Тритузненського водосховища та їх прибережної захисної смуги, тобто за рахунок земель водного фонду.
Надані позивачем й досліджені судом докази в обґрунтування наведених обставин позовних вимог є більш переконливими, аніж доводи й докази відповідача, надані на їх спростування.
Тож спірна земельна ділянка в силу закону відноситься до земель водного фонду.
При цьому відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Земельна ділянка, яка належить до земель водного фонду та розташована в межах прибережної захисної смуги, не може передаватися в оренду з іншою метою, ніж та, що визначена в частині четвертій статті 59 Земельного кодексу України.
Наведене відповідає усталеній судовій практиці, що знайшла своє відображення у численних постановах Верховного Суду (зокрема, від 17.09.2024 у справі № 910/10049/22, від 25.05.2023 у справі № 925/1031/20, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц.
Крім того, в постанові від 11.06.2024 у справі 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала особливий режим земельних ділянок, на яких установлюються водоохоронні зони і прибережні захисні смуги в межах цих зон. Нецільове використання цих смуг може призводити до забруднення та засмічення поверхневих водних об'єктів, а також до втрати ними водності, виснаження водного об'єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц, п. 108; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, п. 115; від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, п. 99).
У спорах стосовно прибережних захисних смуг, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини першої статті 91 Земельного кодексу України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, п. 117; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, п. 124; від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, п. 105).
З огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, відповідно до положень статті 4 Водного кодексу України, статей 58, 59, 84 Земельного кодексу України вона не могла бути передана на умовах оренди відповідачу, оскільки чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 зазначила, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 05.04.2023 укладений сторонами всупереч вимогам закону, такий договір підлягає визнанню недійсним відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, а земельна ділянка площею 14,00 га з кадастровим номером 1225088400:01:002:0092 підлягає поверненню її власнику - Солонянській селищній раді.
Оцінюючи обраний прокурором спосіб захисту, суд звертається також до практики Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, фактично уточнюючи висновок, викладений у пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, зауважила на тому, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У справі, що розглядається, варто звернути увагу й на таке.
За приписами статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
За частинами першою - третьою статті 37 цього Закону власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.
Зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється. Ця вимога не поширюється на зміну угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, право оренди, емфітевзису щодо яких виникло до набрання чинності цією частиною (ч. 3; статтю 37 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2321-IX від 20.06.2022, який набрав чинності 10.07.2022).
За обставинами справи відповідач порушив нормативні приписи статті 37 Закону України "Про охорону земель" щодо заборони зміни пасовищ на інші угіддя, та виготовив проєкт землеустрою щодо зміни пасовища на ріллю.
Викладене свідчить про те, що окрім основного порушення, допущеного сторонами під час укладення договору в частині неправомірного використання землі водного фонду для товарного сільськогосподарського виробництва, після цього було також проігноровано й законодавче обмеження - заборона зміни виду угіддя в межах зареєстрованої категорії землі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 4884,80 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Дяченка Олександра Володимировича з вимогами про:
- визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Солонянською селищною радою в особі Виконавчого комітету Солонянської селищної ради та Фізичною особою-підприємцем Дяченком Олександром Володимировичем від 05.04.2023 щодо земельної ділянки площею 14,00 га, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092, розташованої на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Фізичної особи-підприємця Дяченка Олександра Володимировича повернути Солонянській селищній раді земельну ділянку площею 14,00 га, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092, розташовану на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області - задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Солонянською селищною радою (ідентифікаційний код 04339652) в особі Виконавчого комітету Солонянської селищної ради (ідентифікаційний код 40204292) та Фізичною особою-підприємцем Дяченком Олександром Володимировичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.04.2023 щодо земельної ділянки площею 14,00 га, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092, розташованої на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Дяченка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Солонянській селищній раді (52400, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Солоне, вул. Задернюка, буд. 3; ідентифікаційний код 04339652) земельну ділянку 14,00 га, кадастровий номер 1225088400:01:002:0092, розташовану на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дяченка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38; ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 4844,80 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 27.10.2025.
Суддя І.І. Колісник