вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4422/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Комунального підприємства "ШИРОКЕ" Широківської селищної ради, смт. Широке, Криворізький район, Дніпропетровська область
про стягнення
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "ШИРОКЕ" Широківської селищної ради (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання з централізованого водопостачання та водовідведення № 413 від 03.04.2020 у загальному розмірі 228 026,31 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 226 623,00 грн;
- пеня у розмірі 1 279,49 грн;
- 3% у розмірі 123,82 грн.
Ухвалою від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
19.08.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він зазначає, що після відправлення Позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви від 11.08.2025 вих. № 02-02/27395 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 228 026,31грн., Відповідачем 15.08.2024 було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 100 000,00грн.
Станом на 19.08.2025 по справі №904/4422/25 заборгованість відповідача перед позивачем по справі №904/4422/25 складає суму основного боргу у розмірі 126 623,00грн., пені у розмірі 1 279,49грн., 3% річних у розмірі 123,82грн.
05.09.2025 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він зазначив, що 20.08.2025 відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 125 000,00 грн та 21.08.2025 було сплачено суму основного боргу в розмірі 1623,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 279,49 грн; 3% у розмірі 123,82 грн. та судовий збір.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи викладене, зважаючи на перебування судді Назаренко Н.Г. з 20.10.2025 по 24.10.2025 у відпустці, 27.10.2025 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору №413 від 03.04.2020 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Комунальне підприємство "ШИРОКЕ" Широківської селищної ради має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 16.02.2024 09:19.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала від 13.08.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 13.08.2025 (а.с.47).
Будь-яких клопотань про продовження процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, наявність або відсутність заборгованості з оплати наданих послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати, правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, 03.04.2020 року між Комунальним підприємством «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (Виконавець) та Комунальним підприємством "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП" укладено Договір № 413 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі за текстом - Договір).
Додатковою угодою №5 від 28.03.2023 р. були внесені зміни до Договору №413 від 03.04.2020 року, а саме змінено назву «Споживача» на Комунальне підприємство «ШИРОКЕ» Широківської селищної ради (далі - КП «ШИРОКЕ»).
Відповідно до п. 9.1. та 9.2. укладеного Договору, цей Договір набирає чинності з 01.03.2020 і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020 року, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Сторони погодили, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини, що виникли до його укладання, в порядку ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
Додатковими угодами №1 від 14.01.2021р., №2 від 28.12.2021р., №4 від 30.12.2022р., №6 від 29.12.2023р., від 31.12.2024 до договору №413 від 03.04.2020р., строк дії договору продовжувався ще на рік: до 31.12.2021р, до 31.12.2022р., до 31.12.2023р., до 31.12.2024, до 31.12.2025р. відповідно.
Згідно з п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору, орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 294973 м3/рік та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 0 м3/рік.
Згідно з п.п. 1.2.1. Об'єкти користування водопостачання розташовані за адресою: Підключення водопровід O=400 мм до лівої водогону «Миролюбівка-Інгулець»O800мм (с. Широке); O400мм до 2 ниток водогону «Миролюбівка-Інгулець»O800мм (с. Широке).
Договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений за письмовою заявкою Споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу Виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу ( п. 1.3. Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 283 від 04.02.2020 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» тарифи становлять з 05.02.2020 року: на централізоване водопостачання - 5,03 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ).
У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється Споживачем по новим тарифам без зміни інших умов Договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (п. 2.2. Договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг (п. 3.1. Договору).
29.12.2023 р. Додатковою угодою №6 були внесені зміни до пункту 3.2 Договору №413 від 03.04.2020р.щодо строків оплати за спожиті послуги, а саме встановлено, що «Оплата за спожиті послуги здійснюється Споживачем на підставі виставленого в електронній системі рахунку не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (платформа «Особовий кабінет споживача» на сайті Виконавця - http://kp-kvk.dp.ua/) або протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку у паперовому вигляді. Паперовий рахунок направляється Споживачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручається Споживачеві нарочно.
Згідно п. 7.1. Договору, точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Виконавця до Споживача є межа балансової належності, які визначаються Актом/схемою розподілу балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення, що є невід'ємною частиною Договору.
Позивач, виконуючи свої обов'язки, передбачені Договором, надавав та надає Відповідачу послуги з централізованого водопостачання, що підтверджується Рахунком-актом № 33111/01/402gkk від 30.07.2025р. на суму 526626,00 грн. за послуги з централізованого водопостачання згідно договору №413 від 03.04.2020, особовий рахунок №402, підписаного у двосторонньому порядку між Позивачем та Відповідачем.
Всього нараховано обсягів спожитої води за вказаний період у кількості 29257 м3.
Згідно з п. 5.2. Договору, Споживач зобов'язаний своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені Виконавцем.
Позивачем згідно з умовами Договору № 413 про надання послуг з централізованого водопостачання від 03.04.2020 за період з 01.07.2025 по 31.07.2025 виписаний Відповідачу рахунок № 33111/01/402н від 30.07.2025 на суму 526 626,00грн., який було направлено на платформу «Особовий кабінет споживача» 30.07.2025року, також направлено рекомендованим листом 31.07.2025, вих.№28-10/26603 від 30.07.2025. (а.с. 29).
Відповідач частково сплатив вартість наданих послуг у розмірі 300 003,00грн.(а.с. 33).
У зв'язку з невиконанням КП «ШИРОКЕ» своїх обов'язків в частині своєчасної оплати за отримані послуги з централізованого водопостачання згідно Договору № 413 від 03.04.2020 р. у Позивача станом на 08.08.2025 існувала заборгованість Відповідача перед КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за надані послуги з водопостачання у розмірі 226 623,00грн
Позивачем було направлено лист-повідомлення про заборгованість та (обмеження) припинення надання послуг листом вих. №28-20/26611 від 04.08.2025р. (а.с.30).
Відповідач заборгованість у розмірі 226 623,00 грн. не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду.
У зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 226 623,00грн.(а.с. 50, 53, 58-60) після звернення позивача до суду, останній зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 279,49 грн; 3% у розмірі 123,82 грн. та судовий збір.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Правомірність нарахування пені.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Увідповідності до п 6.3. Договору Споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 1279,49 грн за загальний період прострочення з 05.08.2025 по 08.08.2025.
Суд перевірив розрахунки позивача, помилок не виявив, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 1279,49 грн.
Щодо нарахування 3% річних.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних нараховані за загальний період з 05.08.2025 по 08.08.2025 у розмірі 123,82грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом помилок не виявлено, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 123,82 грн.
Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 123,82 грн., пені в розмірі 1279,49 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.39), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
При зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру в розмірі 228026,31грн., таким чином, розмір судового збору становить, враховуючи подання позовної заяви в електронній формі, 2736,32 грн.
Під час розгляду справи, позивач подавав заяви про зменшення позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного, боргу, у зв'язку з чим сума стягнення становить 1403,31 грн, отже, судовий збір за цю майнову вимогу становить 2422,40 грн.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2736,32 грн., про що свідчить платіжна інструкція № 13575 від 08.08.2025.
Таким чином, позивачем сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 313,92 грн.
Поряд з цим, суд зауважує, що 07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Так, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України та доступна за посиланням:
https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90.doc
Враховуючи викладене, для здійснення фактичного повернення судового збору з Державного бюджету України, заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Суд не вирішує питання повернення судового збору в цій частині, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Комунального підприємства "ШИРОКЕ" Широківської селищної ради про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "ШИРОКЕ" Широківської селищної ради (53700, Дніпропетровська обл., Криворізький район, с.м.т Широке, вул. Вишнева, 6, код ЄДРПОУ 33075778) на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А, код ЄДРПОУ 03341316) пеню в розмірі 1 279,49 грн., 3% річних у розмірі 123,82 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 27.10.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко