пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 жовтня 2025 року Справа № 903/667/25
Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадлер Україна» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 903/667/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кадлер Україна», м. Київ
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с. Губин Перший, Горохівський р-н., Волинська обл.
про стягнення 937 504,36 грн,
Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.10.2025 позов задоволено. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (с. Губин Перший, Горохівський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кадлер Україна» (вул. Регенераторна, буд. 4, корп 4, кв. 466, м. Київ, код ЄДРПОУ 45042682) 678 712,80 грн основного боргу, 155 720,01 грн пені, 86 633,53 грн інфляційних втрат, 16 438,02 грн 3% річних та 14 062,57 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 951 566,93 грн (дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят шість грн 93 коп).
24.10.2025 на адресу суду надійшла заява ТОВ «Кадлер Україна» (надіслана засобом поштового зв'язку 18.10.2025) про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка витрат на професійну правничу допомогу в сумі 101 250 грн.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вказана норма, не містять положень, які б врегульовували порядок подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.
Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За приписами ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З урахуванням вище викладеного, наведені положення ч. 1 ст. 164 ГПК України можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін за аналогією закону, що в цьому конкретному випадку, дасть змогу ухвалити справедливе та процесуально обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
При цьому, наведена у ч. 1 ст. 164 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Суд зазначає, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Отже, надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надіслана позивачем за допомогою засобу поштового зв'язку.
У той же час, докази надіслання заяви відповідачу ПОСП ім. Івана Франка, відсутні.
Господарським судом Волинської області складено акт від 24.10.2025 про відсутність у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додатку, а саме «п. 6 Доказ направлення заяви з додатками іншим учасникам процесу».
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно господарського процесу та суті спору зокрема, в тому числі на подання відповідних пояснень чи заперечень по суті поданої заяви.
Відповідно до пункту 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
За ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Керуючись ст.ст164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-.
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадлер Україна» від 17.10.2025 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали доказів надіслання заяви з додатками відповідачу (опис вкладення у цінний лист, квитанція/фіскальний чек).
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із заявою.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 27.10.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://vl.arbitr.gov.ua/sud5004/.
Суддя С. В. Бідюк