вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4189/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Білокриницької сільської ради (35342, с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, вул. Рівненська, буд. 94; ідентифікаційний код 04387125)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення 24 034 грн. 09 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Білокриницька сільська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3970/25 від 31.07.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" 24 034 грн. 09 коп. - попередньої оплати за договором поставки від 28.11.2022 №267.
Також просить стягнути з відповідача 3 028 грн. 00 коп. - судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 05.08.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 05.08.2025 о 20:12 год. (а.с. 36).
Суд вважає за необхідне зазначити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 05.08.2025, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 21.10.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Білокриницькою сільською радою, як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", як постачальником, було укладено договір поставки від 28.11.2022 №267 (надалі - Договір) (а.с. 8).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Найменування товару: Нафта і дистиляти ДК 021:2015 0913 2000-3 Бензин А-92 (пункт 1.2 Договору).
Кількість: згідно з накладними на товар (пункт 1.3 Договору).
Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки)на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.121997 (пункт 1.4 Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно з умовами договору.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна 1 літру товару: згідно з накладними на товар.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна сума договору 45 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 2 943 грн. 93 коп.
Згідно з пунктом 4.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у накладній і дійсна протягом дня її виписки.
Пунктом 4.4 Договору визначено, що постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту.
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (пункт 5.1 Договору).
Відповідно до підпункту 5.2.1 Договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашеним скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (підпункт 5.2.2 Договору).
Пунктом 5.3 Договору визначено умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Відповідно до пункту 6.1 Договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товари згідно з умовами договору.
Згідно з пунктом 6.3 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (пункт 10.1 Договору).
Даний договір діє до 31.12.2022 (пункт 10.2 Договору).
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором в частині оплати товару позивачем надано копію платіжного доручення від 28.11.2022 №1078 (внутрішній номер 240721159) на суму 45 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 9).
Як вбачається, за видатковою накладною від 21.12.2022 №0044/0000926 та специфікацією №0044/0000926-С до видаткової накладної (а.с. 11) позивач отримав від відповідача скрет-картки, які дають право на отримання пального на автозаправних станціях на загальну суму 45 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, зокрема: - бензин А-92 Energy в кількості 880 літрів за ціною 51,1364 грн. 00 коп. за 1 літр; на загальну суму 45 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 10).
Позивач зазначає, що в подальшому, у зв'язку із відсутністю бензину А-92 на підставі накладної на повернення від 15.01.2025 № 0044/0000001 (а.с. 12) та специфікації від 15.01.2025 №0044/0000001-С до накладної на повернення (а.с. 13) не використані скретч-картки на відпуск бензину А-92 Energy були обміняні на скетч-картки УкрА95 (22 шт. по 20 л та 2 шт. по 10 л) на суму 24 034 грн. 09 коп.
На підтвердження вказаного позивачем надано копію видаткової накладної від 16.01.2025 №0044/0000002 (а.с. 14) та специфікації №0044/0000002-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 16.01.2025 №0044/0000002 (а.с. 15).
Позивач зазначає, що після отримання вказаних скетч-карток, позивач неодноразово намагалася скористатися своїм правом на отримання пального на автозаправних станціях "Авіас" та "ANP", однак операторами АЗС було відмовлено у видачі пального, а згодом вказані автозаправні станції взагалі перестали працювати.
В матеріалах справи містяться копії не використаних скретч-карток (а.с. 16-17).
Як вбачається, з метою вирішення питання позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію від 20.05.2025 №1/05 з вимогою поставити товар за Договором або повернути грошові кошти у розмірі 24 034 грн. 09 коп., що були сплачені за товар, що не був поставлений (а.с. 19-21).
Позивач зазначає, що зі свого боку виконав свої зобов'язання за Договором належним чином й у повному обсязі, проте відповідач не виконав в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за Договором з поставки товару, а також не повернув грошові кошти, у розмірі 24 034 грн. 09 коп., що були сплачені позивачем за товар, що не був поставлений, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У підпунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами, на виконання зобов'язань за Договором позивач здійснив оплату на суму 45 000 грн. 00 коп. та отримав скретч-картки на отримання бензину А-92 Energy у кількості 880 літрів за ціною 51,1364 грн. 00 коп. за 1 літр; на загальну суму 45 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (880 л х 51,1364 грн).
В подальшому, у зв'язку із відсутністю бензину А-92 на підставі накладної на повернення від 15.01.2025 № 0044/0000001 та специфікації від 15.01.2025 № 0044/0000001-С до накладної на повернення не використані скретч-картки на відпуск бензину А-92 Energy були обміняні на скетч-картки УкрА95 (22 штуки номіналом 20 літрів та 2 штуки номіналом 10 літрів) на суму 24 034 грн. 09 коп.
На підтвердження вказаного позивачем надано копію видаткової накладної від 16.01.2025 №0044/0000002 та специфікації №0044/0000002-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 16.01.2025 №0044/0000002.
Позивач зазначає, що після отримання вказаних скетч-карток, позивач неодноразово намагалася скористатися своїм правом на отримання пального на автозаправних станціях "Авіас" та "ANP", однак операторами АЗС було відмовлено у видачі пального, а згодом вказані автозаправні станції взагалі перестали працювати.
Як вбачається з видаткової накладної від 16.02.2025 №0044/0000002 ціна за 1 л бензину А-95 складає 52,2480 грн., з урахуванням ПДВ; кількість - 460 літрів; на загальну суму 24 034 грн. 09 коп.
В матеріалах справи містяться копії скретч-карток на отримання 460 літрів бензину марки А-95.
Проте, грошові кошти, що були сплачені позивачем за товар, який в подальшому відповідачем не було поставлено, в розмірі 24 034 грн. 09 коп. грн. відповідачем не повернуто, вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як вбачається, позивач звертався до відповідача з претензією від 20.05.2025 №1/05 з вимогою поставити товар за Договором або повернути грошові кошти у розмірі 24 034 грн. 09 коп., що були сплачені за товар, що не був поставлений.
На підтвердження направлення вказаної претензії відповідачеві позивачем надано копію фіскального чеку АТ "Укрпошта" від 21.05.2025 (поштове відправлення №3534200649490), при цьому, копію опису вкладення у цінний лист позивачем не надано. З наданої копії фіскального чеку не вбачається, що у поштовому відправленні №3534200649490 на адресу відповідача містилася саме вказана претензія, проте вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
З наданої позивачем роздруківки трекінгу з вебпорталу АТ "Укрпошта" вбачається, що поштове відправлення № 3534200649490 вручено одержувачу 29.05.2025 (а.с. 21).
Проте, відповідачем грошові кошти в розмірі 24 034 грн. 09 коп. позивачеві не повернуто, доказів іншого матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі товар не поставив, беручи до уваги звернення позивача з претензією до відповідача подальше звернення позивача з позовом до суду, строк повернення коштів в розмірі 24 034 грн. 09 коп., сплачених за товар, що не був поставлений є таким, що настав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження поставки позивачеві товару, за який позивачем була здійснена оплата, на залишкову суму 24 034 грн. 09 коп. відповідач не надав, також відповідачем не надано доказів повернення суми вказаної попередньої оплати. Отже, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовані.
Зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи дають підстави вважати вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.
За клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Білокриницької сільської ради (35342, с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, вул. Рівненська, буд. 94; ідентифікаційний код 04387125) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153) про стягнення 24 034 грн. 09 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Білокриницької сільської ради (35342, с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, вул. Рівненська, буд. 94; ідентифікаційний код 04387125) 24 034 (двадцять чотири тисячі тридцять чотири) грн. 09 коп. - суми попередньої оплати та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
27.10.2025